АгроЕкспедиції 
Біржа елеваторів 
Новий млин Волинь-зерно-продукт — потужний гравець борошномельної сфери
Джерело фото: Elevatorist.com
Компанія «Волинь-зерно-продукт» добудувала свій четвертий і найпотужніший борошномельний комплекс. Нове підприємство оснащене сучасним обладнанням від топового світового виробника. Як виглядає та як буде працювати нове підприємство, дізнавалися в день його повноцінного запуску на початку серпня.
Будівництво під час повномасштабного вторгнення
Своє перше борошно нове підприємство виготовило в липні. Як розповіла директорка ТзОВ «Вілія продукт» Любов Киричук, кілька тижнів тривали пусконалагоджувальні роботи.
«Ми протестували обладнання, вийшли на режим, і от вже сьогодні у нас йде повноцінне закачування та замочування зерна. Тепер будемо працювати цілодобово», — розповіла Любов Киричук.
Роботу над проєктом почали ще до пандемії, а саме будівництво почали ще у 2021 році. У грудні того року забили перші палі для фундаменту. Борошномельне обладнання обрали від швейцарського виробника Buhler. На підприємстві кажуть, що використання цього швейцарського виробника, — крок вперед для борошномелів.
«Ми не новачки на теренах млинарської діяльності, маємо три діючих млини, які працюють на турецькому обладнанні. Його ціна і якість на той час відповідала оптимальним співвідношенням, але наше підприємство розвивається, і в плані обладнання хочеться кращого», — зазначив технічний директор Олександр Попов.
Як розповів генеральний директор компанії «Бюлер Україна» Андрій Шаран, компанія «Волинь-зерно-продукт» поставила перед виробником обладнання концептуальну задачу: побудувати млин, який виведе їх на міжнародний рівень виробництва та реалізації борошна.
«Це для нас було дуже важливо, і ми орієнтувалися в комплектації млина на найкращі технічні рішення передового рівня. З іншого боку, були обмежені оптимальним бюджетом, тому що для низькомаржинального бізнесу, яким є борошномельний в Україні, не можна нераціонально вкладати величезні кошти в млин. Тому, балансуючи між цим, знайшли оптимальне рішення як з точки зору технології, так з точки зору будівельної частини. Сама будівля теж досить унікальна. З одного боку, її розміри продиктовані скомпонованими технологіями (млин має висоту дев'ятиповерхівки, — прим. ред.), з іншого — прив'язкою до вже існуючого майданчика на території виробництва. Тому з технічної точки зору це було цікавим викликом», — розповів Андрій Шаран.
Андрій Шаран каже, що досвід зведення цього об'єкту є незабутнім та унікальним: все, що тільки могло трапитися в ході його реалізації, трапилося. Пандемія коронавірусу, цінові гойдалки на зерновому та борошномельному ринку, а потім повномасштабне вторгнення, — воно почалося саме тоді, коли потрібно було монтувати обладнання.
Зазвичай подібні проєкти монтують швейцарські фахівці Buhler, але через проблему безпеки вони не змогли приїхати в Україну. Тому обладнання монтували та запускали силами команд «Бюлер Україна» та «Волинь-зерно-продукт» під дистанційним наглядом head-офісу Buhler.
«Перед нами постав цей найбільший виклик: як змонтувати і запустити об'єкт без фізичної присутності фахівців зі Швейцарії? Але ми це успішно вирішили силами нашого сервісного інженера Артема Шкуренка, який в собі поєднав функції шеф-монтажника, пусконаладчика, електричного спеціаліста, спеціаліста з автоматизації і технолога. Це фактично п'ять в одному. Звичайно, він мав повну підтримку від наших фахівців і експертів онлайн. Але все ж фізична реалізація такого об'єкта силами однієї людини — це унікальний досвід, мабуть, ніхто у світі фактично такого не мав», — зазначив Андрій Шаран.
Тому підприємство зводили довше, напруженіше, але із завданням справилися. Як зазначив Андрій Шаран, величезне значення при цьому також мала дуже ефективна взаємодія з технічною командою замовника, яку очолював Олександр Попов. Завдяки цьому рішення приймалися швидко та оперативно. Борошномельне обладнання почали тестувати у липні. Перші партії борошна, які виготовили під час пусконалагоджувальних робіт, вже пішли на внутрішній ринок.
Читайте також: Завод Сокіл продовжує виготовляти елеваторне обладнання після звільнення Харківщини
Обладнання борошномельного комплексу
Технічно на млині зможуть переробляти від 120 до 150 тонн пшениці на добу. Як пояснили експерти, потужність підприємства залежить від якості сировини та від запитів на певний склад борошна.
Борошномельний комплекс розрахований виключно на переробку пшениці. Для формування партій сировини в складі млина обладнали елеватор «ВІЛІЯ-ПРОДУКТ»: три силоси по 5 тис. т пшениці кожна, і чотири хопери по 400 т.
«В них ми розміщуємо зерно відповідно до якості сировини, щоб надалі сформувати борошномельну партію», — розповів технолог підприємства Дмитро Сторожук.
З металевих силосів пшениця потрапляє безпосередньо у млин. Як пояснив технолог, борошномельний комплекс поділений на три секції. У першій секції знаходяться ємності для зберігання непідготовленого зерна, — саме сюди воно потрапляє із зернових силосів. Тут же є місткості для побічних продуктів виробництва, — висівок та зернових відходів.
В другій секції пшеницю готують до розмелу. Тут же відбувається її переробка на борошно і висівки.
«Друга секція — це безпосередньо підготовчий та розмельний комплекс, де встановлено основне технічне обладнання. Тут сировина проходить очищення, зволоження та етап відволоження, який дозволяє змінити біохімію зерна і гарно його переробити. Потім проходить сам розмельний процес», — пояснює Дмитро Сторожук.
В процесі переробки пшениця проходить кілька етапів очищення. Серед іншого якість зерна оцінює фотосепаратор, який сканує кожну зернину за допомогою інфрачервоного світла та відділяє від основної маси домішки і забраковані зерна. Відібрану якісну сировину відволожують та поетапно перетворюють в борошно та висівки.
«У нас така технологія, що з кожної системи здрібнення відбирається борошно. Це все формує 29 окремих потоків, з яких потім технолог створює два потоки борошна, — вищий і перший сорт або вищий і другий сорт. А можливо, якість зерна дозволяє зробити обидва потоки у вищому сорті, буває і таке», — зазначив Дмитро Сторожук.
Готове борошно перекачується в третю секцію млина — в ємності для безтарного зберігання. Борошно має відлежатися перед відправкою замовникам. Загалом на підприємстві можуть забезпечити безтарне зберігання для понад 600 тонн продукції.
«Якщо немає логістичного відвантаження, то у нас буде запас ємностей для збереження борошна на 5 робочих діб. Це важливо, щоб не було рваного графіку роботи виробництва, бо коли ми зіскакуємо з режиму, то втрачаємо якісь», — зазначив Олександр Попов.
Читайте також: Як роблять макарони — компанія Зодіак відновлює виробництво після обстрілів заводу
Автоматизація процесів та економія електроенергії
Всі виробничі процеси на млині автоматизовані. За потоками зерна та продуктів переробки слідкують на великих моніторах. У зміні двоє операторів, які працюють під керівництвом технолога.
«Все абсолютно автоматизовано включно з вхідним, проміжним та вихідним контролем. Що стосується технологій управління, — зволоження, подачі зерна, розділення потоків, — це все відбувається також автоматично. За рахунок цього у зміні працює всього по два спеціаліста», — пояснив Олександр Попов.
Як розповів Дмитро Сторожук, один оператор працює за комп'ютером. Він має слідкувати за процесами на екрані. Другий контролює процеси безпосередньо на поверхах комплексу, перевіряє роботу технологічного обладнання, стежить за параметрами та регулює їх в разі потреби.
Сучасні технології дозволяють економити не тільки трудові ресурси, а й використання електроенергії. Як розповіли на підприємстві, борошномельний комплекс менш енергозатратний. По-перше, тому, що частину роботи з переміщення сировини і продуктів виконує сила земного тяжіння, — зерно, висівки просто падають зверху вниз. По-друге, двигуни на обладнанні оснащені частотними перетворювачами. Якщо потужність виробничої лінії знижується, перетворювачі зменшують кількість обертів двигуна, і обладнання споживає менше електроенергії. В комплексі це знижує вартість виробництва борошна.
Конкуренція за споживача
Зараз біля борошномельного комплексу зводять офісне приміщення, де обладнають сучасну лабораторію для визначення якості продукції.
Борошномельний комплекс будували з врахуванням всіх вимог HACCP. В майбутньому підприємство пройде всі необхідні аудити, а в найближчих планах — отримати міжнародну сертифікацію ISO.
«В першу чергу ми сертифікуємося по ISO 22000 — безпечність продукту. Перший етап сертифікації буде в серпні. А далі ми зможемо додавати сертифікати по якості, екології тощо», — зазначила Любов Киричук.
Сертифікація необхідна, адже в Україні сформувався потужний ринок борошна, і конкуренція серед виробників дуже велика. «Вілія» постачає продукцію на внутрішній ринок і за кордон. Борошно відправляли в Польщу, Литву, Чехію.
За словами директорки, зараз експортувати продукцію набагато складніше, особливо після блокування агропродукції сусідніми країнами. До блокування «Вілія» регулярно поставляла борошно на одну з закордонних макаронних фабрик.
«Тепер не можемо з ними працювати, тому що машина довго стоїть на кордоні. Нема гарантії, що товар приїде вчасно. Є обставини, які від нас, на жаль, не залежать», — пояснила Любов Киричук.
Попри ці перешкоди, в компанії планують розвивати експортний напрямок. Те, що виробничі потужності знаходяться недалеко від кордону, — велика перевага.
«Вілія» освоює і далекі ринки. Минулого літа компанія разом з іншими виробниками відправили свою продукцію в США, де її оцінили потенційні покупці.
«Це експериментальна збірна партія. Там була продукція різних виробників з України. Наше борошно зарекомендувало себе дуже гарно. Якраз вчора отримали ми зворотний зв'язок. що все супер і будемо далі розвивати цей напрямок», — зазначила Любов Киричук.
Нове підприємство задало високу планку в галузі переробки пшениці та обіцяє стати потужним гравцем на борошномельному ринку України і Європи. Млин будували в період війни, але сподіваємося, що скоро він буде працювати в мирний час.
Олена Гайдук, Elevatorist.com
