12 фактів: як війна змінила українську зернову сферу
Повномасштабна війна триває майже рік. Зараз неможливо повністю осягнути її руйнівний вплив. Але те, які зміни вже сталися, та яку гнучкість продемонстрували українські зерновики, — це аналітики підсумували в інфографічному довіднику «Агробізнес України під час війни» за результатами 2021-2022 років. Публікуємо найцікавіше із цього дослідження.
Україна втратила понад сотню елеваторів
До повномасштабного вторгнення елеваторні потужності в Україні сягали 56,6 млн т, їх забезпечували близько 1355 зерносховищ. Через шість місяців війни потужності одночасного зберігання скоротилися майже на 10 млн т. За приблизними підрахунками, більша частина із втрачених потужностей зруйнована повністю, третину складають пошкоджені елеватори. 165 українських зерносховищ знаходяться в окупації.
Будівництво нових зерносховищ не зупинилося
Попри війну та втрати в Україні розширювали потужності зберігання і будували нові елеватори. Понад 30 підприємств займалися будівництвом протягом 2022 року. Будівництво підштовхнув і дефіцит елеваторних потужностей, і переорієнтація логістичних ланцюжків.
Через заблоковані порти Україна втрачала $170 млн щодня
В кінці лютого український агроекспорт призупинився. У портах Чорного і Азовського морів були заблоковані понад 20 млн т зернових та олійних культур. Через зупинку роботи портів Україна щодня втрачала $170 млн.
Борошномельна галузь в умовах війни продемонструвала виняткову стійкість
Підприємства на неокупованій території із березня 2022 року працювали і були повністю завантажені. В перші місяці війни на борошномельну сферу позитивно подіяло здешевлення зерна, яке сталося через логістичні проблеми. Але ці ж проблеми позначилися і на експорті борошна. За 2021/22 МР Україна експортувала 71 тис. т борошна.
Через логістичні проблеми на елеваторах збільшилися кінцеві запаси зерна
На кінець сезону 21/22 кінцеві запаси зерна в Україні були у 4,8 раза більші, ніж роком раніше. Найбільші обсяги запасів склали пшениця, кукурудза і соняшник.
Залізниця та автомобільний транспорт взяли на себе третину агрологістики
У 2021 році 98% агропродукції поставляли на експорт через морські порти. Оскільки у лютому 2022 року порти були заблоковані, то основне навантаження впродовж весняних місяців лягло на залізничний та автомобільний транспорт. Коли запрацював «зерновий коридор», експорт сухопутним транспортом склав третину від загального постачання агропродукції.
У жовтні УЗ експортувала рекордну кількість агропродукції — 3,4 млн т
Від лютого постачання зерна за кордон залізницею поступово збільшувалися. Якщо у березні експорт залізничним транспортом склав всього 406 тис. т, то в осінні місяці перетнув позначку у 3 млн т. В «Укрзалізниці» наголошували, що об’єми експорту могли б бути і вищими, якби це дозволяла інфраструктура західних сусідів. Надалі експорт залізницею у напрямку Європи зменшився через роботу «зернового коридору».
Порт «Чорноморськ» став лідером експорту за час роботи коридору минулого року
За підсумками 2022 року постачання агропродукції «зерновим коридором» склали 16,3 млн т. В роботу коридору залучили порти Великої Одеси — Чорноморський, Одеський та Південний. Найбільші обсяги експорту за минулий рік показав Чорноморський порт, — 6,5 млн т.
Більшість експорту зерновим коридором склала кукурудза і пшениця
Кукурудза займала майже половину обсягів експорту «зерновим коридором» у 2022 році. Ще чверть — це постачання пшениці. Обсяги інших видів агропродукції не перетнули позначку у 1 млн т за період 2022 року.
Шрот став лідером по втраченому експортному потенціалу через війну
Всі види агропродукції, окрім соняшника, через війну втратили можливість наблизитися до обсягів експорту, які прогнозувалися у 2021 році. Найбільший відрив від прогнозів продемонстрували шроти і макуха: при прогнозах у 6,4 млн т реальний експорт склав 3,8 млн т, що стало мінімальним результатом за останні дев’ять сезонів. Україна втратила першість серед експортерів соняшникового шроту до ЄС.
Експорт соняшнику втричі перевищив очікування
На відміну від інших культур експорт соняшнику у 2021/22 маркетинговому році зріс до 1,6 млн т. Цікаво, що очікування постачання олійної культури були на рівні 0,6 млн т.
90% українських ОЕЗів відновили роботу
До 2022 року в Україні працювали 45 великих олієпереробних заводів. За минулий рік оліярам довелося працювати в умовах ракетних обстрілів, відключення електроенергії, зменшення рентабельності продукції через високі логістичні витрати, зниження попиту на шрот. Після повномасштабного наступу роботу відновили 30-35 підприємств.
Більш детально про вплив війни на агросектор у числах та графіках, а також про тенденції, які спостерігаються по галузях у перший рік Великої війни, читайте у довіднику «Агробізнес України під час війни». Тисніть, щоб завантажити онлайн.
Підготувала Олена Гайдук, Elevatorist.com