АгроЕкспедиції 
Біржа елеваторів 
ГМО-зерно на елеваторах: що буде, якщо в Україні дозволять вирощувати генномодифіковану продукцію
Джерело фото: Elevatorist.com
В Україні планують гармонізувати законодавство щодо вирощування ГМО-культур з відповідними правовими актами ЄС. Тому в листопаді минулого року Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт №5839.
Експерти кажуть, що розгляд питань щодо ГМО в умовах прискореної євроінтеграції — очікуваний та необхідний крок, проте до самого проєкту закону виникає багато зауважень, як і загалом до можливості дозволу вирощувати ГМО-культури в Україні.
Зокрема, як зазначили в УЗА, законопроєкт передбачає дозвіл на вирощування, обіг та експорт ГМО в Україні без належного контролю, що «не відповідає ситуації в ЄС (вирощування ГМО-культур дозволено лише у Іспанії та Португалії, — прим. ред.) та суперечить веденню цивілізованого бізнесу, а також загрожує національній безпеці України, зокрема, в частині біобезпеки».
У нас же виникло запитання, з чим зіткнуться на елеваторах, якщо українські фермери дійсно почнуть вирощувати ГМО-культури офіційно, і їх потрібно буде доробляти і зберігати на зерносховищах на рівні з не генномодифікованими. Ось що нам розказали експерти.
Контроль за якістю зерна
Базова проблема, яка може викинути на елеваторі — це змішування генномодифікованої і не ГМО-продукції. За даними USDA в Україні неофіційно вирощується близько 50-65% ГМО-сої, 10-12% ГМО-ріпаку та менш як 1% ГМО кукурудзи. Тому на елеваторах контролюють якість сої та ріпаку на наявність домішок ГМО.
Якщо в Україні дозволять вирощувати ГМО-культури офіційно, то доведеться перевіряти також і інші види зерна, в тому числі і кукурудзу, тому що якісний контроль вмісту ГМО-продукції «на вході» в елеватор — це перше завдання. Наявність генномодифікованих домішок на зерносховищах перевіряють експрес-методом за допомогою спеціальних тест-смужок.
«Вартість смужок різна, але візьмемо орієнтовно ціну в $500 за упаковку з 100 штук, це вартість смужки $5, для верифікації результатів я б рекомендував використовувати 2 смужки на кожен транспортний засіб. Рахуємо 2 смужки, це $10 на 20 т продукції, що виходить близько 50 центів з тонни. І це додаткові витрати, які ляжуть на плечі виробника продукції або ж на підприємство, яке надає послуги з зберігання, або ж перевалки», — зазначив радник президента УЗА з кормової та харчової безпеки Вадим Турянчик у матеріалі Latifundist.com.
Гендиректор «Агродар-Бар» компанії «Агропросперіс» Роман Андрейків зазначив, що класично послуги з визначення генномодифікованих домішок у зерні оплачує поклажодавець, який завозить продукцію. На більшості елеваторів в договорі складського зберігання передбачають окремий тариф за послугу саме визначення показників безпеки і вмісту ГМО-продукції.
«Ми у себе не прописуємо, але ми обстежуємо і перевиставляємо цю послугу. Ми визначаємо наявність ГМО експрес-методами, закупляємо тест-стрічки і використовуємо «рідер». Але у будь-якому разі зразки зі сформованих партій ми відправляємо у спеціалізовані лабораторії, які додатково обстежують зерно, і дають результати з відповідними протоколами. Але це лягає на поклажодавця, на власника продукції», — каже Роман Андрейків.
Іноді витрати на визначення генномодифікованих домішок у зерні бере на себе елеватор. Як зазначив Вадим Турянчик, якщо порахувати, що у вдалий сезон зерносховище має 3-4 оберти, то для підприємства з одночасним обсягом зберігання в 60 тис. т витрати тільки на визначення ГМО експрес-методом будуть становити $120 тис.
Читайте також: Як війна змінила українську зернову сферу — 12 фактів
Важливо забезпечити стерильність ГМО-партій зерна на елеваторі
Експерти кажуть, що у випадку приймання генномодифікованого зерна на елеваторах потрібно буде забезпечити стерильність партій. А це залежить від технічних можливостей підприємства: наскільки на підприємстві можуть розмежувати приймання і доробку партій, не кажучи вже про зберігання.
Директор «Елеватор Агро» групи «Агрейн» Сергій Назаров зазначив, що загалом на українських зерносховищах буде важко ізолювати не генномодифіковані і ГМО-партії зерна.
«Все одно технологічні маршрути можуть перетинатися. Десь зерно залишається в самопливах, в норійних черевиках, в завальних ямах, сушарках, оперативних бункерах, в середньодобових зразках в лабораторії. Там будуть сліди ГМО, і тоді навіть не генномодифіковане зерно може показати якийсь відсоток домішок», — каже Сергій Назаров.
В ідеальному випадку для ГМО-культур треба виділяти окремі лінії приймання і доробки. Якщо приймати всі культури на одній лінії, то навіть пил, що залишиться після, скажімо, генномодифікованої сої, може «забруднити» партію чистого зерна.
Ще один фактор, на який звертають увагу експерти — це людська недбалість, яка може призвести до забруднення не генномодифікованих партій зерна. На елеваторах можливі і технологічні помилки, які призводять до змішування зерна. За словами Вадима Турянчика, один автомобіль ГМО-продукції може зіпсувати в 100 разів більші об’єми зерна.
«Якщо ми приймаємо сою чи ріпак, жодної машини не беремо з ГМО, жодної. Бо хтось помилиться, зерно залишиться в оперативних силосах чи в завальній ямі автомобілерозвантажувача, чи сушарку не до кінця зачистять, коли сушать, — воно все потім змішається і виявиться ГМО», — розповів Сергій Назаров.
Експерти кажуть, що проблема вирішується тільки повною ізоляцією ГМО і не ГМО-культур на елеваторах. Цікаво, що рослини можуть отримати якийсь відсоток вмісту генномодифікованих білків навіть на етапі вирощування. Якщо на полі за сезон чи за два сіяли ГМО-культуру, то потім новий врожай показує якийсь відсоток вмісту ГМО вище допустимого. Сліди ГМО-зерна залишаються і у транспорті, який перевозив такий вантаж. Тому-то елеватористи бережуть «чисті» партії зерна навіть від пилу у вагонах та автомобілях.
«Якщо у сюрвейєра на тест-смужках проявився навіть маленький слід — наприклад, 0,1%, — він все одно бачить ГМО. Ми зачищаємо вагони і після кукурудзи. Взагалі вимітаємо так, щоб ніде навіть пилу не залишилося» — розповів Сергій Назаров.
Вадим Турячник також зазначив, що ризики перехресного забруднення під час збирання, транспортування, та зберігання продукції є дуже важливими, і наголосив на використанні НАССР як системи оцінки ризиків та критичних контрольних точок на елеваторах.
Актуально: Повернення валютної виручки від експорту агропродукції — перші прогнози щодо законопроєкту 8166-д
На елеваторах будуть враховувати ризики
Керівник елеватора «Агродар-Бар» Роман Андрейків каже, що технічно у них є можливість виділити під ГМО-культури окрему лінію із зерносушаркою. Проте для запровадження такої практики на підприємствах будуть аналізувати ризики і вигоди.
«Треба оцінити, воно нам потрібно чи ні з урахуванням ризиків. Ми повинні забезпечити якість: якщо взяли на зберігання продукцію не ГМО, повинні клієнту віддати таке ж зерно, інакше у нього будуть фінансові втрати через зниження якості. Принаймні, станом на сьогодні трейдери декларують кращу ціну за не ГМО-продукцію. Тому тут питання, звичайно, ризиків», — пояснив Роман Андрейків.
Поки ще невідомо, у якому вигляді законопроєкт №5839 під назвою «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за обігом генетично модифікованих організмів і генетично модифікованої продукції для забезпечення продовольчої безпеки» буде представлений для другого остаточного голосування у Верховній Раді. Проте зміни у цій галузі в рамках євроінтеграції України точно будуть. Сподіваємось, гармонізація українського законодавства із європейським у сфері ГМО-культур буде оптимальною для наших аграріїв.
Олена Гайдук, Elevatorist.com
