АгроЕкспедиції 
Біржа елеваторів 
Зберігання проса на елеваторі — особливості в роботі з цією нішовою культурою
Джерело фото: Elevatorist.com
Переробний завод Grunweg на Черкащині (входить до інвестгрупи TIME) спеціалізується на роботі з однією з нішових культур, а саме з просом. Просо — це назва сировини, з якої отримують пшоняну крупу, пшоно. Воно доволі мілке, тому і робота з ним має деякі особливості в порівнянні з традиційним зерном. Про нюанси роботи з просом нам розповіли фахівці компанії Grunweg під час «Агротуру: Переробка на ходу».
Завод Grunweg, на якому ми побували разом з партнерами з Райффайзен Банку, за добу переробляє 50 тонн проса. Отже, підприємство потребує власних потужностей для зберігання зерна. Заводський елеватор почали будувати у 2021 році, завершувати будівництво першої черги довелося у воєнний час, проєкт відтерміновувати не стали. Наразі загальні обсяги зберігання на сховищі складають 3 тис. тонн. Елеватор поділено на 2 зони зберігання — для органічної сировини та звичайної.
Прийомка тут іде на 3 завальних ями: дві з них забирають просо одразу на переробку, а третя яма працює для елеватора. Кожна вміщає близько 100 тонн.
«Ями розмежовані та герметичні. Можна дві різні партії засипати окремо. Об'єм у 100 тонн — то паспортний. А якщо брати фізичний, враховуючи об'ємну вагу проса та сипучість, то на одну яму приймаємо 70-75 тонн. Тож напряму для переробки можемо легко прийняти 150 т/год, а на елеватор — 26 т/год», — говорить начальник виробництва Андрій Ляш.
Пан Андрій одразу зазначає, що вкрай не рекомендує жодному переробнику проса використовувати один й той самий транспортер для перекачки органічної та звичайної сировини.
«Яму почистити легко. А ось транспортер… В ньому дуже багато болтів. І щоб один транспортер розібрати, не почистити, а просто відкрити всі кришки, треба витратити години три», — пояснює Андрій Ляш.
Верхні транспортери на виробництві ланцюгові, нижні — стрічкові. Транспортні галереї для органіки та традиційного зерна відокремлені. Одна з особливостей верхньої галереї — відсутність заглушки на кінці транспортеру, це потрібно аби уникнути накопичення зерна в конвеєрі.
«Наша основна задача — максимально унеможливити змішення партій проса. Щоб ніяких залишків не було. Якщо зерно там залишилося, воно одразу виводиться з транспортеру, скидається з нього самопливом до невеличкого бункеру. З 26 тонн проса зазвичай виходить близько 60 кг залишків. Ми його відразу забираємо і повертаємо назад на докачку», — розповідає фахівець.
Ще одна особливість транспортного обладнання на елеваторі для проса — додатково щільно герметизовані стики коробів на транспортерах. Для цього використовують бітумні металізовані стрічки, алюмінієвий скотч. До речі, навіть лейкопластир в аптечці на елеваторі обов'язково буде на алюмінієвій основі — аби уникнути випадкового засмічення зерна, адже шматочок такого скотчу чи пластиру виявить металодетектор.
Потужність транспортних систем розрахована під норію — 26 т/год. Обладнання виробництва харківського заводу «Сокіл», і силоси також від цієї компанії. Просо зберігають у оперативних хоперах, а не у плоскодонних силосах, бо така форма днища дає мінімальне залягання залишків.
«Чим менші будуть залишки, тим менший ризик, що хтось за своєю необачністю щось недоприбере, і десь буде змішування різних партій. При роботі з органікою це важливо. Ми навіть видуваємо з силосу пил від попередньої партії», — каже керівник.
Просо не зберігають довгими роками у силосах. Через втрату вологи в разі тривалого збереження воно стає більш крихким, тож кількість пшона, що отримають з партії, з часом зменшується.
«Якщо вже пройшло 2-3 роки, через те, що просо дуже часто віддавало і приймало вологу, структура зерна змінюється; і вихід готової продукції десь на 2% буде меншим. По якості продукт буде хороший, але по рентабельності, по фінансових питаннях не рекомендував би більше року зберігати точно», — ділиться досвідом фахівець.
Він також зазначає, що просо в процесі збереження необхідно вентилювати, за температурою зерна здійснюється постійний контроль. Але влітку ні в якому разі не вентилювати вдень, це лише погіршить ситуацію.
«Влітку я б порекомендував, після 9-ої години вечора включати вентилятори, навіть о 10-ій, коли вже потемніло, і спала ця жара. А вранці ні в коїм разі не вентилювати раніше 6-ої ранку, бо це піковий період, коли повітря максимально вологе. Краще вентилювати десь з 7-8 і до 10, і все, зупинятися. Якщо цього не дотримуватися, то будуть проблеми», — зазначає Андрій Ляш.
Він радить влітку мати одну ємність пустою, на випадок, якщо вдень в одному з силосів температура стане критично високою, а вентилювати через спеку неможна. В процесі перевалки зерно зможе охолодитися.
Щодо сушки проса, то на заводі Grunweg її немає, і встановлювати її не збираються. За словами Андрія Ляша, просо потребує сушіння лише в тому разі, якщо його збирали в дощі, і воно геть не проходить всі якісні норми. Переробники до сушеного проса відносяться негативно, бо зерна стають дуже крихкими, виробництво гарантовано покаже нижчі результати. Щодо якості органічного проса — це питання навіть не обговорюється, ніякого сушіння не має бути.
Очищують зерно поки що на потужностях переробного заводу. Але вже найближчим часом на елеваторі встановлять окремі сепаратори, для цього на робочій вежі підготовлене спеціальне приміщення.
Загалом роботу заводу забезпечує три зміни робітників, по 4 людини у кожну зміну. За елеватором закріплений окремий робітник. Роботу всього комплексу Андрій Ляш керує просто зі смартфону, підприємство повністю автоматизоване.
«Я, як керівник, слідкую за правильністю всіх процесів. Інколи буває ситуація, коли потрібно запустити якийсь процес вночі. Зрозуміло, що поки робітник прокинеться, доїде до роботи, то пройде певний час. То я без проблем це можу зробити зі свого телефону, щоб нікого не збирати серед ночі», — говорить пан Андрій.
Наразі переробний завод працює на третину від свої запланованих потужностей. Але потроху набирає обертів та збільшує виробництво, компанія відкриває для себе нові ринки збуту. Тож обсяги зберігання на елеваторі заводу будуть також збільшувати, як і закупки сировини у аграріїв. Наступного року заплановане будівництво другої черги сховища, обсяги зберігання мають зрости до 8 тис. тонн проса.
Майя Муха, Elevatorist.com
