Перемоги і поразки зернової сфери у 2021 році

Головні факти 2021 року, які запам'ятає зерновий ринок України
Головні факти 2021 року, які запам'ятає зерновий ринок України
Джерело фото: Elevatorist.com

Що традиційно робиться в кожній сфері десь між першим снігом і прикрашанням ялинки? Правильно: підбиття підсумків року. Ми не відійшли від традицій і зібрали головні факти 2021 року. Це події, які стали важливими для України, і ті, які обов'язково вплинуть на життя зернової сфери у 2022-му. Отож, почнімо експрес-подорож роком, що закінчується.

Погода цього року дозволила аграріям виростити й зібрати рекордний врожай зерна. Згідно з даними Міністерства аграрної політики та продовольства України на 2 грудня аграрії намолотили 82 млн т зернових, бобових і олійних культур, при цьому обмолочено 97% полів. На ринку кажуть, що обсяг урожаю має перейти рубіж у 100 тис. т зерна.

1 червня 2021 року заступник Міністра економіки України і торговий представник України Тарас Качка розпочав головування в International Grains Council, що триватиме до кінця сезону 21/22. Україна приєдналася до International Grains Council в 1998 році, а в 2010 стала повноцінним членом-експортером.

Максимально допустимі норми вмісту хлорпірифосу і хлорпірифос-метилу в агропродукції встановило Міністерство охорони здоров’я влітку 2021 року. Нові норми на рівні 0,01 мг/кг почнуть діяти з 1 січня 2022 року. Вони дозволять збільшити експорт зерна до Європи, де норми вмісту пестицидів в аграрній продукції контролюються більш строго, ніж раніше в Україні.

Навесні в Україні почали працювати комплекси зважування у русі WIM. Також вступив в дію закон про відповідальність відправника й отримувача вантажу за перевантаження автомобілів. З 1 жовтня штрафи за порушення вагових норм нараховуються автоматично.

На початок листопада в Україні працювало близько 30 систем WIM, а до кінця року планували встановити ще 70. В «Укравтодорі» зазначили, що у листопаді кількість порушень вагових норм знизилась у 30 разів, порівнюючи з квітнем.

Перший договір про допуск приватних локомотивів на залізну дорогу «Укрзалізниці» підписали ще в грудні 2020-го, але першопроходець приступив до роботи весною 2021 року. Всього на початок грудня-2021 в проекті взяли участь 14 компаній. Пілотний проект планують продовжити до грудня 2022 року в тому числі й на прохання бізнесу.

 

Протягом 2021 року в Україні розробляли нові стандарти проектування і будівництва металічних силосів. Досі в цій сфері діють норми, створені ще в СРСР, і вони не відповідають вимогам законодавства України й сучасним вимогам до будівель. Влітку повідомлялося, що нові стандарти внесуть на затвердження у грудні. Планується, що вони зможуть набути чинності у другому кварталі 2022 року.

Перший аукціон з приватизації державного ХПП відбувся в травні 2021 року. На торги виставили держпідприємство «Дунаєвецьке ХПП», що в Хмельницькій області. ХПП придбала компанія «Епіцентр К» за 227,09 млн грн, яка, до слова, була єдиним учасником торгів.

В грудні 2021 року концесіонерам передали Спеціалізований морський порт Ольвія на 35 років. Група QTerminals Olvia має інвестувати в розвиток порту 3,4 млрд грн, із них не менше 80 млн грн повинно піти на розвиток інфраструктури міста Миколаєва.

За рік українське борошно здало свої позиції з виробництва та експорту. Тенденція спаду почалася ще минулого 2020 року через поганий урожай пшениці та високі ціни на культуру. А в 2021-му, незважаючи на рекордний урожай, борошномельної пшениці було недостатньо. Крім того, борошномели знову зіткнулися з високими цінами на сировину і змушені витримувати конкуренцію з боку сірого ринку. За 2021 рік українські борошномели виробили 998 тис. т муки. У січні 2021 року виробництво борошна стало мінімальним із 1999 року — 84,9 тис. т.

Українські переробники почали закуповувати сою за кордоном ще 2020-го, — тоді стало відомо про партію у 21 тис. т. А от у 2021 році імпорт збільшився вдвічі, — як мінімум, 51,6 тис. т бразильської сої контрактували переробники з України через те, що на внутрішньому ринку вартість культури була значно вищою, ніж у світі, і досягала 719 $/т.

5953 гривень за добу коштувала оренда вагонів-зерновозів «Укрзалізниці» 1 листопада 2021 року. Ціну розігнав великий ажіотаж на вагони через значний об’єм урожаю, який потрібно було вивозити. Однак в УЗ зазначили, що така вартість невигідна самій компанії, і запропонували клієнтам новий механізм розподілу зерновозів з горизонтом в 5 місяців.

Якщо у грудні 2020 року вартість тисячі кубометрів природного газу коштувала 6,3 тис. гривень, то у 2021 ціна становила 36 тис. гривень. Вартість палива почала рости з початку року і восени, коли елеваторам потрібно було сушити вологу кукурудзу, була на рівні 20-30 тис. гривень за тисячу кубометрів. Це зробило сушіння зерна дуже дорогим, тому не всі елеватори приймали вологе зерно від поклажедавців на зберігання. Це стало своєрідною аномалією на ринку, де, як правило, є боротьба за клієнта.

Влітку Міністерство аграрної політики опублікувало проект наказу з новими правилами обліку зерна. Проте аграрії вважають, що нова інструкція бюрократична і відкине ринок на роки у минуле.

Таким став 2021 рік, в якому нам залишилось жити 10 днів. А тепер запитання до читачів: