Viterra

Виробництво, переробка, зберігання, торгівля, логістика, експорт сільськогосподарських культур

10456

Viterra — підрозділ Glencore International AG, є світовим лідером у галузі виробництва, обробки, переробки та експорту сільськогосподарської продукції, включаючи зерно, олійні та бобові культури, цукор, рис, бавовну, рослинні олії та біодизель.

«Viterra» присутня на всіх ключових імпортних та експортних ринках світу та здійснює операції в 37 країнах світу.

До 2021 р. компанія мала назву Glencore Agriculture.

У 1981 р. Glencore International придбала голландську зерноторгову компанію Granaria, яка стала основою для бізнесу, пов'язаного із сільським господарством. Glencore International AG контролює 49,9% акцій Viterra.

Основні агровиробничі активи Viterra сконцентровані в СНД, Австралії, Парагваї, Канаді та Аргентині.

Бізнес об'єднує спеціалізовані складські та вантажно-розвантажувальні потужності в усіх основних регіонах вирощування, та має понад 270 таких об'єктів у 13 країнах, 29 портових терміналів у 10 країнах. Через них компанія займається трейдингом зернових, олійних, рису, цукру, бавовни тощо.

Також понад 30 переробних і переробних підприємств в 11 країнах. До них належать 13 заводів з переробки олійних культур, 12 заводів з переробки, шість заводів з переробки біодизеля та два заводи з виробництва цукрової тростини

У квітні 2016 р. Glencore продав 40% акцій сільськогосподарського бізнесу канадському пенсійному фонду Canada Pension Plan Investment Board (CPPIB), щоб скоротити загальний борг компанії.

У 2022 р. Viterra Limited придбала зернову компанію Gavilon Agriculture Investment, Inc. (Gavilon), що займається виробництвом, зберіганням і дистрибуцією зернових та олійних культур, кормів і харчових продуктів.

✅ «Вайтерра Україна» — підприємство з іноземними інвестиціями, основним напрямком діяльності якого є експорт продукції сільськогосподарського виробництва України для корпорації Viterra.

Дочірня компанія Viterra − ПІІ «Вайтерра Україна», почало маркетингову діяльність в Україні в 1996 р. як компанія ПІІ «Сєрна». Вона одразу посіла лідируючі позиції в аграрному секторі у сфері зернотрейдингу.

У травні 2021 р. компанія змінила назву на ПІІ «Вайтерра Україна», слідом за глобальним ребрендингом компанії Glencore Agriculture.

Бізнес «Вайтерра Україна» — це заготівля та маркетинг, побудований на мережі активів, що складається з 2 лінійних елеваторів, олійно-екстракційного заводу, глибоководного портового зернового та олійного терміналів. Також «Вайтерра Україна» має власні залізничні активи, що дозволяють вчасно та ефективно здійснювати доставку продукції клієнтам.

На кінець 2022 р. «Вайтерра Україна» має такі структурні підрозділи: Вінницьке відділення, Миколаївське відділення, Одеське відділення, Харківське відділення, Чернігівське відділення та Головний офіс у м. Києві.

Компанія є членом бізнес-асоціацій, таких як «Європейська Бізнес Асоціація» (ЄБА), «Американська Торгівельна Палата», «Українська Зернова Асоціація» (УЗА)

Активи Viterra в Україні:

✅ ПрАТ «Вайтерра Колос» («Пересічанський ОЕЗ»)

Завод з переробки насіння соняшнику в смт. Пересічне Харківської обл. введено в експлуатацію 2005 р.компанією «Колос». Продукція ОЕЗу — нерафінована олія та шрот: 400 т соняшникової олії та 350 т шроту на добу.

«Пересічанський олійноекстракційний завод» був придбаний Glencore у 2012 р. Виробнича потужність «Пересічанського ОЕЗ» з переробки соняшнику становить 850 т/добу.

Олійноекстракційний завод має цех приймання, очищення, сушіння та зберігання насіння соняшнику. До складу цеху входять: вагова сировини, майданчик приймання/розвантаження залізничних вагонів, автомобільний розвантажувач, сепаратори — БСХ-100 (2 шт), зерносушарка — ДСП-50 та елеватор насіння соняшнику (5 000 тонн у бетонних силосах). «Вайтерра Колос» має елеватор шроту місткістю 1800 т.

Резервуарний парк із 3 резервуарів «Пересічанського ОЕЗ» вміщує 6 000 тонн олії. Завантаження олії в автомобільний або залізничний транспорт виконується через дві наливні естакади. Відходи, що утворюються під час виробництва олії соняшникової: шрот та паливні брикети, теж є товарною продукцією. Частина отриманого лушпиння соняшника спалюється для технологічних потреб у котельні підприємства «Вайтерра Колос».

На території знаходиться елеваторний комплекс, потужністю одноразового зберігання насіння соняшнику 30 тис. т у 6 металевих силосах BEHLEN (США). Існуючий елеватор був побудований у 2011 р. У процесі експлуатації виникла необхідність у збільшенні обсягів зберігання елеватора на 60 тис. т.

✅ «Іллічівський Зерновий Термінал» («ІЗТ»)

«Іллічівський Зерновий Термінал» («ІЗТ») розташований у другому ковші Сухого лиману м. Чорноморську. «ІЗТ» — це перевантажувальний комплекс з розвиненою інфраструктурою, який може приймати і відправляти зерно як сушею, так і морем. Площа земельної ділянки, на якій розташовано термінал — 4,5 га.

Будівництво розпочалося влітку 2005 р. з того, що компанія викупила землю. «Іллічівський зерновий термінал» — один з перших в регіоні елеваторів, який стоїть на приватній землі. Введення в експлуатацію першої черги зернового терміналу: 20 металевих силосів, місткістю до 6 000 тонн кожна, розташованих паралельно у два ряди, відбулося в травні 2008 р. Другу чергу введено в експлуатацію 2010 р.

На сьогодні на території підприємства 37 ємностей силосного типу для одночасного зберігання 247,6 тис. т зернових та склад підлогового зберігання на 10 тис. т. «ІЗТ» має на своїй території сучасну виробничо-технологічну лабораторію.

Приймання зернових ведеться залізничним та автомобільним транспортом. Для приймання вантажного транспорту «ІЗТ» має власну стоянку з твердим покриттям місткістю 150 автомобілів та додаткову на 100 (загалом на 250 машин). «ІЗТ» може прийняти з вагонів до 12 тис. т зерна на добу, з автотранспорту — до 5 тисяч тонн. Усього ж за добу можна перевантажувати до 15 тисяч тонн. Одночасно можна працювати з чотирма різними зерновими культурами.

Відвантаження на водний транспорт здійснюється двома суднонавантажувальними машинами. Для нарощування обсягів перевалки зерна 2015 р. було встановлено другу, потужнішу суднонавантажувальну машину.

Максимальна швидкість завантаження судна — 1200 т/годину. Довжина транспортерних галерей відвантаження — 650 м.

Довжина причалу — 350 м. Біля причалів можуть одночасно завантажуватися 2 судна осадкою до 12,2 м і 8 м. Через те, що підхідні канали на Сухому Лимані мають глибини менше ніж 10 м, на судно можна перевантажувати тільки до 55 тис. т зернових. В акваторії комплексу довелося збільшити глибину до 12,5 м.

✅ Наливний термінал «ІЗТ»

У 2013 р. на території «ІЗТ» побудовано і введено в дію ділянку з перевантаження харчових та рослинних олій — 6 ємностей для зберігання, загальною ємністю 30 м³ (28 000 тонн) одночасного зберігання олії.

✅ Морський перевантажувальний термінал «ЕВЕРІ»

Термінал «ЕВЕРІ» (EVERI) у м. Миколаєві, придбаний у 2020 році у Групи компаній ОRЕХІМ, містить комплекс із перевантаження рослинних олій, а також комплекс для їхнього відчищення методом водної гідратації.

✅ «Балтське ХПП» — маршрутний елеватор, розташований в Одеській області. Потужність зберігання «Балтського ХПП» — 52 тис. т у підлогових складах.

✅ «Любашівский елеватор» — маршрутний елеватор, розташований в Одеській області. Потужність зберігання «Любашівського елеватору» — 73 тис. т у бетонних силосах та підлогових складах.

Історія розвитку «Вайтерра Україна»:

1996 р. — засновано Підприємство з іноземними інвестиціями «Сєрна», як торговельне підприємство-експортер Glencore Agriculture в Україні.

2003 р. — засновано компанію ПІІ «Об'єднана елеваторна компанія» — підрозділ ПІІ «Сєрна», який почав купувати потужності зі зберігання у Східних та Центральних регіонах України. «Об'єднана елеваторна компанія» припинила діяльність у 2020 р.

2005 р. — початок будівництва в м. Іллічівську Одеської області нового портового терміналу.

2007 р. — засновано компанію «Аграрні технології» для розвитку напрямку сільгоспвиробництва.

2008 р. — запуск першої черги портового терміналу «Іллічівський Зерновий Термінал», ємністю 120 тис. т. Виставлено на продаж дрібні хлібоприймальні підприємства, які віддалено від портів.

2009 р. — Glencore через компанію «Сєрна» почал будувати вертикально-інтегровану структуру та придбал контрольні пакети акцій у 17 українських агрокомпаній, а з ними — контроль над 80 тис. га землі. Також контрольний пакет акцій придбано у ТОВ «Компанія «Укрмілл», яка володіла «Іллічівським Зерновим Терміналом», але частка залишилася у українських власників.

2010 р. — збільшено потужність зберігання на «Іллічівському Зерновому Терміналі».

2012 г. — на початок року компанія «Сєрна» володіла в Україні 35 елеваторами в 11 областях, загальна місткість котрих становила близько 1,8 млн т, та «Одеським олійно-жировим комбінатом», потужністю 730 т насіння соняшнику на добу. Також вона обробляла 80 тис. га в Київській, Вінницькій та Одеській областях.

Придбання Glencore «Пересічанського олійноекстракційного заводу» в Харківській області, сума угоди оцінювалася від $50 млн до $80 млн.

2014 р. — компанія обробляє землі в 4 областях України: Вінницькій, Київській, Одеській, Черкаській. Займається експортом сільгоспкультур, вирощуванням пшениці, соняшнику, сої, ріпаку, кукурудзи.

«Об'єднана елеваторна компанія» виставила на продаж близько 80% своїх елеваторних потужностей, які розташовані в Луганській, Запорізькій, Харківській, Дніпропетровській, Хмельницькій та Кіровоградській областях.

ПІІ «Сєрна» змінила назву на «Гленкор Грейн Україна».

2017 р. — компанію «Гленкор Грейн Україна» переіменовано на «Гленкор Агрікалчер Україна». Продано низку сільськогосподарських активів у Вінницькій, Черкаській, Київській областях агрохолдингу «Кернел» та «Епіцентр К», які купили у Glencore по 10 агропідприємств.

2018 р. — «Гленкор Агрікалчер Україна» було виставлено на продаж та реалізовано ще 5 елеваторів в Одеській, Сумській та Дніпропетровській областях.

2020 р. — у червні 2020 року Антимонопольний комітет України надав дозвіл на продаж 2 елеваторів Glencore Agriculture — «Лебединського ХПП» та «Дергачі-Агро». У вересні компанія Glencore Agriculture завершила процес придбання терміналу з перевалки рослинних олій «ЕВЕРІ» в Миколаєві у Групи компаній ОRЕХIМ.

У листопаді компанія Glencore Agriculture офіційно перейменована на Viterra.

2021 р. — з 5 травня ПІІ «Гленкор Агрікалчер Україна» змінила назву на ПІІ «Вайтерра Україна».

2022 р. — частка доходу отриманого від продажу зернових та олійних культур в загальній сумі доходу збільшилась на 13% порівняно з попереднім періодом, в той час як дохід від продажу олії соняшника та побічних продуктів переробки зменшився.

ПрАТ «Вайтерра Колос» проводить модернізацію та збільшує потужність «Пересічанського ОЕЗ» у Харківській обл.

2023 р. — у травні зернотрейдер Viterra вела переговори про злиття зі своїм американським конкурентом Bunge Ltd, а у червні Bunge і Viterra, підписали остаточну угоду про злиття. Після об'єднання на агроринку з'явиться компанія вартістю близько $34 млрд, включаючи борги. У рамках угоди Bunge візьме на себе борг Viterra в розмірі $9,8 млрд, який пов'язаний з високоліквідними товарними запасами на суму близько $9,0 млрд. Акціонери Bunge володітимуть приблизно 70% компанії.

Після закриття угоди об'єднану компанію очолять Грег Хекман, головний виконавчий директор Bunge, і Джон Неппл, фінансовий директор Bunge. Об'єднана компанія працюватиме як Bunge, зі штаб-квартирою в Сент-Луїсі. Генеральний директор Viterra Девід Маттіске приєднається до команди виконавчого керівництва Bunge на посаді співголовного операційного директора.

Очікується, що після завершення угоди рада директорів Bunge складатиметься з восьми представників, призначених Bunge, і чотирьох представників, призначених акціонерами Viterra. Очікується, що злиття завершиться в середині 2024 р.

# До команди вищого керівництва Viterra входять Генеральний директор — Девід Маттиске, фінансовий директор Пітер Мутан (Peter Mouthaan) і виконавчі директори з глобальних ринків Френсіс Мардон (Francis Mardon) і Бас ван Хорн (Bas van Hoorn).

Безпосереднім власником «Вайтерра Україна» є Приватне товариство з обмеженою відповідальністю «Ренеско Б.В.», що володіє 100% акцій компанії.

Генеральний директор компанії «Вайтерра Україна» — Деркач Олексій Миколайович.