АгроЕкспедиції 
Біржа елеваторів 
Сучасний елеватор: Як вибрати місце під нове зерносховище? Що впливає на майбутню ефективність?
Вибір місця під елеватор — це перше рішення, яке впливає на все подальше будівництво. Неправильно обрана ділянка може здорожчати проєкт, ускладнити підведення комунікацій і зменшити рентабельність. Щоб уникнути цього, важливо знати, на що звертати увагу, де можуть критися ризики і як вони проявляться вже на етапі експлуатації.
Це перший матеріал спецпроєкту Elevatorist.com «Сучасний елеватор», де ми розбираємо всі етапи будівництва зерносховища — від вибору місця до запуску обладнання.
Скільки місця потрібно для будівництва елеватора?
Необхідна площа під елеватор залежить від типу та обсягів зберігання зерна. Як зазначає експерт Сергій Щербань, елеватор на 100 тис. т можна розмістити на двох гектарах землі. Це мінімально компактний варіант. Проте треба враховувати нормативи відстані між інфраструктурними об’єктами по ДБНу, наприклад, відстань до пожежної водойми, до адміністративної будівлі, до силосів тощо.
Експерт радить не брати зайвої площі, оскільки це витрати — податок на землю, подальший догляд за ділянкою (укладка покриття, косіння трави, забори і охорона по периметру). З іншого боку, варто мати площу для розширення.
«Важливо, щоб поруч була ділянка, яку можна буде використати для росту зерносховища. Не варто обирати територію, затиснуту по периметру іншими підприємствами чи інфраструктурними об’єктами», — зазначає Сергій Щербань.
Інфраструктурні потреби
Електрика і газ — те, без чого ефективний елеватор не буде працювати. Тому треба з’ясувати, чи є поруч потужності для забезпечення цими ресурсами.
«Якщо відстані до електричних підстанцій значні, то треба вести дорогий високовольтний силовий кабель, узгоджувати це по земельних ділянках. Буває, що найближча підстанція і не має потрібних потужностей, тоді її треба повністю реконструювати зі збільшенням потужності. Такі ж проблеми можуть бути і з газифікацією», — зазначає Сергій Щербань.
Це може збільшити бюджет майбутнього будівництва елеватора на 15-20% в перерахунку на тонну збереженого зерна.
Також цікаво: Експлуатація, модернізація та ремонт силосів на елеваторах: виклики та рекомендації
Елеватор і залізниця
Розгляньте, яка станція знаходиться найближче, яка її пропускна здатність та технічні можливості, чи є там маневровий тепловоз? Наскільки вона розвинута? Чи справиться з необхідною кількістю поїздів?
Критичні пункти під час розгляду залізничної станції:
- постійна наявність залізничного маневрового тепловоза,
- наявність електрифікованої лінії, що дозволяє працювати і електровозам,
- станція має мати достатньо колій, щоб без проблем розміщувати як порожні, так і завантажені вагони з вашого підприємства,
- бажано, щоб це була маршрутна станція з необхідною кількістю персоналу.
Сергій Щербань наголошує, що собівартість послуг залізничного відвантаження залежить від дистанції елеватора до залізничної станції.
«Ідеальна ситуація — коли між залізничною станцією та вашим підприємством немає проміжних колій, що належать стороннім приватним компаніям, а не Укрзалізниці. Адже коли доводиться їхати через чужі колії, це тягне за собою цілу низку проблем: додаткова плата, можливі різні обмеження», — зазначає експерт.
Аналіз конкурентів та клієнтів
Під час вибору місця випливе ще одне важливе питання: чи доцільно саме тут зводити елеватор з точки зору бізнесу?
Якщо треба збудувати зерносховище, яке на 50-70% буде забезпечене власною продукцією, то тут вибір місця обмежується лише зручними логістичними та інфраструктурними характеристиками. А от комерційний елеватор — це трохи інша історія.
Начальник виробництва «Чорнотисівського термінала» Гордій Міщенко радить перед будівництвом комерційного елеватора промоніторити конкурентів в межах 100-150 км. Варто дізнатися, які види зерносховищ працюють, кому належать та в чому особливості їх роботи.
«Елеватори великих холдингів, як правило, на 50, а то і на 100% забезпечені власною продукцією. Але якщо серед конкурентів є комерційні зерносховища, то треба розуміти, чим новий об’єкт може стати кращим за них. Може, за продуктивністю приймання чи за швидкістю очищення і сушіння? Тобто треба розглядати в комплексі, чи буде новий елеватор конкурентоздатним», — пояснює Гордій Міщенко.
Також треба вивчити потенціал обсягів зерна, які вирощують аграрії на цій території. Експерти радять оцінювати радіус клієнтів в межах 200 км. На що треба зважати?
- Структури посівів,
- види культур, що сіють,
- врожайність,
- яким компаніям належать земельні ділянки,
- наскільки інтенсивно розширюються ці компанії.
«Щоб не вийшло так, що ви побудуєтесь в радіусі локального фармінгу, де відбуваєтся приріст зембанку по 100 Га на рік. Тоді через 5-6 років можна втратити свого поклажедавця», — звертає увагу Сергій Щербань.
Корисно: Як швидко скручувати використані полімерні рукави: техніка + покрокова інструкція
Якщо ділянка в межах населеного пункту?
На ділянках, що знаходяться в населених пунктах, доведеться вирішувати додаткові задачі як в процесі будівництва, так і під час роботи.
Перше — це питання пилу. Треба вкладати в бюджет додаткове аспіраційне обладнання для видалення пилу на всіх етапах роботи із зерном — на зерносушарках, на норіях, транспортретах, точках завантаження і розвантаження.
«Заходи з пилогасіння в межах населеного пункту може складати 20% бюджету будівництва елеватора. Це первинні капітальні витрати. А тоді треба ресурси і на подальше обслуговування аспіраційних систем, енергоємність обладнання, заміну фільтрів тощо», — каже Сергій Щербань.
На такому елеваторі в штаті має бути профільний персонал — аспіраційник.
Другий момент — від зерновозів будуть псуватися дороги. Це одна з причин, що викликає спротив населення проти будівництва елеватора в межах села чи міста. Також треба думати про місце відстою машин, накопичення автотранспорту. В населеному пункті знайти додаткову площу для цього буває важко.
І ще один доволі неочікуваний, але важливий момент, на який звертає увагу експерт — зарплати робітників.
«Як не парадоксально, але елеватор в населеному пункті — це дорожчий робочий персонал. Хоча це залежить від розміру, від села чи міста, проте чим далі в провінцію, тим менші в працівників зарплати. Це прямо впливає на собівартість елеваторних послуг», — коментує Сергій Щербань.
Також цікаво: Зберігання проса на елеваторі — особливості в роботі з цією нішовою культурою
Чи підходить ділянка з точки зору геології?
Наступний етап — це вже предпроєктні роботи на вибраній ділянці, для яких залучають проєктантів. Вони проводять топозйомку ділянки, щоб прив’язати майданчик до масштабу. На карті виділяють межі ділянки згідно з кадастровим номером і розміщують будівельну пляму, тобто позначають розміщення надземних та підземних конструкцій елеватора, всю логістичну та енергетичну інфраструктуру, яка буде на території.
Після цього можлива геологічна розвідка. Проєктант звертається до ліцензованих організацій, які мають бурильне устаткування й право робити геодезію і геологію ділянок. Дослідження проводять під будівництвом ємностей для зберігання зерна, під завальною ямою, — там, де будують основні глибини і навантаження.
«Геодезію здійснюють бурильними машинами на певну глибину. Зазвичай через 14-20 днів отримують висновки про ґрунти, які знаходяться на певному розрізі – 3,7,8, 9 метрів. Хоча і на другий-третій день після закінчення геодезії вже є приблизне бачення складу спектра ґрунтів. Під час лабораторних досліджень зразки перевіряють на міцність», — розповідає Гордій Міщенко.
Геологія-геодезія надає принципові висновки про те, що можна робити на певній ділянці. Спираючись на них, проєктант приймає рішення щодо конструкції фундаменту.
«Рішення залежить від рухомості ґрунту, його складу на певних горизонтах залягання, від пойми ріки, від гранітного щита, який лежить під землею, — дуже багато факторів. Наприклад, в Чорнотисові під час будівництва термінала відмовилися від паль, але ставили потужні мотопомпи, щоб можна було відкачувати воду і проводити там роботи. А от на Хмельниччині зводили елеватор, то необхідно було використовувати палі. Рішення приймає проєктант і далі несе відповідальність за це», — пояснює Гордій Міщенко.
Експерт додає, що використання паль здорожчують вартість і збільшують час будівництва, бо мають ще відлежатися після виготовлення.
«Здебільшого замовники чи потенційні власники елеваторів мають кілька місць, з яких вибирають, де розташувати елеватор. Витративши на якісні передпроєктні роботи на кожній з ділянок, можна зекономити мільйони гривень на подальших будівельній і монтажній частинах», — каже керівник.
Передпроєктні роботи займають від двох тижнів до місяця.
«Чим якісніше провести їх на старті, тим буде краще для замовника і вигідніше для майбутніх експлуатаційних витрат», — наголошує Гордій Міщенко.
До речі, всі описані вище пункти — чудовий чек-ліст і для тих, хто планує купівлю елеватора. Перед інвестуванням у готовий об’єкт варто перевірити, наскільки вигідно розташована ділянка, чи є резерв для розширення, які підведені комунікації, як організована логістика, яка ситуація з конкурентами. Комплексна перевірка цих параметрів допоможе допомогти реально оцінити потенціал об’єкта.
У наступних публікаціях спецпроєкту «Сучасний елеватор» ми розбиратимемося з проєктуванням, вибором обладнання, будівництвом і пусконалагоджувальними роботами. Слідкуйте за серією — буде корисно.
Олена Гайдук, Elevatorist.com
