АгроЕкспедиції 
Біржа елеваторів 
Як зберігати зерно на елеваторах в умовах відключення електрики
Джерело фото: Elevatorist.com
У минулому матеріалі нам розповіли про ситуацію із відключеннями електрики на елеваторах. Когось ця проблема застала зненацька, хтось мав час підготуватися до блекауту. Але ми вирішили запитати експертів, що ж робити у випадку тривалих відключень електрики: як зберігати вологу кукурудзу, що іде з полів, які ризики можуть бути при тривалому перебуванні зерна в силосах без вентиляції, враховуючи зміну сезону та інші ймовірні проблеми.
Зберігання зерна без електрики — процеси та ризики
Зараз вже кінець осені, температурний режим повільно наближується до мінусових температур. Прийде зима і на елеваторах будуть виморожувати зерно — таким нехитрим способом можна позбавитися жуків у ньому та загальмувати процеси життєдіяльності самого зерна. Адже зерно саме по собі це живий організм, і в ньому відбуваються природні процеси, їх необхідно контролювати, щоб уникнути самозігрівання зернової маси.
На елеваторах зерно можна зберігати у 3-х варіаціях — у підлогових складах, у бетонних та у металевих силосах.
Зерно в підлогових складах контролюють за допомогою термощупу, контроль у бетонних та металевих силосах здійснюється термодатчиками. І на підставі даних про температуру приймається рішення щодо вентиляції.
«Самий надійний спосіб вентиляції зерна у підлогових складах — це переміщення транспортерами зернової маси, зі складу до іншого складу. Для цього електрика безумовно потрібна. Так само роблять переміщення в бетонних та металевих силосах (а також засобами активної вентиляції, якщо вони в наявності) , якщо датчики показують, що у зерні починає підвищуватися температура. Без електрики перемістити зерно з бетонних та металевих силосів неможливо», — пояснює принципи якісного зберігання керівник «АПК «Новаагро» Дмитро Доброштан.
Коли є небезпека відключення електрики надовго, і немає можливості використовувати генератори, то найкраще для зберігання зерна — це склади, радить заступниця директора з якості «Білозаводського елеватора» Тетяна Под'ячева.
«Якщо у агровиробника є можливість складати зерно десь в ангарі, то на сьогодні це кращий варіант, ніж елеватор без електрики. У складах можна зерно якось оздоровити, наприклад, є КШП, які працюють від дизелю. І саме звичайне вентилювання: відкрили всі двері, — зерно продувається. Навіть якщо висота насипу буде до 5 метрів, то це не силос у 40 метрів», — каже Тетяна Под’ячева.
Читайте також: Вимкнули живлення. Що робити із зерносушаркою?
У «АПК «Новаагро» на елеваторах присутні всі три типу зберігання зерна, є й склади, є бетонні місткості і металеві. Дмитро Доброштан каже, що питання критичного терміну зберігання зерна без вентиляції є дуже різноплановим. Але для забезпечення якості та уникнення ризиків найголовніше — закладати на зберігання лише кондиційне, добре просушене та чисте зерно. Тоді 2-3 місяці воно буде лежати без проблем.
«Але якщо зерно заложили з підвищеною вологістю, то там процес самозігрівання може початися й через 10-14 днів. Так що дуже важливо те, з якою якістю зерно положили на зберігання. Ми від початку закладаємо на зберігання кондиційне зерно, яке може зберігатися довго без будь-яких додаткових заходів», — підкреслює Дмитро Доброштан.
Однак, коли брати до уваги можливі проблеми із вентилюванням у зимовий період, то для зберігання гарно підготовленого зерна краще обирати старі ЗОГові елеватори, ніж металічні місткості. Як пояснила Тетяна Под’ячева, товсті бетонні стінки не дають утворюватися конденсату через перепади температур.
«Якщо бетон гарно промерз і зерно прохололо до 2-4 градусів, а буває, навіть в мінус піде, то коли температура почне підвищуватися, стінки елеватора прогріватимуться поступово, і не буде оцього конденсату, який виникає у металевих силосах. Бо у них, навіть якщо надворі буде -15, але сонячно, — стінки нагріваються, і починає утворюватися конденсат. А це осередки вологості. Вологість веде до підвищення температури, температура — до розвитку грибків і бактерій. Тому старий ЗОГовий елеватор у зимовий період, коли немає можливості провентилювати, перенести і все інше, є кращим», — каже заступниця директора з якості «Білозаводського елеватора» Тетяна Под'ячева.
Отже, якщо сумлінно підготувати зерно до зберігання, то проблем з довгостроковим зберіганням без вентиляції зернової маси буде менше. У «АПК «Новаагро» це знають достеменно — нещодавно компанія отримала доступ до своїх потужностей, які 7 місяців перебували в окупації.
Коли ж змогли дістатися до активів, то частина зерна, яка не постраждала від обстрілів елеватору, виявилася у досить пристойному стані. Мова іде лише про пшеницю.
«Найбільша проблема при довготривалому зберіганні пшениці — це зараженість. Якщо закладати некондиційне зерно, буде проблема не тільки з зараженістю, але й втратою якості по іншим показникам. Через який час вона настане — це комплексний фактор: яке саме зерно, яка в нього волога та засміченість. Якщо на якийсь процент вище за базису, то нічого страшного, може пролежати й місяць без проблем. А якщо вище, умовно кажучи, на 10%, висока засміченість, та якщо ще це соняшник, то чекай на проблеми — 2 тижні і вони почнуться», — говорить Дмитро Доброштан.
Кондиційні зернові — пшениця, ячмінь та кукурудза — зможуть досить спокійно перечекати доволі довгий термін без вентилювання та переміщення. Якщо зерно навіть уражене жуком, то ви на виході отримаєте страшенно заражену пшеницю чи ячмінь, але таки більш-менш вцілілу.
Проте якщо на елеватор везуть досить вологу кукурудзу нового врожаю, а через відсутність електрики не буде працювати зерносушарка, то є ризики втратити частину зерна. Щоб «законсервувати» кукурудзу на місяць-два, в залежності від початкової вологості, можна використати полімерні рукави. У компанії «Волинь-зерно-продукт» практикують такий спосіб вже кілька років, і таким чином встигають висушувати всі партії кукурудзи, які привозять на елеватор.
«Ми вже третій рік поспіль закладаємо у рукава кукурудзу з вологістю 20%, і маємо місяць-два, коли звільниться зерносушарка. Тобто, якщо не буде світла, і кукурудза з полів буде йти, то можна використовувати рукава. Там електроенергія не потрібна: приїхали і завантажили відразу в мішки», — пояснила головний технолог компанії «Волинь-зерно-продукт» Оксана Мандрика.
Кукурудза із вологістю 25-28% може лежати в рукавах без погіршення якості до місяця. Чим менший відсоток вологості, тим більше часу матимуть на елеваторі, щоб просушити зерно і закласти його на тривале зберігання.
Читайте також: «Волинь-зерно-продукт» і у війну намагається розвиватись, — інтерв'ю
Найризиковіші культури для довгострокового зберігання без електрики
Якщо зараженість пшениці може в умовах довгострокового зберігання в силосі призвести до самонагрівання зернової маси, то цей процес не приведе до таких тяжких наслідків як тління та займання. Як правило, воно лише приводить до інтенсивного розвинення жука. То з олійними ситуація складатиметься набагато суворіше.
Соняшник
В соняшнику будь-якої кондиції активна життєдіяльність зерен швидко приведе до негативних наслідків — проблеми почнуться вже через пару-трійку тижнів. І не дай Боже вам закласти його на зберігання цього сезону у бетонні силоси.
Дмитро Доброштан нагадує, що складати соняшник у ЗОГи небажано від початку, вони не призначені для його зберігання. Хоча на багатьох елеваторах його там зберігають. Раніше такі вимоги були прописані у регламенті зберігання зерна, прописані саме з посиланням на пожежні норми. Але зараз цей документ не є обов'язковим, тож на деяких господарствах його можуть і не дотримуватися, особливо, якщо складати соняшник більше нікуди.
«Силоси ЗОГ високі та вузькі. Стандарт висоти, як правило, 31 метр. Вірогідність злежування зерна в ньому досить висока. Якщо почнеться процес самозігрівання і соняшник злежиться там, то достати його буде ну дуже важко, скажімо так. Вийде така монолітна пробка, яку розбити можна буде тільки за допомогою промислових альпіністів, або якщо вибивати частину стіни», — пояснює керівник «АПК «Новаагро».
Гасити ж соняшник, що зайнявся, то дуже нелегка справа. В бетонному силосі це стане справжньою катастрофою для підприємства. Пожежа в металевому також малоприємна подія, але тоді хоч решта силосів вціліє. В «АПК «Новаагро» отримали цей гіркий досвід на одному з деокупованих елеваторів, який потрапив під обстріли. Силос з соняшником не можуть остаточно загасити й досі, але це тема вже для окремої розмови.
Навіть якщо соняшник влежав та не зайнявся, наприклад, у підлоговому складі, якість він свою втратить назавжди. На елеватори ГК G.R. Agro такий привозили фермери з деокупованих територій. За цей час соняшник отримав цілий букет проблем — почав підгнивати без вентиляції, там виявився грибок, жуки, зараженість, пріль.
«Сепаратором можна зняти зараженість. Пріль можна зупинити в сушарці, підігріваючи соняшник. Пріль підсохне, але ніде не дінеться, соняшник залишиться некондиційним, він лише стане не такий жахливий. Його, звичайно, не можна пускати у повноцінну переробку», — говорить Артем Ремпен.
Такий соняшник елеватори Групи на зберігання не беруть, лише підробляють та повертають власникам.
Читайте за темою: Якість соняшнику врожаю 2022 в різних регіонах України
Соя
Ще одна культура, яка може самозайматися, хоча і не в такому «класичному» розумінні, як соняшник, — це соя. Експертка з якості зерна Тетяна Под'ячева розповіла, що при неправильному зберіганні соя може перетворитися на вугілля.
«При вологості вище 12% у сої починаються процеси самозаймання. Не те щоб вона горіла полум’ям, але культура повільно, сама собою, руйнується і перетворюється у вугілля, просто стає чорною», — каже Татьяна Под’ячева.
На елеваторі «Агродар-Бар» компанії «Агропросперіс» сою, як і всі інші культури, зберігають у металевих силосах, проте наголошують, що саме соя потребує найбільше уваги. Якщо вона зібрана в ранній період, то може містити частини зелених стручків. Під час завантаження силосу ці елементи концентруються по периферії біля стінок, і надалі це сміття гниє та псує сою. Тому треба достатньо якісно очищати культуру.
Ще один аспект проблемності зберігання сої — бите зерно. Від його частки у загальній партії залежать особливості догляду за культурою.
«Якщо у сої високий вміст битого зерна, то воно концентрується по центру силоса, і за рахунок ущільнення не дає можливості добре продувати цю зону в процесі вентиляції, тому там може бути зігрівання і псування зерна. У сої показник битого зерна може бути 10-12%, і навіть до 20%. Відбирати немає сенсу, оскільки воно все одно входить у якісь допустимі контрактні показники», — пояснив керівник елеватора «Агродар-Бар» Роман Андрейків.
Тому сою з великою часткою такого зерна потрібно частіше вентилювати, щоб зберегти необхідну якість партії в процесі зберігання. В цьому контексті тривалі відключення електрики можуть принести проблеми, якщо на елеваторах є великі партії сої.
«Але слід зазначити, що маємо на увазі повну відсутність електроенергії на підприємстві протягом тривалого періоду, тижнями чи більше. Інакше підприємства мають змогу забезпечити належне зберігання продукції. Технічні рішення дають змогу це робити», — додав Роман Андрейків.
А ми сподіваємося, що елеваторному ринку не доведеться екстрено розв'язувати проблеми тривалої відсутності світла на підприємствах.
Майя Муха, Олена Гайдук, Elevatorist.com
