АгроЕкспедиції 
Біржа елеваторів 
Які бувають елеватори за конструкцією та підходами до діяльності — класифікація елеваторів
Джерело фото: Elevatorist.com
На українському ринку працюють різні типи зерносховищ, які відрізняються обсягами зберігання, логістичними особливостями та специфікою роботи аграрних підприємств. Класифікація елеваторів дозволяє краще зрозуміти їхню функціональність, особливості конструкції та призначення. Тому Elevatorist.com підготував словник за основними видами елеваторів та їх особливостями.
Що таке елеватор? Це спеціалізована споруда або комплекс споруд, що призначені для зберігання зернових і олійних культур після збору врожаю. На елеваторах забезпечують очищення, сушіння і збереження зерна в належних умовах, які запобігають його псуванню, втратам і зниженню якості. За потреби зерно відвантажують на автомобілі чи вагони для доставки кінцевому споживачу.
Елеватори відіграють ключову роль у зберіганні та логістиці зернових культур, тому що через них проходять великі обсяги продукції. Саме на елеваторах все вирощене зерно доводять до потрібної якості та зберігають його в оптимальних умовах.
Види елеваторів за конструкцією
Металеві силоси — це спеціальні вертикальні ємності, виготовлені з металу (зазвичай зі сталі), які призначені для зберігання великих обсягів зернових культур, таких як пшениця, кукурудза, ячмінь та інші. Силоси виготовляються зі сталі, яка може бути оцинкованою або покритою спеціальними антикорозійними матеріалами, що забезпечує їх довговічність і захист від корозії. Зазвичай це циліндричні вертикальні конструкції з конічним або плоским дном.
Силоси для зерна з металу використовують як великі агрохолдинги, наприклад, МХП, «Кернел», «НІБУЛОН», так і фермерські господарства, які будують елеватори з невеликим об’ємом зберігання.
Металеві силоси можуть бути різного об'єму — від декількох десятків до декількох тисяч тонн зерна. Найбільші силоси в Україні за даними 2021 року використовуються на елеваторі «Агротермінал Констракшн» агрохолдингу Ukrlandfarming — один силос може вмістити 30 тис. т зерна.
Залізобетонні силоси — це великі зерносховища, які складаються з вертикальних силосів або секцій, побудованих із залізобетону. Кожен силос може мати окремий відсік для зберігання різних видів зерна. Висота таких елеваторів досягає кількох десятків метрів, а діаметр силосів варіюється залежно від обсягу зберігання. Нові елеватори з залізобетонними силосами в Україні зараз не будують, оскільки вартість таких проєктів в рази більша, ніж металевих. Проте за умови правильного догляду залізобетонні силоси активно використовують в галузі як комерційні елеватори для накопичення зерна, так і переробні підприємства. Наприклад, в складі ГК Prometey використовують значну кількість залізобетонних силосів, — на «Помічнянському елеваторі» працює комплекс з 10 силосних корпусів, який вміщує 90 тис. т зерна.
Склади підлогового зберігання — це тип зерносховищ, у яких зерно зберігається насипом безпосередньо на підлозі великого приміщення. Такі склади є простим і економічним рішенням для зберігання зернових культур. Це зазвичай великі прямокутні будівлі з міцними стінами і дахом або безкаркасні ангари, які забезпечують захист зерна від зовнішніх впливів. Склади підлогового зберігання можуть мати значну місткість, залежно від розмірів приміщення і висоти насипу. Вони використовуються для зберігання від кількох сотень до кількох тисяч тонн зерна.
Склади можуть бути обладнані механічними способами завантаження або/та розвантаження за допомогою, наприклад, стрічкових транспортерів або норій. Або ж склади обслуговуються мобільною технікою по типу телескопічних навантажувачів.
Підлогове зберігання є досить зручним і часто використовується на великих елеваторах на рівні з металевими та бетонними силосами, адже дозволяє більш гнучко користуватися простором: в складах можна зберігати невеликі залишки партій, а не займати ними силоси, причому, кілька різних культур одночасно.
Модульні зерносховища — це спеціальні конструкції для зберігання зерна, що складаються з окремих модулів, які можна легко транспортувати та з'єднувати між собою для створення більшої структури. Вони зазвичай виготовляються з металу і можуть бути швидко зібрані та розібрані на місці. Модульні зерносховища мобільні, об’єм зберігання можна змінювати, мають тривалий термін використання, дешевші, ніж стаціонарні місткості для зберігання зерна. Такі сховища використовуються в місцях, де будівництво традиційних зерносховищ недоцільне або неможливе через обмеження по часу чи ресурсам. Все про модульні зерносховища: монтаж, принципи роботи, вартість.
Рукавне зберігання — це метод тимчасового зберігання зернових культур у спеціальних полімерних рукавах (біг-бегах), які виготовлені з багатошарової поліетиленової плівки. Цей метод зберігання стає все більш популярним серед фермерів і агропідприємств завдяки своїй простоті, економічності та гнучкості. Використання одноразових рукавів дозволяє зберігати значні об’єми зерна горизонтально від 3 місяців до року, залежно від якісних характеристик культури. Потребує підготовленого майданчика та постійного контролю за цілісністю рукавів. Великі компанії почали все частіше закладати великі партії зерна в полімерні рукава, наприклад, «Воскресинцівський елеватор» компанії МХП вдвічі наростив оборотність зерна завдяки цьому способу зберігання. В Україні полімерні рукави для зберігання зерна ТМ Harwell виготовляє компанія «Планета Пластик».
Елеватори за обсягами зберігання
Малі — зерносховища, на яких одночасно в стаціонарних ємностях можуть зберегти до 10 тис. т зернових або олійних культур. Зазвичай це фермерські зерносховища, які розраховані на зберігання невеликих об’ємів врожаїв. Сучасні фермерські елеватори також доповнені обладнанням для доробки зерна — зерносушаркою, в тому числі на альтернативному паливі, сепаратором для очистки.
Середні — елеватори, потужності зберігання яких можуть забезпечити обсяги від 10 до 50 тис. т зерна одночасно. Такі елеватори можуть належати як фермерським господарствам, так і входити в структуру агрохолдингів.
Великі — підприємства з великими стаціонарними потужностями для зберігання місткістю від 50 до 100 тис. т і більше.
Елеватори за підходом до діяльності
Базисні — елеватори з повним набором обладнання для доробки і ємності для зберігання зерна, де надають весь спектр послуг з сушіння, очищення та зберігання. Можуть входити в склад агрохолдингів або бути власністю фермерського господарства. Робота такого елеватора полягає в доробці та зберіганні зерна потрібної якості.
Перевалювальні хаби — невеликі перевантажувальні комплекси, які націлені на швидку перевалку продукції зазвичай на залізничний транспорт. Мають мінімальне обладнання для доробки і накопичення зерна. Знаходяться всередині країни в логістично зручних місцях. Зазвичай такі хаби будують агрохолдинги, щоб перевозити зерно з віддалених полів залізницею на базисні елеватори. Приклад — «Львівський елеватор» компанії МХП з потужностями приймання 100 тонн/год, на підприємстві проводиться сушіння, очищення та зберігання зерна з відвантаженням на автотранспорт.
Виробничі — елеватори, що є частиною переробних підприємств і включені в цикл підготовки та зберігання продукції для подальшої переробки. Обсяги накопичення та кількість обладнання на таких елеваторах залежить від масштабів переробного підприємства. Виробничими є елеватори при ОЕЗах, борошномельних комплексах, пивзаводах тощо. Приклад — «Волочиський елеватор» VITAGRO, поруч з яким побудували олієекстракційний завод.
Експортні термінали — перевалювальні комплекси, що відвантажують зерно на морський, річковий або залізничний транспорт на водних або сухопутних кордонах держави. Орієнтуються не на довготривале зберігання, а на швидке і ефективне відвантаження. Наприклад, «Вадул-Сіретський термінал» ГК «Алебор» на кордоні з Румунією, — читати.
Види елеваторів за логістикою
Лінійні — елеватори, розташовані вздовж основних залізничних або автомобільних транспортних маршрутів. Вони служать для збору, зберігання і перевантаження зерна з місцевих господарств. Тут приймають зерно для доробки та подальшого транспортування в точки збуту. Часто мають середню або велику ємність і обладнані механізмами для швидкого завантаження/розвантаження. В число найбільших лінійних елеваторів України входять «Агротермінал Констракшин (Степанівський елеватор Райз)» — 488 тис. т одночасного зберігання, елеваторний комплекс «Земля і воля» — 455 тис. т.
Серед лінійних виділяють маршрутні — елеватори з доступом до залізниці, на яких можуть за короткий час відвантажили маршрут — 52 вагони.
Портові — річкові та морські термінали з можливістю приймати зерно з залізничного транспорту та автомобілів, і перевантажувати його на баржі та морські судна насипом або в контейнерах. Традиційно мають ємності для зберігання великих обсягів зерна.
Прикордонні — сухопутні перевантажувальні термінали, де приймають зерно з вантажівок/ширококолійних вагонів і перевантажують у вузькоколійні вагони або транспортні контейнери. Можуть мати ємності для зберігання зерна та обладнання для його доробки, наприклад, термінал «Чорнотисів», або працюють прямим методом, перевантажуючи продукцію напряму з вагонів/автомобілів у вузькоколійні європейські вагони за допомогою стаціонарного або мобільного перевантажувального обладнання. За таким принципом працює два термінали компанії «Алмейда Груп». Про особливості роботи прикордонних терміналів можна почитати в спецпроєкті «10 терміналів на кордоні з Європою: як вирішують проблеми і планують майбутнє?».
Елеватори за формою власності
Некомерційні — державні елеватори, що використовуються для зберігання державних резервів зерна, забезпечення стратегічного запасу або регулювання ринку зерна. В Україні лінійні елеватори та портові термінали з державною формою власності входять до Державної продовольчо-зернової корпорації України (ДПЗКУ).
Комерційні — належать приватним особам, фермерам або аграрним компаніям. Комерційні елеватори орієнтовані на отримання прибутку через зберігання власного зерна або надання послуг зі зберігання, обробки і відвантаження зерна стороннім поклажедавцям. Вони можуть пропонувати додаткові послуги, такі як очищення, сушіння продукції.
Фермерські — елеватори, що використовуються для зберігання власного зерна, яке фермерське господарство може виростити за рік.
Підготувала Олена Гайдук за матеріалами Elevatorist.com
