Як швидко скручувати використані полімерні рукави: техніка + покрокова інструкція

Українські фермери за останні роки оцінили зручність полімерних рукавів для зберігання зерна, але утилізація використаного полімеру для багатьох ще лишається проблемою. Як розібратися з цим завданням швидко, без зайвих затрат праці та ще й отримати оплату за плівку від переробників пластику? Про два варіанти скручування використаних силобегів — довгий та швидкий і зручний — розповіли в компанії «ЧИСТЕ ПОЛЕ». Читайте повну інструкцію, як за 2 хвилини змотати використаний рукав в компактний рулон.

Чому важливо позбуватися використаних полімерних рукавів?

Силобеги, що накопичуються в господарствах після розпакування зерна, мають кілька негативних ефектів. Практичний — в них розводяться миші, які ще й приваблюють лисів. В результаті збільшується кількість пошкоджень заповнених зерном силобегів. Бо ж «кургани з використаних рукавів», як називає їх керівник компанії «ЧИСТЕ ПОЛЕ» Тарас Лисенко, знаходяться зазвичай поруч.

Адміністративний — накопичення відходів є порушенням кількох законів. Це Закон про управління відходами, який зобов'язує аграріїв організовувати роздільне збирання відходів, та Закон про засмічення земель.

«Останнім часом все більше наших клієнтів шукають переробників плівки, які мають дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів. Такий дозвіл видається переробникам згідно з законом №2330-IХ «Про управління відходами» з 9 липня 2023 року. Перевіряючі органи можуть контролювати, куди поділись використані рукави, та чи мають ці компанії дозвіл для роботи з ними. У Вас на руках має залишитись копія дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів від контрагента, якому ви здали чи продали плівку, інакше можна втрапити під штрафні санкції», — зазначає Тарас Лисенко.

Це стосується не лише рукавів, але і всіх матеріалів, наприклад, каністр, які залишаються після роботи з хімікатами. Та якщо зібрати й навантажити каністри — це справа швидка, то з рукавами набагато важче. Керівник компанії «ЧИСТЕ ПОЛЕ» зазначає, що процес збирання використаних силобегів вручну настільки складний, що фермери не хотіли з цим зв'язуватися.

«Але здача рукавів — це обов'язок всіх експлуатантів цієї технології. Недотримання цього може призвести до суворих фінансових санкцій з боку держави», — каже Тарас Лисенко.

За засмічення земель йде окрема адміністративна відповідальність. У пластику, який багато років зберігається просто неба, відбувається деструкція — він руйнується і перетворюється на мікропластик, який потім неможливо зібрати.

«Пластик просто розсипається, як борошно, перемішується з ґрунтом, і це вже на віки вічні. Щоб такого не допускати, рукава треба вчасно здавати, ще й поки за це платять гроші», — зазначає керівник.

Як змотувати рукав без спеціального обладнання?

В компанії «ЧИСТЕ ПОЛЕ» мають великий досвід виробництва нових рукавів та збору використаних силобегів вручну, тому розказали про всі «радощі» цієї роботи:

• зазвичай використовують від 4-х людей, плюс ковшовий навантажувач типу Маніту або JCB;
• люди розтягують рукав по полю. Складений силобег стандартного розміру може досягати ваги 150-170 кг залежно від ступеня забруднення;
• вручну пластик розрізають невеликими шматками, максимум по 30 метрів, щоб потім завантажити його на транспорт і перевезти на місце зберігання.

За словами Тараса Лисенка, змотування рукавів вручну займає годину-півтори часу. Якщо на підприємстві лежить їх сотня або більше, то це колосальні затрати на роботу, яка навряд чи окупиться, навіть якщо цю плівку здати переробникам.

Чи є техніка для змотування рукавів?

Для збору використаних силобегів застосовують гідравлічний намотувач «ПНП-2 Равлик», який працює з трактором.

Принцип дії простий: гідравлічна система трактора з'єднується з контуром намотувача, за рахунок потоку масла в системі приводяться в рух вали намотування, які скручують плівку в рулон. Процес контролюється оператором через важелі. Обертальний момент забезпечується тяговим трактором, тож «Равлик» не потребує окремого двигуна.

Як працюють з намотувачем пластику? Алгоритм роботи

Після розвантаження зерна рукави залишаються на полі. До них підвозять намотувач, оператор чіпляє кінець плівки за вали намотування, переходить на платформу керування та запускає процес. Коли силобег змотався, інший важіль підважує рулон та відділяє його від намотувача.

Загалом оператор має зробити три натискання:

• для змотування рулону,
• для його підважування,
• для відділення рулону від намотувача.

Усе управління виконується з однієї точки — операторської платформи.

Як організувати змотування паралельно з розвантажуванням зерна з рукавів? Тарас Лисенко пояснює: під час збору продукції часто трапляються паузи, якраз тоді персонал (оператор розвантажувача і тракторист) можуть намотувати вже використану плівку.

«З практики знаю, що в господарствах за такою схемою змотують 40-80 рукавів за день»,— зазначають в «ЧИСТОМУ ПОЛІ».

Як виглядає рукав після скручування? Чи треба його перев’язувати?

Стандартний рукав після скручування має висоту до півтора метра, ширину — приблизно 1,20 м. Ці параметри залежать від того, наскільки щільно він змотаний.

«Буває, коли плівка волога і важка, тоді щільна намотка йде. Коли суха погода і рукав абсолютно сухий, тоді рулон пишніший»,— пояснює Тарас Лисенко.

Він каже, що додатково рулони можна зв'язувати, подібно до того, як зв'язують тюки сіна шпагатом. На пристрої передбачений бокс для подачі шпагату і направляюча для розподілення шпагату по всій площині рулону. Зв’язування дозволяє отримати рулони більш компактних розмірів.

«Але в більшості випадків, коли шпагат закінчується, ніхто не купує новий: просто змотують і залишають в такому вигляді. Навіть так клієнти задоволені змотаним рулоном»,— зазначає керівник.

Чи потрібен потужний трактор або ще якесь обладнання для роботи намотувача?

Намотувач працює з тракторами будь-якої потужності. Головне, щоб у техніки була можливість підключення до гідравлічної системи.

Скільки людей потрібно для намотування пластику?

Роботу може виконувати і одна людина, але виробники кажуть, що краще залучити два оператори.

«Правила безпеки передбачають, що будь-яку роботу з технікою, яка щось намотує, виконують двоє людей. Хоча сам принцип роботи «Равлика» виключає виникнення надзвичайних ситуацій, але є правила, тому бажано, звичайно, щоб були два оператори», — каже Тарас Лисенко.

Намотування не відбувається безконтрольно. Керування спроєктовано так, що поки оператор не вийде з небезпечної зони, намотати плівку не зможе. Під час процесу потрібно постійно тиснути на важіль в операторській зоні — це заходи безпеки, щоб людина не травмувалась.

Керівник наголошує на ще один момент: екстракція, тобто, відділення рулону, проходить контрольовано.

«За кордоном я бачив такі зразки обладнання, з яких намотаний рулон вилітає або випадає, і може це робити з великим прискоренням. Якщо біля обладнання знаходяться люди, — будуть травми. У нашого обладнання такої вади немає: рулон вивантажується контрольовано і прогнозовано. Попри це, ми вказуємо в інструкції, що півтора метра навколо змотувача не повинно бути людей або механізмів — для перестраховки», — пояснює Тарас Лисенко.

Як підготувати рукав до скручування? Чи треба його чистити або розправляти?

Найкраще залучати намотувач відразу після розвантаження рукавів, кажуть виробники обладнання. Тоді спеціально готувати силобеги не треба.

«Якщо це якесь, скажімо, «курганне» зберігання, коли плівку кілька років звозили на купу, то в ній вже зібралося багато бруду. Крім того, вона перемішалася між собою. Не факт, що вдасться витягнути рукав без ризику пошкодити техніку»,— пояснює виробник. 

Такі силобеги треба попередньо розділити вручну або розтягувати за допомогою техніки (JCB, Manitu).

Тарас Лисенко зазначає, що до пів року плівка може лежати в полі і чекати скручування. Тоді ступінь забруднення ще не грає ролі, бо намотувач здатний вивільнити всі зайві рештки з пластику.

«В конструкції є нижня направляюча дуга, завдяки якій весь зайвий пісок, зерно залишаються на полі. Тобто, забруднення для нас не є критичним», — наголошують виробники «Равлика».

Якщо за час перебування в полі в рукаві зібралося багато води, тоді в інструкції прописана певна послідовність дій, яка дозволяє повільно намотувати плівку, вивільняючи при цьому з неї воду.

Скільки часу займає скручування одного рукава?

Процес змотування рукава стандартного розміру в 60 метрів займає півтори-дві хвилини.

Як найзручніше транспортувати змотані рукави на переробку?

Плівка в рулонах не потребує якогось спеціального транспорту. Після «НПН-2 Равлик» вона займає всю корисну площу кузова будь-якої вантажівки, на відміну від рулонів, змотаних вручну.

Але є виключення — машини-зерновози, у яких задні або бічні борти не відкриваються повністю (коли відкриваються нижні половинки, а верхня залишається), бо рулони не пролізуть під верхню половинку борту. Вивантажувати силобеги з такого кузова доведеться вручну.

Наскільки «Равлик» пришвидшує роботу порівняно з ручним способом?

За допомогою змотувача можна обробити 40-80 рукавів за робочий день. Для порівняння: вручну змотування і завантаження сотні силобегів може тривати тиждень. Це 3-4 дні підготовки плівки, і потім ще півтора дня завантаження в транспорт. Користуючись намотувачем, в господарствах обробляють сотню рукавів за півтора-два дні, і дві години вантажать.

«Середній показник намотування — 10 рукавів на годину. Це з урахуванням, що треба під'їхати, від'їхати, плюс обід», — додає Тарас Лисенко.

Чи впливають погодні умови на роботу намотувача?

В компанії «ЧИСТЕ ПОЛЕ» зазначають, що всі погодні умови, які впливають на тягнучу силу, тобто на трактор, так само впливають і на намотувач. Сильного встрявання в ґрунт у нього немає, бо власна вага пристрою 500 кг, плюс додається вага рулону плівки. Але якщо трактор не може вийти в поле, то і «Равлик» теж.

Те саме і з морозом. Якщо масляна система трактора працює, то і робота намотувача не буде викликати запитань.

Вологість і дощ не впливають на роботу змотувача — лише можуть створити дискомфорт для оператора.

Є нюанс, коли рукав примерзає до землі. Це буває, коли силобег залишився після розвантаження, а потім пережив відлигу і наступний мороз. Таку плівку неможливо зірвати до наступного потепління.

Чи часто «ПНП-2 Равлик» потребує обслуговування або ремонту?

Технічне обслуговування зводиться до того, що раз на рік треба перевірити натяг ланцюга, який обертає вали намотування, і змастити його мастилом.

«Ланцюг знаходиться під зйомним кожухом, тому процес швидкий і легкий. Треба зняти дві гайки, кожух, перевірити натяг, змастити,  — і пристрій працює далі. Якщо ланцюг провис, тоді ми можемо відправити клієнту новий», — кажуть в компанії виробника «Равлика».

Також треба перевірити кілька точок кріплення.

«Коли виникли якісь складні питання чи є пошкодження обладнання, то в перший рік користування ми безкоштовно ремонтуємо змотувач, а клієнт заплатить тільки за запчастини по собівартості. Впродовж другого року обслуговування буде платне, але мінімально. Ми зацікавлені в тому, щоб наші пристрої працювали довго, не вимагали дорогого технічного обслуговування та були максимально прості в експлуатації»,— пояснює Тарас Лисенко.

Що буде, якщо залишити рукави на полі?

Якщо рукава довго лежать на сонці під дією ультрафіолету, то втрачають пружність і еластичність. Цей процес триває впродовж кількох років, а потім такий силобег буде рватися під час змотування. Тому в компанії «ЧИСТЕ ПОЛЕ» наголошують: найголовнішою перепоною для збору плівки є не забруднення, а ступінь деградації поліетилену, який залежить від тривалості перебування в полі.

Як зазначив Тарас Лисенко, після одного-двох років пластик ще можна змотати, а от після трьох силобег намотувачем вже не забереш через постійні розриви. Тоді залишається тільки ручний збір.

«У аграрія є 2-3 роки, щоб вручну чи механічним способом скласти рукава і здати на переробку, щоб не погіршувати якість своєї ж землі. Бо прийде час, коли почнуть брати аналізи ґрунтів і питати: «А що ви з цією землею робили?». Може, це станеться через років 10, але рано чи пізно буде, бо у всіх розвинених країнах вже є»,— наголошує керівник.

Він ставить в приклад Канаду: по регіонах країни діє цілий ряд програм з переробки силобегів. Наприклад, в Альберті зібрали 3,1 млн кг плівки саме з рукавів — це лише один регіон.

«Чому нам цікава Канада, як приклад? Бо ця країна виробляє багато зернових культур, як і ми, і там активно використовують технологію зберігання зерна в рукавах. До того ж  їхні силобеги довші, ніж наші, і мають більший діаметр та вагу. Виходить, що в них більше відходів полімерів, але ми до цього теж йдемо. В Канаді проблемою відходів перейнялись років 7 тому. Там всюди є пункти збору і переробки пластику. А виробники, які хочуть продавати полімерні рукави в Канаді, зобов'язані якимось чином брати участь в переробці. Цей підхід цілком може працювати і в українських умовах»,— розповідає керівник.

Він зазначає, рукави роблять з доволі цінної сировини. Це не лише питання чистоти чи штрафів. Це — потенційний ресурс. Якщо ми навчимось швидко, ефективно і недорого збирати й переробляти цю сировину — або навіть продавати за кордон у вигляді рулонів, — це принесе реальний дохід фермерам, переробникам і державі загалом.

Куди приймають використані полімерні рукави?

Сьогодні в Україні працює щонайменше три великі переробні підприємства, а також відкривається все більше невеликих цехів, які активно шукають сировину по регіонах. Вони платять фермерам за сировину від 4 до 7 гривень за кілограм плівки залежно від сезону.

Щоб уникнути штрафів, аграрне підприємство має передавати використані полімерні рукави виключно ліцензованим компаніям, які мають офіційний дозвіл на роботу з промисловими полімерними відходами. Вони надають офіційні документи (акти прийому-передачі, договори, акти утилізації, копію дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів), які підтверджують, що відходи дійсно пішли на переробку.

Олена Гайдук, Elevatorist.com