Іван Корженко: Перейти на альтернативне сушіння зерна з теплогенераторами GRECO Group — просто та швидко

Засновник та генеральний директор GRECO group Іван Корженко
Джерело фото: Elevatorist.com

Наскільки важко перевести зерносушарку на альтернативне паливо, які особливості та переваги у серійного виробництва теплогенераторів, наскільки доступне обладнання GRECO group для аграрія, та які гарантії надає компанія, — в нашому інтерв'ю з засновником та генеральним директором GRECO group Іваном Корженком.

Пане Іване, де зараз знаходиться Ваше виробництво і яке обладнання там виготовляють?

Іван Корженко: Всі виробничі потужності зараз зосереджені в Вінниці. Раніше в нас було 3 різних виробництва, також у Вінниці, але в різних локаціях. У 2019 році ми побудували з нуля завод. Конкретно під виробництво теплогенераторів для елеваторних сушарок.

В нас дуже вузький профіль, іншого обладнання ми не робимо. Просто не хочемо втрачати фокус, тому і займаємося лише теплогенераторами для зерносушарок.

Тобто, всі зусилля направлені лише в одну сторону? Скільки років вже працює виробництво GRECO group?

Іван Корженко: Працюємо вже одинадцятий рік. Перші 5 років ми займалися невеличкими потужностями, 2-4 МВт, простіше кажучи — теплогенератори для сушарок до 300 т/добу. А вже з 2017 року ми почали займатися виробництвом теплогенераторів для сушарок агрохолдингів, більш потужних. Наразі дійшли до потужності 20 МВт, це сушарки, які обробляють 2000 тонн зерна на добу. В поточному році, до речі, буде перший об'єкт на 24 МВт, майже найпотужніший із тих, що існує, сушарка, яка пропускає 2400 тонн зерна на добу. Це реальна продуктивність, а не паспортна. Є й потужніші зерносушарки, але, думаю, через кілька років ми і їх зробимо.

Скільки теплогенераторів компанія вже встановила?

Іван Корженко: На кінець 2024 року було завершено 480 об'єктів. На сьогодні вже близько 487-489, тобто, монтажі ідуть постійно — і взимку, і весною, і влітку. Працюємо по всій Україні. До речі, існує стереотип, що на сході України наразі не розвивають елеватори, але це не так.

Можу сказати, щодо альтернативної енергетики елеватори на сході у цьому плані за різних причин розвивається навіть ефективніше, ніж на заході. Тяжкі умови роботи, пов'язані з війною, з постійною зміною логістики будь-яку компанію спонукають рухатися вперед, розвиватися, вдосконалюватися та зменшувати собівартість виробництва.

Енергетичні ризики також на сході набагато вищі?

Іван Корженко: Не тільки на сході. До ризикованої зони також підпадають і Полтава, Чернігів, Суми. А наше обладнання дає змогу ці ризики зняти, перестрахуватися від проблеми. У випадку з поганою ситуацією з газом на осінь комбайнами та тракторами зерно не посушиш. А вологе зерно молотити та зберігати немає сенсу.

Теплогенератори на альтернативному паливі — це лише про економію?

Іван Корженко: Справа навіть не в економії. Наприклад, до переліку холдингів, сушарки яких ми переобладнали, минулого року додалася така потужна компанія як «Королівський смак». Вони підсушують тільки ріпак та соняшник — там потрібно знімати буквально кілька відсотків вологи, аби насіння було придатним для перероблення. В нашому випадку при роботі сушарки на альтернативному паливі, не потрібно грати з дозволами та лімітами на газ, коли є потреба, тоді і включилися. Знімається дуже багато зайвої бюрократії з усього ланцюжка адміністративної роботи.

Наприклад, буває так, що клієнту потрібно у березні перед відвантаженням партії зерна зняти півтори відсотки вологи. А в кожного різні договори з облгазами та іншими постачальниками. І якщо ліміти вже вичерпані, то оформлення нових дозволів займе багато часу. В деяких випадках на це піде до 2 тижнів.

З нашим же обладнанням, в разі необхідності підсушити партію кукурудзи у березні, через пів години вже можна включатися. Іще через пів години — виводити сушарку на роботу в потоці та сушити необхідний обсяг зерна. Все.

Був такий випадок у компанії з Вінницької області, коли в них наприкінці осені скінчився ліміт на газ. Оформлення нових документів зайняло 10 днів. 10 днів під час жнив пізньої зернової групи — це дуже багато. Там навіть 1 день — багато.

Щодо економіки сушіння зерна з нашим теплогенератором, то минулого року вартість в середньому складала 10 грн на тонно-відсоток. На природному газі виходило від 16 до 30 грн на тонно-відсоток, залежно від типу сушарки. Нещодавно ми були в клієнта на сході Україні, там при нинішній ціні на газ озвучили цифру в 28 грн за 1 тонно-відсоток. Тобто, у новому сезоні потрібно орієнтуватися на ціни від 30 до 50 грн на тонно-відсоток, залежно від типу сушарки.

Пане Іване, із GRECO Group наразі співпрацюють полярно різні замовники?

Іван Корженко: Загалом в Україні 80% переобладнаних сушарок працюють з нашими теплогенераторами. Так, в нас є замовники, в яких 300 га землі, і є великі та відомі агрохолдинги. Серед них такі відомі, як ІМК, там 50% сушарок переобладнаних; агрохолдинг «Агротрейд» переобладнав кілька елеваторів. Також «ТАС-Агро», «Сігнет», «Західний Буг», «Зелена Долина», «Укрпромінвест». До речі, в «Укрпромінвест» всі сушарки переобладнані, вони сушать ваксі-кукурудзу (восковидну), яка дуже вимоглива до якості сушіння. Її сушать низькими температурами, «Укрпромінвест» її переробляє для дитячого харчування.

Також серед холдинів нашими клієнтами є ЛНЗ, «Королівський смак», «Вітагро», «Агропросперіс». Крім того, співпрацюємо з TESSLAGROUP, в них немає власного земельного банку, їхні елеватори присутні в багатьох регіонах України, і на всіх зерносховищах сушарки переобладнанні на альтернативу. Це дає змогу TESSLAGROUP знизити собівартість сушіння та давати кращу пропозицію для поклажодавців. Якщо поруч знаходяться два елеватори, і на одному сушка обійдеться у 100 грн на тонно-відсоток, а на іншому — 70 грн, то неважко здогадатися, куди повезуть зерно фермери.

Як в такому випадку бути із біомасою для теплогенератора? На чому взагалі він працює?

Іван Корженко: Багато хто вважає, що для теплогенератора потрібно катати солому у вали, бити тріску в лісах, і таке інше. Питання з паливом наразі легко вирішується. Якщо немає власного джерела всіляких пожнивних залишків — таке паливо можна придбати, все одно воно набагато дешевше, ніж газ. Наприклад, в «Галс Агро» ми переобладнали всі 4 сушарки, одна з них працює на суміші тріски та зернових відходів, і на ній виходить найнижчий тонно-відсоток.

Тобто, паливо для агрегату — це не обов'язково лише пелети чи тріска. Можна працювати на сумішах. Можна користуватися власними ресурсами, а можна купляти. Аби тріска була, ліс садити не треба, не обов'язково і будувати лінію для виробництва пелет. Наприклад, холдинги часто купують соняшникові пелети, дехто купує тріску, хтось працює на суміші купованої тріски та власних зернових відходах. Фермерам часто достатньо власних відходів виробництва, адже потужності сушки там набагато менші.

Маю зазначити, що зернові відходи самі по собі — то не найкраще паливо для теплогенератора. Чудес не буває, не можна покласти у топку те, що погано горить, і отримати на виході високу продуктивність сушарки. Але в суміші з пелетами чи тріскою виходить дуже гарно.

Наскільки доступне обладнання GRECO Group? Зрозуміло, що агрохолдингам простіше у фінансовому плані, а от фермери зараз рахують кожну копійку.

Іван Корженко: Абсолютно доступне. Фермер — це менші потужності теплогенератора, менша і ціна. Крім того, замовник сам обирає комплектацію. Є стандартна комплектація, є комплектація преміум плюс. І говорити, що невеликі фермери купують дешевшу стандартну — це не зовсім так. Зараз фермери — доволі сучасні хлопці, вони обирають технологічні речі.

Аграрії із зембанком у 300-1000 га часто купують обладнання з дистанційним контролем за роботою оператора. В будь-який момент можна подивитися, що конкретно робили на сушарці за три останні місяці. Ця система контролю підвищує продуктивність роботи підприємства десь на 20%, адже часто 80% продуктивності роботи господарства, особливо в північних областях, залежить не від кількості комбайнів під час жнив, а від ефективності роботи елеваторів. Тому невеликі фермери розвивають зараз господарства доволі швидко, оптимізуються.

Взагалі агросфера наразі стала більше приділяти уваги не тільки самому обладнанню, а й тому, де його купують, чи є там справжнє виробництво, чи є там сервісна служба. Тому що дехто під значенням «сервіс» має на увазі зварювальника з апаратом та молотком. В нашому випадку сервісна служба — взагалі окрема структурна одиниця товариства. Тобто, це штатні працівники, але вони не просто робочі. Ці хлопці мають знати саме експлуатацію зернових сушарок, не кажучи вже про теплогенератори. В нашу модель роботи та наші зобов'язання входить запуск зерносушарки з теплогенератором, в комплексі.

Які взагалі відділи працюють в компанії?

Іван Корженко: Відділ продаж, виробничий відділ, бухгалтерія, окремий конструкторський відділ і окремий, найбільший, відділ сервісу. Взагалі в компанії зараз працює 64 людини, причому 27 з них — у сервісу. В нас багато об'єктів по Україні, і якщо ми ставимо теплогенератор, то це не означає, що через рік-два, після закінчення гарантій, ми не маємо його обслуговувати. Працюємо на довгостроковій перспективі.

А на виробництві в нас працює небагато людей. При радянській системі там мало б бути, мабуть, 150 чоловік. Ми максимально забираємо непотрібні виробничі операції, ніхто болгарками там нічого не ріже. Все робиться точними роботами, високотехнологічними станками, і так далі. Є певна система виробництва, ми її напрацьовували близько 5 років. Останні кілька років компанія встановлює від 60 до 104 теплогенераторів на рік, і завдяки таким обсягам ми пускаємо обладнання в серію. Тобто, обладнання уніфіковане. Якби не така система, в нас би склад запчастин був би більший за олімпійський стадіон у Києві.

Як проходить процес купівлі та монтажу обладнання?

Іван Корженко: Зазвичай проводимо 1-2 зустрічі з клієнтом. Швиденько готуємо проєкт. А далі ми вже не відволікаємо замовника від його поточних справ. Ми не просто виготовляємо обладнання, а продаємо послугу. Всі роботи виконуються виключно нашим персоналом — беремо на себе і підйомні транспортні механізми, і організацію місця для ночівлі підрядних бригад, і монтажні роботи, і так далі. Намагаємося навіть зайвий раз не турбувати замовника дзвінками, аби він мав змогу спокійно працювати.

На якому етапі аграрій має оплати замовлення?

Іван Корженко: Більшість виробників хочуть одразу отримати 100% оплату. Ні, ми так не працюємо. В нас спочатку робиться символічна передплата. Потім по готовності, доставили обладнання — клієнт частково доплатив, змонтували день у день — знову доплата. А далі 10-30% остаточного розрахунку залишається на запуск обладнання, запуск саме по кукурудзі. Тобто, можемо запуститися по ранній зерновій групі, по соняшнику, по сої, але обов'язково дочекаємося сушіння кукурудзи. І тоді вже остаточний розрахунок. Замовник вже переконався, що витрати на паливо саме такі, як ми заявляли, попрацював пару місяців та говорить, що все ок. І тільки тоді закривається наш договір. Для клієнта це гарантія, що процедура переходу на альтернативу буде виконана своєчасно, без відхилень та неприємних сюрпризів.

Також зазначу, що наше обладнання входить до Переліку сільгосптехніки, за яку є часткова компенсація вартості, держава компенсує аграрію 25% вартості без ПДВ.

А як ви поєднуєте систему уніфікації виробництва та реалізацію вимог конкретного замовника, адже сушарки у всіх різні?

Іван Корженко: Виробництво в нас серійне, а ось підключення — індивідуальне. Може бути одна й та сама модель сушарки, а насправді вона з заводу іде у 2-3 варіаціях комплектації. Це одна із самих важкопрорахованих речей. Необхідно не тільки прорахувати сам теплогенератор, а ще й те, як його правильно підключити. Наші конструктори передбачають все — від блока теплогенератора до кута повітропроводу. Тому що може бути дві однакові сушарки, а під них потрібно встановлювати два різних теплогенератори.

Тому серійно в нас ідуть кілька моделей блоків теплогенараторів, серійні напівтеплообмінники, від 3 до 20 МВт. А вже їхнє компонування якраз буде індивідуальне. Часто бувають випадки, коли сушарка по стандарту потребує теплогенератор на 5 МВт, а насправді там треба ставити на 7 МВт, бо сушка була модернізована.

Серійність виробництва — це великий плюс в швидкості монтажу та обслуговування. В якійсь критичній ситуації, неважливо — в холдингу чи в фермера, ми можемо замінити модуль теплогенератора за 12-20 годин, включно з логістикою. На виробництві в нас є склади із запчастинами, тому питання оперативної допомоги завжди вирішується максимально швидко.

Скільки загалом GRECO group потрібно часу на реалізацію проєкта?

Іван Корженко: В цілому це від 14 до 45 днів. Багато що залежить від пори року. Наприклад, у березні, серпні з'являється багато запитів від замовників, виробництво може бути перезавантаженим. І сервісні бригади також. Повторюсь, наша задача не тільки виробити теплогенератор, а й змонтувати та запустити його в роботу. Максимальний рекорд у нас був, коли за місяць GRECO group реалізували 23 монтажі. Найкоротший термін, за який компанія реалізовувала проєкт, — 11 діб.

Наразі на елеваторах існує велика проблема з персоналом, дефіцит молодих кадрів. А люди старшого віку не дуже легко розбираються в нових технологіях. Наскільки просто працювати з вашим обладнанням?

Іван Корженко: Ми обов'язково проводимо навчання персоналу. Спочатку перші двоє-троє діб наші пусконалагодники працюють разом з оператором. А ще в нашому обладнанні дуже простий інтерфейс, навіть в останній версії дистанційного управління теплогенератором. Ми прибрали все зайве та залишили тільки найнеобхідніші функції, з управлінням легко впорається людина будь-якого досвіду та віку.

А обслуговування в процесі експлуатації?

Іван Корженко: Наші напівтеплообмінники майже не потребують чищення, така система є тільки в нас. Взагалі існує думка, що аби почистити теплообмінник, треба у сусіда-фермера взяти ще 15 чоловік, щоб разом весь день працювати, і всі будуть чорні в сажі. Наше обладнання видає нормативну температуру, якщо потрібно, 145-150 градусів, це не пікові значення. Але можемо давати і 180-200 за потреби. Оператору достатньо підійти до теплогенератора та виконати певну функцію, це займе 7 хвилин. Сушарка в цей час не виходить з режиму та не вимикається.

До того ж, ми, коли переобладнуємо зерносушарку на альтернативне паливо, не відключаємо її від газу, він залишається резервним.

Максимально на нашому обладнанні працювали без зупинок 20-25 діб, це на елеваторі великої компанії, і сушарка там дуже потужна, обсяг зерна величезний.

Серійне виробництво, склади із запчастинами, все на потоці. А чи з'являються якісь новинки в виробництві?

Іван Корженко: Так, вдосконалення вводяться постійно. Це не обов'язково щось грандіозне — якась дрібничка, або додаткова комплектація, що може покращити роботу, полегшити експлуатацію, впроваджується негайно. З останніх новинок — повністю відтестована система напівтеплообмінника. Інша система, яка наразі встановлена та тестується — система повного теплообмінника. Це для тих господарств, які займаються переробкою якихось специфічних продуктів або органіки. Таке зерно має сушитися тільки через теплообмінники, при стабільних низьких температурах.

До речі, в роботі теплогенераторів є такий важливий фактор, крім верхньої температури, як стабільність утримання нижньої температури. Наше обладнання може втримувати нижню температуру на рівні 30 градусів.

Також з останніх новинок — комплект для тяжко-сипучих матеріалів. Всі знають, як працювати з тріскою, вона може зависати в бункерах. Нашу новинку ми вже встановили на 20 об'єктах. В комплектації обладнання іде бункер під обсяг палива на 12-24 години роботи, щоб не тримати постійно завантажувач біля теплогенератора. І ось на цих бункерах ми встановлюємо вібродвигуни, які створюють вібрацію та не дають трісці зависати.

Крім того, впровадили автоматичну систему відключення теплогенератора. Якщо сушарка дає сигнал про зупинку, теплогенератор сам відключиться за допомогою пневматики, орієнтовно десь за 3 секунди. Ми вважаємо, це дуже важлива опція, бо якщо не спрацює автоматична система безпеки, може спрацювати людський фактор.

І ще одна з останніх новацій — на теплогенераторах встановлюються пневможалюзі, вони синхронізовані з вивантаженням сушарки. Тобто, коли порція зерна вивантажується, на сушарці вимикаються вентилятори, то контролер сушарки дає сигнал, і теплогенератор притухає на 2-3 секунди. Це відбувається раз у 1-2 хвилини, залежно від партій зерна та циклу сушарки. Цей механізм не дає збільшуватися тязі під час розривів у потоці зерна, практично, ми впровадили синхронізацію циклів роботи зерносушарки та теплогенератора. Такі системи вже працюють на елеваторах ЛНЗ та «Укрпромінвесту», і це дає додаткових 2% ефективності роботи.

Як Ви вважаєте, альтернативна енергетика ще довго буде залишатися актуальною для українських аграріїв?

Іван Корженко: Зараз те, що відбувається з нашою енергетикою, виглядає, м'яко кажучи, не дуже добре. І які наслідки надалі все це буде мати, ніхто не знає. Найближчі 3-4 роки питання альтернативної енергетики буде залишатися актуальним, це точно. Та й потім, я думаю, інтерес до неї збережеться високий. Адже мова йде не тільки про економію, а і про енергетичну незалежність, про саму можливість працювати навіть у несприятливих умовах. Наприклад, GRECO group може працювати в умовах відсутності світла та зв'язку. І в ринку це добре розуміють. Вже у 2025 році ми маємо близько 20 замовлень, частину з них виконали. І прогнозуємо, що до кінця року буде близько 80-100 реалізованих проєктів, під різні потужності — від фермерських до великих холдингів.

Пане Іван, дуже дякуємо за цікаву бесіду!

Майя Муха, Elevatorist.com