АгроЕкспедиції 
Кабінет 
Елеваторний ринок України в моменті — егоцентризм та енергозбереження як основні чинники розвитку. Агроекспедиція Елеватори 2025
Джерело фото: Elevatorist.com
В боксі є таке правило — не зупиняй рух, не стій на місці, бо неминуче програєш. Схоже, цей принцип наразі дуже актуальний і на елеваторному ринку України — більшість учасників не припиняють вкладатися у подальший розвиток, маневруючи в поточних обставинах. Максимальна адаптивність — саме ці слова першими приходять на думку після завершення Агроекспедиції Елеватори — 2025, в якій ми побували разом з партнерами з Crédit Agricole Bank, Sojam та KMZ Industries.
Елеваторний ринок України став егоцентричним
На перший погляд може здаватися, що розвиток галузі іде доволі хаотично і не системно: хтось вкладається в будівництво ємностей для довготривалого зберігання, хтось, навпаки, відмовляється від планів будівництва силосних потужностей. На одному елеваторі вважають найефективнішим збереження великих обсягів зерна в рукавах, на іншому — надають перевагу силосам та підлоговим складам. Хтось купує власні маршрути та розбудовує колії, хтось везе зерно у порт своїм автопарком, маючи можливість ті самі маршрути вантажити з елеватора.
Тобто, розвиток ринку іде навіть за умов війни, але іде він різними векторами. І саме ця різновекторність і є основним трендом, адже кожен працює за моделлю бізнесу, необхідній саме йому. Якісно забезпечити власні потреби — за такою схемою зараз працюють всі, і холдинги, і фермери. Надання послуг стороннім аграріям більшою мірою іде за остаточним принципом, ера безземельного елеватора як надавача послуг остаточно пішла за обрій.
Тому і рентабельність елеваторів стала дуже індивідуальною, вона напряму залежить від того, наскільки ефективно побудував власник бізнес-модель та вміє адаптувати робочі процеси під поточні виклики та вимоги. Звідси і все розмаїття технічних рішень, яке ми спостерігали на елеваторах в Агроекспедиції, адже потреби в кожного свої.
Труднощі трейдингу
Цьогоріч виклики зернового сезону болюче вдарили по трейдерах, які стикнулися з цілим букетом проблем — обстріли залізниці, вагони довго обертаються, водіїв на фури днем з вогнем не знайдеш. Окрім логістичних труднощів, на роботі трейдерів позначилося активне будівництво фермерських елеваторів та складів для зберігання зерна, виробники вже не поспішають у швидкі продажі під час жнив, не везуть зерно на трейдерські елеватори для зберігання. Більш того, за словами керівника елеваторного напрямку ТОВ «Трейдсофткорн» Олександра Хохлова, фермери торгуються «за кожні 10-20 гривень на тонні зерна», тож заробити на трейдингу зараз дуже важко.
Саме за цих обставин Руденківський елеватор ТОВ «Трейдсофткорн» відмовився від подальшої розбудови та збільшення потужностей зберігання. Натомість компанія побудує пташник та комбікормовий завод на території підприємства, переробка наразі більш перспективний напрямок.
«Трейдинг помирає», — сказав нам Олександр Хохлов.
В першу чергу це, звісно, стосується вітчизняних трейдингових компаній, для яких такий бізнес є основним. Їм доведеться або диверсифікувати свою діяльність, або взагалі закритися. Але зростаючі фермерські потужності зберігання зерна в подальшому все більше будуть відображатися і на роботі великих зернотрейдерів, рентабельність трейдингу іде вниз. Взагалі складається враження, що з часом все зерно в Україні буде просто поділене між сталими гравцями ринку, кожен з яких буде більш-менш стабільно працювати із своїм сектором.
Технічний стан елеваторів
Гнучкість в забезпеченні власних потреб відображається і на виборі обладнання, на якому працюють елеватори. Якщо компанія працює на пострадянських зерносховищах, то на таких елеваторах зазвичай проводять точкові модернізації — оновлюють ключові вузли і конвеєри, залишаючи в роботі добротні старі споруди та механізми.
Такий приклад ми побачили на елеваторі «Голоби» компанії «ГрандІнвест Лімітед» на Волині. Там замінили транспортери, вдосконалили механізацію складів, покращили сушильний вузол. І ефективно працюють, надаючи послуги перевалки та зберігання і переробляючи сою на макуху та олію.
Таким же чином компанія Soufflet Group модернізувала підлогові склади свого «Городоцького елеватора», але там ще добудували металевий комплекс для збереження та новий підлоговий склад, орієнтуючись на власну специфіку роботи з пивоварним ячменем.
Якщо ж підприємство нове, то там все більш-менш зрозуміло, обладнання сучасне та модернове.
«При будівництві нових елеваторів в Україні сьогодні застосовуються сучасні технічні й технологічні рішення. В переважній більшості, замовники обирають обладнання, що забезпечує якісну та ефективну доробку та зберігання зерна, енергоефективність процесів, а також легкий доступ до вузлів обладнання для ремонту й обслуговування у разі потреби», — говорить керівник відділу продуктового маркетингу KMZ Industries Олександр Ткаченко.
Він зазначає — порівняно з країнами Східної Європи чи Балтії, навіть у фермерському сегменті в Україні поширені більш «промислові» рішення для зерносховищ. Це означає вищі інвестиції на етапі будівництва, але суттєво нижчі витрати під час експлуатації.
«Для прикладу, середня продуктивність приймання зерна в Україні становить не менше ніж 50-100 т/год; крім того, стандартом є зведення норій; часто зустрічається інтеграція сепаратора в норійну башту; на додачу — використання підсилосних галерей для розміщення вивантажувальних транспортерів. Такі рішення у найближчих закордонних сусідів можна побачити лише на відносно великих портових елеваторах або перевантажувальних терміналах», — порівнює фахівець.
Олександр Ткаченко додає, що також правилом стало впровадження максимальної автоматизації процесів приймання, очищення та відвантаження зерна, у т.ч. із системами автоматичного зважування та відбору проб з зерновозів. Тобто українські аграрії підходять до інвестицій стратегічно, «вдовгу», орієнтуючись на довгострокову окупність елеваторів, прораховуючи кожну копійку.
Читати на тему: Як великі елеватори працюють у режимі постійної адаптації? Агроекспедиція Елеватори-2025
Індивідуальні потреби як поштовх до нових технічних рішень
Директор департаменту клієнтського сервісу KMZ Industries Роман Штельмах говорить, що на сьогодні багато хто з клієнтів готові до новаторських технологічних рішень, котрі відповідають концепції їх бізнесу, їх очікуванням. Приблизно 40-50% від загального об’єму елеваторного обладнання адаптується під вимоги та особливості проєкту.
«Приблизно 10-15% замовників – це новатори, котрі виходять за рамки звичайних запитів і, довіряючи бренду і команді виробника, з котрим співпрацюють, не тільки купують обладнання та послуги, але й генерують нові ідеї і завдання, спонукають до дій», — каже Роман Штельмах.
Яскравим прикладом такого підходу в Агроекспедиції був елеватор «Стример-Плюс» СФГ «Поділля». Там фахівці KMZ Industries модифікували запуск зерносушарки таким чином, щоб агрегат міг без проблем працювати на генераторних потужностях під час блекаутів.
Роман Штельмах перелічив деякі розробки, до котрих KMZ Industries спонукав саме замовник:
- спеціальні силоси для зберігання та відвантаження складно сипких продуктів переробки олійно-екстракційних, круп’яних і комбікормових підприємств зокрема соєвого протеїнового концентрату;
- утеплені силоси для зберігання шроту соняшникового насіння з розміщенням ємностей в зонах з підвищеною сейсмоактивністю;
- спеціальні транспортери та пристрої гравітаційного транспортування зерна нетипового дизайну;
- пристрій для зниження травмування зерна при завантаженні в силос;
- комплекс зневоднення волоського горіха в шкарлупі, тощо.
«Модельний ряд елеваторного обладнання KMZ Industries як будь-якого великого сучасного виробника не є сталим переліком; він планово або позачергово доповнюється, деякі вироби змінюють дизайн докорінно, відповідно до вимог сьогодення. Проте, перевірені роками експлуатації на об‘єктах рішення, котрі вже змінені виробниками на нові сучасні, а іноді навіть зняти з виробництва, все ж такі потрапляють в воронку продажів, бо саме вони потрібні клієнту. В нашому випадку таких не більше 5%», — додає Роман Штельмах.
Інвестиції в елеваторний бізнес
Потреба в модернізації і будівництві нових потужностей в елеваторному ринку, як і завжди, існує. Інвестують в зерносховища всі сегменти ринку, і холдинги, і фермери, і переробники. Фермери більше ідуть в будівництво, адже в цьому сегменті дефіцит потужностей поки суттєвий. Всі фермерські елеватори, на яких ми побували, нові, побудовані або перед самою війною, або вже за останні 4 роки.
Вітчизняні холдинги вкладаються в збільшення вже існуючих потужностей та покращення ефективності роботи елеваторів. Елеватори, що входять до структур зарубіжних компаній, у воєнний період інвестують мало, не за власним рішенням, зрозуміло.
Ігор Гуржій, начальник управління агроекспертизи Credit Agricole Bank, підкреслює, що без власної складської інфраструктури не буде гарної ціни на врожай і прибутковості.
«Цього року багато хто вкотре переконується, що треба вміти не лише виростити врожай, але й його зберегти. Ми зараз на ринку будемо спостерігати збільшення попиту на покращення умов зберігання продукції. Це може бути у форматі як будівництва складів, так і у форматі придбання спеціалізованого обладнання (наприклад, зернопакувальні машини, зерновози, навантажувачі, техніка для післязбиральної обробки врожаю тощо)», — говорить представник Credit Agricole Bank.
На його думку, логічним підходом є фінансування інвестиційних проєктів за рахунок цільових джерел — банківських інвестиційних кредитів або лізингу.
«Використання оборотних коштів для цих цілей може знизити ліквідність компанії та створити ризики недофінансування виробничих потреб (зокрема закупівлі ТМЦ), тим паче що можливість оперативно відновити оборотний капітал не завжди наявна. Credit Agricole Bank може запропонувати фінансові рішення для всіх сегментів ринку. Ми можемо надати агробізнесу доступ до фінансування основних засобів, як через кредитування, так і через фінансовий лізинг», — радить Ігор Гуржій.
Небулізація — нова ступінь якісного зберігання зерна
Окрім інвестицій у самі потужності зберігання, елеваторники почали вкладати і у знезараження зерна, адже якість залишаться основним ціноутворюючим чинником. Все більше господарств замість традиційної й добре відомої фумігації застосовують на елеваторах небулізацію — холодне розпилення знезаражуючого препарату, обробку зерна від комах-шкідників під час процесу завантаження, перевалки чи вивантаження збіжжя. Як нам поясняли на елеваторах, вимоги покупців щодо якості зерна продовжують зростати, все більше контрактів передбачають відсутність залишків фумігантів у партії.
Ця тенденція обробки методом небулізації добре простежується на великих підприємствах, які входять до холдингів. Для цього застосовуються обладнання та препарати французької компанії Sojam (представництво ТОВ «Сожам Україна»). Оброблюють зерно самі елеваторники, використовуючи мобільні установки для знезараження — з форсункою розпилення і щитом керування, які встановлюють безпосередньо на транспортне обладнання, норію або самоплив.
Метод дуже актуальний для тих, хто працює з пивоварним ячменем, до якості якого є особливі вимоги. Фосфінові таблетки для цієї культури взагалі табу. Небулізацію застосовували на всіх холдингових елеваторах, де ми були в експедиції, — «Городенківському елеваторі» філії «Перспектив» ПрАТ «Зернопродукт МХП», «Городоцькому елеваторі» компанії Soufflet Group, на елеваторі «Вітагро Красилів (Богданівці)». Також такий метод знезараження використовує елеватор «Голоби» компанії «ГрандІнвест Лімітед».
А от фермери цей метод, (його ще називають метод ULV-обробки (Ultra Low Volume), активно використовують для знезараження зерна, яке зберігається у полімерних рукавах.
«Багато фермерських господарств почали зберігати зерно, особливо кукурудзу, в рукавах. Наша технологія цілком підходить для такого виду зберігання. Аграрії оброблюють зерно, потім пакують його в полімерні мішки. Таке зерно абсолютно безпечно зберігається від 3-х місяців до року», — розповідає Вікторія Сичова, регіональний представник Західного регіону компанії Sojam.
Кадровий дефіцити та автоматизація
Лише на 2 з 10 підприємств, де ми побували в Агроекспедиції Елеватори 2025, нам сказали, що не відчувають дефіциту кадрів. Решта елеваторів з такими труднощами добре знайомі, не вистачає як кваліфікованих спеціалістів, так і різноробочого персоналу. Нестача кадрів на сьогодні стала головним чинником, що стимулює впровадження автоматизації на елеваторах.
За словами Миколи Чешихіна, керівника відділу автоматизації та електрифікації елеваторів KMZ Industries, підприємства змушені скорочувати колективи через війну, але водночас прагнуть зберегти виробничі обсяги, і можуть зробити це саме за рахунок технологічних рішень.
«Водночас, є певна інертність ринку: не всі замовники розуміють, які можливості дає автоматизація і де закінчується її межа. В цьому є наш, як розробника та інтегратора таких рішень, біль, адже маємо багато розробок, які могли б полегшити роботу в умовах дефіциту кадрів та електроенергії, але ж не всі цим цікавляться. Як результат — отримуємо запити на кшталт «зробіть мені автоматику», котра у кожного уявляється по-різному», — говорить Микола Чешихін.
Фахівець підкреслює — ринок залишатиметься з дефіцитом кадрів надовго, інших людей у нас немає, тому головне завдання підприємств сьогодні — берегти своїх людей і вкладати в їхній розвиток.
Якщо говорити в аспекті автоматизації, то важливо почати з аналізу процесів: прописати технологічні й бізнес-ланцюжки, визначити слабкі місця та звернутися до фахівців, щоб визначити порядок апгрейду свого обладнання. Спільна робота внутрішніх фахівців та зовнішньої залученої команди дозволяє вирішити, де саме автоматизація дасть найбільший ефект.
Микола Чешихін зазначає, що варто враховувати, що можливості автоматизації напряму залежать від стану технологічного обладнання. Застаріла технічна база часто не передбачає підключення систем керування, реалізація таких проектів буде обмеженою. Багатьма компаніями може бути виконана задача мінімум — автоматизація певної ділянки технологічного процесу.
«Тож якщо ви стикалися з кадровим дефіцитом і прийняли рішення оптимізувати процеси, перш за все, я б порадив проаналізувати існуючі кейси, а потім – із питаннями та власним баченням — звертатись до професіоналів. Це допоможе визначити оптимальний шлях автоматизації вашого елеватора, котра забезпечить безперебійну робота обладнання, надаватиме актуальні дані по всіх процесах і допоможе мінімізувати виробничі витрати. Тобто в результаті ви отримаєте ефективну та стійку роботу вашого елеватора», — радить Микола Чешихін.
Енергоефективність елеваторів
Наш елеваторний ринок вже давно знайомий з обладнанням, яке дає змогу працювати зерносушаркам на альтернативному паливі. Теплогенератори встановлені майже на кожному зерносховищі, це дає змогу балансувати витрати на сушіння. Природним газом ринок також продовжує користуватися, найбільше це стосується великих підприємств, де сушіння іде в потоці великими партіями. Кожен елеватор сам обирає найбільш оптимальну модель сушіння зерна. І на всіх елеваторах є генератори, це вже must heave, без якого ніяк.
Але альтернативними все більше стають не тільки процеси зерносушіння, а й забезпечення підприємств електрикою. Звичайно, дорога когенерація по кишені лише великим холдингам. А на елеваторах все частіше можна зустріти сонячні панелі, деякі підприємства, як Руденківський елеватор ТОВ «Трейдсофткорн», навіть продають залишки електрики до мереж.
Енергонезалежність продовжує бути в тренді. Також елеваторники стали прискіпливіше відноситись до енергоефективності самого обладнання, інвестуючи в енергозбереження та автоматизацію. В KMZ Industries наводять приклад — на елеваторах з'явився запит на встановлення шаф компенсації реактивної потужності.
«Якщо раніше питання «боротьби за реактив» майже не піднімалося, то тепер кожен кіловат має значення. Такі шафи компенсують реактивну енергію, яку створюють численні двигуни транспортерів, вентиляторів і сушарок. Завдяки цим шафам підприємство зменшує втрати електроенергії до 10–15%, стабілізує напругу, знижує навантаження на мережу й уникає штрафів за низький коефіцієнт потужності. Тобто це просте, але ефективне рішення, яке безпосередньо впливає на економію», — розповідає Микола Чешихін.
Також він говорить, що є інше, ще показовіше щодо отримання швидкої ефективності, рішення — це переведення обладнання на роботу від частотних перетворювачів, що дозволяє зменшити споживання електроенергії до 20%. Ба більше, це забезпечує стабільну роботу елеваторного обладнання від генератора під час блекаутів.
Ось таким виявився зріз роботи елеваторного ринку під час Агроекспедиції Елеватори —2025. Зерносховища вдосконалюються, стають більш технологічними, енергоефективнми, досконалими за процесами. Слова, що розвиток іде, попри війну, стали вже заїждженими, але все ж таки — це правда. Бо на ринку, як на боксерському ринзі, інакше не можна, зупинився = програв.
Майя Муха, Elevatorist.com
