ДПЗКУ

Зберігання, переробка та зерноторгівля
15696

Державна продовольчо-зернова корпорація України (ДПЗКУ) — національний оператор зернового ринку України.

ПАТ «ДПЗКУ» створено постановою Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2010 р. Вона є найпотужнішою державною вертикально-інтегрованою компанією в аграрному секторі економіки України.

Рішення з питань, що віднесені до компетенції Загальних Зборів АТ «ДПЗКУ» приймає Міністерство аграрної політики та продовольства України одноосібно.

ДПЗКУ веде свою діяльність на території 20 областей України. До складу ДПЗКУ входить 55 філій: головна торговельно-експортна філія, 2 портові елеватори — «Одеський зерновий термінал» та «Миколаївський портовий елеватор», 24 лінійні елеватори, 18 комбінатів хлібопродуктів, 17 млинів, 1 круп'яний та 2 комбікормових заводи.

Основні напрямки діяльності:

✅ Торгівля — закупівля та експорт зерна.

Закуповує зернові культури (пшеницю, ячмінь, кукурудзу, жито, овес, сою, гречку) за форвардними та спотовими програмами по всій Україні. 

Розгалужена мережа із 55 регіональних філій дозволяє ДПЗКУ закуповувати зернові у фермерів у 20 регіонах України та експортувати на власних портових потужностях. Пріоритетом компанії є відвантаження саме власного зерна, що дозволяє акумулювати прибуток усередині корпорації.

Переробка — виробництво борошномельної продукції, круп, пластівців, комбікормів.

Підприємства ДПЗКУ здатні переробляти близько 700 тис. т зернових культур.  Переробні підприємства корпорації здатні задовольнити до 10% потреб внутрішнього ринку України у борошні, крупах та комбікормах. Компанія виробляє 7 різновидів пшеничного та житнього борошна, а також їх сумішей. 

Комбікормове виробництво включає асортимент повнораційних розсипних і гранульованих кормів для ВРХ, свиней, кроликів, птиці, риби та ін.

Круп'яне виробництво представлено 5-ма видами круп: перлова, ячна, пшенична, гречана, вівсяна; 7-ма видами пластівців: вівсяні, вівсяні «Екстра», житні, пшеничні, ячмінні, гречані, суміш; трьома видами мюслів.

✅ Портова перевалка та логістичні послуги

ДПЗКУ є лідером серед операторів ринку зберігання зернових та олійних культур в Україні. Сумарний потенційний обсяг зберігання, включаючи потужності з перевалки на експорт у портах, становить близько 3,5 млн. т зернових.

Перевезення зерна забезпечують 8 авто- та 15 залізничних компаній-експедиторів.

Елеваторні послуги: приймання, зберігання, доведення до базисних кондицій, відвантаження зерна.

Елеватори ДПЗКУ надають такі послуги: проведення аналізів та лабораторних досліджен і визначення якості зерна; зважування зерна; сушіння, очищення, вентиляція та знезараження (при потребі); відвантаження зерна автомобільним та залізничним транспортом.

Також на підприємствах ДПЗКУ виробляють калібрування кукурудзи, формування насіннєвого матеріалу та фасування.

Елеватори корпорації можуть працювати з 15 культурами: просо, сорго, овес, гречка, жито, ячмінь, пшениця, кукурудза, рис; олійні: соняшник, льон, ріпак, гірчиця; зернобобові: соя, горох.

Філії ДПЗКУ

✅ Південний регіон:

«Одеський зерновий термінал» — Одеська обл., робоча зернова місткість — 75 тис. т

«Одеський зерновий термінал» введено в експлуатацію у 1962 році. Це унікальна споруда, зведена не на палях, а на окремих гравійно-піщаних подушках, на яких було встановлено монолітні залізобетонні плити. Одеський портовий елеватор побудований на основі, що плаває в мулі завтовшки 35 м.

«Одеський зерновий термінал» виконує послуги по прийманню, зберіганню і відвантаженню зерна на судна як в експортному варіанті, так і в імпортному варіанті. За добу він може відвантажувати на водний транспорт 7 тис. т збіжжя. 

«Миколаївський портовий елеватор» — Миколаївська обл., робоча зернова місткість — 69 тис. т 

«Миколаївський портовий елеватор» побудований в 1930 р. за канадським типом. Ємність елеватора — 41 т. Він був одним з найбільших елеваторів у державі та Європі і третім у світі. У 1972 р. додано два силосні корпуси ємністю 28 тис. т. Потужность відвантаження на водний транспорт — 5 тис. т/добу. Філія обробляє 2347 га орендованих земель.

«Врадіївський елеватор» — Миколаївська обл., робоча зернова місткість  111,7 тис. т 

«Новополтавський елеватор» — Миколаївська обл., робоча зернова місткість — 80 тис. т 

«Одеський КХП» — Одеська обл., примлиновий елеватор місткістью — 7,5 тис. т 

«Кремидівське хлібоприймальне підприємство» — Одеська обл., зернова місткість 30 тис. т 

«Білокриницький КХП» — Херсонська обл., робоча зернова місткість — 52,4 тис. т

«Братолюбівський елеватор» — Херсонська обл., робоча зернова місткість — 163,5 тис. т 

«Великолепетиський елеватор» — Херсонська обл., річковий термінал, робоча зернова місткість — 38,5 тис. т 

«Голопристанський елеватор» — Херсонська обл., робоча зернова місткість — 41,7 тис. т. Найбільший річковий термінал ДПЗКУ.

«Брилівський елеватор» — Херсонська обл., робоча зернова місткість — 30,2 тис. т

«Партизанський елеватор» — Херсонська обл., робоча зернова місткість — 56,7 тис. т 

«Партизанський елеватор» Сокологірне відділення — Херсонська обл., робоча зернова місткість — 15 тис. т.

✅ Північний регіон:

«Бровківське ХПП» — Житомирська обл., робоча зернова місткість — 18 тис. т 

«Черняхівський елеватор» — Житомирська обл., примлиновий елеватор місткістью 40 тис. т 

«Буринський елеватор» — Сумська обл., робоча зернова місткість — 99,8 тис. т

«Кролевецький комбінат хлібопродуктів» — Сумська обл., робоча зернова місткість 64 тис. т 

«Сумський КХП» — Сумська обл., робоча зернова місткість — 62,1 тис. т 

«Сумський КХП» (Головашівська дільниця) — Сумська обл., робоча зернова місткість — 23 тис. т 

«Хлібна база № 83» — Чернігівська обл., робоча зернова місткість — 48 тис. т 

«Ічнянське ХПП» — Чернігівська обл., робоча зернова місткість — 18,9 тис. т

«Менське ХПП» — Чернігівська обл., робоча зернова місткість —39 тис. т 

✅ Центральний регіон:

«Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №1» — Кіровоградська обл., робоча зернова місткість — 100 тис. т

«Новоукраїнський комбінат хлібопродуктів» — Кіровоградська обл., робоча зернова місткість — 139,6 тис. т. Основним виробничим підрозділом комбінату є круп’яний завод, побудований за технологією швейцарської фірми BUHLER.

«Хлібна база № 78» — Кіровоградська обл., робоча зернова місткість — 88 тис. т 

«Гребінківський елеватор» — Полтавська обл., робоча зернова місткість — 76,7 тис. т

«Кобеляцький комбінат хлібопродуктів» — Полтавська обл., робоча зернова місткість — 148,45 тис. т 

«Кременчуцький комбінат хлібопродуктів» — Полтавська обл., робоча зернова місткість — 16,8 тис. т 

«Кременчцький КХП» («Хлібна база №81») — Полтавська обл., робоча зернова місткість — 45,5 тис. т 

«Лубенський насіннєобробний завод» — Полтавська обл., робоча зернова місткість — 56,8 тис. т 

«Пирятинський комбінат хлібопродуктів» — Полтавська обл., робоча зернова місткість — 39 тис. т 

«Криворізьке хлібоприймальне підприємство» Дільниця №1 — Дніпропетровська обл., робоча зернова місткість — 14,2 тис. т

«Криворізьке хлібоприймальне підприємство» Дільниця №2 (Гейківка) — Дніпропетровська обл., робоча зернова місткість — 23 тис. т

«Хлібна база № 86» — Черкаська обл., робоча зернова місткість — 53,2 тис. т 

«Уманський елеватор» — Черкасская обл., робоча зернова місткість — 88,3 тис. т

«Шполянський елеватор» — Черкасская обл., робоча зернова місткість — 65,7 тис. т 

✅ Східний регіон:

«Кальчицький елеватор» — Донецька обл., робоча зернова місткість — 74,1 тис. т 

«Легендарненський елеватор» — Донецька обл., робоча зернова місткість — 144 тис. т 

«Роївський елеватор» — Донецька обл., робоча зернова місткість — 108,4 тис. т 

«Солідарненський елеватор» — Луганська обл., робоча зернова місткість — 90 тис. т

«Білоколодязький елеватор» — Харківська обл., робоча зернова місткість — 104,8 тис. т 

«Ізюмський комбінат хлібопродуктів» — Харківська обл., робоча зернова місткість 44,3 тис. т

«Сахновщинський елеватор» — Харківська обл., робоча зернова місткість — 124,4 тис. т 

«Савинський елеватор» — Харківська обл., робоча зернова місткість — 146,5 тис. т 

За темою: Савинский элеватор ГПЗКУ: хорошо, когда тебя любят!

«Харківський комбінат хлібопродуктів №2» (дільниця №1), «Харківський КХП № 2» (дільниця №2)«Харківський КХП №2» (дільниця «Золотий колос») — Харківська обл., робоча зернова місткість  — 38,9 тис. т 

✅ Захидний регіон:

«Львівський комбінат хлібопродуктів» — Львівська обл., робоча зернова місткість 18,6 тис. т 

«Стрийський КХП №2» — Львівська обл., робоча зернова місткість — 32 тис. т 

«Дубенський комбінат хлібопродуктів» , «Дубенський КХП« («Вербський КХП») — Рівненська обл., робоча зернова місткість — 48,9 тис. т

«Тернопільський комбінат хлібопродуктів» — Тернопільська обл., робоча зернова місткість — 40,7 тис. т

«Богданівецький КХП» — Хмельницька обл., робоча зернова місткість — 90 тис. т 

«Старокостянтинівський елеватор» — Хмельницька обл., робоча зернова місткість — 96 тис. т 

«Володимир-Волинський КХП» — Волинська обл., робоча зернова місткість — 28,2 тис. т 

«Галицький комбінат хлібопродуктів» — Івано-Франківська обл., робоча зернова місткість — 9,3 тис. т

«Хлібна база № 89» («Страбичівський елеватор») — Закарпатська обл., робоча зернова місткість — 74,3 тис. т. Елеватор перебуває на консервації, надає послуги залізничних вантажоперевезень.

Історія розвитку:

2011 р. — під час перетворення ДАК «Хліб України» у ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» Держфінінспекція України у фінансово-господарській діяльності обох підприємств виявила порушення. Було виявлено низку схем, які дозволяють відчужувати держмайно. Вартість переданого майна склала близько 1,2 млрд. грн, а Мінагрополітики не внесло нове підприємство до переліку об'єктів права державної власності, які не підлягають приватизації.

2012 р. 26 грудня ДПЗКУ уклала кредитний договір з державним Експортно-імпортним банком Китаю: ДПЗКУ було надано кредит у розмірі $1,5 млрд з 15-річним терміном погашення — до 26 грудня 2027 року. Кредит надано у рамках Генерального договору про співпрацю у сфері сільського господарства, укладеного між ДПЗКУ та РСЕС – Китайською національною корпорацією машинної промисловості та генеральних підрядів. Кредит у розмірі $1,5 млрд, отриманий ДПЗУ — це перший транш, призначений для закупівлі зернових з подальшим продажем ССЕС. На ДПЗКУ покладено виконання зобов'язань за кредитом Ексімбанку Китаю та за пов'язаним з ним 15-річним контрактом на постачання зернових.

2013 р. — відповідно до постанови від 24 липня Кабміном передано ПАТ «ДПЗКУ» 16 елеваторів, комбінатів хлібопродуктів та хлібних баз, що входили до складу державної акціонерної компанії «Хліб України».

У 2013 році корпорація отримала 28,7 млн. грн. чистих збитків.

«ДПЗКУ» інвестувала в реконструкцію власних філій 61 млн грн.

2014 р. — голова правління ДПЗКУ з січня 2013 р. по березнь 2014 р. розшукується Генпрокуратурою за підробку офіційних документів з метою заволодіння 177 млн грн. За підсумками першого кварталу 2014 р. сума чистих збитків компанії склала 402,3 млн грн.

З березня «ДПЗКУ» керував Петро Вовчук, звільнений у грудні 2014 р. У 2018 році його було оголошено в розшук, наприкінці 2019 року — заарештовано у Литві. Його підозрюють у завданні збитків корпорації шляхом організації корупційної схеми.

2015 р. — за 1 квартал отримано чисті збитки у розмірі 2 млрд грн. Протягом 2,5 років свого існування, корпорація була збитковою і накопичила 3,6 млрд грн збитків.

З квітня 2014 р. до червня 2015 р. виявлено фінансові порушення на 163 млн грн. Операції, які негативно вплинули на фінрезультат ДПЗКУ, оцінюються у 950 млн грн. «ДПЗКУ» має понад 50 елеваторів, з яких ефективні лише менше половини. Збитковість компанії пояснюється двома причинами: девальвацією гривні та дебіторською заборгованістю.

У Раді розглядався законопроект, який пропонує виключити із переліку заборонених до приватизації низку елеваторів «ДПЗКУ». Хоча зерновий контракт із КНР забороняє приватизацію чи навіть частковий продаж активів «ДПЗКУ» без погодження з Китаєм.

2016 р. — «ДПЗКУ» виплатила $200 тис. штрафу за невикористання товарної частини китайського кредиту на $1,5 млрд. Причиною збитковості є неефективне використання ресурсів. При цьому «ДПЗКУ» не має наміру залучати другий транш кредиту від Ексімбанку Китаю в $1,5 млрд.

«ДПЗКУ» запровадила нову систему кількісно-якісного обліку 1:С на своїх філіях, що дає змогу одночасно вести облік на всіх 55 підприємствах.

ДПЗКУ повністю виконує свої зобов'язання за Генеральним договором із китайською ССЕС, наприкінці 2016 р. китайська сторона погодилася знизити ставку за кредитом до 3%.

На 9 підприємствах корпорації встановлено автоматичні пробовідбірники італійської компанії «Stork», також ІТ підрозділом корпорації розроблено автоматизовану процедуру вибору ставок на перевезення зерна залізничним транспортом.

Операційний прибуток підприємства збільшено у 5 разів. Основним напрямом, який забезпечує 95% загального операційного доходу корпорації, залишається торгівля зерновими. Дохід від елеваторної діяльності у ДПЗКУ у 2016 р. зріс на 69%.

2017 р. розслідується понад 150 кримінальних проваджень за фактами завдання шкоди компанії у 2013-2014 рр., підозрюються ряд посадових осіб департаменту закупівель у наданні збитків на 300 млн грн.

За підсумками перевірки Держаудитслужби, компанія систематично не виконує умов договорів щодо реалізації зернових, на підставі яких отримано кредитні кошти протягом 2015-2017 років. втрачено додатковий дохід на суму майже 23 млрд грн.

2018 р. — за підсумками 2017/18 МР ДПЗКУ поставила китайській компанії ССЕС понад 1 млн т зернових, що перевищує аналогічний показник у 2 рази.

ДПЗКУ увійшла до сотні найбільших компаній за вартістю активів державних агропідприємств за 2018 рік.

2020 р. — Корпорація програла судовий спір на 4 млн доларів китайській компанії ССЕС у міжнародному арбітражному суді при GAFTA, всю суму було виплачено китайській компанії.

За підсумками сезону 2019/20 ДПЗКУ посіла перше місце серед українських експортерів борошна.

ДПЗКУ не приватизуватимуть до моменту вирішення питання щодо китайського кредиту.

2021 р. — екс-виконувача обов'язків голови правління ДПЗКУ підозрюють у розтраті понад 9 млн грн.

ДПЗКУ увійшла до топ-5 найзбитковіших держкомпаній за підсумками 2020 р.

У серпні Національною поліцією проведено обшуки у приміщенні ДПЗКУ за підозрою у розтраті $50 млн керівництвом корпорації. 13 серпня поліція затримала та повідомила про підозру керівнику корпорації.

2022 р. — до 21 січня корпорація має внести обов'язковий платіж у $96 млн банку Китаю, але сплатила лише 9% ($8,8 млн). Суму, що залишилася, $87,6 млн (2,5 млд грн.) сплатило Міністерство фінансів.

За темою: Госкомпании: найди 10 отличий

Профіль на Фейсбук

В. о. голови правління ДПЗКУ 16 вересня 2021 р. призначено  Коваленко Василя Михайловича.

Менеджмент

Самсонова Світлана Іванівна
В.о. заступника голови правління
Коваленко Василь Михайлович
Коваленко Василь Михайлович
Виконуючий обов’язки Голови правління

Команда

Пазій Ірина Миколаївна
Директор «Савинського елеватора»
Гордієнко Геннадій Іванович
Директор елеватора Кролевецький КХП, філії
Зрайло Іван Іванович
Директор філій «Львівський КХП» та «Стрийський КХП №2»

Контакти

Київська область, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 1
+38 (044) 205-10-60 (Головний офіс)
Подивитись на мапі

Діяльність

Лінійні елеваториПортові елеваториПереробкаЛогістикаЗаготівля, обробка та зберігання