Якщо логістична криза затягнеться: як ринок готується зберігати та експортувати зерно

Логістична криза: чи зростає попит на зберігання зерна та які резервні рішення готує ринок

Невизначеність із морським експортом змушує ринок знову думати про тривале зберігання зерна. Чи вже зріс попит на елеваторні послуги та які резервні варіанти зберігання готують компанії, якщо логістична криза затягнеться? Elevatorist.com запитав про це операторів ринку наприкінці липня — на початку серпня. 

Чи зріс попит на зберігання зерна? 

В компанії «Кернел» відчули зростання попиту на зберігання зерна, особливо на розміщення пшениці та ранніх зернових. Як розповів керівник департаменту зберігання компанії Сергій Щербань, вони навіть були змушені частково призупинити закупівлю зерна, щоб зосередитися на виконанні партнерських зобов'язань щодо приймання та доробки.

«Спілкуються навіть щодо розміщення кукурудзи, але ми ще не готові говорити про пізні зернові», — каже Сергій Щербань.

На Вінничині на елеваторах «Агропросперіс» поки що не бачать ажіотажу серед клієнтів щодо зберігання, і зазначають, що аграріїв більше цікавить ціна на продукцію. Керівник елеватора «Агродар-Бар» та «Жмеринського елеватора» Роман Андрейків пояснює це тим, що з 2022 року фермери значно розширили власні можливості для зберігання зерна. 

«По-перше, з'явилися нові складські приміщення — як новозбудовані, так і переобладнані та пристосовані для зберігання зерна. Хтось будував силоси, на ринку почали активно поширюватися мобільні зерносховища. Також за цей час значно зросли масштаби пакування зерна в рукави. І це лише частина тих змін, які відбулися», — зазначає Роман Андрейків.

Аграрії мають багато власних складів для зберігання зерна. Фото ілюстративне

На Кіровоградщині на «Добронадіївському елеваторі» компанії «Агровіста» теж поки що не помітили збільшення попиту на зберігання зерна. 

«До нас зверталися кілька трейдингових компаній із пропозицією залучити наші елеватори для зберігання зерна. Втім, поки що далі попередніх перемовин справа не просунулася», — каже керівник «Добронадіївського елеватора» Ігор Заблоцький.

Що робитимуть із зерном у разі затяжної логістичної кризи 

Якщо до осені морський експорт не відновиться, то зі зберіганням пізніх зернових можуть бути проблеми, тому компанії готують резервні сценарії розміщення врожаю. 

«Загалом по ринку всі в цьому році готуються до більш довготривалого зберігання, оскільки логістика диктує свої умови», — каже директор з олійно-екстракційного виробництва та «Волочиського елеватора» групи VITAGRO Ілля Крохмальов

За його словами, в компанії зараз аналізують наявність вільних місць не лише в силосах, а й у підлогових складах, щоб надавати послуги довготривалого зберігання для сторонніх поклажодавців. 

Читайте за темою: Як елеватори змінили тарифи у сезоні-2026: що кажуть на ринку

Основним резервним варіантом більшість експертів називають полімерні рукави. Багато компаній уже використовують їх, а в разі затяжної логістичної кризи планують масштабувати. Саме про це говорить Роман Андрейків: в «Агропросперіс» рукави не є альтернативою, а базовою опцією, тому в разі кризи на елеваторах збільшать обсяги рукавного зберігання.

В компанії «Кернел» планують масово переводити зерно на зберігання в рукави, якщо клієнти не заберуть його до вересня.

«Це буде вимушений крок, тому що через використання рукавів зросте собівартість зберігання», — каже Сергій Щербань. 

Ігор Заблоцький розглядає полімерні рукави як «крайній захід» через ризики пошкодження зерна гризунами та високу вартість рукавного зберігання. Проте, якщо на пізні культури не вистачить стаціонарних ємностей, будуть задіювати силобеги.

Полімерні рукави для зберігання зерна. Фото ілюстративне

У «НОВААГРО», що працює на Харківщині, зазначають, що окремі елеватори вже майже повністю заповнені. Як розповів директор департаменту елеваторного бізнесу Дмитро Доброштан, резервним способом зберігання зерна теж стануть полімерні рукави. 

«Якщо виникнуть проблеми з розміщенням зерна, будемо максимально використовувати всі складські потужності елеваторів, а додаткові обсяги розміщувати в полімерних рукавах», — каже Дмитро Доброштан.

За його оцінкою, собівартість такого способу зберігання становить близько 450 грн/т за умови оренди пакувальної техніки. Якщо ж підприємство має власне обладнання, витрати можуть знизитися приблизно до 250 грн/т.

Модульні зерносховища  

Ще один спосіб альтернативного зберігання зерна — модульні зерносховища, які два роки поспіль надавали фермерам в якості допомоги. Великі компанії також звернули увагу на ці ємності, однією з них став «Кернел». Як розповів Сергій Щербань, «Кернел» уже придбав для тестування три модульні сховища виробництва «Лубнимаш»

«Будемо відпрацьовувати цю технологію в Полтавській області. Хочемо на практиці оцінити її технічні й технологічні особливості: порахувати фактичну собівартість, продуктивність завантаження та розвантаження, пропрацювати можливі ризики. Збираємось пройти весь цикл від завантаження й герметизації до розвантаження, щоб наприкінці сезону не отримати несподіванок», — пояснює Сергій Щербань.

За його словами, в компанії також працюють над тим, щоб оптимізувати вартість такого модульного зберігання, і вже мають певні напрацювання. 

Модульні ємності для зберігання зерна. Фото ілюстративне

Не лише зберігати, а й планувати експорт 

Проте компанії планують також свій експорт через західні кордони. Головним резервом на «Чорнотисівському терміналі» вважають бронювання перевалки вже на осінь, на основний вал кукурудзи.

«Зараз клієнти вже приїжджають на термінал і домовляються про роботу на жовтень-листопад: бронюють слоти та перевалку. Я кажу їм, що так само потрібно вже зараз планувати й логістику кукурудзи», — каже керівник терміналу Гордій Міщенко.

За його словами, головний урок цього сезону — необхідність завчасного планування. Логістику потрібно вибудовувати заздалегідь, і це дозволить уникнути проблем під час експорту кукурудзи, які вже виникли у сезоні ріпаку та ранніх зернових. 

Експерт зазначає: якщо логістика працює за графіком, частину врожаю можна практично одразу спрямовувати на експорт, зменшуючи навантаження на складські потужності.

«Ми для одного господарства вибудували весь логістичний ланцюг — від роботи комбайнів у полі до подачі вагонів. Уже провели сім відвантажень, і жодного разу не зупинилися. Це результат завчасного планування та чіткої координації всіх етапів», — зазначив Гордій Міщенко.

Поки що на ринку не говорять про дефіцит елеваторних потужностей, але на підприємствах вже готуються до сценарію тривалих логістичних обмежень.

Oлена Гайдук, Elevatorist.com