Стратегія внутрішнього розвитку: як елеватор у Луцьку подвоює ефективність, коли місця для розширення немає
Є елеватори, куди цікаво повертатися раз на кілька років, щоб фіксувати не лише кількісне, а й якісне зростання. Таким є комплекс «Волинь-Зерно-Продукт» у Луцьку. Востаннє ми були тут, коли запускали новий млин, але сьогодні мова йде про основне зерносховище.
Наразі це підприємство досягло фізичної межі: території для розширення потужностей зберігання більше немає. Тому головною стратегією для компанії стало зростання «всередину» — вдосконалення процесів, логіки зберігання та модернізація обладнання.
Будувати довго – дорого
«Волинь-Зерно-Продукт» у Луцьку має великий комплекс на 125 тис. т одночасного зберігання — це флагман компанії. Він складається з трьох елеваторів, кожен зі своїми сушарками і очисним обладнанням. Як розповів керівник департаменту технічного забезпечення компанії Олександр Попов, зерно зберігають в складах та металевих силосах приблизно в рівній пропорції.
Силоси почали активно будувати впродовж 2015 по 2021 роки, поступово додаючи по кілька ємностей від американського бренду SUKUP, та необхідне обладнання для доробки. Востаннє нові силоси тут ставили напередодні великої війни — три силоси SUKUP загальною ємністю 18 тис. т. На елеваторі кажуть, що будують завжди дуже швидко.
«З ранньої весни ми розпочинаємо будівництво і вже в жнива приймаємо зерно. У нас власник говорить: «Довго будувати — це дорого», — каже завідувач елеваторного господарства Петро Войтович.
Силоси SUKUP, постачала компанія «Зерновий Дім», яка їх виготовляє та монтує. До того ж завдяки багаторічній співпраці та тісним професійним відносинам, спеціалісти самого елеватора вже настільки добре знають елеваторне обладнання Sukup, що можуть виконувати монтаж транспортного обладнання — норій, транспортерів, галерей — також і власними силами. На підприємстві кажуть, що їхні працівники вже вміють збирати обладнання не гірше за виробників.
Читайте також: Американська якість з українським акцентом: Візитка компанії «Зерновий Дім»
Суцільновентильована підлога і бічне вивантаження силосів
Зараз на елеваторі працює 22 силоси для довготривалого зберігання. Всі вони об’єднані не лише брендом Sukup, але й конструктивом: у кожній ємності є суцільновентильована підлога та бічне вивантаження.
Повністю вентильовану підлогу в силосах обрали від самого початку. На це є кілька причин. Серед них — менші витрати часу і грошей на будівельні роботи.
«В таких силосах немає підземних галерей, водовідведення та вентиляції, пов’язаних із цим. Це лише свайне поле, рівна шайба (фундамент) — і все. Транспортер вивантаження з силосу знаходиться між фундаментом та вентильованою підлогою, та виходить за межі силосу де з’єднується з основним вивантажувальним транспортером. Це спрощує будівельну частину, яка часто затягується», — розповідає головний інженер ТОВ «Зерновий Дім» Костянтин Штурко.
Друга вагома користь вентильованої підлоги — це економія енергії під час роботи із зерном. Повністю вентильована підлога дає якісну аерацію, тож частину вологи можна забрати з продукції без сушарки. Як розповідає Петро Войтович, це дозволяє зняти до 3% вологи з зерна.
«Влітку ми можемо закладати в силоси зерно з трошки більшою вологістю, і вентиляцією доводити його до необхідних показників. А в холодну пору вентилювання дозволяє більше охолодити зерно. А це ще й боротьба із зараженістю, тому таке зерно може зберігатися триваліше», — пояснює Петро Войтович.
Ще однією опцією для економії ресурсів в силосах стало бічне вивантаження. Це механізм, який дозволяє відвантажувати зерно напряму із ємності на автотранспорт через бічний отвір. Процес запускається вручну, відкриттям однієї засувки. Від третини до до ⅔ зерна із ємності можна вивантажити таким чином.
«Завдяки такій опції ми мінімально використовуємо транспортери, економимо електроенергію і ресурс технологічного транспорту, при цьому миттєво завантажуємо автомобіль. А якщо потрібно швидко відвантажити декілька машин іншої культури, то не потрібно зупинятися, зачищати обладнання чи виконувати інші процеси — просто відкриваєш засувку на силосі», — каже Олександр Попов.
Внутрішний розвиток комплексу
На елеваторі у Луцьку вже не планують розширювати потужності зберігання, бо території для цього немає, але підприємство й далі рухається у напрямі підвищення ефективності шляхом модернізації, використовуючи широкий асортимент обладнання Sukup.
Другий рік поспіль тут нарощують продуктивність транспортного обладнання — зі 100 до 200 тонн на годину. Компанія ставить за мету вдвічі прискорити процес приймання зерна. Хоча керівник додає, що процес дуже поступовий, бо збудувати нове простіше, ніж переобладнати старе.
Для збільшення швидкості приймання та зменшення дорогих будівельних робіт компанія застосовує цікаві рішення у транспортному обладнанні: завдяки продуманій конструкції та різноманіттю моделей SUKUP їх легко адаптувати до вже діючих ліній. Зокрема, при модернізації завальних ям використовуються більш продуктивні транспортери та байпаси. Ці елементи конструкції транспортерів дозволяють інтегрувати вивантажувальний транспортер безпосередньо в приймальний бункер, що зменшує глибину завальної ями при цьому залишає її загальний об’єм. Це прискорює та здешевлює процес модернізації, а в результаті дає можливість наростити потужності роботи із зерном.

«Наступний крок передбачає модернізацію всього обладнання, щоб те, що раніше робилося цілодобово, можна було робити умовно в 12-годинний робочий день. Якщо зараз для цілодобової роботи потрібно мінімум три зміни, то після модернізації ту саму роботу можна буде виконувати в одну зміну», — каже Олександр Попов.
Модернізація транспортної інфраструктури вже дозволила збільшити швидкість відвантаження на залізницю: один комплекс тепер може завантажити залізничний маршрут приблизно за півтори доби. Раніше це займало дві доби.
Також цікаво: Я бачу перспективу в будівництві не тільки кооперативних, а й територіальних громадських елеваторів, — Андрій Семенович
Вологий сезон та досягнення високої якості зерна
Старт приймання зерна в регіоні цього року був незвичним по термінах. Через погоду жнива затягнулися і почалися значно пізніше. Наприкінці липня на елеватор все йшло одним потоком: одночасно приймали горох, пшеницю, ріпак.
На відміну від минулого року, коли ранні культури були сухими, цього сезону пшениця і ріпак заходили вологі. Як розповіла головний технолог компанії Оксана Мандрика, сушили ранні культури цього року десь на 30% більше, ніж минулого.
«По пшениці в основному йшов третій і другий клас. Тверда пшениця теж була дуже гарної якості. Цього року висока натура: для фуражної пшениці навіть фіксували 800 г/л. Урожай вдалося зібрати вчасно, тому не було значних проблем з хворобами, як, наприклад, альтернаріоз чи фазаріоз, що поширились у центральних регіонах України», — каже Оксана Мандрика.
Осінні жнива також розпочалися зі зміщенням графіків. По сої вологість була оптимальна, — навіть 6% на ГМО сої. Експертка каже, що це незвично для регіону.
«Соняшник теж цього року гарної якості, хоча кислотне число трошки підвищене порівняно з торішнім. Олія в соняшнику йде хороша — 48–50%», — додає Оксана Мандрика.
Кукурудзу в цьому сезоні чекають з високою вологістю. Саме це називає головним викликом сезону Олександр Попов. На момент розмови на елеватор вже привозили зернову з поля з вологістю 32-35%. Клієнти, втім, найчастіше везуть вже підсушену кукурудзу 17–18% для досушування.
Доробка зерна: як економлять на сушінні
Зараз потужність сушіння на елеваторі в Луцьку становить 1800-2000 тонн кукурудзи за добу, а загалом на всіх потужностях компанії — 6000 тонн.
На наше запитання, як же в таких умовах сушити економно, Олександр Попов відповідає: мати сучасне обладнання. На елеваторі використовують зерносушарки компаній Sukup і Strahl. Останню стару зерносушарку радянського типу вивели з експлуатації два роки тому.
У Луцьку працює трьохмодульна зерносушарка Sukup. Раніше тут була двохмодульна, також від Sukup, але її перебазували на елеватор у Лукові, де вона працює на зрідженому газі. Завдяки особливій конструкції це зробили швидко та без зайвих складнощів.
«На відміну від аналогів інших виробників, сушарка Sukup на зрідженому газі не потребує встановлення зовнішніх випарників, споживаючих додаткові енергоносії, оскільки випарники стоять вже в самому пальнику», — пояснює Олександр Попов.
Всі інші зерносушарки працюють на природному газі, але для підвищення ефективності та економії використовують свої підходи. Наприклад, двоетапне сушіння, коли волога кукурудза (до 30%) сушиться у два етапи. Це зменшує кількість газу, витраченого на тонно-відсоток. Вентильована підлога в силосах також впливає на витрати палива: підсушене гаряче зерно кидають у силос та охолоджують вентилятором, виганяючи додаткову вологу. Зерно після цього повертають на друге коло сушіння.
Коли потужностей зерносушарок не вистачає, особливо при дуже вологій кукурудзі (до 35%), то зерно тимчасово закладають в полімерні рукава. Кукурудзу просушують до 18%-22% вологи, та запаковують в силобеги. Зерно може лежати з такою вологістю до пів року.
«Завдяки цьому ми можемо працювати в актуальних режимах, розтягнути сушіння і не перевитрачати газ. І хоча рукави — це додаткові витрати, які лягають на тонну зерна, але це неминучий процес, бо коли йде багато вологої кукурудзи, то потужностей ніколи не вистачає. Якісно висушити дуже вологе зерно в один етап складно, тоді обладнання працює не на своїх режимах, а ми втрачаємо продуктивність і якість», — пояснює Олександр Попов.
Він додає, що в цьому сезоні планується використати рукави для зберігання 30 000–40 000 тонн кукурудзи.
Сонячні панелі
У 2023 році на елеваторах «Волинь-Зерно-Продукт» почали встановлювати сонячні панелі. Зараз сумарна потужність сонячних панелей по всіх об'єктах компанії становить 1,5 МВт., а до кінця цього року планують додати ще 300 кВт.
«Це довготривалі інвестиції, які окупаються приблизно за 5 років. Інвестуємо для того, щоб трошки зменшувати витрати та генерувати енергію для промислових процесів. Ми її не продаємо, а виключно закриваємо внутрішні потреби. Не стовідсотково, але перекриваємо частину споживання. Коли сонячно, то протягом світлового дня, панелі можуть забезпечувати до 50% покриття енергетичних потреб», — розповідає Олександр Попов.
На ринку існує думка, що сонячна енергія може бути невигідною для елеваторів, оскільки сушіння кукурудзи відбувається восени, коли сонця вже мало. Однак керівник каже, що використання сонячних панелей є вигідним у будь-якому випадку, зважаючи на вартість електроенергії на ринку. Навіть восени, коли з полів йде кукурудза, сонце працює на елеватор, хоча деякі дні дійсно можуть бути похмурими.
Коли немає куди рости вшир, ростеш у точність. Луцький майданчик «Волинь-Зерно-Продукт» показує, що збільшення ефективності — це не про додаткові гектари, а про інженерію та логіку процесів. Саме ця філософія дозволяє елеватору багато приймати, економно сушити, скорочувати час відвантаження. І саме за цим стратегічним зростанням всередину цікаво повертатися сюди знову.
Олена Гайдук, Elevatorist.com
