АгроЕкспедиції 
Біржа елеваторів 
Портові справи у травні — робота портів та зусилля по деблокаді
Джерело фото: Gmk.center
Залізничники намагаються експортувати максимальні об'єми українського зерна сухопутними шляхами, а працівники Рені та Ізмаїлу збільшили обрбку зернових вантажів майже у 7 разів. Зростання вартості перевалки, навантаження на європейську портову інфраструктуру, стадія, на якій зараз знаходяться спроби вирішити питання деблокади портів Великої Води в Україні — у нашому огляді травневих подій.
Портові справи у травні
Єдині порти, які зараз працюють в Україні — Рені та Ізмаїл. І працюють вони на рівні своїх існуючих пропускних можливостей. Доля зернових перевезень портів зросла з 12% до 81% з початку року, хоча історично вона у загальних обсягах перевалки була незначна. Портам не вистачає флоту під завантаження, тож «Українське дунайське пароплавство» (УДП) розпочало продаж фрахту через систему Prozorro, щоб забезпечити рівний і прозорий доступ до фрахтування флоту в умовах його дефіциту.
Вартість перевалки в наших дунайських портах вантажів за місяць виросла в 4 рази. До війни ставка перевалки була на рівні $5-6/т, вартість флоту по маршруту до Констанци (Румунія) $9-10/т, то з початком воэнних дій вона зросла до $12/т, та кожні 5 днів збільшувалася.
«Спочатку ціна трансформувалася в євро, потім ціна в квітні зросла до є15/т, травень вже номінували по є20/т. Вартість флоту зросла в середньому в три-чотири рази», — розповів радник міністра внутрішніх справ Вадим Денисенко.
В свою чергу Мінагрополітики повідомило, що працює над вирішенням проблеми із завищеними цінами на перевалку українського зерна. За словами першого заступника міністра агрополітики України Тараса Висоцького, обговорювалися дві альтернативи: або компанії все-таки почнуть адекватно реагувати і повернуться до нормальних ринкових ставок, або буде запроваджено державне регулювання цін. Після цієї заяви питаня про високі ставки перевалки у публічній пшлощині більше не підіймалося.
Щодо роботи європейських портів, то логістичним коридорам там прийшлося теж важкувато. Український експорт частково зав’язаний на Дунай та Сулинський морський канал. Проводку каналом здійснює румунська сторона, яка до цього з таким напливом суден ніколи не стикалася, тому пробки там утворилися як у вечірньому Львові — грандіозні. В черзі опинилися близько 100 судів, вони очікують проводки по 10 днів і більше. При цьому день простою коштує українським експортерам $500 тис.
«У румунів своє бачення, як будується черга. Вирішує це питання виключно адміністрація каналу в закритому режимі. Є пріоритетні вантажі, є нестача лоцманів, які ведуть судно протягом усього каналу до України»,— змалював ситуацію експерт з морської логістики Андрій Соколов.
За розв’язання ситуації із заторами на вході до морського каналу Суліна взялися керівники військово-морської та портової влади Румунії, Молдови та України. Вони вирішуватимуть, які судна заходять до причалів і в якому порядку, щоб уникнути випадків, коли агенти подають заявки, пізніше порти не підтверджують виділення причалів, і судна скупчуються на якорних стоянках уздовж Дунаю. Також румунська сторона схвалила деякі пропозиції України, зокрема, порти розглянуть питання створення рейдової перевалки.
Портові обговорення у травні
В травні багато уваги приділялося найважливішому логістичному питанню — розблокуванню портів Великої Води в Україні. Мова заходила й про воєнні конвої для зернових суден: голова МЗС Литви на зустрічі з британською колегою запропонував створити військово-морську коаліцію для зняття російської блокади з українського експорту зерна через Чорне море. Після чого речник британського уряду заявив, що його країна не планує відправляти військові кораблі Королівського флоту в Чорне море, однак продовжить «інтенсивно працювати з міжнародними партнерами, щоб знайти шляхи відновлення експорту зерна з України».
В минулому місяці Китай офіційно висказав пропозицію міжнародному співтовариству сприяти припиненню вогню в Україні, щоб забезпечити зелений доступ до експорту зерна. Міністр закордонних справ КНР Ван І сказав, що Китай готовий підтримувати координацію з різними сторонами для подолання продовольчої кризи.
Потім у ЗМІ поширилися слова заступника голови російського МЗС Андрія Руденка про те, що російська сторона готова надати гуманітарний коридор для виходу суден з українських портів за умови размінування акваторій портів українською стороною. Крім того, Андрій Руденко зазначив, що вирішення продовольчої проблеми потребує комплексного підходу, у тому числі й зняття санкцій з російського експорту та фінансових транзакцій.
26 травня російське Міноборони повідомило, що начебто відкриває два морські гуманітарні коридори для виходу іноземних суден із портів на Чорному та Азовському морях, коридори працюватимуть щодня з 8 до 19:00. У окупованих портах Азову після цього повідомлення почався рух суден. В портах Великої Води ніяких змін не відбулося.
Директор BPG Shipping і Kronos Bulkers Геннадій Іванов зауважив, що розблокування портів шляхом організації коридорів для кораблів — питання у перше чергу військове та безпекове, але існує чимало й інших, технічних, факторів. Організація безпечного пересування суден має бути не разовою акцією, а повноцінним дійством, бо щоб вивезти зерно з українських терміналів, потрібен не один місяць.
«Багато технічних питань. У нас же часто люблять йти на глобальний рівень, не пройшовши технічний. Наприклад, якість зерна. У випадку з пшеницею треба розуміти, що за цей час вона могла зіпсуватися, оскільки не у всіх випадках фумігована. Плюс деякі судновласники банально можуть не захотіти вийти з порту, бо їм не заплатили фрахт чи не дали гарантію такої оплати. Не забуваймо, що судна стоять без екіпажу. Не факт, що є паливо на борту», — перерахував проблеми директор BPG Shipping і Kronos Bulkers Геннадій Іванов.
В інтерв'ю італійській газеті La Repubblica міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба сказав, що наша країна потребує гарантій третіх країн а також ООН для вивезення зерна з українських портів.
«Односторонньої гарантії Кремля для нас недостатньо. Нам потрібні треті країни, які візьмуть на себе відповідальність за дотримання угоди. Нас також влаштовує втручання ООН. Ми зацікавлені насамперед у тому, щоб зерно потрапило до тих, хто його потребує», — сказав Дмитро Кулеба.
Від також що переговори з цього питання з ООН та країнами-гарантами перебувають «на просунутій стадії».
«Щоб уникнути катастрофічних наслідків, розблокування має бути здійснене протягом двох тижнів», — наголосив очільник МСЗ України.
Свої послуги щодо майданчика для переговорів з цього питання запропонувала Анкара. В телефонній розмові президентів Туреччини та РФ обговорювалися питання забезпечення безпечного судноплавства у Чорному та Азовському морях. Російський керманич в розмові запевнив у готовності сприяти «безперешкодному морському транзиту вантажів у координації з турецькими партнерами», що стосується також «і вивезення зернових з українських портів». Ердоган заявив про готовність Анкари організувати зустріч між Україною, РФ та ООН у Стамбулі.
До того ж, Туреччина згідно Конвенції Монтре, яка обмежує доступ у Чорне море військових суден, збирається відмінити ряд навчань НАТО, повідомив міністр МЗС Мевлют Чавушоглу. І питання вивозу будь яких товарів по морю з українських портів опиняється під контролем Анкари.
Отже, травневий підсумок щодо розблокування портів — переговори з країнами-гарантами та ООН у «просунутій стадії». Наскільки вони далі просунуться — хтозна. Бо насамперед війна це не бойові дії, а битва економік. Антиросійські санкції б'ють не лише по економіці РФ, вони досить болюче відзеркалюються на економіках західних країн: дорожчання сировинних ринків вже призвело до погіршення життя та невдоволення населення. Отримати у себе вдома Шрі-Ланку поки що ніхто не поспішає. А світ тим часом спостерігає як складається такий собі букет криз — енергетичної, продовольчої, боргової, що переростає у фінансову, валютної, структурної та логістичної. Ось такі справи на початку ХХІ сторіччя.
Щось все це не дуже схоже на еволюцію © Майя Муха, Elevatorist.com
