Як оптимізувати енергозатрати на елеваторі: поради експертів
З року в рік електрика дорожчає. Як зменшити споживання, коли від неї залежить повністю вся робота на елеваторах? З цим питанням Elevatorist.com звернувся до експертів, і вони розповіли, що варто враховувати ще при проєктуванні підприємства, та які методи можна використати вже коли елеватор працює.
Довжини горизонтальних і вертикальних транспортерів
Всі пристрої на елеваторі приводять в рух за допомогою електроенергії. Найбільше енергії потрібно для роботи зернотранспортного, очисного та сушильного обладнання, до якого входять ланцюгові, стрічкові транспортери, а також вертикальних норій. За їх допомогою по елеватору переміщується весь об’єм зерна для доробки і зберігання.
«Першим джерелом економії буде розумний підхід до проєктування об'єкта. Потрібно враховувати довжину горизонтальних і вертикальних транспортерів. Від довжини стрічкового або ланцюгового транспортера та висоти норії буде залежати встановлена потужність мотор-редуктора. В довгостроковій перспективі підприємство може зекономити кошти на електроенергії до 30%, і більше», — каже технічний директор ТОВ «Агро Сервіс» UkrLandFarming Ярослав Давидов.
Він зазначає, що зменшення довжин горизонтальних і вертикальних транспортерів будуть знижувати і вартість обладнання. Таким чином можна не лише економити електроенергію, але й суттєво знизити на зернотранспортне обладнання і саме будівництво елеватора.
За словами експерта, проєктанти зазвичай не зважають на такі особливості: вони розташовують обладнання так, як їм зручно, не дивляться ні на довжину, ні на висоту. Тому при проєктуванні технолог має це все розуміти і впливати на рішення, давати правильні технічні завдання проєктанту, прораховувати довжини транспортерів, розташування і висОти норій.
«Можна побудувати всі норії однаковими, а потім кидати зерно на сепаратор, який стоятиме на 3-4 поверхи нижче, а можна зробити якусь норію нижчою. Варто дивитися, на яких висотах буде розташовуватися очисне обладнання, і від цього прораховувати висоту норії. В середньому на елеваторах висота веж близько 50-60 метрів, залежно від силосів. Плюс нижня частина, де стоїть башмак норії, плюс ще 5-6, а то і 10 метрів. Таким чином висота норії може коливатися від 45 до 70 метрів», — пояснює Ярослав Давидов.
Тобто, треба дивитися на ці фактори, брати олівець, калькулятор і все досконало прораховувати.
Також цікаво: Аграрний ринок змінюється, компанії будуть об'єднуватися та продаватися — Світлана Нікітюк
Стрічкові транспортери економніші
Елеватористи кажуть, що стрічкові транспортери не так пошкоджують зерно під час його переміщення, але, і в порівнянні із ланцюговими при однаковій продуктивності і довжині використовують менше електрики для роботи.
«Транспортер стрічковий є найбільш ефективним у зберіганні якості зерна. Він не дробить зерно так, як ланцюговий, стрічка переміщується по роликах, і в неї мінімізоване або практично відсутнє тертя. А от ланцюговий транспортер переміщує зерно всередині себе, і за рахунок тертя скребків і самого зерна по днищу транспортера двигун і редуктор мусять докладати більше зусиль. Таким чином збільшуються електровитрати, ще й зерно пошкоджується», — зазначає Ярослав Давидов.
Якщо неможливо замінити ланцюговий транспортер, то експерт радить принаймні зробити футерування поліамідом чи фторопластом, замінити скребки з металевих на поліуретанові і зробити налаштування самого транспортера — мінімізувати зазори між скребком, боковиною і дном транспортера.
Підбір обладнання для доробки та оптимальне його розміщення
Обладнання сушіння та очищення зерна треба правильно розмістити на елеваторі, а також обрати потрібну продуктивність. Це особливо стосується сепараторів.
Як пояснили експерти, продуктивність очисних машин треба підбирати так, щоб не доводилося по декілька разів його чистити, бо це вже вдвічі більший розхід електроенергії.
Наступний фактор — зерносушарка. Хоча електроенергія не застосовується безпосередньо для нагрівання агента сушки, але сама зерносушарка і зернотранспортне обладнання не працюють без електрики.
«Краще, щоб сушарка стояла якнайближче до точки, звідки будуть подавати зерно на сушіння. Те, куди вже потім покладуть зерно, зрозуміло, що неможливо наблизити, але можна оптимальніше розподіляти продукцію. Якщо приходить сухе зерно на елеватор, то його варто класти в дальні ємності. На пізні культури краще залишати ближні силоси, щоб відправляти їх туди після сушарки», — зазначає експерт Ярослав Давидов.
На оптимальне розташування культур після доробки звертає увагу і керівник «Вінницького елеватора» «Епіцентр Агро» Сергій Ковальчук. Він каже, що для зерна, яке скоро відвантажать, треба використовувати коротші маршрути і ближчі ємності.
«Якщо це короткотривале зберігання, наприклад, ріпак, — зібрали, а через місяць-два вже реалізують, — тоді його не варто зберігати в дальніх місткостях, краще покласти в найближчі. Це теж економія електроенергії», — говорить директор «Вінницького елеватора».
Використання частотних перетворювачів
Частотні перетворювачі — це пристрої, які дозволяють знижувати частоту обертів двигуна, адаптуючи його потужність до поточних потреб. Наприклад, якщо двигун розрахований на 20 кВт і працює при стандартній частоті 50 Герц, частотний перетворювач може знизити цю частоту до 25 Герц. Це дає змогу зменшити енергоспоживання двигуна.
«На практиці це особливо важливо для обладнання, яке не завжди працює на повну потужність. Наприклад, на підприємстві транспортери розраховані на максимальну продуктивність в 250 тонн на годину. А сушарка, наприклад, сушить кукурузу, з вологістю з 24 до 14% з продуктивністю 80-90 тонн на годину. Частотним перетворювачем можна зменшувати подужність транспортера економити на електроенергії», — розповідає Сергій Ковальчук.
Крім цього, таке обладнання зменшує реактивну енергію в роботі обладнання.
«Якщо запускається двигун, наприклад, на 3 кВт, то під час одномоментного пуску ампераж піднімається в два рази. Таким чином набігає реактивна енергія. Воно, начебто, небагато, і триває всього 30-40 секунд, але якщо порахувати кількість електродвигунів, які щодня запускаються на елеваторі, то за місяць це випливає в дуже значну цифру по втратах. А компенсаційно-конденсаторна установка та частотні перетворювачі дадуть суттєве зниження реактивної енергії, за яку підприємство теж платить немалі кошти», — каже Ярослав Давидов.
Завдяки плавному пуску, який забезпечують перетворювачі, також зменшується зношування механічних компонентів обладнання, таких як ремені, шківи чи редуктори. Це мінімізує ризик аварій через різкі навантаження.
Як економити електрику під час аерації зерна в силосах?
Під час аерації зерна в силосах частотні перетворювачі також можуть допомогти, щоб регулювати оберти двигунів вентиляторів. Це дозволяє вентилювати зерно в різних режимах залежно від його стану та висоти насипу.
«Таким чином можна гнучко працювати з різними культурами, які мають різну щільність і висоту насипу в силосі. Якщо маса пшениці — 0,75-0,8 в метрі кубічному, то соняшникового насіння — 0,5-0,45. Тобто, в роботі з соняшником можемо використовувати потужність вентиляторів наполовину, і таким чином регулювати витрати електроенергії», — пояснює Ярослав Давидов.
І додає, що, знову ж таки, не потрібно використовувати всю потужність аерації, щоб всього лише на кілька градусів охолодити зерно.
Як економити на освітленні?
Наприкінці — порада побутового характеру — використовувати енергоощадне обладнання для освітлення. Сергій Ковальчук рекомендує перевести все освітлення на світлодіодні лампи (LED), а також організувати автоматичне їх увімкнення — використовувати датчики, які вмикають і вимикають світло залежно від природного освітлення.
Олена Гайдук, Elevatorist.com