Додаткові потужності зберігання за кілька днів: як працюють тимчасові зерносховища

Тимчасові зерносховища: додаткові потужності за кілька днів без капітального будівництва

Як зберігати зерно, коли власних та елеваторних потужностей не вистачає? На допомогу приходять альтернативні способи. Частина з них уже давно знайома українським аграріям, інші ж лише набирають популярності. Серед таких рішень — тимчасові модульні зерносховища, які дають змогу швидко збільшити потужності для зберігання без масштабного будівництва. Зібрали основні дані про вартість, особливості та досвід використання такого рішення в Україні. 

Українські аграрії зацікавилися тимчасовими зерносховищами

З початком повномасштабної війни Україна зіткнулася зі значним дефіцитом потужностей для зберігання зерна. У пошуку рішень звернули увагу на світовий досвід, де тимчасові зерносховища використовують уже багато років. Такі конструкції поєднують простоту, мобільність і багаторазове використання, що зробило їх популярними у світі. 

Читайте також: Системний підхід до зерносховища: як світові стандарти змінюють елеваторну галузь 

В Україні цей підхід почали масштабно застосовувати завдяки міжнародній підтримці. Зокрема, ФАО реалізувала програму підтримки зберігання зерна, у межах якої у 2025 році компанія «Зерновий Дім» виготовила 615 модульних сховищ місткістю по 1000 тонн кожне, які згодом передали господарствам у семи прифронтових областях. Модульним зберіганням також зацікавилися великі компанії, як-от «Кернел», де почали досліджувати вартість та ефективність цього методу.

«В Україні тимчасові зерносховища стали особливо актуальними через непередбачувану експортну логістику. Вони дозволяють підтримувати темпи збирання, не продавати зерно вимушено за низькою ціною та відкласти інвестиції в постійну інфраструктуру. Для багатьох господарств такі зерносховища розглядаються не як альтернатива металевим силосам, а як гнучкий елемент сучасної стратегії зберігання зерна», — пояснює директор та співвласник компанії «Зерновий Дім» (Sukup) Андрій Семенович

Кому і навіщо потрібні модульні зерносховища?

Модульні сховища використовують, коли не вистачає місця для зберігання в господарстві або взагалі немає стаціонарних ємностей. За словами Андрія Семеновича, у світі модульні силоси встановлюють у господарствах різного масштабу — від невеликих, де немає можливості інвестувати в стаціонарні силоси, до агрохолдингів, де потрібні буферні потужності в період пікових навантажень.

Як пояснює Андрій Семенович, є два основні сценарії такого методу зберігання. Перший — коли зерно зберігають від кількох тижнів до двох місяців безпосередньо в полі або на виробничому майданчику. Це допомагає підтримувати темпи збирання врожаю та уникати вузьких місць через перевантаження елеватора або транспорту. 

Модульне сховище в одному з господарств

Другий сценарій — коли господарство отримало високий урожай, очікує кращої ринкової кон'юнктури, а наявних стаціонарних потужностей недостатньо. Тоді за належної підготовки можна зберігати зерно до шести місяців. 

У СТОВ «Млинище», яке працює на Житомирщині, використовують різні способи зберігання зерна. Тут є власний елеватор та склади із загальною ємністю 15 тис. т зерна, а також використовують полімерні рукави й модульні ємності. Останні називають «юртами» через конусну конструкцію. Як розповів керівник Юрій Дмитрієв, технологію практикують вже четвертий рік.

«Усі культури, які ми вирощуємо, зберігаємо в «юртах», — сою, соняшник, кукурудзу. Якщо брати по соняшнику, то в одне сховище вміщається приблизно 350 тонн, по сої та кукурудзі більше — 550–600 тонн. Залежить від того, як закладати», — розповів Юрій Дмитрієв.

За його словами, зерно після збирання вони тримають у модульних сховищах 3–4 місяці. Якщо це кукурудза, то вона може лежати в «юрті» з жовтня до січня–лютого.

У компанії «Зерновий Дім» наголошують: модульний силос не є заміною стаціонарному. Це сезонне або стратегічне рішення для зберігання чистої та сухої пшениці, кукурудзи, ячменю, сої на кілька місяців. А от олійні культури та тривале зберігання потребують значно більшої уваги й контролю.

Як встановлюють модульні зерносховища?

Тимчасові зерносховища складаються з опорної стінки з оцинкованого металу та тенту, що накриває зерно зверху. Опорна стінка може бути суцільною або перфорованою, мати круглу або овальну форму. Для сховищ великої місткості конструкцію додатково підсилюють ребрами жорсткості, які забезпечують необхідну міцність стінок. Після завантаження зерна ємність накривають ПВХ-тентом із захистом від ультрафіолетового випромінювання.

Виробники кажуть, що такі сховища встановлюють на рівну основу, при цьому спеціальна техніка чи інструменти не потрібні.

«Залежно від розміру ємності, встановлення може тривати від двох годин до двох днів. «Зерновий Дім» надає детальну інструкцію та відеоматеріали з монтажу, які допомагають правильно встановити сховище», — зазначають у компанії.

Монтаж модульного зерносховища. Фото: grainews.ca

В «Млинищах» ємності стоять на асфальтованому покритті. 

«Мені подобається, що ми можемо в будь-який момент вибирати зерно з ємності на асфальтованому майданчику. Бо якщо брати, наприклад, полімерні мішки, які ми закладаємо прямо в полі, то є проблема: дощі пішли — і вже не можна звідти вивезти зерно», — пояснює Юрій Дмитрієв. 

Після завершення сезону сховище можна демонтувати та компактно зберігати до наступного використання.

Як експлуатують модульні зерносховища?

Для завантаження та вивантаження зерна використовують шнекові, скребкові, стрічкові або пневматичні транспортери. В «Млинищах» зерно завантажують у модульні сховища шнековим завантажувачем, який беруть в оренду в компанії «Зерновий Дім». Вивантажують власною технікою — навантажувачем Manitou. У модульні сховища закладають лише сухе та очищене зерно.

Юрій Дмитрієв розповідає, що на дно ємності розстеляють спеціальну мішковину, яка повністю закриває основу. Після заповнення «юрти» зверху встановлюють тент і закріплюють його мотузками.

Під час зберігання стан зерна регулярно контролюють за допомогою аналізів. За словами Юрія Дмитрієва, під час такої «ревізії» можна виявити ділянки, де під тент могла потрапити волога.

«Відкриваємо «юрти», відбираємо аналізи. Якщо навіть є якийсь невеликий осередок — мало що, десь сніг лежав, десь миша могла прогризти, — ми його одразу відбираємо. Таке траплялося в нас, але не часто. Саме зерно при цьому не страждає — це локальний нюанс, який можна відразу прибрати», — пояснює керівник господарства.

За його словами, термін служби тенту багато в чому залежить від умов експлуатації. Зазвичай одного покриття вистачає на три-п’ять сезонів. На двох із трьох ємностей у господарстві тенти ще не замінювали. Водночас їх встановлення потребує певних зусиль: потрібно чотири людини, щоб затягнути тент нагору і правильно його закріпити.

«Із тентом теж є свої нюанси. Якщо неправильно його виставити, під нього може затікати вода. У перший сезон у нас таке траплялося, поки ми не навчилися правильно встановлювати «юрту». Потім трохи підсипали основу, зробили підстилку зі щебеню, щоб навіть у разі потрапляння води вона не проникала всередину», — розповідає керівник.

Також цікаво: Вибір елеваторного обладнання: баланс між початковими витратами та довгостроковою ефективністю

Розміри і вартість модульних зерносховищ 

У компанії «Зерновий Дім» кажуть, що для якісної роботи з модульним сховищем треба правильно вибрати розмір відповідно до потреб аграрія.

«Зерно накривають тентом лише після повного заповнення сховища. Під час вивантаження тент необхідно знімати. Саме тому важливо правильно підібрати розмір зерносховища, враховуючи можливості господарства під час збирання врожаю, наявність транспорту та засобів для навантаження», — каже керівник.

Тентування заповненого сховища. Фото: grainews.ca

У світі використовують ємності місткістю від 30 до 30 000 т зерна. Найпоширеніші моделі круглої форми розраховані на зберігання від 300 до 1000 т, а овальної — від 2 до 15 тис. т.

«Вартість зерносховища орієнтовно становить від 6 до 12 доларів за 1 м³ місткості», — зазначає Андрій Семенович.

За розрахунками «Млинищ», встановлені тут модульні сховища окупилися приблизно за два сезони. Тепер господарство хоче збільшити їх кількість.

«Вони виправдали наші очікування, тому плануємо цього року встановити ще чотири-п’ять модульних сховищ. По-перше, це недорого. На момент, коли ми їх купували, рахували, що «юрта» окупається приблизно за два сезони. Для нас також важливо, що її можна встановити практично на будь-якому майданчику і в будь-який момент під’їхати, відкрити та вибрати зерно», — пояснив Юрій Дмитрієв.

Модульні зерносховища дають змогу швидко закрити нестачу потужностей і залишають господарству більше свободи в управлінні врожаєм. У довгостроковій перспективі вони найкраще працюють як доповнення до стаціонарної інфраструктури.

«Модульне сховище допомагає оперативно вирішити питання, в той час, як стаціонарний силос забезпечує зберіганням на роки вперед», — Андрій Семенович.

Олена Гайдук, Elevatorist.com