АгроЕкспедиції 
Біржа елеваторів 
Основні події на зерновому, елеваторному та логістичному ринку України — тижневий дайджест
Джерело фото: Elevatorist.com
Минув ще один воєнний тиждень. А з початку бойових дій пройшло вже 1 місяць та 2 дні. Українська армія успішно боронить рідну землю. Аграрії країни не менш вперто ведуть свою боротьбу — за врожай, існуючий та майбутній.
Тож пропонуємо вам огляд тижневих аграрних подій на зерновому ринку України — вони не менш важливі, аніж воєнні. Від них залежить не тільки наше благополуччя, а й життя багатьох людей в світі, що опинилися на межі ризику голоду через війну.
Загальноукраїнські події тижня
На цьому тижні профільне аграрне міністерство змінило керманича — Роман Лещенко доволі несподівано подав у відставку. Верховна Рада вчора оперативно призначила нового міністра, Мінагрополітики країни очолив Микола Сольський.
Мінагро також сповістило аграріїв, що вони на час воєнного стану можуть отримати кредит до 60 млн, скористувавшись розширеною програмою Уряду «Доступні кредити «5-7-9%» грн під 0%. Нульова відсоткова ставка діятиме на період воєнного стану протягом 6 місяців, після цього зросте до 5%. Кредит надається виключно на придбання основних засобів та покриття будь-яких витрат, пов’язаних із провадженням сільськогосподарської діяльності в значенні Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України».
«Вартість такого кредиту буде 0%, всі відсотки компенсує держава, для того, щоб за ці кошти сільськогосподарські виробники могли купити всі необхідні засоби виробництва та здійснити посівну компанію» — підсумував перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.
Кількість дозволів для участі в програмі скоротять з 600 до 20 документів.
А Верховна Рада вчора проголосувала за Закон України № 7178 про забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану.
«Нині продовольча безпека держави набуває критичного значення. Це вимагає невідкладного використання всіх доступних сільськогосподарських угідь для проведення посівної кампанії. Для цього ми спрощуємо набуття прав користування на земельні ділянки сільськогосподарського призначення в умовах воєнного стану», — повідомив Уряд країни.
Завдяки цьому закону для с/г виробництва буде передано 20 тис. га земель комунальної власності, які були підготовлені для передачі в оренду на земельних торгах. Також буде створено передумови для ведення с/г виробництва на 300-400 тис. га земель державної власності, які зараз перебувають у постійному користуванні держпідприємств Мінагрополітики, НААН України, закладів освіти тощо. Це дасть змогу одержати на цих землях близько 1,4 млн т урожаю зернових.
Ціновий сектор
В середньому з початку березня світові продовольчі ціни виросли на 26,4% в порівнянні з минулим роком. На світових зернових ринках зараз спостерігається легка цінова корекція, незначний низхідний тренд. Але низхідним він став після шаленого росту.
Великі обсяги кукурудзи в Україні та переважання пропозиції над попитом, що сформувалося, чинять тиск на ціни. Наприкінці минулого тижня вартість зернової на базисі DAP Ізов переважно становила 275 $/т, а в ряді випадків варіювалася в межах 245-250 $/т, тоді як ще в першій половині березня вона часто перевищувала 310 $/т.
Та навряд чи ціни на зерно та олійні втримаються на теперішньому рівні. На те є багато причин.
По-перше, експорт з України дуже слабкий. Деякі зернові позиції зовсім заборонені до вивозу за межі країни. Експортери намагаються налагодити поставки через західні кордони країни, бо майже всі наші порти блоковані. Але й часткове відновлення експорту вкрай важливе для України, бо дає змогу забезпечити посівну — купити дизпалива, насіння, добрива та інше.
Ще один фактор росту світових цін — експорт з РФ. Він повільно відновився з портів. Разом з цим відновився й ріст експортних мит на російські зернові. Експерти прогнозують, що у квітні експортне мито на пшеницю там становитиме $110-130 за т, на ячмінь — $100-110, на кукурудзу — $100-110. Нові контракти експортерів будуть дорожчими, аніж поточні.
Ризики на продовольчих ринках не лише геополітичні, додає жару ще й погода. Причому, для американських зернарів у прямому сенсі — у зерновому поясі США посуха. Стан озимих протягом тижня дещо покращився, але все одно, радикального зниження цін на зерно через це не очікується.
Ціни на олії та олійні культури також височенні. І війна в Україні — найперша й найголовніша тому причина. Бо наша країна кілька років поспіль утримує в світі позицію експортера соняшникової олії № 1. С початку війни в багатьох країнах обмежили продаж соняшникової олії через очікування глобального дефіциту її на ринку.
Ну й також на ціни впливає ще й ситуація з посівною в Україні. Якщо її буде зірвано, то ціни на зерно впродовж року зростуть на 40-50%, вважає заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.
«Багато в чому це зовнішнє середовище буде визначатися тим, як змінюватиметься ситуація в Україні. Знову ж таки, є кілька сценаріїв. Війна в Україні дуже сильно впливає на міжнародні ринки продовольства та енергетики», — каже він.
Логістичний сектор
Ось хто зараз ще молодець, так це наші залізничники.
«Близько трьох мільйонів врятованих залізницею громадян України, яких ми евакуювали з територій, що найбільше потерпають від атак, до більш безпечного заходу країни. 430 тисяч людей, яких ми перевезли з України за кордон», — повідомив голова УЗ Олександр Камишин.
Крім найважливіших завдань по рятуванню людей з зони бойових дій, «Укрзалізниця» продовжує перевозити вантажі по з/д. Загальний добовий вантажопотік зараз складає 300 тис. т на добу, до початку війни перевозили 700 тис. т.
Щодо аграрних вантажів, то їх в Україні треба експортувати ще 17 млн т. Зараз УЗ працює над налагодженням коридорів експорту зерна через західні кордони країни.
«Укрзалізниця» спільно з Мінекономіки планує побудувати інфраструктуру для розвитку експорту та імпорту через західні кордони. Зокрема пропонують приватному бізнесу будувати термінали на стиках з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, та Румунією.
Також УЗ впровадила продовольчу програму для аграріїв. За час її дії в сільгоспвиробників законтрактували 26 523 т продукції на суму 746,2 млн грн, зокрема 13 тис. т пшениці. Наразі до співраці долучилися понад 400 аграріїв.
Мирові зернотрейдери, які працюють в Україні — Kernel, Cargill, Bunge Ukraine — та інші подали заявки, щоб вивезти понад 1 млн т свого зерна Дунаєм. Зерно відправлять до Румунії, де його перевалять на морський флот.
На цьому тижні Миколаївський порт зазнав значних пошкоджень внаслідок удару. Інформації про постраждалих не поступало. Також вчора повідомили про вибухи в порту окупованого Бердянську, в результаті яких знищено та пошкоджено військові кораблі нападників. Судячи з відео та фотоматеріалів в мережі, силоси портового терміналу в Бердянську встояли.
Елеваторний сектор
Не зважаючи на воєнний стан, елеватори країни продовжують працювати. І навіть будуватися. На двох зерносховищах Тернопільщині і Полтавщині ідуть монтажні роботи. В Тернопільщині будують третю чергу елеватора, в Полтавській області встановлюють зерносушарку, монтують точку автовідвантаження.
Крім того, на елеваторі у Вінницькій області розпочався монтаж двох силосів.
«Для забезпечення країни хлібом, зерно, в майбутньому, необхідно буде якісно зберегти. На західну частину України випала велика відповідальність забезпечення продовольчої безпеки. Тому на Вінниччині допомагають продовольством ЗСУ та готуються до збору урожаю 2022 року. Наразі проводиться монтаж 2-х силосів торгової марки Riela Ukraine LTD», —повідомила компанія-виробник.
Попри тяжкі економічні умови в країні, Група компаній «Прометей» повідомила про погашення зарплатних та бонусних зобов'язань перед співробітниками підприємства.
«В умовах активної військової агресії питання людських ресурсів стало ще гострішим, а фінансова підтримка стала одним із ключових питань до роботодавця з боку співробітника. Для максимально швидкого відновлення наших бізнес-процесів, а також ефективності роботи команди після військової кризи ми вживаємо усі можливі заходи для підтримки належного фінансового стану працівників, забезпечуючи своєчасну виплату заробітної плати та бонусних нарахувань», — зазначили у пресслужбі.
Крім того, компанія «Прометей» виступила з ініціативою щодо фінансування евакуації співробітників із гарячих точок до більш безпечних регіонів України.
Посівні роботи
Як ми зазначали вище, наша посівна дуже важлива як для України, так і для світової спільноти. Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький на цьому тижні, 23 березня, під час телемарафону «Едині новини» сповістив, що посівна у нас почалася на 2% територій. Він також сказав, що нічні морози щойно відступили, і готовність до проведення робот на полях країни розцінюється як висока.
«Посівна вже почалася. Ранні ярі культури — пшеницю, овес — вже сіють. Також скоро почнеться висадка овочевої групи, зокрема класичного борщового набору», — повідомив Тарас Висоцький.
За його словами, на всіх територіях, де немає активних бойових дій, фермери готові до проведення весняно-польових робіт. І країна може забезпечити не тільки гарантії внутрішньої продовольчої безпеки, а й додержатися експортних контрактів.
«В Україні близько 30 млн га орних земель. Частина з них, на жаль, зараз замінована. Але ця частина не є критичною з точки зору проведення посівної та виконання гарантій продовольчої безпеки як для України, так і для тих країн, в які ми постачаємо свою продукцію», — вважає Тарас Висоцький.
Більш детальніше зі станом посівних робіт можна ознайомитися у матеріалі наших колег з Latifundist.com «Гарячі проблеми українських аграріїв — посівна кампанія 2022». Дані в матеріалі щоденно актуалізуються.
Майя Муха, Elevatorist.com
