Хто має найбільше зерновозів в Україні? Огляд агрокомпаній

Поповнення вагонних парків у агрокомпаній: хто скільки має?

З 2022 року більшість великих агрокомпаній України активно інвестували у власний рухомий склад. Хтось розширював вагонний парк за власний кошт, хтось — завдяки міжнародній підтримці. Загалом приватний парк зерновозів на початок 2025 року перевищує 20 тис. одиниць. У кого найбільше вагонів на українському ринку?

Чому агрокомпанії купували вагони

Експерти зазначають, що в умовах дефіциту вагонів аграрії змушені були переплачувати «Укрзалізниці» та власникам приватних парків за вагонні перевезення. Власний вагонний парк дозволяє знижувати логістичні витрати та суттєво економити. Наприклад, в «Агро-Регіоні» підрахували, що витрати на логістику після формування власного рухомого складу у 40 вагонів зменшилися на 30% за рік. Тому аграрії бачать доцільність таких інвестицій. В «ІМК» також зазначили, що власний парк дає змогу відмовитися від орендованих вагонів, суттєво економити на залізничних перевезеннях і знизити собівартість логістики.

Важливу роль зіграли програми підтримки. Держава та міжнародні донори частково стимулювали оновлення вагонного парку. Зокрема, Проєкт USAID «Економічна підтримка України» передав агрокомпаніям сотні хоперів: у 2023 році «НІБУЛОН» отримав 50 нових вагонів за цією програмою, а у 2024-му USAID замовив 300 сучасних зерновозів на ДМЗ «Карпати». Крім того, відновлення державних програм компенсації 25–30% вартості вітчизняної сільгосптехніки, яка з 2023 року включає вагони, почала надавати додаткові фінансові преференції для агровиробників. 

У цілому власний парк рухомого складу розглядається як довгострокова інвестиція, а в умовах меншої залежності від зовнішніх послуг її окупність наступає скоріше. Крім того, своя мережа вагонів забезпечує оперативні перевезення та стабільність логістики. Це дає агрокомпаніям свободу при плануванні маршрутів і термінів. 

Отож, які обсяги вагонного парку в агрокомпаній, що працюють в Україні? Ми зібрали дані з відкритих джерел.

Kernel

За наявними даними, лідером є агрохолдинг Kernel з приблизно 3,5 тисяч власних вагонів-зерновозів. Компанія возить не лише своє зерно, а й надає послуги з організації залізничних перевезень стороннім учасникам ринку. 

«Сьогодні всі наші вагони завантажені, у тому числі завдяки послугам. Зараз надаємо послуг десь на 100 тис. т в місяць», — зазначав директор з логістики «Кернела» Микола Мірошниченко в інтерв’ю Latifundist.com.

Луї Дрейфус

Загалом компанія  «Луї Дрейфус» (LDC) має близько 745 зерновозів в Україні. До 2024 року вагонний парк складався зі 660 одиниць. Невелика кількість з них знаходиться на тимчасово окупованих територіях після 2022 року. 

Минулого року компанія отримала 85 вагонів від USAID. У «Луї Дрейфус» зазначали, що використання додаткових вагонів дозволить збільшити експорт зерна на понад 100 тис. т щороку та покращити конкурентоспроможність серед аграріїв.

ІМК

Українська компанія «ІМК» у 2025 році створила парк із 300 зерновозів. 

У 2024 році Європейський банк реконструкції й розвитку надав компанії позику на закупівлю 75 вантажівок-зерновозів. Зазначається, що компанія придбала 140 вагонів виробництва «Крюківського вагонобудівного заводу». Ще 10 вагонів-зерновозів виробництва ДМЗ «Карпати» отримали від Проєкту USAID. 

А згодом того ж року агрохолдинг закупив ще 150 вагонів. В «ІМК» зазначили, що у власні вагони-зерновози компанія інвестувала протягом 2024-2025 років близько $22 млн.

Нібулон 

Компанія «Нібулон» має у вагонному парку 212 одиниць. Востаннє їх кількість збільшували у 2023 році, коли агрохолдинг отримав 50 вагонів від USAID.

«50 вагонів-хоперів і 13 причепів-зерновозів, які USAID передав «НІБУЛОНу» у 2023-2024 роках, дозволяють покращити економіку транспортування зерна, адже вартість перевезення своїм транспортом приблизно на 20% нижча за послуги зовнішніх операторів. З моменту передачі вагонів ними вже перевезено 126 тис. т зернових та олійних, а причепами — 55 тис. т», — зазначали в компанії у листопаді 2024 року.

Контінентал Фармерз Груп

«Контінентал Фармерз Груп» у 2024 році планували закупити 250 вагонів. Повідомляли про перші 50 отриманих зерновозів. В компанії вирішили сформувати власний парк зерновозів після придбання двох нових елеваторів у 2021 та 2024 роках.

«Ми продовжуємо впевнено реалізувати свою стратегію із розвитку власного логістичного ланцюга попри всі труднощі, спричинені поточною ситуацією в країні. Після того, як «Контінентал» вирішив для себе проблему дефіциту елеваторних потужностей і навіть створив можливість надавати послуги для третіх осіб, саме придбання вагонного парку дозволяє нам надалі забезпечувати логістику власному трейдингу і належно розвивати цей напрям роботи, — пояснив гендиректор «Контінентал Фармерз Груп» Георг фон Нолкен.

Астарта-Київ

Помітні обсяги вагонів має також «Астарта-Київ». У 2024 році за підтримки програми USAID компанія отримала 40 вагонів.

«Очікується, що вони дадуть змогу підвищити річний експорт українського зерна на 44 тис. т», — зазначали в пресслужбі «Астатра».


Агро-Регіон

Компанія «Агро-Регіон» оперує власними 40 вагонами. 25 з них отримали завдяки проєкту USAID «Економічна підтримка України». Самостійно придбали ще 15 вагонів. 

Пізніше в компанії зазначили, що за рахунок власного вагонного та автомобільного парку вартість перевезення зернових та олійних культур у 2024 році зменшилась до 30% в порівнянні з 2023-м. 

Алмейда Груп

У 2024 році вагони з’явилися у компанії «Алмейда Груп», також за підтримки USAID. В компанії зазначили, що продовжать розширювати власний парк рухомого складу, оскільки мають перевантажувальні термінали на західних кордонах.

НОВААГРО

Восени 2024 року група компаній «НОВААГРО» отримала 20 вагонів-хоперів виробництва ДМЗ «Карпати». 

«Це важливий крок до реалізації наших планів щодо інвестицій у розвиток операційної ефективності, а саме зниження логістичних витрат і забезпечення стабільності ланцюгів постачання соняшникового шроту до європейських країн», — зазначили в компанії.

Сігнет

Агрохолдинг «Сігнет» влітку 2024 року сформував свій перший вагонний парк — 15 нових вагонів-зерновозів, які отримали завдяки грантовій допомозі проєкту USAID.

«Ми розраховуємо, що цей грант допоможе нам зробити логістику дешевшою і пришвидшити термін доставки зерна до портів»,— прокоментував тоді появу власних вагонів генеральний директор агрохолдингу «Сігнет» Ігор Шилюк.

Інші гравці також почали формувати власні парки ва­гонів за підтримки проєкту USAID, але точні цифри їхніх парків відкрито не публікуються. Проте відомо, що рухомий склад отримували також компанії «Аскет Шипінг», «Ерідон», МХП, Nidera Agro, UGTC TRADE.

Поки агрокомпанії забезпечували себе вагонами, ринок логістики також трансформувався. Минулого року стабільно працювали всі три основні коридори експорту — Чорноморські порти, західні переходи та портова інфраструктура Дунаю. Разом з тим «Укрзалізниця» покращила обіг вагонів, як зазначав заступник директора департаменту комерційної роботи АТ Валерій Ткачов: зменшилася кількість діб у дорозі, зросла швидкість перевезень. Крім того, аграрії притримували зерно. На ринок логістики також повпливало недовиробництво зерна з окупованих та замінованих територій, посуха. В результаті інфраструктура недовантажена, і в результаті на ринку утворився профіцит зерновозів. Орендна ставка впала з майже 1700 грн/добу у січні 2024 року до 50–100 грн/добу навесні 2025-го.

«Я би не оперував категоріями «дефіцит-профіцит». Ми ж всі хочемо зростати, в тому числі у врожаях та створенні продуктів з доданою вартістю. Для їх транспортування потрібні вагони. Так, зараз ситуативно вагон дешевий. Пропозиція велика, запит маленький — це закони ринку. Але я не вважаю, що тут якась системна проблема. Просто ми вступаємо у фазу очищення ринку, коли виживуть найефективніші. Якщо ти неефективний, то цей чи наступний рік, може стати останнім», — вважає директор з логістики «Кернела» Микола Мірошниченко.

Підготувала Олена Гайдук, Elevatorist.com