АгроЕкспедиції 
Кабінет 
Як органічне зерно сушать на відходах та зберігають в полімерних рукавах, — досвід ТД «Елітне Насіння»
Торговий дім ТОВ «Елітне насіння» обробляє близько трьох тисяч гектарів землі на Кіровоградщині та вирощує органічні кукурудзу, соняшник, сою, пшеницю. Це одне з підприємств, що постачає органічне зерно до країн ЄС і Азії. Зерно тут сушать на відходах соняшника, зберігають в полімерних рукавах та при цьому дотримуються всіх вимог сертифікації. Читайте, як це працює на практиці.
Альтернативне паливо і два теплообмінники
Перший заступник директора Микола Камишов розповідає, що доробка зерна починається ще в полі комбайном. Важливо, аби комбайнер був фаховим, — від нього залежить те, якої чистоти, якої якості привезуть зерно в склад. Далі у господарстві на очищення продукції використовують традиційні ЗАВи.
Сушать зерно на модульній сушарці Sukup, яка працює на альтернативному паливі — відходах від очищення соняшника.
«Сушарку вдосконалили, збільшили її потужність, поставивши ще один модуль. Таким чином нам це дозволяє досить швидко висушувати зерно до базового рівня по 200-250 тонн на добу, але це залежить від вологості самого зерна. Якщо воно там сильно вологе, тоді трошки довше», — каже Микола Камишов.
На наше питання, чи є якась специфіка сушіння органічного зерна, керівник каже, що вона мала б бути, але виробники не передбачають якихось моделей сушарок для органічної продукції.
«При висушуванні зерна важливо, аби воно не змішувалося, наприклад, з перолізними газами, які утворюються від згорання. У нас стоять два теплообмінники, які відбирають з повітря всі ці домішки, щоб не попав у сушарку дим або ще якісь речовини, які утворюються в результаті згорання палива теплогенераторі», — пояснює заступник директора.
Два теплообмінники могли б знизити продуктивність зерносушарки, тому в технологію додали сильніші вентилятори.
В якості палива використовують відходи з очищення соняшника, з яких можна робити брикети. По вартості сушіння, як зазначив керівник, виходить практично задарма.
Цього року доводиться сушити фактично все зерно. Два останні сезони в господарстві взагалі не сушили зерно, кукурудзу теж збирали в базисі, але цьогоріч почали використовувати поливні системи, і це також додало вологості зерну.
«Вологість кукурудзи сьогодні є 17-18% (6 листопада, — прим.ред.), до того була 20-22%. Так що вона змінюється, звичайно. В цьому році всі сушать», — говорить Микола Камишов.
Зберігають в рукавах
Зараз на складах зберігають близько 2 тис. т зерна, ще 5 — в полімерних рукавах. У господарстві йдуть паралельно всі процеси: збір кукурудзи, сушіння, заповнення силобегів. Кукурудзу завантажують в рукави в базисній вологості 14%.
«Ми вже багато років використовуємо рукава Harwell™ українського виробництва заводу «Планета Пластик». Ми з ними нормально співпрацюємо, і питань не виникає. Більше того, вони прислуховуються до нашої думки, як би щось вдосконалити у своїй технологічній ланці. Але, в принципі, нас влаштовує те, що є. Навіть на початку війни, коли підприємство «Планета Пластик» було розбите, вони відвантажували нам рукава», — каже керівник.
Зерно в рукава вантажать дві людини — один механізатор в тракторі з перевантажувальним бункером Кобзаренко, а інший із обладнанням для завантаження в рукави.
«За день вони завантажують два рукави. Це пов'язано з інтенсивністю роботи на току, — наскільки швидко завантажать бункер, бо зараз ми молотимо кукурудзу на полі, підвозять, завозять. Тобто інтенсивність досить велика. Але два рукави в 400 тонн вони можуть завантажити за день», — розповідає Микола Камишов.
Територію, де лежать рукави, обробляють органічними препаратами. Якби використовували хімічні препарати, то миші, що завжди можуть прогризти рукав, занесуть в зерно домішки отруйних речовин.
Максимальна кількість зберігання кукурудзи в рукавах — 8 місяців. Микола Камишов каже, що показник втрат зерна в силобегах складає приблизно пів відсотка.
«Гризуни — це одне. Друге, — бувають нюанси із температурним середовищем. Перепади температури взимку можуть іноді впливати на зберігання. Проте рукава — це гарний спосіб зберігати зерно, не вкладаючи гроші стаціонарні ємності», — додає Микола Камишов.
Представники компанії «Планета Пластик» додають, що рукав залишається герметичним навіть за умов тривалих опадів чи підтоплення. Головне — щоб не було механічних пошкоджень плівки.
«Головне — щоб не було жодних отворів чи пошкоджень плівки. Якщо рукав герметично запакований, то за це нема чого переживати. Дощ, сніг, опади, ультрафіолет — захист від цього є. У нашій практиці були випадки, коли рукав лежав у низині і був повністю занурений у воду. Зерно вивантажили з базовими показниками — яким завантажили, таким і отримали», — розповів начальник відділу продажу зернових рукавів «Планета Пластик» Олександр Черненко.
Сертифікована продукція на експорт
Господарство вирощує сертифіковані органічні культури, тому треба регулярно підтверджувати сертифікацію. Інспекційні компанії вивчають посівний матеріал, після того декілька разів можуть приїжджати на поля, де вирощується зерно.
«Коли ми збираємо урожай, інспектори беруть зразки прямо з бункера комбайна або зі складу, і роблять загальний результат, — аналіз, що впливає на видачу сертифіката органічної продукції. На сьогодні в нас не було таких випадків, щоб ми не отримали такий сертифікат», — каже керівник.
Ціна органічної продукції вища, ніж звичайне зерно, але в господарстві зазначають, що затрати на вирощування теж більші.
«Що роблять на підприємстві, де вирощують звичайне зерно? Заїхали оприскувачем, використали хімічні препарати і забули про поле до моменту збирання врожаю, бо там вже нічого не виросте, крім того, що вони хочуть. А з органічним зерном треба дідівськими способами декілька разів зробити міжрядну культивацію, треба використати органічні препарати, які коштують набагато дорожче. Тому десь на 25-30% у нас витрати на вирощування вищі», — пояснює Микола Камишов.
Підприємство знаходиться в базі даних Євросоюзу як виробник органічного зерна. Вирощена продукція їде у Францію, Німеччину, Голландію, Італію, Ізраїль, в Корею і Китай.
«Частину зерна на Ізраїль ми вантажимо в контейнери прямо тут, на підприємстві. Крім цього, використовуємо лайнер-беги. Автомобільним транспортом відвозимо це в порт», — каже керівник.
В планах — будівництво складів для зерна
В господарстві хочуть будувати нові склади, але велика війна трохи змінила плани. Хотілося б додати 4,5-5 тис. т зберігання в підлогових складах.
«У нас навіть є вже розроблена технічна документація для облаштування нашого току, встановлення сучасного обладнання для очищення, зберігання зерна. Думаю, що найближчим часом ми реалізуємо цей проєкт. Зараз з підрядниками дуже важко, оскільки багато хто вже не працює або працює в якомусь скороченому режимі, бо багато людей зараз займаються, на жаль, війною», — ділиться Микола Камишов.
Багатозадачність працівників через дефіцит
У господарстві сьогодні працює лише 21 людина, тоді як для повного закриття всіх процесів потрібно щонайменше втричі більше. Через це працівникам доводиться поєднувати кілька напрямів роботи. У штаті зараз чимало пенсіонерів. Кілька працівників заброньовані, це фахівці, які добре володіють сучасною технікою і є критично важливими для роботи господарства.
«Є багато процесів, які треба виконувати, тому працюємо, і зміни передбачені, але ж людина має відпочивати, то приходиться важкенько. Керівники підприємства, адміністратори зранку на нарадах, а після обіду їдуть в поле працювати. Я теж сідаю за кермо трактора і працюю разом з усіма», — каже Микола Камишов.
Олена Гайдук, Elevatorist.com
