АгроЕкспедиції 
Біржа елеваторів 
Залізничний експорт у травні — диверсіфікація зернових постачань росте
Джерело фото: Elevatorist.com
Минув ще один місяць війни в Україні. Блокада чорноморських портів продовжується, зерно доводиться експортувати з країни сухопутними шляхами. За травень ООН, європейські та світові лідери неодноразово встигли сказати, як скрутно доведеться світові без українського зерна взагалі та без української пшениці зокрема. І весь травень тривали пошуки рішень цієї проблеми, тож пропонуємо подивитися, що вдалося зробити спільними зусиллями.
Співпраця з європейцями у травні
На саміті міністрів з питань сільського господарства G7 у середині травня обговорювалося створення альтернативних транспортних маршрутів для зернового експорту за України. Ініціював та анонсував це обговорення міністр сільського господарства ФРН Джем Оздемір.
Альтернативні залізничні зернові маршрути через сухопутні кордони досить проблемні — проблеми викликані, серед іншого, різною шириною колій в Україні та ЄС. Російські війська продовжують ракетні атаки в Україні на залізничні вузли, елеватори, склади добрив, сільськогосподарські угіддя та інфраструктуру. Джем Оздемір вважає, що за цими ударами стоїть спроба РФ усунути Україну як конкурента у довгостроковій перспективі.
Попри складнощі альтернативні маршрути працюють. Згідно даних спільного проєкту Latifundist.com та УЗ, станом на 22 травня 2020 року Укрзалізниця перевезла на експорт 566,7 тис. тонн зерна. Квітневий загальний обсяг перевезень складає 642,5 тис. тонн. Крім того, залізничним шляхом експортовано 51,1 тис. тонн олії та 46,2 тис. тонн шроту та іншої продукції переробки. Обсяг навантаження зернових на 22 травня склав 900 тис. тонн (за квітень загалом — 1 млн 237 тис. тонн).
6 травня відбулась важлива подія — на постійній основі запрацював потяг, який буде доставляти українську кукурудзу до Австрії. Компанія «Агросем» виступила ключовим партнером між українськими аграріями та кінцевими покупцями кукурудзи.
В травні ж німецька залізнична компанія Deutsche Bahn також включилася у експорт українського зерна та почала створення «залізничного мосту», по якому можна буде перевозити велику кількість сільськогосподарської продукції в порти Північного і Адріатичного морів. За словами керівника Deutsche Bahn Ріхарда Лутца, йдеться про 2-3 потяги в день, що прямуватимуть через Польщу в термінали Західної Європи.
Крім того, чеський вантажний залізничний оператор CD Cargo в травні розпочав перевезення зерна з України до європейських портів, звідки партії на суднах вирушають до покупців. CD Cargo має ліцензію на роботу в усіх сусідніх країнах.
Також УЗ та найбільший польський перевізник PKP Cargo під час онлайн-наради 26 травня обговорили можливість використання нестандартних варіантів для транспортування зерна. Мова йшла про використання для перевезень зернових не лише традиційних вагонів-зерновозів, а й напіввагонів.
Інфраструктурна складова залізничного експорту
Фактично сьогодні всі вантажопотоки плануються в напрямку портів Гданськ (Польща) і Констанца (Румунія). На жаль, європейська залізнична інфраструктура не дозволяє привезти максимальні обсяги українського вантажу в ці два пункти призначення. Тож конвенції в травні Укрзалізниця оголошувала тричі — з 22 травня вступила у дію конвенція по відправленню зерна у напрямку Польщі через станцію Ягодин. Ягодин входить у трійку найбільш проблемних переходів, станом на 18 травня в його бік рухалося всього 959 вагонів, із них із зерном — 685 вагонів. Черга на переході складає майже 30 діб. До того, 9 травня 2022 року, УЗ впроваджувала дві конвенції на вантажні перевезення до Польщі через прикордонний перехід Ізов. Вчора, 31 травня, оголошена конвенція для зернових вантажів у напрямку чорноморських станцій.
Заступник директора департаменту комерційної роботи Укрзалізниці Валерій Ткачов вважає, що українським компаніям треба укладати договори перевалки зерна з 5-10 морськими портами, тоді перевізникам в Польщі, Румунії, Словаччині, Угорщині і т.д. буде простіше розподілити обсяги по своїй інфраструктурі.
Мінінфраструктури повідомило й про більш далекі плани — за наступний рік запланували створити додаткові залізничні термінали на кордонах із Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією. Очікується, що в співпраці з європейськими партнерами перевезення вантажів залізницею зросте мінімально на 50% від довоєнного рівня.
Українські елеваторники також стурбовані пропускною спроможністю європейської інфраструктури. Але вирішують цю проблему на свій, елеваторний, лад — українські компанії активно цікавляться покупкою елеваторних активів в Європейському союзі. Оскільки попит на зерносховища зріс, то на продаж виставляються об'єкти, які до повномасштабного вторгнення нікому не були потрібні. За словами комерційного директора BZK Grain Alliance («Баришівська зернова компанія») Таїра Мусаєва, на елеватори, яким по 10-15 років, ціна стартує від €130 до €250 за тонну зберігання. Grain Alliance, до речі, елеватор у Словаччині вже придбав. Зерносховище обладнано двома залізничними коліями. Роботу налагоджують силами українських працівників, елеватор вже почав прийомку збіжжя.
Тож, сумісними зусиллями таки вдається потроху вивозити зерно на зовнішні ринки та звільняти елеваторні потужності під новий врожай. Виявляється, що доволі забюрократизовані євпропейські інституції у разі необхдності можуть швидко пристосовуватися до нових вимог. Якби не трагічні обставини, можна було б навіть зрадіти диверсіфікації експортних зернових шляхів. Але якщо навіть порти деблокують найближчим часом, напрацюваний механізм сухопутного еспорту залишиться діючим та зробить постачання нашого збіжжя на зовнішні ринки ще більш ефективним.
Майя Муха, Elevatorist.cоm
