АгроЕкспедиції 
Біржа елеваторів 
Переробка зерна-2023: які проєкти будували та запускали минулого року
Джерело фото: ШІ
Два роки тому Україна була на 5 місці серед країн світу за вартістю утримання заводу з переробки зерна. В дослідженні від Financial Times розглядали інвестиційну привабливість різних країн в галузі переробки. Оцінювали різні аспекти, і серед іншого — бюджет, який потрібен для роботи умовного підприємства з виробництва круп, макаронів чи готових сумішей протягом року. Штат заводу — 31 працівник. Як ви думаєте, чи перевищила оцінка аналітиків для України $250 тис.?
Відповідь буде пізніше, а зараз варто сказати, що з 2003-го по вересень 2022 року в Україну залучили 27 іноземних інвестиційних проєктів у сектор зернових та олійних культур. Це даними того ж дослідження, а за нашими даними у 2023 році в Україні збудувати кілька нових великих переробних заводів, та планується продовжувати цю тенденцію і цього року. Згадуємо переробні проєкти, які були на слуху.
В Україні побільшало млинів
2023 року в Україні запрацювали нові переробні підприємства для виготовлення борошна і круп. Частину інвестицій компенсували, користуючись грантами державних і недержавних програм.
Одним із прикладів використання програми з доступних кредитів став «Самбір Млин», який запрацював на Львівщині поруч з діючим «Самбірським елеватором». Будівництво почали в кінці грудня 2022 року, а запрацювало нове борошномельне підприємство восени 2023-го.
На млині вирішили встановлювати обладнання турецького виробництва, робочі процеси на 80% автоматизовані. Млин можуть обслуговувати два десятки працівників. Потужність переробки — 60-65 т пшениці на добу, з якої отримують близько 50 т борошна різних сортів.
Новий і в кілька разів потужніший млин запрацював і у Волинській області. Компанія «Волинь-зерно-продукт» запустила свій четвертий і найбільший борошномельний комплекс. Будівництво почали в кінці 2021 року, але повномасштабне вторгнення трохи загальмувало процеси, проте проєкт не зупинили. Пусконаладку обладнання проводили влітку 2023 року. Млин обладнаний сучасним устаткуванням швейцарського виробника Buhler. Керують виробничими процесами у зміні всього два оператори під керівництвом технолога. На підприємстві можуть переробляти від 120 до 150 т пшениці на добу залежно від якості зерна.
Новий завод з переробки проса
Ще одна новинка минулого року — переробний завод, на якому виготовляють пшоно. Він запрацював в Черкаській області. Будував завод ТОВ «Золотоніський бекон» інвестгрупи Time.
Першу чергу підприємства запустили в грудні 2023 року. 80% обладнання для проєкту виготовили українські виробники — «Сокол», OLIS, «Хорольський механічний завод». Також на заводі встановили обладнання швейцарської компанії Buhler. За словами інвесторів, через повномасштабне вторгнення вартість будівництва зросла втричі та перевищила 100 млн грн.
Потужність роботи заводу — переробка 4 т проса на годину. З тонни проса на виході отримують 700 кг пшона. Загалом в штаті підприємства працює 80 працівників.
Заплановані та скасовані проєкти
Ця ж компанія — ТОВ «Золотоніський бекон» — будує ще один завод на Черкащині. Це завод для переробки кукурудзи на крупу та борошно потужністю 100 тис. тонн продукції на рік. Виробниче обладнання поставляла турецька компанія TANIS Milling Technologies.
Запускати переробне підприємство планують у 2024 році. Загалом будівництво заводу обійдеться в 180 млн грн. В компанії кажуть, що це підприємство увійде в трійку найбільших в Україні з переробки кукурудзи.
Трохи західніше, в Тернопільській області, ПП «Західний Буг» планує збудувати два переробні підприємства — млин і макаронну фабрику. Плани будівництва млина поруч з власним елеватором з’явилися ще до великої війни, для цього навіть закупили обладнання. Проте будівництво поставили на паузу, а тепер в компанії кажуть, що є можливість запустити млин в роботу 2024 року.
Наступний етап — запуск макаронної фабрики. «Західний Буг» вирощує озиму та яру тверду пшеницю, тому має оптимістичні плани щодо роботи фабрики.
На заході може з’явитися ще один завод з виробництва круп та пластівців. Про це заявили представники харківської компанії «ТЕРРА»: вони шукають відповідні умови під будівництво заводу в більш безпечному регіоні. Компанія має потужності в Харківській області, проте релокувати їх неможливо, тому для диверсифікації виробництва треба будувати нові. «ТЕРРА» шукає локацію з достатньою інфраструктурою та логістикою, а також партнерів-інвесторів. Приблизний бюджет заводу в компанії оцінили в $20 млн.
А ось на Львівщині планують будувати млин та підприємство з виробництва круп і каш в рамках індустріального парку. Для проєкту парку вже є потенційні інвестори. З переваг: гарне місце для будівництва, — поруч міжнародна траса, близько кордон, що полегшує логістику експорту продукції.
Ще один великий проєкт, на який збиралися залучати іноземне фінансування, поставили на паузі на невизначений термін. Йдеться про будівництво сучасного млина в Одеській області, про який заявляла компанія «НІБУЛОН». Окрім елеватора на 118 тис. т одночасного зберігання планували звести високотехнологічне борошномельне підприємство потужністю 750 т на добу. Проте безпекова ситуація поки не дозволяє компанії робити великі інвестиції в подібний проєкт.
Проєкти з переробки олійних
Агрохолдинг «Кернел» найближчим часом планує завершити будівництво «Старокостянтинівського ОЕЗа», на якому зможуть переробляти до 1 млн т олійних на рік.
За чотири роки будівництва в проєкт вже інвестували понад $200 млн. Як кажуть в компанії, на підприємстві більшість обладнання європейського виробництва. На території ОЕЗа також встановили теплогенератор, що працює на лушпинні соняшника.
Про появу ще одного ОЕЗа оголосили навесні 2023 року. Компанія «Віктор і К» анонсувала запуск заводу для переробки ріпаку потужністю 300 тис. т на рік у Кіровоградській області. На підприємстві також планують переробляти соняшник і сою. Для енергетичної незалежності компанія збирається встановити ТЕЦ на 10 МВт. Проєкт також планувався ще до повномасштабного вторгнення.
Глибока переробка: що анонсують?
Минулого року в Україні анонсували кілька проєктів з глибокої переробки зерна. Для деяких з них ще тільки збираються залучати інвесторів, частина проєктів входить в структуру майбутніх індустріальних парків. В пресслужбі ВР заявили, що за деякими проєктами парків вже стоять реальні інвестори. Отож, що анонсували минулого року.
Хмельницька область. Тут збираються будувати індустріальний парк, в складі якого планується завод з глибокої переробки кукурудзи, де будуть виготовляти очищений та неочищений медичний спирт з кукурудзи. Також в складі парку може з’явитися ОЕЗ. Цього року збираються проєктувати об’єкти та залучати інвесторів. Якщо все буде добре, то в 2026 році планують вже запустити підприємства.
Івано-Франківська область. У місті Бурштин може з’явитися завод для виготовлення крохмалю з кукурудзи. Інвестиційним проєктом займається ТОВ «Екоінвест Прикарпаття». На території передбачається зведення повноцінного комплексу для зберігання та доробки зерна, та виробничі цехи для глибокої переробки кукурудзи. Орендована ділянка знаходиться біля майбутнього індустріального парку. Орієнтовний термін будівництва заводу 2-3 роки.
Полтавська область. Агрохолдинг «Астарта» запланував добудувати лінію глибокої переробки сої на «Глобинському переробному заводі».
Потужність лінії глибокої переробки — до 100 тис. т концентрованого соєвого білка на рік. У 2021 році вартість проєкту була $50 млн, але за ці роки зросла на $10 млн. Для фінансування будівництва компанія залучила кредит від «Ощадбанку» на 7 років.
На діючому заводі агрохолдинг вже може виробляти приблизно 160 тис. т високопротеїнового соєвого шроту, 40 тис. т соєвої олії та 9000 т гранульованої оболонки на рік. Завод працює з 2014 року.
Черкаська область. В Золотоноші колись запрацює завод з переробки кукурудзи на біоетанол. Підприємство почали будувати ще в нульових, але у 2007 році проєкт зупинили через банкрутство власника. У 2022-му недобудову за 91 млн грн викупила компанія «Санолта протеїн».
Заявлена потужність переробки заводу — 350 тис. т кукурудзи на рік. На виході підприємство виготовить 100 тис. т біоетанолу та 105 тис. т барди. В комплексі входить для зберігання та доробки кукурудзи. Доля заводу зараз вирішується на рівні громади: її представники заявляють про шкідливість виробництва для жителів міста.
Загалом протягом року звучали доволі великі цифри щодо будівництва нових заводів з глибокої переробки. Наприклад, що у 2023 році на етапі проєктування було близько 10 переробних підприємств. Зазначалося, що здебільшого це заводи з виробництва паливного етанолу. При позитивному сценарії їх можуть побудувати за 1-3 роки.
Ще одне оптимістичне повідомлення звучало від Оператора газотранспортної системи: у 2023 році до ГТС звернулися за консультаціями понад 10 компаній, які розглядають будівництво біометанових заводів. А це понад 30 проєктів, які змогли б виробляти 225 млн куб. м біометану на рік.
Будівництво біометанових та біоетанолових заводів в Україні також збирався фінансувати Європейський інвестиційний банк (ЄІБ). $50 млн планували виділити на 5 проєктів.
Але ми не будемо обговорювати вартість будівництва заводу з глибокої переробки, натомість згадаємо про бюджет для утримання підприємства звичайної переробки зерна в борошно. Отож, чи перевищив річний бюджет такого заводу суму в $250 тис. за оцінками за 2022-й?
Що на практиці, ви знаєте краще, а от аналітики від Financial Times оцінили цей бюджет в $264 тис. на рік. Туреччина отримала результат в $247 тис. В США ця вартість була на рівні $2,5 млн, у Великобританії — $1,2 млн, в Швейцарії — $3,24 млн.
А ось в оцінці якості переробки зерна України нема в десятці лідерів. Натомість там присутні Китай, США, Індія, Польща, Бразилія, росія, Канада, Італія, Франція і Німеччина.
Загалом по співвідношенню між вартістю та якістю продукції — тобто, конкурентоспроможності, — Україна набрала 43 бали зі 100. Швейцарія на 2022 рік отримала 13 балів, Великобританія — 21. Аналітики визначили, що в Європі найбільш конкурентоспроможна країна в галузі переробки зерна — це Туреччина. Вона обійшла нас всього на бал та отримала оцінку 44. Тому виходить, що Україна два роки тому була в Європі на 2 місці за конкурентоспроможністю в переробці зерна.
У цьому дослідженні не враховували політичні обставини, але з кожним роком великої війни вони стають все більш вагоміші, на жаль. Сподіваємося, цей рік стане сприятливіший для всіх учасників українського ринку зерна і дозволить ще більше заглибитися в переробку, та мати успіх у цій справі.
Олена Гайдук, Elevatorist.com
