АгроЕкспедиції 
Кабінет 
Волога кукурудза-2025: випробування чи удача для елеваторів?
Якщо два попередні сезони елеватори відчували дефіцит зерна для сушіння, то цього року погода накинула вологу з верхом. В деяких областях на початку збору кукурудзи комбайни не могли вийти в поля, бо там стояло болото. Процес затягнувся, і до сьогодні частина врожаю чекає збору. Під час Агроекспедиції за участі партнерів Crédit Agricole Bank, Sojam та KMZ Industries нам розповіли, що вхідна вологість кукурудзи, яка зазвичай має базовий рівень 14%, сягала 36–38%, а початкові показники, зафіксовані елеваторами, доходили до 40%. Цього року елеваторам точно є що сушити.
Довелося молотити кукурудзу з вологістю 40%
Елеватористи назвали цей сезон дуже важким саме через вологість кукурудзи. На початку збирання аграріям довелося молотили кукурудзу з вологістю 40%. Чому не чекали кращого стану? Через експортні зобов’язання.
«Велику проблему мають ті, хто наперед взяв кошти по форвардних контрактах, тому що коли лили дощі, виконати його було нереально. Вибирали якийсь день-два між дощами, щоб взяти з полів кукурудзу, а вона була 40% вологості. Форвардний контракт дуже важкий, і корабель не буде чекати», — розповіла в.о. директора елеватора «Голоби» Тетяна Марчук, що працює на Волині.
Загалом на 30 жовтня через дощі обмолот зерна йшов повільно. Наприклад, на Вінничині на вказану дату зібрали лише чверть посівів кукурудзи. Проте вологість знизилася, і на елеватори приходили партії з вологістю 25, 28, 30%.
«Через постійні опади техніка буксує на вологих полях, а зібране зерно має високу вологість — 24–30%, тому одразу потребує сушки», — повідомляли в «Суспільне Вінниця».
На Хмельниччині на елеваторі Vitagro очікували вологість до 35%, але станом на 11 листопада керівник Павло Ткалюк уточнив, що кукурудзу зараз приймають 28-30%.
На Черкащині показник менший, але теж високий.
«Вологість близько 20%, тож досушуємо до бази. Вже мали неприємний досвід із зимовим обмолотом — цього разу діємо на випередження», — зазначили на ТОВ «Красногірське».
На Сумщині аналогічна ситуація.
«Минулого року йшло практично все сухе. В основному 95% усього врожаю було з вологістю 14% і менше. В цьому сезоні не було жодної тонни сухого зерна. 100% усіх культур йде від 18% і вище», — розповів директора елеватора СФГ «Урожай» Володимир Шевченко.
В компанії Sojam кажуть, що для зберігання кукурудзи без ризику зараження шкідниками, зерно необхідно висушити до 13% вологості і нижче для довгострокового зберігання (понад 6 міс.), і до 14% — для короткочасного (до 3 міс.).
«Кореляція між вологістю зерна і розвитком комах-шкідників є, але ця залежність нелінійна — існує поріг, нижче якого розвиток повністю припиняється. Зерно кукурудзи особливо чутливе через більший вміст жиру і відкриту структуру ендосперму, тому в ньому комахи розвиваються швидше, ніж у пшениці чи ячмені при тій самій вологості. Комахи не є головною загрозою при вологості понад 25%, там основна небезпека — самозігрівання, активізуються бактерії і плісняві гриби. Після висушування до 13–14% можуть активуватися «сплячі» шкідники, які раніше не розвивалися через надлишок вологи», — пояснює директор «Сожам Україна» Михайло Косюхно.
Як вдається висушити вологу кукурудзу?
Об’єм надмірно вологого зерна створив величезне навантаження на сушильні потужності, а також вимагав складної доробки. Кукурудзу з вологістю 40% доводилося сушити у два або три етапи, щоб уникнути пошкодження зерна та втрати якості.
«Сушимо кукурудзу у два, а то й три етапи, щоб не зіпсувати зерно. За стандартом для третього класу зернова домішка не повинна перевищувати 15%, але всі контракти підписані на 10%. Тобто — не більше п’яти пошкоджених і п’яти зіпсованих зернин. А пошкодити може саме сушарка. Все залежить від оператора, від уміння лабораторії, технолога, інженера правильно налаштувати процес, щоб на виході зерно мало якість за ДСТУ і відповідало умовам контракту», — каже Тетяна Марчук.
Щоб справитися з високою вологістю та запобігти пошкодженню зерна, на елеваторах застосовують різні підходи до цього процесу.
Загальновідомою практикою є сушіння у кілька етапів. Кукурудзу з вологістю 40% доводиться сушити у два або навіть у три етапи. Це робиться для того, щоб не пошкодити зерно і не втратити якість. Якщо вологість перевищує 25%, зазвичай застосовують два проходи. Зерно вивантажують, дають йому відпочити добу, а потім знову сушать.
«За дуже високої вологості, наприклад, 35%, будемо запускати зерно спочатку в маленьку сушарку Sukup, високу температуру відразу не можна давати. Треба розпочати з 80-90 градусів, збити хоча би 5%. Тоді вже можна використовувати велику сушарку і давати 100-105 градусів, щоб досушити й уникнути тріщинуватості зерна», — розповів Павло Ткалюк з Vitagro.
Експерти кажуть, що на сучасних сушарках можна внести технічні корективи в програму сушіння та сушити зерно в один прохід. Так на елеваторі «Стример плюс» довелося працювати з кукурудзою 38% вологості. Щоб сушити її за один раз, на сушарці KMZ Industries зменшували зону охолодження та збільшували зону сушіння.
«Більшість зерносушарок розраховані на стандартні умови, так званий базис — наприклад, коли кукурудза з вологістю 24% сушиться до 14%. У нашому ж випадку вологість на вході була 36–38%, тож довелося експериментувати. Стандартна програма могла б впоратися, але не за один прохід. Тому спеціально для цього замовника, спільно з нашими операторами та програмістами, ми розробили систему керування, яка дозволяє зняти таку високу вологу за один прохід. Так, продуктивність трохи знизилася — що абсолютно нормально, адже початкова вологість була майже на 60% вищою за базову. Зате зерносушарка тепер дає можливість отримати базисну вологість — 13–13,5% — і дотримати всіх норм для подальшої доставки в порт, де в дорозі зазвичай додається ще близько 1%», — розповів регіональний представник KMZ Industries Антон Гончарук.
Проте він зазначає, що занадто висока температура (вище стандартних 120°C) може призвести до карамелізації та розтріскування кукурудзи. Таке пересушене або травмоване зерно кришиться, перетворюється на борошно і якість партії втрачається.
В компанії KMZ Industries розробили нову лінійку зерносушарок Brice-Baker 36-ї серії, яка дозволяє зняти більше вологи з кукурудзи за один прохід — 10–15% без втрати якості.
«Нашу зерносушарку ми розробили якраз під кукурудзу для сушіння в найбільш популярному сегменті, десь від 20 до 35 тонн на годину. Особливістю зняття високої вологості з кукурудзи є те, що зерно під час сушіння має знаходитись більше часу в зерновій шахті. Тобто не просто знаходитись статично, а рухатись та відповідно перемішуватись. Для цього зерносушарка повинна мати шахту збільшеної висоти», — розповів керівник відділу технічної підтримки та продуктового маркетингу KMZ Industries Олександр Ткаченко.
В умовах надзвичайно вологого сезону на деяких елеваторах в якості стратегічного буфера використовують полімерні рукави.
«Якщо буде велика поставка кукурудзи, то сире зерно з вологістю 17–18% закладемо на довге зберігання — аби в першу чергу просушити те, що більш вологе. А вже ближче до кінця сезону займемось досушуванням партій із нижчою вологістю», — каже в.о. керівника «Городоцького елеватора» компанії «Суффле» Євгеній Члек.
Цю ж методику практикують на елеваторах Vitagro.
«Минулого року ми сушили кукурудзу до 17% вологості і закладали в полімерні рукава. Десь 3 місяці так зберігали. В рукавах зерно дуже добре лежало — волога вирівнялася, і ми оперативно досушили її пізніше», — розповів директор елеватора Vitagro Павло Ткалюк.
В МХП два роки проводили експерименти по закладанню кукурудзи різної вологості в рукава на різні терміни: робили аналізи, записували температурні режими навколишнього середовища, вологість повітря, відповідно, як себе вело зерно, чи змінювалася вологість в рукавах, які процеси там проходили.
«Маємо досить великий досвід в цьому, і бачимо, що використання саме цієї технології має місце в наших виробничих процесах», — розповідає директор групи елеваторів Західного регіону МХП Віталій Губарєв.
Урок для аграріїв: фермери збільшать попит на сушарки
Природний газ подорожчав. За тарифним планом для бізнесу Нафтогаз України ціна становить 27 150 грн за 1000 м³ (з ПДВ) станом на листопад 2025 року. Але загалом на елеваторах кажуть, що не змінювали тарифи на сушіння. В середньому вони тримаються рівня 150 грн за тонновідсоток.
«Найдешевше на ринку в нашому регіоні (Хмельниччина) — це 125 гривень на тонновідсоток, і то це за умови, що ми їм постачаємо зерно. А якщо зараз по елеваторах подзвонити, то буде 150-160 грн» — розповів власник СФГ «Поділля» та елеватора «Стример Плюс» Андрій Сопрук.
На елеваторі «Голоби» на Волині, де працюють лише з зерном поклажодавців, тарифи переглядають двічі на рік.
«Загалом моніторимо ситуацію, і якщо зростають енергоносії — відразу вносимо зміни. Це навіть прописано в договорах: при зміні тарифів проводиться перегляд оплати. Нещодавно ми якраз оновили тарифи. Якщо ситуація на ринку не зміниться, залишимося на цих рівнях. Підвищення було не суттєве, тому що ми працюємо по електроенергії з DTEK, маємо погодинний тариф і бачимо в режимі реального часу, скільки коштує електроенергія. Вони працюють за «зеленим» тарифом, тож коли електроенергія дешевша — даємо більше навантаження, коли дорожча — менше. Це дозволяє зекономити й оптимізувати витрати», — пояснює керівниця Тетяна Марчук.
Для аграріїв, які раніше не мали власних сушарок, нинішній рік підкреслив потребу інвестувати у своє обладнання. В ТОВ «Стример Плюс», де минулого року побудували власний елеваторний комплекс для доробки зерна, діляться розрахунками: сушіння зерна на газу на власних потужностях обходиться вдвічі-втричі дешевше.
«Під час сушіння кукурудзи зазвичай платять близько 100–120 грн за тонновідсоток. У нас економіка виглядає краще — в середньому це близько 50 грн за тонновідсоток. Тобто мінімум вдвічі вигідніше», — каже директор фермерського елеватора «Стример Плюс» Іван Михальчук.
Ці цифри однозначно підтверджують, що в умовах непередбачуваної погоди та високої вартості енергоносіїв власна інфраструктура для сушіння зерна стає стратегічною необхідністю.
«Фермери без власних зерносушарок навіть при оптимістичних розрахунках матимуть зростання собівартості вирощування 1 га кукурудзи понад 8.5 тис. грн (все залежить від вологості кукурудзи, тарифу на врожайності). Наголошу, що це розрахунки при вологості кукурудзи 25%. Але по факту цьогоріч вологість стартує від 28%-30%. Це суттєві витрати, які вплинуть на формування ринку у 2026 році. Частина виробників, які не планують інвестувати в зерносушарки та склади, змінять підходи до сівозміни і підбору насіння кукурудзи. Фермери будуть віддавати перевагу кукурудзі із коротшим періодом вегетації і швидшою вологовіддачею», — зазначив начальник управління агроекспертизи Credit Agricole Bank Ігор Гуржій.
Частина фермерів звернуться в банки для фінансування будівництва зерносушарок, і всі звертатимуть увагу на енергоефективність.
«В цьому напрямі також слід розглянути рішення із використанням сонячних панелей. Це дозволить оптимізувати енерговитрати при сушінні пшениці, гороху та ріпаку (збір врожаю в літній період). Також, варто додати, що деякі агровиробники вже планують доукомплектувати парк агротехніки комбайнами з метою зменшити залежність від послуг. Всі ці адаптаційні зміни зможуть відбутися вчасно і повністю лише за наявності банківського фінансування», — додав експерт.
Станом на 7 листопада в Україні зібрали кукурудзу лише з 53% засіяних площ — близько 13,7 млн т на 2,2 млн га. Поки що це проміжний результат, і темпи збору залишаються нижчими за торішні. Але головне ще попереду: як затяжне збирання та висока вологість позначаться на вартості кукурудзи.
Олена Гайдук, Elevatorist.com
