АгроЕкспедиції 
Кабінет 
До 700 т кукурудзи на добу на щепі та пелетах: як сушать зерно у ФГ «Аллазаров»
Джерело фото: Elevatorist.com
У ФГ «Аллазаров» на Київщині кукурудзу вважають культурою №1 та «нафтою» агробізнесу. Щоб не залежати від примх погоди та перекупників, у господарстві збудували власну систему доробки та зберігання зерна. За допомогою альтернативного палива та сушарки на теплогенераторі від компанії «НОВИЙ ЕЛЕВАТОР» тут висушують до 700 тонн кукурудзи на добу. Ми поговорили з головою ФГ Юрієм Аллазаровим про вдосконалення сушарки, розрахунки різних видів палива та секрети вирощування кукурудзи.
Чому підлогові склади, а не силоси
Щороку в господарстві збирають 8–9 тис. т кукурудзи. Інші культури вирощують у значно менших обсягах: пшениці до 2 тис. т на рік, соняшника — близько 1 тис. т, сої — до 500 тонн.
Зерно зберігають у підлогових складах та ангарах. П’ять складів дають змогу зберігати приблизно 15 тис. т зерна. Юрій Аллазаров каже, що склади дозволяють гнучко розміщувати зерно окремими партіями, тому свідомо обрали їх, а не металеві силоси.
Перевантажують зерно трьома навантажувачами: двома Manitou та Kramer. Цією технікою переміщують зерно у підлогових складах, завантажують у прийомну яму, а також подають альтернативне паливо для сушіння врожаю.
Одна потужна сушарка проти трьох менших
У 90% випадків кукурудза заходить із поля вологою. Юрій Аллазаров каже, що за сприятливих умов вологість кукурудзи становить 16–20%, але часто збирання проходить при вологості 22–25%. У складних ситуаціях кукурудзу можуть молотити з вологістю 28% і навіть понад 30%, як було минулого року. Тому сушіння культури потребує значних ресурсів.
У ФГ «Аллазаров» зараз працюють чотири сушарки. Три з них — це менш потужні агрегати з продуктивністю від 60 до 80–100 т/добу. Найновіший та основний комплекс — це сушарка з теплогенератором NEK 300 компанії «НОВИЙ ЕЛЕВАТОР», що має паспортну потужність 300 тонн на добу. У господарстві кажуть, що реальна продуктивність комплексу сягає від 500 до 700 тонн кукурудзи на добу залежно від початкової вологості врожаю. Нова сушарка виявилася значно ефективнішою та дешевшою в обслуговуванні, ніж три малопотужні сушарки разом узяті. Весь обсяг кукурудзи — 8–9 тис. т — висушують приблизно за 10 днів.
«Якщо вологість зерна 16–17% і потрібно зняти 2–3%, можемо за добу висушити до 700 т. Якщо ж вологість 25–27%, а тим більше 28–30%, продуктивність суттєво падає — можемо висушити лише близько 250 т за добу. Тобто все залежить від кількості вологи та від того, який це гібрид. Це потрібно враховувати і при виборі самої сушарки», — пояснює керівник.
За словами Юрія Аллазарова, ефективне обладнання дозволяє суттєво скоротити витрати електроенергії, палива та, головне, часу під час гарячого сезону збирання.
«Наприклад, можна витрачати ті самі 1500–2000 кВт·год на добу, але висушити весь обсяг за чотири дні замість двох тижнів. Тому з економічної точки зору така сушарка за роки експлуатації себе легко окупить», — додає аграрій.
«Разом ми будуємо нову сушарку»: як комплекс допрацювали під господарство
Комплекс працює вже четвертий сезон. Юрій Аллазаров зазначає, що за час роботи його допрацьовували та модернізували відповідно до потреб господарства. Наприклад, облаштували завальну яму, щоб спростити розвантаження та не перевантажувати стрілу навантажувача Manitou.
Також біля сушарки додали бункер для сухого зерна, щоб мінімізувати простої транспорту. Коли автомобіль забирає готове зерно і везе його на ваги чи до складів, сушарка продовжує працювати й скидати нові порції в бункер. За такої роботи достатньо однієї машини та одного водія.
Ще одне вдосконалення: у сушильній колоні допрацювали зону охолодження зерна та збільшили швидкість обертання вентилятора, щоб ефективніше й швидше продувати зернову масу при максимальному потоці зерна в 700 тонн на добу.
У компанії «НОВИЙ ЕЛЕВАТОР» кажуть, що працюють під девізом «Разом ми будуємо нову сушарку» та мають спеціальний журнал для фіксації побажань аграріїв-практиків.
«Мабуть, це один із найкращих сервісів. Саму сушарку вони змонтували за два робочі дні, хоча я думав, що це буде місяць. Якщо щось незрозуміло — завжди розкажуть, покажуть. Був у нас випадок: вийшов із ладу двигун на приводі «шторки». За дві доби його знайшли і поміняли», — розповідає Юрій Аллазаров.
Для обслуговування комплексу в нічну зміну потрібно лише двоє працівників (оператор та машиніст навантажувача), у денну — до чотирьох.
«Хлопці, коли стають до сушіння на цій сушарці, кажуть: „Це наче з ЮМЗ пересів у John Deere“», — розповідає керівник.
Як працювати на альтернативному паливі: щепа, пелети чи кукурудза
Зерно сушать на альтернативному паливі: щепі, яку заготовляють самостійно під час розчищення лісосмуг (за потреби докуповують), та пелетах із соєвої чи ріпакової соломи.
Юрій Аллазаров каже, що альтернатива не програє класичним видам палива за ефективністю, а навіть виграє.
«Газ має свою теплотворну здатність, і ми не можемо збільшити його температуру горіння. А щепою ми практично можемо дати максимальну температуру горіння. Якщо треба дати 119 °C, то це можливо. А вище цього ми не йдемо, бо тоді відбувається велике навантаження на піч. Тому щепою або пелетою ми дуже легко регулюємо температуру», — пояснює керівник.
На сезон потрібно близько 700–800 м³ щепи. Але точну потребу в паливі складно визначити наперед, бо вона залежить від початкової вологості кукурудзи.
«Якщо зерно надходить із вологістю 17–20%, заготовленого обсягу щепи достатньо для роботи сушарки. Коли ж вологість становить 22–25%, сушіння займає більше часу, а добова продуктивність падає з 700 до 450–500 т. При цьому за добу сушарка спалює близько 70 м³ щепи та випаровує від 3 тис. тонно-відсотків вологи. Тому за вищої вологості проблема полягає не стільки у збільшенні добової витрати палива, скільки у тому, що сушарка довше працює на одній партії зерна. Потрібно сушити не 10, а 20 днів, і використати не 700, а 1000 кубів щепи. Тоді ми докуповуємо пелету», — розповідає Юрій Аллазаров.
Він каже, що минулого року не розрахували, скільки палива знадобиться. Не вистачило ні щепи, ні пелети, тому для досушування врожаю як паливо використовували саму кукурудзу.
«Якщо вже висушена кукурудза коштує 7 000 грн за тонну, а пелета минулого року вартувала 12 500 грн/т, то кукурудза — найдешевший вид палива. На добу для сушіння нам потрібно 9 т кукурудзи, 13,5 т пелети або 70 м³ щепи. Якщо все перевести у гроші, то саме кукурудза виходить найдешевшим паливом», — каже керівник.
Він додає, що витрати палива суттєво залежать від температури навколишнього середовища. Якщо за теплої погоди +30 °C вони мінімальні, то під час збирання в мороз –10 °C витрати зростають у 2–3 рази, оскільки значна частина енергії йде на первинне розігрівання промерзлого зерна.
Чому власна щепа дорожча за куповану, але все одно вигідна
На наше запитання, яке паливо краще для сушіння зерна, Юрій Аллазаров відповідає: пелети, оскільки вони мають менший об’єм, і навантажувачу доводиться менше працювати. Якщо на добу сушарці потрібно 15 кубів пелети, то потрібно 15 разів засипати бункер на один куб. А от щепи потрібно 70 кубів — відповідно, 70 разів заповнити бункер теплогенератора. До того ж щепа зберігається на віддаленому складі, а не в господарстві, тож її треба ще довозити.
Проте щепу тут заготовляють самі, бо розчищають поля від самосіву. Як розповів керівник, за 18 років відсутності догляду самосійний клен та чагарники вклинюються в поля на 25–40 метрів. Щороку господарство розчищає близько 2 км лісосмуг. Тому щепа стала основним паливом, хоча, за словами керівника, виходить навіть дорожчою, ніж купована.
«Якщо купити щепу з доставкою, то це 100 грн за куб. Та, яку ми робимо самі, виходить значно дорожче, бо задіяно багато техніки й людського ресурсу: бензопили, причепи, машина, яка цілий день стоїть, трактор, ще одна машина, яка підвозить. Тобто дуже багато всього задіяно, і не можна просто порахувати собівартість щепи. Для мене тут інший розрахунок: я звільняю землю. Якщо я розчистив посадку, то звільнив площу для того, щоб її можна було засівати», — пояснює Юрій Аллазаров.
Зерноочисного обладнання в господарстві немає: сучасні комбайни дають настільки чисте зерно, що попереднє очищення не потрібне. Проте керівник каже, що було б добре поставити очистку, а відходи від неї використовувати як паливо.
Виростити кукурудзу — лише половина справи
Юрій Аллазаров ділиться з аграріями практичним досвідом вирощування та доробки кукурудзи й інших культур. На базі господарства проводять Дні поля, на які приїжджають фермери з різних областей. У господарстві є спеціальні демонстраційні ділянки, де в однакових умовах висівають гібриди різних виробників. Наприклад, на одному з таких полів вирощували близько 40 гібридів кукурудзи та 17 гібридів соняшнику.
«Ми давно займаємося порівнянням характеристик, але раніше висівали по 5–10 гібридів максимум. А зараз прийшли до того, що висіваємо 40 гібридів», — каже керівник.
На таких зустрічах говорять про строки сівби, системи захисту, техніку та технологію вирощування. Але Юрій Аллазаров зазначає, що виростити врожай — лише половина справи, бо не менш важливо вчасно його зібрати, висушити та зберегти без втрати якості.
«Посіяти кукурудзу, звісно, може кожен. А от як зібрати, куди її покласти, з якою вологістю, чим її сушити — це вже складніші питання», — переконаний Юрій Аллазаров.
Він каже, що під час зустрічей із фермерами багато уваги приділяють післязбиральній доробці, бо навіть правильно підібраний гібрид із високою врожайністю може створити проблеми, якщо господарство не має достатніх потужностей для сушіння та зберігання.
Шість порад від Юрія Аллазарова
- Не варто обмежуватися вирощуванням лише традиційної пшениці чи ячменю. Кукурудза — це стратегічний продукт, — «нафта» агробізнесу.
- Необхідна якісна сівалка точного висіву, потужний комбайн та надійні жатки.
- Для Центральної України (Київська, Черкаська обл.) оптимальним вікном для сівби кукурудзи (гібридів із ФАО до 300) є період з 21 квітня до 5 травня. Дотримуючись цих термінів, можна отримати зерно з майже базовою вологістю (близько 14%) ще до початку осінніх дощів.
- Без сушарки та складів фермер змушений буде продавати вологе зерно просто з поля за півціни.
- Якщо восени вологість кукурудзи становить близько 19–20%, не варто затягувати збирання у надії на подальше висихання. З настанням затяжних дощів зерно починає псуватися, а втрати від погоди й диких тварин перевищать витрати на сушіння.
- Не варто витрачати роки життя й кошти на власні спроби й помилки. Юрій Аллазаров закликає відвідувати демонстраційні поля, де порівнюють десятки гібридів, щоб обирати вже перевірені рішення для власного господарства.
Олена Гайдук, Elevatorist.com
