Як зерновий коридор вплинув на логістику та ринок зерна за два тижні роботи

Два тижні роботи зернового коридору: як це вплинуло на логістику та ринок зерна в Україні?
Два тижні роботи зернового коридору: як це вплинуло на логістику та ринок зерна в Україні?
Джерело фото: FB Олександр Кубраков

П’ять місяців українські зерновики чекали можливості відправляти зерно чорноморськими портами. За цей час не тільки очікували, але й напрацювали нові маршрути експорту зерна. З портів Одеси вже два тижні виходять кораблі із зерном і досягають пунктів призначення. Як за цей час вплинув зерновий коридор на логістику, зерновий ринок загалом та що прогнозують експерти — читайте у матеріалі Elevatorist.com.

Зерновий коридор в дії — що кажуть на ринку?

За даними на 10 серпня із портів Одеси вирушили вже 12 суден, навантажених кукурудзою, шротом та олією, —  загалом 370 тис. т агропродукції. Учасники ринку кажуть, що розраховують на відвантаження зерна через чорноморські порти, але поки що цією можливістю можуть скористатися не всі. За словами заступника генерального директора ТОВ «Солагро» Сергія Щербаня, в найближчі три місяці через порти Одеси будуть експортувати зерно, яке було закуплено ще до війни. Також зможуть вивозити свою продукцію цим шляхом великі товаровиробники, такі як «Епіцентр» і «Кернел».

Загалом на ринку ще не зовсім розуміють правила, за якими діє чи буде діяти в майбутньому зерновий коридор. В ГК «Прометей» розповіли, що розглядають для себе можливість працювати із цим експортним шляхом, але ще є багато питань. 

«Механізм ще не зрозумілий. Як коридор буде працювати? Як буде проходити перевірка? В які країни перевірка буде лояльною, а в які — ні? Ми цього поки ще не розуміємо, але можливість експортувати через Чорноморські порти розглядаємо», — розповів трейдер компанії «Прометей» Віталій Лавров.  

Балкер NAVI STAR, що відправився з порту у складі зернового каравану 5 серпня. Фото: FB Олександр Кубраков

Директор елеватора «Агродар-Бар» компанії «Агропросперіс» Роман Андрейків також бачить деякі рухи клієнтів стосовно відвантажень продукції зерновим коридором.

Проте за словами учасників ринку, в надійність зернового коридору не вірить ніхто. 

«Тобто, ні про який прогноз, плановість, довгі контракти, зобов’язання не йдеться. Є тільки факти: судно завантажили, воно вийшло. Коли воно дійшло до Стамбулу — тільки тоді можна щось планувати. А до цього — взагалі не можна будь-що планувати. Всі розуміють, що наступної хвилини це може різко закінчитися. Тобто, ніхто у своїх бізнес-процесах не ставить за основу цей коридор», — каже Сергій Щербань. 

Балкер POLARNET, що відправився з порту у складі зернового каравану 5 серпня. Фото: FB Олександр Кубраков

Як зерновий коридор вплинув на ринок зерна та трохи на вартість логістики за перші тижні роботи

Агровиробники швидко відреагували на відкриття портів Одеси та почали очікувати кращих цін на зерно. За словами трейдера ГК «Прометей» Віталія Лаврова, фермерські господарства взяли паузу в продажах, тому внутрішній ринок зерна в Україні затих. Але поки що очікування товаровиробників не втілюються у життя.

«Ціна ні на копієчку не піднялася на внутрішньому ринку (Розмова відбулася 8 серпня,  прим. ред.). З моєї точки зору, і основ немає, чого вона буде поки підійматися, крім росту курсу долара», — каже Сергій Щербань. 

Як зазначив експерт, він не бачить зараз підстав для росту цін на агропродукцію на українському ринку через дві причини. Перша — зерно, яке зараз вивозять коридором, в більшості було законтрактоване ще до війни. І друга — сухопутні маршрути експорту не втратили актуальності, тому дорога залізнична та автомобільна логістика і далі диктує умови ціноутворення на зерно. 

Проте діючий зерновий коридор все ж трохи здешевив логістику: як зазначив трейдер компанії «Прометей» Віталій Лавров, фрахт суден на Дунайських портах впав на 15-20%.

Вартість фрахту суден на Дунайських портах знизилася. Фото: FB Олександр Кубраков

Напрацьовані зернові маршрути за час війни будуть продовжувати роботу

За 5 місяців Україна зміцнила логістичні зв’язки із сусідніми західними країнами, а на елеваторах навчилися працювати із новими способами завантаження зерна.

«За цей час ми напрацювали нові способи відвантаження продукції у різні види транспорту. Зараз зерно їде такими видами авто, з  якими раніше ми не працювали. Мова йде про відвантаження зерна запакованого в беги, завантаженого в тентовані причепи чи фургони. Під це ми напрацювали на елеваторах додаткові схеми відвантаження», — розповів директор елеватора «Агродар-Бар» Роман Андрейків. 

Водночас на західних кордонах почали будувати нові інфраструктурні об’єкти для перевантаження зерна. Сергій Щербань звертає увагу, що ці проєкти не тимчасові, а стаціонарні і постійні. 

«Будують достатньо серйозні об’єкти, як мінімум, я знаю 6-7 майданчиків з уже активною роботою. Звісно, що коли Одеса максимально відкриється і буде працювати, то ці маршрути компанії будуть зберігати, хоча економіка (маржа) транспортування зерна звичайно буде меншою, ніж морськими шляхами. Але у зв'язку з тим, який у нас сусід, все одно вони залишать, будуть розвивати і підтримувати ці маршрути», — каже Сергій Щербань.

Крім того, експерт наголошує, що залізнична логістика поступово подешевшає — над цим зараз працюють і будуть працювати надалі.

Робота зернового коридору знизить ціни на логістику сухопутними шляхами

Через дорогу логістику українське зерно стало дуже дешевим. Тому учасники ринку зацікавлені у зниженні витрат на перевезення. Сергій Щербань каже, що логістика подешевшає внаслідок конкуренції. 

Відразу після початку повномасштабного вторгнення вартість перевантаження на кордоні безпідставно здорожчала на $10-15 за тонну.

«100 доларів за тонну коштує логістика сухопутними маршрутами. Це ж не через те, що така її собівартість фізична, чи по енергозатратах.  Якщо раніше тільки перевалка коштувала 1,5-3 долара, то зараз — 10-17 доларів. З чого вона стала різко така велика? Я розумію, що вартість електроенергії трохи підросла, чи ще щось. Але це було б пів долара, чи долар. Звідки взялося 10-15 доларів? Це просто люди зараз заробляють», — пояснює Сергій Щербань. 

Експерт прогнозує, що коли нормально запрацюють морські шляхи, то попит на сухопутні маршрути зменшиться, і ціна, відповідно, знизиться. За його словами, вартість логістики сухопутними шляхами впаде зі $100 до $50, а, можливо, навіть і нижче. При цьому вартість фрахту суден через чорноморські порти у порівнянні з довоєнним періодом буде дорожчою ще рік-два після нашої перемоги.

Олена Гайдук, Elevatorist.com