АгроЕкспедиції 
Біржа елеваторів 
Тренди елеваторного ринку у 2025 році
Елеваторний ринок живий, він постійно змінюється під вимоги часу. Бум будівництва потужностей переходить у затишшя; акценти з сушіння переміщуються на очистку; актуальність швидкої перевалки перетікає у необхідність довгого збереження. Тому, мабуть, елеватористи, найбільш стресостійкі люди, бо вони кожного року закаляються у горнилі нових викликів. Які тенденції елеваторного ринку виходять зараз на перший план — читайте у нашому короткому дайджесті.
Автоматизація всіх процесів на елеваторах
Коли заходить мова про автоматизацію елеваторів, вже давно не стоїть питання: «навіщо», скоріше, «щоб такого ще автоматизувати, аби покращити, прискорити, зекономити…». Якщо кілька років тому в авангарді автоматизації йшов агрохолдинг «Кернел», то зараз на будь-якому зерносховищі вже має бути автоматизовано як мінімум 80% всіх процесів, інакше це просто ретро-склад для зерна. Автоматизація на вузлах приймання, сушіння, відвантаження — це вже не обговорюється. Елеватори виходять на інший рівень — автоматизації бізнес-процесів, цифровізація кількісно-якісного обліку, переведення в електронний формат взаємини із партнерами.
Наприклад, агрохолдинг «Агро-Регіон» об’єднанав облік та автоматизацію бізнес-процесів у власну ERP систему. Там на сьогодні автоматизовано понад 30 процесів, і компанія постійно працює над новими рішеннями.
«Зміни в технологіях, ринкових умовах і вимогах до бізнесу змушують нас безперервно адаптуватися, тому корпоративну ERP систему ми постійно вдосконалюємо та інтегруємо з іншими ІТ-рішеннями, щоб мати відповіді на всі запитання в одному місці», — розповів директор IT NEBULA компанії Вадим Янчук.
Всі аграрні компанії починають ретельно аналізувати свої прибутки та розходи і намагаються це робити за допомоги ІТ. Активно рухається в цьому напрямку також агрохолдинг «НІБУЛОН». Там перезапустили та цифровізували кількісно-якісний облік елеваторної мережі. В компанії вважають, що це ключовий процес діяльності елеваторних комплексів, і він обумовлює прибутковість всього елеваторного комплексу.
«Налагодження нової ефективної версійності бізнес-процесу кількісно-якісного обліку дало змогу автоматизовано простежувати рух зерна, його ключові показники та кошти, витрачені на доробку та переміщення, від моменту потрапляння на елеватор до відвантаження кінцевому споживачеві. У такий спосіб формується точна собівартість і, відповідно, вираховується прибутковість. А головне, ми розуміємо, який вплив можна здійснити на кожному етапі для покращення фінансових і сервісних показників», — говорить IT-директор «НІБУЛОНу» Микола Рясько.
В агрохолдингу навіть створили свого роду цифровий двійник елеватора. Це віртуальна копія виробництва, яка на основі даних з сенсорів та інших джерел оновлюється в реальному часі. За допомогою цієї системи «НІБУЛОН» може точно розрахувати собівартість кожної партії зерна в обігу.
Автоматизація елеваторів також допомагає частково закрити проблему кадрів на елеваторах, яка зараз стоїть дуже гостро у всіх сферах економіки України. Звичайно, людей повністю вона не замінить, але є можливість знизити ризики помилок із зерном, які будуть дуже дорого коштувати.
Директор АПК «НОВААГРО» Дмитро Доброштан зазначає, що скоро зерновий ринок буде мати за помічника штучний інтелект:
«Зі швидким розвитком штучного інтелекту через 2-3 роки він стане частиною нашого життя. На елеваторі він буде брати участь у таких процесах як аналіз інформації та ринку, облік, прийняття рішень, оцінка ризиків. Через кілька років багато процесів буде спрощено і замінено. Тому процес автоматизації буде пов'язаний саме із впровадженням штучного інтелекту».
Збереження енергоресурсів
Енергоефективність елеваторів — це теж сьогодні нагальна необхідність, і досягають її в тому числі завдяки автоматизації, про яку ми вже згадали. Про енергоефективність почали думати вже на стадії створення проєкту зерносховища. Якщо раніше це була прерогатива дуже кваліфікованих проєктантів, то зараз кожен гарний інженер розуміє важливість правильної компоновки того ж транспортного обладнання, оптимальних довжин горизонтальних і вертикальних транспортерів, встановлення енергоощадного обладнання, тощо.
Для того, щоб заощаджувати енергоресурси, використовують частотні перетворювачі — пристрої, які допомагають знижувати частоту обертів двигуна, що у свою чергу зменшує його енергоспоживання.
«На практиці це особливо важливо для обладнання, яке не завжди працює на повну потужність. Наприклад, на підприємстві транспортери розраховані на максимальну продуктивність в 250 тонн на годину. А сушарка, наприклад, сушить кукурудзу, з вологістю з 24 до 14% з продуктивністю 80-90 тонн на годину. Частотним перетворювачем можна зменшувати потужність транспортера економити на електроенергії», — розповідає директор «Вінницького елеватора» Сергій Ковальчук.
Практичні поради по темі енергозаощадження читайте в нашому матеріалі «Як оптимізувати енергозатрати на елеваторі: поради експертів».
Експерти ринка також говорять про використання сонячних панелей. Це також стає тенденцією для підприємств зберігання зерна.
«У нас на елеваторі вже реалізований проєкт сонячної електростанції на 600 кіловат, тепер ми цей його будемо розширювати в плані накопичення і збереження виробленої електроенергії, бо сьогодні наша електростанція просто генерує і віддає електроенергію в мережу. Тобто ми або споживаємо вироблене, або реалізуємо на ринок. Це трішки не вигідно. На іншому елеваторі будемо теж будувати аналогічний проєкт. Там буде сонячна електростанція відразу із зберіганням та накопиченням електроенергії. Це дасть нам можливість виконувати всі наші задачі, незалежно від того, є централізована подача електроенергії, чи немає»,— говорить директор «Жмеринського елеватора» та елеватора «Агродар-Бар» Роман Андрейків.
Плани встановити на елеваторах сонячні панелі є і у АПК «НОВААГРО».
«Технологія сонячних панелей останнім часом стала дешевшою, простішою, доступнішою, ніж, припустимо, 3 роки тому. Тому тема із сонячними панелями і в побуті, і на виробництві набирає обертів. Це неминуче чекає на всіх, хто хоче економити і бути ефективним»,— говорить Дмитро Доброштан.
Використання полімерних рукавів замість будівництва нових елеваторних ємностей
Будівництво елеваторів зараз ведеться, але багато хто, навіть з тих, хто планував розширення ємностей своїх зерносховищ, «розпробували» працювати з рукавами і віддають їм зараз перевагу. Причини називають майже однакові: по-перше, таке зберігання більш безпечне під час війни; по-друге, рукави допомагають економніше пережити ці скрутні часи. Все зводиться до тієї фрази з відомої реклами: «Навіщо платити більше?».
Як заздначає співвласник групи компаній «Планета Пластик» Костянтин Ващенко, зберігання зерна в рукавах дозволяє також маневрувати в логістичних процесах. Минуле літо було спекотним, тож зерно майже не потребувало сушіння, тому аграрії закладали врожай в рукави відразу в полі, що полегшило логістичні процеси.
Популярності полімерним рукавам додали також програми USAID Агро, які роздавали їх безкоштовно фермерам. Зараз програми USAID призупинені, тому, можливо, використання такого виду зберігання трішки зменшиться, хоча такого може і не бути, адже як не крути, а купити рукави фермерам обійдеться дешевше, ніж збудувати елеватор.
«Ця технологія недорога в плані витрат, але вона дає можливість грати на ринку, ловити свою ціну, торгувати тоді, коли ти хочеш, а не тоді, коли тебе змушують. Ти повноцінний власник свого товару, це дає впевненість і додаткову насолоду від того, чим ти займаєшся. Сьогодні будувати гіганти-елеватори, коли ти не впевнений, що ти їх забезпечиш постійним стабільним потоком зерна не варто»,— пояснює Роман Андрєйків.
Пошук додаткових доходів
У кращі часи елеватори більш за все заробляли на сушінні та відвантаженні. Зараз і ця ситуація змінилась. Посуха в деяких регіонах робить зерносушарки непотрібними майже взагалі, а відвантаження не завжди таке інтенсивне, як раніше — все ситуативно і непевно. Тому зерносховищам необхідно диверсифікуватися, мати в своєму запасі «список» варіантів заробітку. Звичайно, ніхто не відкидає традиційні послуги, але придивлятися до потреб ринку потрібно — і зокрема в площині роботи із якістю зернових та олійних.
Експерт елеваторного ринку Сергій Щербань пропонує звернути увагу на роботу із смітною домішкою того ж соняшника, на послуги з очищення зерна.
Керівник елеваторного напрямку «ТАС Агро» Ярослав Стратуца теж говорить про роботу із якістю. Зокрема, він акцентує увагу на необхідності вирівнювання вологи у пересушеному зерні. Його можна змішувати, компонувати, але з грамотними пропорціями, щоб отримати базову вологість для експорту.
Отож, якщо робити коротке резюме написаному вище, то всі тенденції сьогодення будуть пов’язані із двома напрямками — економією ресурсів (відразу всіх: і енерго, і людських), зменшенню витрат та пошуку всіх можливих і неможливих шляхів прибутку.
Інна Воробйова, Майя Муха, Elevatorist.com
