АгроЕкспедиції 
Біржа елеваторів 
Сушка зерна на трісці — як стати економічно ефективним господарем та зберегти нервову систему
Джерело фото: Elevatorist.com
Рентабельність вирощування зерна в Україні останнім часом все більше наближується до нульового рівня, аграрії змушені економити на всьому, починаючи від добрив і закінчуючи доробкою збіжжя. Ціни на енергоносії лише зростають, тож фермерам, особливо невеличким, досить складно вести свій бізнес. Але українські фермери не були б українськими фермерами, якби не добивалися свого за любих умов. Причому, не протестами, а економічними рішеннями в господарствах.
Проблеми сушіння зерна на щепі
ТОВ «Мрія» працює в Роменському районі Сумщини. Господарство вирощує зернові та олійні на 5 тис. га оброблюваних земель. Вирощують культури, які дають хоч якусь рентабельність: соняшник, кукурудзу, пшеницю, ячмінь, сорго, сою — досить широкий спектр, щоб дотримуватися сівозміни.
За кліматичних умов регіону більшість вирощуваного збіжжя потребує сушіння. Навіть пшеницю інколи доводиться досушувати до кондиційних норм. Директор «Мрії» Іван Чайка зазначає, що сушіння іноді затягувалося на всю зиму, тому для прискорення процесів у господарстві встановили 2 зерносушарки. Першою стала американська модульна «Брок-32», а 4 роки тому додали вітчизняний агрегат — сушарку від ЛУБНИМАШ. «Американка» працює на зрідженому газі, а вітчизняну сушарку одразу було вирішено запустити на більш дешевому паливі — трісці власного виробництва.
Справа в тому, що у «Мрії» є 170 га власних старих садів, яки потребують санітарної обробки. Також самосівом кленка постійно загущуються посадки навколо полів, за ними теж потрібно наглядати. Тож вихід напрошувався сам по собі — переробляти деревину на тріску та сушити на цій трісці зерно, подвійна користь для господарства. Тріски заготовили цілий склад, на декілька років роботи, то був перший, і як виявилося, найлегший етап економічного перетворення. Знайти теплогенератор, який би впорався з таким паливом, виявилося набагато складніше.
«Коли ми перший раз брали теплогенератор на трісці… Начебто і серйозно віднеслися до цієї проблеми — їздили на виставки, дивилися по оголошеннях. Дивилися хто де використовує яке обладнання. Зустрічалися з різними представниками, які виробляють ці теплогенератори. По всіх критеріях обрали одного з виробників. Перед покупкою виробнику озвучували свої вимоги — нам потрібен теплогенератор такої потужності, щоб він працював на такому паливі. Нам не підходила пелета дров'яна чи соняшникова, нам потрібно було щоб теплогенератор працював на трісці», — пригадує директор господарства.
Обраний теплогенератор встановили, але майже одразу почалися проблеми з подачею палива. Бо на тріску ідуть не лише стовбури, а й гілки дерев, тож продукт виходить неоднорідний та не сипучій.
«Подача не справлялася, зажовувало тріску, як вони там не міняли шнеки: і без вала, і крок міняли — ну не йшло воно. Ми один рік посушили може з місяць, як тільки настають холоди більші, воно перестає працювати зовсім. Довелося відмовитися від своєї тріски та брати пелету. На другий рік виробники нам спробували його переобладнати, зробили ще один подрібнювач для тріски, цю тріску подрібнювали, щоб вона легше подавалася. І це не дало ніякого результату. За рік десь ми той теплогенератор повернули виробнику, вони повернули нам кошти», — говорить Іван Чайка.
Після цього сушарку переобладнали на пропан, як і американську. На цьому паливі працювалося без проблем, проте й тут залишалося одне вагоме АЛЕ — ціна енергоносіїв, електрики та пропану. Використовувати нині газ для сушіння у фермерському господарстві досить накладно, хоч природній, хоч зріджений. Та й електрика тільки зростає в ціні.
«Сама технологія спалювання зрідженого газу передбачає попереднє його нагрівання для виведення з рідкого стану. Для цього використовуються електричні нагрівачі. І виявилося, що один цей пальник використовує електрики більше, ніж цілий зерносушильний комплекс «НОВОГО ЕЛЕВАТОРУ». Коли в господарстві все це порахували, то вирішили поміняти обладнання і звернулися до нас», — каже технічний директор ТОВ «НОВИЙ ЕЛЕВАТОР»Ігор Ропан.
Теплогенератор для роботи на щепі таки існує
За рішенням проблеми звернулися саме до «НОВОГО ЕЛЕВАТОРУ» не випадково — компанія надає послуги сушіння на власноруч виготовленому обладнанні. На подвір'ї сушильного комплексу працюють 2 сушарки на альтернативному паливі, в тому числі і на трісці, якої під навісом лежить ціла гора. Тож з подачею норовливого матеріалу до груби тут добре попрацювали.
«Тріска — це не текучій матеріал, і коли її насипають до воронки, вона буде виснути. Складатися в арки. Ми з цією проблемою билися 5 років, наші конструктори кожен рік щось робили, переробляли, поки досягли максимального результату», — говорить Ігор Ропан.
І додає, що ознайомившись з сушаркою в «Мрії», запропонували під неї теплогенератор НЕ-2000, який мав забезпечити роботу сушки та давав запас потужності у 20%.
«Наше обладнання для цього комплексу включає в себе пальник, бункер пального та теплообмінник. Також теплогенератор оснащений вентилятором нагнітання, який компенсує супротив теплообмінника. Завдяки чому ми можемо встановлювати теплогенератори не тільки для наших зерносушарок, а й для інших шахтних і модульних зерносушарок», — зазначає Ігор Ропан.
І з теплогенератором «НОВОГО ЕЛЕВАТОРА» сушарка в господарстві нарешті запрацювала так, як того хотіли аграрії. Роботою агрегату в «Мрії» задоволені, говорять, що завдяки йому добилися дуже м'якого режиму сушіння, що добре відображається на якості зерна. Але, окрім цього, дуже потішив ще один фактор — з новим теплогенератором сушарка нарешті видала заявлену паспортну потужність роботи, до якої досі не дотягувала.
«За зміну у 12 годин ми просушували в середньому 130 тонн зерна. Сушили різні культури — сою, гречку, соняшник, великі обсяги кукурудзи. Щодо соняшника, то цей теплогенератор безпечний для нього. Там немає прямого відкритого полум'я, все через теплообмінник, тепле повітря пройшло, і все. А коли є відкрите полум'я, то велика вірогідність того, що сушка запалає», — ділиться досвідом оператор сушильного комплексу «Мрії» Владислав Малиш.
За словами Владислава, процес сушіння іде максимально комфортно, в холодну пору, звичайно, трохи збільшується витрата палива. В цілому ж теплогенератор видає необхідну температуру агента за лічені хвилини, а шахта сушарки прогрівається хвилин за 35. Спеціаліст зазначає, що теплогенератор давав рівну і стабільну температуру для сушки, ніяких жорстких перепадів не було навіть у холодний сезон.
«Навіть запас потужності при морозах був. Ми працювали при швидкості подачі у 80, а можна було і всі 120 давати», — говорить Владислав Малиш.
Економічні (і не тільки) результати роботи сушарки на відновлювальному паливі
Все зерно на сушарці з теплогенератором «НОВОГО ЕЛЕВАТОРА» просушували за один прохід, в регіоні кукурудза йшла з полів з вологою у 25-27%. Директор господарства говорить, що ефективність роботи сушарки на газу та сушарки на трісці практично однакова — обидві просушують десь 200 тонн зерна на добу.
«Я не хотів би перехвалити, але реальність аж перевищила очікування. Результат — те, що ми очікували. Ми підраховували економію, яку отримали. За попередній сезон, коли ми сушили на пропані і на природному газі, витратили коштів на сам газ десь 12,5 млн грн. У цьому році в нас пішло 2,5 млн грн, тому що ми використовували в основному тріску. Та сушарка, яка залишилася на пропані, була тільки на підстрахуванні», — розповідає Іван Чайка.
Саме на трісці сушили пшеницю та ячмінь, сою, гречку та близько 3 тис. тонн соняшника. І лише коли пішла кукурудза, третину обсягів висушили на газовій сушці, аби прискорити процеси.
В господарстві вважають, що є також ще один аспект, який спонукає аграріїв відмовлятися від використання газу — неповоротка і вкрай забюрократизована робота постачальників блакитного палива.
«Ці організації, які замаються постачанням, таке враження, що вони працюють на шкоду собі і тим людям, яким вони постачають свою продукцію. Ми скільки туди не зверталися — це постійні якісь підніжки. Ти не знаєш, що буде завтра, ти не знаєш чи будеш ти сушити в цьому році, чи не будеш зовсім. Тільки закінчується сезон, починаєш знімати газові ті лічильники, везти їх на перевірку, потім чекаєш — провірять його за тиждень, чи за місяць, чи за три місяці. Потім все перевірили, привезли, поставили. Все? Все! Ми запустимо вчасно в цьому році газ? Тааак, не хвилюйтеся! І тільки-но підходить термін, що треба вже сушити, а ми ще 3 тижні ходимо, збираємо якісь дозволи», — говорить Іван Чайка.
Аграрій каже, що з року в рік нічого в постачальників газу на краще не змінюється. І це фермера щиро дивує, хіба може компанія працювати сама проти себе?
«Говорять, що там держава якась…Але це ж не державна організація, це такі самі підприємці, як і ми, може, якась частка державна є, 10 чи 20%. Знайти з ними якесь розуміння неможливо. Мій товариш взяв і відрізав газ, перейшов на пропан. Він досі з газовиками судиться за транспортування — вже 3 роки не бере газу, а йому несуть платіжки. Як можна судитися за те, чого нема? Можливо, за останні пів року це питання він і вирішив, я не знаю, але 2,5 роки в них оці тяжби йшли. Непередбачувані ці організації, таке, як не хочуть, щоб ми користувалися їхньою продукцією», — не розуміє газовиків Іван Миколайович.
Тому і встановили теплогенератор, аби позбавити себе ще й цих проблем. До того ж, додає Іван Чайка, йому дуже подобається сама ідея відновлювальної енергетики, адже можна виділити певну ділянку землі під енергетичні рослини і тим самим менше шкодити довкіллю, забираючи з надр ресурси.
І таких фермерів, що бажають перейти на відновлювальне паливо, стає все більше, говорять представники компанії «НОВИЙ ЕЛЕВАТОР» — за рік значно зросла кількість заявок саме з цього сегменту аграріїв. Тому на виробництві навіть довелося розширити лінійку обладнання — на заводі почали випускати комплекси-тандеми (сушарка+теплогенератор) з різною потужністю.
«Комплекс був раніше потужністю 3000 тонно-відсотків на добу, а в минулому році наші конструктори розробили та ми запустили лінійку на 500-1000-2000 і на 4000 тонно-відсотків. Тобто, з'явилися 3 моделі поменше, і одна більша», — розповідає Ігор Ропан.
Крім того, в компанії мають намір розширювати співпрацю з іншими виробниками сушильного обладнання, адже універсальність теплогенераторів дозволяє без проблем компонувати їх із сушарками інших виробників. В компанії «НОВИЙ ЕЛЕВАТОР» говорять, що вже розглядають такі заявки та невдовзі почнуть реалізовувати спільні проекти.
Майя Муха, Elevatorist.com
