АгроЕкспедиції 
Біржа елеваторів 
Повернення валютної виручки від експорту агропродукції: перші прогнози щодо законопроєкту 8166-д
Джерело фото: pixabay.com
У січні Верховна Рада прийняла в цілому законопроєкт 8166-д, головним завданням якого стануть гарантії повернення валютної виручки в державу. В чому ж полягають особливості цього закону та як він може вплинути на експортний ринок? Про це ми запитали фінансового директора української торговельної компанії «Біоенерджі-Вінниця» Катерину Хохотву. Читайте перші прогнози щодо цих нововведень у матеріалі Elevatorist.com.
Головна зміна — ліміт експорту зерна, олії та шроту
Відповідно до законопроєкту 8166-д Кабмін може ввести режим експортного забезпечення на експорт пшениці, ячменю, кукурудзи, сої, ріпаку, соняшнику, соняшникової олії та шроту на період воєнного стану. Це означає посилений контроль валютних операцій по експорту цих товарів та введення ліміту на постачання.
Експортери зможуть відправляти за кордон товари без особливих змін, якщо до цього протягом місяця експортували товари, на які введений відповідний режим, в межах ліміту, та рік не порушували валютне законодавство.
«Статус відповідального отримувача валютної виручки буде присвоювати банк, а це значить ще більше взаємодії підприємства з обслуговуючим банком, більше підтверджуючих документів та інформації, яка переконає в спроможності займатися експортною діяльністю», — зазначили у компанії «Біоенерджі-Вінниця».
Ще одне нововведення — з’являється поняття ліміту, що за формулою складає третину від вартості товарів, експортованих впродовж останніх 6 місяців. У законі зазначено, що розрахувати свій ліміт можна за допомогою обслуговуючого банку, який своєю чергою звернеться до НБУ. Щомісяця ліміт треба оновлювати.
За словами фінансового директора «Біоенерджі-Вінниця» Катерини Хохотви, проблеми можуть виникнути на декількох етапах роботи по новому закону, і найперше — при вираховуванні лімітів, оскільки в цьому процесі буде залучено багато дійових осіб.
«Той, на кого покладені обов'язки держави за здійснення контролю, —напевно, це митний брокер, — повинен буде мати чимало інформації. Він має розуміти, який був експорт компанії за останні 6 місяців, і, напевно, це можна буде побачити у базах. Далі: треба розуміти, скільки валютної виручки зайшло в країну. Але на прикладі нашої компанії бачимо, що експортні контракти можуть знаходитися в кількох банках. Тобто, банки між собою мають обмінятися інформацією через НБУ, щоб зрозуміти, скільки зайшло через один банк, скільки через інший, — а це вже непросто», — пояснює Катерина Хохотва.
Якщо ліміт компанії буде нижчим за потреби експорту, або коли постачання продукції за кордон до цього часу зовсім не було, потрібно буде зареєструвати податкову накладну за ставкою 14% або 20% на всю або на понаднормову суму. Якщо на електронному рахунку немає коштів, то його треба поповнити, і це буде заставою за повернення валютної виручки.
«Також, наразі непроста ситуація з реєстрацією податкових накладних, відсоток блокувань дуже високий. Згідно законопроекту, податкові накладні та розрахунки коригування з операцій понад ліміту, не будуть блокуватися. Дуже на це сподіваємось, адже наразі блокування звичайних податкових накладних забирає багато часу та ресурсів», — звернула увагу Катерина Хохотва.
«Отож, тільки після цього, як брокер зробить всі ці «вправи», тобто, вирахує твій ліміт, зрозуміє, чи потрапляємо в ліміт. Якщо ні, то треба надати підтвердження, що ти нарахував на себе зобов'язання. Аж тоді брокер матиме право замитнити товар. Розумієте, скільки залучено дійових осіб? Банк комерційний, НБУ, брокер, експортер і податкова», — зазначила Катерина Хохотва.
Експерт каже, що поки немає власного досвіду, то важко прогнозувати, як цей закон буде працювати на практиці. Але в учасників ринку є розуміння, що схожі механізми контролю валютної виручки та лімітів використовувалися свого часу в тютюновій індустрії.
«Ми розуміємо, для чого держава розробляє таку ініціативу, — щоб поверталися в Україну валютна виручка. Механізм має працювати так: повертай швидше валютну виручку, інакше не будеш отримувати ПДВ-кредит або будеш платити ПДВ в бюджет. Але як буде працювати цей закон на практиці, невідомо. Закон достатньо складний в нашому розумінні, і потребує роз'яснень», — зазначила фінансовий директор.
Читайте також: Як війна змінила зернову сферу України — 12 фактів
Перші наслідки — затримка експорту та недостатні ліміти
Величезні зміни у законодавстві та експортних правилах стовідсотково приведуть до тимчасових або постійних проблем для експортерів, каже пані Катерина.
Ймовірно, у березні, коли закон набере чинності, можуть початися затримки агроекспорту, зазначив експерт. Продукцію на кораблях і у вагонах не зможуть замитнити, бо брокери не знатимуть, що робити, та шукатимуть інструкції.
«Тут все залежить від держави: наскільки відповідні органи дійсно підготуються до імплементації закону, напишуть інструкції, хто є податковим агентом: банк, брокер чи сама компанія... Тобто, наскільки нас навчить держава, як це має працювати», — каже фінансовий директор.
Закон вступає в силу у березні, коли об’єми експорту знижуються. Експортні операції, зазвичай, зменшуються, починаючи з другої половини сезону — це березень, квітень, травень. Але на початку нового сезону, коли на продаж піде більше пшениці, проблеми з лімітом можуть виникнути у всіх учасників ринку.
«У великих компаній, і в нас у тому числі, можуть з'явитися проблеми, наприклад, в липні. Після того, як прийде врожай пшениці, ми захочемо проекспортувати, а ліміт наш порахується з січня-лютого. Якщо буде маленький об'єм експорту у березні-квітні, то можна потрапити в ситуацію, коли доведеться просити контрагентів про передплату. Або обмежити себе в якомусь бізнесі», — зазначила Катерина Хохотва.
За словами експерта, об’єктивно не можна сказати, що рамки цього ліміту дуже вузькі, але компаніям потрібно буде відстежувати їх і підлаштовувати під них свої бізнес-операції.
Закон 8166-д створить труднощі для малого та білого бізнесу
Загалом ця законодавча ініціатива ускладнює експорт учасникам ринку, які раніше не займалися цією справою або експортували невеликі об’єми продукції.
Умовне фермерське господарство, яке вирішить вперше експортувати свою продукцію, зможе це зробити, — ніхто цього не забороняє, зазначає Катерина Хохотва. Але в господарстві мають виписати на себе ПДВ-зобов'язання для експорту. Якщо не вистачає кредиту, щоб перекрити ПДВ-зобов'язання, то аграрій має поповнити електронний рахунок коштами, які після коригування йому повернуться на електронний рахунок.
«Тобто ти отримуєш валютну виручку і подаєш коригування і, відповідно, коригуєш свій податковий кредит. Але сплачені «живі» кошти ніхто ж назад не поверне, — вони зарахуються на особовий рахунок, і там будуть лежати. Тому, скажімо так, для тих компаній, які експортом або не займаються, або експортують в маленьких розмірах, ця історія стане ще менш вигідною», — пояснила Катерина Хохотва.
Читайте також: Зерновий трейдинг. Чого очікують трейдери у 2023 році
Експерт зазначила, що зазвичай такі законодавчі ініціативи створюють проблеми та додаткові затрати «білому» бізнесу. Яскравий приклад — розблокування податкових накладних. Компаніям доводиться брати додаткових бухгалтерів для розблокування, довго чекати доплат від контрагентів, які приходять тільки після реєстрації. А деякі накладні можна розблокувати тільки через суд, — а це час, додаткові витрати і заморожені кошти від контрагентів.
«Система адміністрування ПДВ складна, зміни — це завжди важко і неприємно. Закон точно вплине на «білий» експортний бізнес. Але ми ще не знаємо, які плани у «сірого» сегменту, який спосіб вони знайдуть цього разу, щоб обійти регулювання. Загалом ми, напевне, скажемо так: розуміємо, ініціатива благородна, але зміни законодавства ми сприймаємо негативно», — підсумувала експерт.
Олена Гайдук, Elevatorist.com
