АгроЕкспедиції 
Кабінет 
Кукурудза як паливо: сушіння зерна, налаштування теплогенераторів та витрати
Якщо прибрати лірику і підійти до справи з холодним розрахунком, то цього сезону в кожного аграрія є паливо, вирощене власними руками. Вартість кукурудзи станом на жовтень 2026 приблизно 4500 грн за тонну, а пелет — стартує від 12 тис. грн. Особливо гарно це рахується у регіонах зі складною логістикою, де вартість експорту кукурудзи сильно з’їдає логістика.
Зважаючи на ці особливості сезону, ми поговорили про технічні аспекти використання кукурудзи як палива із керівником компанії GRECO group Іваном Корженком. Читайте про налаштування теплогенераторів для роботи на зерні, змішування щепи із кукурудзою та чому кукурудза — це паливо на 5 із 10.
Скільки треба кукурудзи, щоб сушити кукурудзу?
Використовувати кукурудзу в теплогенераторах в Україні почали в 2022 році, під час першої логістичної кризи після повномасштабного вторгнення. Сьогодні ситуація повторюється.
«Зараз є проблеми зі зберіганням зерна. Після ранньої зернової групи кукурудзу нема куди складати, тому простіше її використати як паливо. Є сенс кукурудзою сушити кукурудзу. Минулого року теж сушили, до речі, як і цього. Також підмішують кукурудзу до пелет. Так роблять не лише фермери, але й кілька агрохолдингів», — пояснює Іван Корженко.
ЧИТАТИ ПО ТЕМІ: Зерно замість пелет: чи готові аграрії палити власний урожай?
За його словами, для енергоефективної зерносушарки з рекуперацією потрібно близько 3 кг кукурудзи на 1 тонно-відсоток зняття вологи. Це в період інтенсивного сушіння наприкінці жовтня — у листопаді. Для порівняння, соняшникової пелети витрачається близько 2,4 кг на 1 т/%.
Ще один плюс кукурудзи як палива — вона вже на місці, не потрібно витрачатися на логістику та складування.
Налаштування теплогенератора під кукурудзу
Кукурудза поводиться в топці інакше, ніж пелета чи щепа, — зерно довше розгорається. Тому для такого палива треба спеціально перелаштовувати теплогенератор: коригують систему надуву повітря, щоб подавалося більше кисню.
«Коли наші клієнти переходять на зерно як паливо, то обов'язково виїжджає сервісний інженер і переналаштовує обладнання», — розповідає Іван Корженко.
Теплогенератор, що працює на кукурудзі, треба частіше чистити, бо зернова має більшу зольність. Проте керівник каже, що це не є критичним, бо очищення відбувається без зупинки сушіння.
«Теплогенератори розраховані на безперервне сушіння зерна. В нас є об'єкти, які місяць можуть працювати без зупинки сушарки. Так, зольність кукурудзи вища, тому якщо, наприклад, працюючи з першокласним паливом оператор має підходити до теплогенератора раз на добу чи на 12 годин, то при сушці на кукурудзі кожну годину потрібно робити часткове очищення теплогенератора. Це дуже проста процедура», — розповідає Іван Корженко.
Чи впливає на процес сушіння вологість кукурудзи, яку закидають в топку? Експерт каже, що продуктивність сушарки на сухій і на вологій кукурудзі може відрізнятися на 3-4%. Якщо агент сушіння вологий, то вологість повітря, що проходить через зерно в сушарці, вища.
«Для оптимального результату кукурудза-паливо не повинна перевищувати 28%», — каже керівник.
Паливні суміші для зерносушарок: як змішувати кукурудзу зі щепою та пелетою
Іноді краще не пускати на паливо чисту кукурудзу, а домішувати її до щепи чи пелети. Так роблять на великих промислових теплогенераторах, що працюють на зерносховищах. В них не можна використовувати 100% чисте зерно, але допустимо додавати певний відсоток кукурудзи до основних видів палива — деревної щепи або соняшникової пелети.
Часто в топку йде некондиційна кукурудза, — за словами спікера, це хороший спосіб утилізації зіпрілого, зараженого або пересушеного зерна.
Проте виготовити однорідну паливну суміш технічно складно, зазначив Іван Корженко. Зазвичай щепу, пелету, зерно або зернові відходи змішують на майданчиках фронтальними навантажувачами, а цей спосіб не дуже ефективний. Тим більше, що в бункерах суміш пелети і кукурудзи або зернових відходів самосортується, лягає пластами, а таким паливом неможливо досягти якісного сушіння.
GRECO group на замовлення компанії «Кернел» розробили дозувальні бункери для пропорційної подачі різного альтернативного палива. Як розповів керівник, проєкт реалізували на одному з підприємств на Київщині. Він розрахований на змішування двох видів палива.
«Встановлюється два бункери: в одному щепа або пелета, в другому — зернові відходи або кукурудза. Також є дозуючий механізм, який дозволяє відсотково регулювати суміш. Ми можемо, наприклад, подати 32% щепи і 68% зерна або зернового відходу. Це потрібно для дуже ефективного горіння, для того, щоб паливо не заходило пластами. Тоді отримують стабільну температуру і стабільну роботу обладнання», — пояснив Іван Корженко.
Керівник вважає, що попит на таке обладнання буде зростати, бо аграрії націлені на економію сушіння. За нинішніх цін на кукурудзу сушіння одного тонновідсотка на такому змішаному паливі виходить 12 грн.
«До речі, в нас є в цьому році рекорд вартості сушіння на кукурудзі — 7 грн за тонно-відсоток», — додає Іван Корженко.
Місце кукурудзи в рейтингу альтернативного палива
Якщо оцінювати кукурудзу як паливо по десятибальній шкалі, то експерт каже, що вона отримує п'ять балів із десяти.
«На першому місці — соняшникова пелета, на другому — деревна щепа. Потім ідуть щепа, перемішана із зерновими відходами, різні суміші. І потім одразу йде кукурудза», — пояснює керівник GRECO group.
Водночас експерт ставить на перше місце за паливними характеристиками і кукурудзяні качани, які залишаються після виробництва насіння. Це паливо є лише в насіннєвих підприємств після виготовлення продукції.
За останні три роки компанія GRECO group переобладнала дві потужні зерносушарки агрохолдингу LNZ для роботи на кукурудзяних качанах.
«Качан не потрібно подрібнювати. Наша система споживає його в автоматичному режимі, неподрібнений. І це одне з найкращих палив, бо качани мають мінімальну зольність», — розповідає керівник.
Ще один варіант альтернативного палива, яким все більше цікавляться аграрії — солома. Цього року GRECO group реалізувала у Вінницькій області перший повністю автоматизований теплогенератор на тюках соломи. Система самостійно подає сировину в топку невеликими порціями, і це дозволяє підтримувати стабільну температуру без різких коливань.
«Навантажувач може одразу виставити 10–15 тюків по 300 кг у рядок, і система сама по черзі забирає цю солому в топку. Вона подає її маленькими порціями, тому сушарка працює в стабільному режимі без коливань температури», — пояснює Іван Корженко.
Він каже, що дообладнання теплогенератора для роботи на соломі займає близько трьох днів. У GRECO group планують розвивати цей напрям і модернізувати наявні об'єкти для роботи на соломі. За словами керівника, витрата соломи становить орієнтовно 3–3,5 кг на тонно-відсоток. Сушити на соломі вигідно, коли вже є відповідна техніка для заготівлі такої сировини.
Екстремальні обставини вимагають від аграріїв екстремальних рішень, — саме так можна сказати про сушіння зерна кукурудзою. Коли стоїть вибір між збитками та прибутком, економічні аргументи стають головними.
Олена Гайдук, Elevatorist.com
