АгроЕкспедиції 
Біржа елеваторів 
Підсумки 2022: руйнування і будівництво елеваторів
Джерело фото: Elevatorist.com
Закінчився воєнний 2022 рік, який попри все не зміг зупинити елеваторне будівництво. Воно переформатувалося, перемістилося, але — тривало і, сподіваємося, що буде тривати й далі. Як зазвичай, підбиваємо підсумки будівництва нових зерносховищ у році, що минув. На жаль, війна переформатувала і цей традиційний матеріал, до нього додався ще один розділ — про руйнування. Читайте, яким загалом був 2022-й для елеваторних потужностей України.
Руйнування зерносховищ та терміналів
За різними дослідженнями Україна втратила від 10 до 13 млн т елеваторних потужностей від початку повномасштабного вторгнення.
Загалом до повномастабного вторгнення в Україні було 56,6 млн т потужностей одночасного зберігання зернових. За оцінками Elevatorist.com, з 24 лютого до листопада минулого року кількість потенційно зруйнованих або пошкоджених сховищ досягла 77 одиниць або 9,4 млн т.
Також 165 елеваторів станом на 4 листопада знаходилися у тимчасово окупованих Луганській, Донецькій, Запорізькій та Херсонській областях — це більше >10% від довоєнних сертифікованих потужностей зі зберігання зерна. Більш детальна інформація про зруйновані зерносховища та ситуацію із загальними потужностями зберігання буде доступна у аналітиці «Інфобук Агробізнес України» за 2022 рік, що зараз готується.
За останніми даними Київської школи економіки KSE оцінка пошкоджених та знищених потужностей об'ємом 9,4 млн т одночасного зберігання не враховує підприємства, які залишаються на окупованих територіях. Також дослідники станом на листопад оцінили, що вартість ремонту та відновлення цих зруйнованих зерносховищ буде сягати $1,1 млрд.
Загалом на початку повномасштабного вторгнення йшлося про те, що війська рф ціленаправлено обстрілюють підприємства для зберігання та переробки зерна, що є воєнним злочином.
У дослідженні американської організації Conflict Observatory підрахували, що Україна втратила кожний шостий елеватор, і не тільки на близьких до фронту територіях.
«Приблизно 1 з 6 (15,73%) українських зерносховищ були знищені, пошкоджені росією та підпорядкованими їй силами, або потрапили під їх контроль з початку вторгнення 24 лютого. З 344 об'єктів, знятих супутниками, виявили, що 75 із них демонструють видимі пошкодження», — йдеться в повідомленні.
Руйнувань та пошкоджень від ракетних ударів зазнали підприємства у Житомирській, Київській, Вінницькій областях. Деякі елеватори на Сумщині та Чернігівщині постраждали ще у лютому-березні під час окупації цих територій.
Проте найбільше руйнували підприємства, що знаходяться у східних і південних областях: у Донецькій, Луганській, Харківській, Запорізькій, Миколаївській, Дніпропетровській.
Так, в Донецькій ОВА зазначили, що в області із 37 елеваторів, що були до повномасштабного вторгнення, працює лише 6. Відомо про випадки обстрілів, іноді навіть повторних, по зерносховищах у Костянтинівці, у Сіверську.
На Луганщині окупанти під час авіанальоту повністю знищили сучасний елеватор на 30 тис. т одночасного зберігання у Рубіжному, який встиг відпрацювати лише два сезони. У Луганській області втратили свої активи і деякі великі українські агрокомпанії.
Один із найстаріших елеваторів України, який досі працював в Запорізькій області — «Оріхівський» — повністю знищений.
Підприємства, які потрапили в окупацію, теж руйнували. Так, про значні пошкодження своїх активів повідомляли компанії «Прометей», «Укрлендфармінг» та інші.
У ГК «Прометей» розповіли, що з 34 елеваторів серйозно постраждали 8, а 4 підприємства досі знаходяться в окупації у Запорізькій області.
Після звільнення Миколаївщини компанія отримала доступ до раніше окупованого зерносховища в Снігурівці.
«Снігурівський елеватор уже звільнили, але він замінований, тому чекаємо, коли відповідні служби проведуть необхідні роботи. Працювати поки що там неможливо», — зазначив керівник ГК «Прометей» Рафаель Гороян.
Потужності терміналів також постраждали за час повномасштабного вторгнення. Компанії, що мали зернові підприємства у Маріуполі, втратили їх через окупацію, подекуди їх повністю знищено. На підконтрольній Україні території морські термінали обстрілювалися з боку окупантів.
Миколаївський морпорт пережив кілька обстрілів, влітку в порту були пожежі на олійних терміналах. Через влучання ворожих ракет горіли силоси одного із портових елеваторів в Миколаєві, ще одна пожежа була у складських приміщеннях припортового підприємства Миколаївського морпорту.
Частина пошкоджених елеваторів відновила роботу — у Сумській, Чернігівській, Одеській, Харківській області підприємства знову працюють. Проте втрачено дуже багато, і на початку літа йшлося про значний дефіцит елеваторних потужностей, враховуючи, що значна частина врожаю 2021 року залишалася на складах.
Будівництво елеваторів продовжилося
Попри активні бойові дії на фронті та ракетні обстріли всієї території України елеваторне будівництво не зупинилося, а значні об’єми врожаю попереднього року ще більше підштовхнули аграріїв до розширення потужностей зберігання. За даними із відкритих джерел Elevatorist.com підрахував, що із 24 лютого до кінця минулого року елеваторні потужності України зросли на 32 об'єкти для зберігання зерна: частину з них побудували з нуля, також додали потужностей на вже діючих підприємствах.
Як розповіли виробники елеваторного обладнання, на паузу поставили деякі проєкти на прифронтових та окупованих територіях, а по всій іншій території України зернова інфраструктура продовжує розвиватися.
«По-перше, багато проєктів заклали в минулих роках, і вони здебільшого були виконані. По-друге, блокування портів й розвиток інфраструктури для транспортування зерна до ЄС викликало додатковий ріст попиту на будівництво. У 2022 році у нас було 80% проєктів модернізації та 20% будівництв «з нуля», — зазначив керівник ТОВ «НОВИЙ ЕЛЕВАТОР» Євген Романов.
В компанії KMZ Industries кажуть, що всі агрокомпанії, які могли дозволити собі відкласти плани розширення потужностей зберігання, зробили це. Як зазначив заступник генерального директора із розвитку KMZ Industries Борис Рибачук, деякі холдинги купили необхідне обладнання і тримають у себе до кращих часів, хтось просто заморозив контракти, бо існуючих потужностей у них достатньо для того, щоб перечекати час війни.
«Тому я сказав би, що темпи елеваторного будівництва у 2022 році впали. При цьому на ринку також стало набагато менше пропозицій від іноземних компаній, бо вони почали вимагати 100% аванс через ризики війни. З іншого боку, у нас був досить нормальний рік по об'ємам виробництва, тому що все-таки багато гравців все одно продовжили будуватися, тому що у них був великий дефіцит потужностей зберігання», — каже Борис Рибачук.
За словами виробників обладнання, найбільше цього року будували та модернізували власні елеваторні потужності середні господарства. Саме вони швидше за всіх реагують на зміни ринку, приймають рішення, мають власні ресурси й підтримку держави, і, що найголовніше, — мають найбільшу нестачу потужностей зберігання, тому найбільш мотивовані будуватися.
Проте великі проєкти цього року також були.
«Наприклад, ми беремо участь у будівництві елеватора в Рівненський області. Через масштабність проєкт розраховано на два роки», — зазначив Євген Романов.
Компанія KMZ Industries постачала обладнання на ще один значний проєкт — будівництво сухого порту на кордоні з Румунією, першу чергу якого вже збудувала Alebor Group.
Загалом виробники обладнання кажуть, що більшість будівництв цього року йшли у центральних та західних областях країни.
«В основному активне будівництво дійсно стосується правобережної частини України, але є об'єкти і в Харківській, Дніпропетровській, Полтавській, Запорізькій областях. Добудовувалися, не дивлячись на те, що, умовно, за 100 км проходить лінія фронту», — зазначив Борис Рибачук.
Елеваторні будівництва на заході країни
Одна із великих західних компаній — «Волинь-зерно-продукт» — від початку повномасштабного вторгнення швидко зреагувала на можливий дефіцит потужностей, та збільшила власні ємності на 100 тис. т. Компанія збудувала нові силоси та склади.
Компанія «Епіцентр К» продовжила добудовувати два елеватори у Хмельницькій області. Загальна потужність зберігання завершених зерносховищ сягне 180 тис. т.
У компанії VITAGRO ще до війни планували збудувати елеватор на 50 тис. т зберігання. Повномашстабне вторгнення поставило будівництво на паузу на 3 місяці, потім проєкт відновили, і зараз VITAGRO готується до здачі нового зерносховища.
Також відомо про будівництва нових зерносховищ і збільшення потужностей вже наявних елеваторів для середніх та малих господарств. Про монтаж обладнання та завершення проєктів у Львівській, Волинській, Івано-Франківській, Тернопільській, Хмельницькій областях повідомляли у компаніях KMZ Industries, «Лубнимаш», «Зернова Столиця».
Через необхідність експортувати зерно у західному напрямку стартували кілька будівництв сухих портів — перевантажувальних залізничних терміналів на кордоні України.
Про свій проєкт сухого порту на Львівщині розповіла компанія UGTC TRADE. Будівництво цього проєкту вже розпочалося. Планується, що зерновий термінал буде перевантажувати до 100 тис. т продукції в місяць.
Ще одна велика агрокомпанія Alebor Group зводить експортний зерновий термінал на румунсько-українському кордоні. Обладнання для проєкту, як уже зазначалося, постачає KMZ Industries. Як розповів заступник гендиректора з розвитку KMZ Industries Борис Рибачук, першу чергу термінала з потужностями у 30 тис. т зберігання та 300 т/год перевантаження вже закінчили. Планується дві черги будівництва, які збираються завершити у 2023 році.
Також про будівництво великого сухого порту для агропродукції повідомляли представники Волинської ОДА.
Будівництво елеваторів у центральних та північних областях України
Агрохолдинг Alebor Group цього року розширив «Вороновицьке ХПП», що знаходиться на Вінничині, і тепер на підприємстві зможуть зберігати майже 200 тис. т зерна.
На півночі країни після звільнення областей від окупації також почали відновлювати пошкоджені елеватори та будувати нові зерносховища. Восени виробники елеваторного обладнання KMZ Industries монтували новий силос майже на 20 куб. м на елеваторі в Чернігівській області. На Сумщині підприємства також активно збільшують потужності зберігання, оскільки логістика із цієї області зараз не вигідна аграріям.
Будівництво на півдні України
Одеська область стала ще одним місцем активного будівництва нової зернової інфраструктури та розширення вже діючих підприємств на Дунаї.
Першу чергу нового терміналу в Ізмаїлі вже завершила компанія «НІБУЛОН». Будівництво цього проєкту компанія розпочала в червні цього року, а перший етап закінчили у вересні. Після повного завершення терміналом щомісяця можна буде відправляти на європейський ринок до 300 тис. т зерна.
У порту Рені планують збудувати нові склади підлогового зберігання зерна. Цим займається новоутворена стивідорна компанія Danube Logistics Group, яка вже після початку повномасштабного вторгнення отримала статус портового оператора у порту, та веде роботу із запуску контейнерного термінала.
Велике підприємство для зберігання та переробки зерна планують побудувати на Одещині. Про підписану угоду оренди під будівництво цього проєкту розповів голова однієї з громад Одеської області у грудні 2022 року.
А от у Дніпропетровській області минулого року завершили будівництво великого елеваторного комплексу. Потужність зберігання підприємства склала більше 100 тис. м3 .
Загалом виробники обладнання кажуть, що елеваторний ринок у 2023 році продовжить реалізовувати свої плани з будівництва та модернізації зерносховищ.
«Багато тих, хто купив наше обладнання, вже готуються збільшувати потужність, або активно планують модернізацію/переобладнання», — зазначив Євген Романов.
В компанії KMZ Industries очікують, що наступного року буде багато проєктів перевантажувальних терміналів на західних кордонах. А от загалом вплив війни дуже відчувається на готовності аграріїв контрактуватися на будівництва наступного року.
«Наступний рік важко прогнозувати. Ми бачимо, що є досить багато потенційних об'єктів як великих так і середніх та малих, яких набагато більше. Будуватися хоче дуже велика кількість компаній, але всі оглядаються на сьогоднішні реалії. Тому багато клієнтів обговорюють з нами свої плани, але контракти підписують, скажімо, на відсотків 10 від того, що проговорюється», — зазначив Борис Рибачук.
Попри невизначеність, є програми, які допомагають аграріям з будівництвом нових потужностей. Так, одна з них — програма USAID АГРО обіцяє профінансувати купівлю обладнання для 10 зернових підприємств України.
Сподіваємося, що 2023-й буде успішнішим для елеваторної сфери, а матеріал про будівництва зерносховищ наступного року буде традиційно складатися із реалізованих проєктів та планів, які будуть втілюватися вже у мирний час.
Олена Гайдук, Elevatorist.com
