АгроЕкспедиції 
Кабінет 
Як великі елеватори працюють у режимі постійної адаптації? Агроекспедиція Елеватори-2025
Під час Агроекспедиції за участі партнерів Crédit Agricole Bank, Sojam та KMZ Industries ми відвідали одразу кілька зерносховищ великих агрохолдингів. Побачили, як працюють потужні комплекси, де кожен об’єкт має власний підхід до зберігання, сушіння та логістики. У цьому матеріалі — враження від елеваторів МХП, Soufflet і Vitagro.
МХП: ставка на полімерні рукави
Другий день Агроекспедиції дав змогу побачити нестандартний підхід до зберігання зерна. На «Городенківському елеваторі» філії «Перспектив» ПрАТ «Зернопродукт МХП» уже від початку існування надають перевагу зберіганню продукції у полімерних рукавах.
Підприємство працює з пшеницею, ріпаком, соєю та кукурудзою. Має три підлогові склади загальним об’ємом 21 тис. м³, металевий силос на 20 тис. м³ і поля для зберігання в зернових рукавах на 51 га. На одному гектарі вміщується близько 20 мішків — це приблизно 5 тис. тонн пшениці, а за рік тут використовують понад 600 рукавів.
Окремо треба згадати про великий силос об’ємом 20 тис. м³ та діаметром 32 м, бо його призначення нетипове для більшості елеваторів.
«Під час проєктування ми орієнтувалися на пізню групу зернових і її обсяги. Кукурудзи у нас найбільше — близько 80–120 тис. т. Цей силос поставили не для розподілу зерна за класами, а щоб зняти навантаження з технологічної лінії. Ми приймаємо приблизно 4 тис. т кукурудзи на добу, і такий самий обсяг має виїхати. Щоб уникнути логістичного колапсу на ваговій і візирувальній, частину зерна відразу відводимо у цей силос, а решту — зберігаємо в зернових рукавах», — пояснює директор групи елеваторів Західного регіону МХП Віталій Губарєв.
«Городенківський елеватор» має три зернові комплекси з сушарками LAW, Schmidt і Brice Baker від KMZ Industries. На Прикарпатті традиційно висока вологість зерна, тож сучасне обладнання дозволяє сушити навіть складне зерно за один прохід. У 2021 році тут модернізували обладнання та поставили другу лінію для доробки і сушіння зерна. Обрали сушарку Brice Baker
«Раніше ми більше орієнтувалися на сушарки іноземних виробників, але в якийсь момент вирішили уважніше придивитися до українських. Якось компанія KMZ Industries запропонувала нам сушарку Brice-Baker. Спочатку поставилися до цього з певним сумнівом — не те щоб скептично, але з обережністю. Потім зустрілися з представниками заводу, поїхали до них на виробництво, подивилися обладнання в роботі. Вони організували нам поїздки на кілька елеваторів, де ці сушарки вже працювали. Ми поспілкувалися безпосередньо з операторами, і це нас переконало. В результаті ця сушарка є найбільш економною по газу та електроенергії, тому ми її максимально завантажуємо», — каже Віталій Губарєв.
Продуктивність сушарки Brice-Baker 18/96 становить 100 тонн на годину по кукурудзі при знятті 10% вологи.
«Важливою особливістю є те, що ця продуктивність підтверджена не лише на паспорті, але й фактично у роботі. Комплекс також включає два силоси з конусним дном, кожен із загальним об'ємом зберігання 1500 м³. Один із них використовується для накопичення вологого зерна перед сушінням, а інший — для накопичення сухого зерна після сушарки», — розповів керівник регіонального представництва KMZ Industries Богдан Дудар.
Він додав, що цей комплекс проєктував сам замовник, а KMZ Industries надавали обладнання відповідно до конкретних завдань.
«Перед початком будівництва вони детально все прораховують, проводять тендери. Вибирають найбільш ефективне обладнання за співвідношенням ціна-якість», — каже Богдан Дудар.
Інвестиції у сучасні сушильні комплекси залишаються одними з найважливіших для ефективності елеваторного бізнесу. Як зазначають у Crédit Agricole Bank, зерносушарка є ключовим елементом інфраструктури для пізніх культур — кукурудзи, соняшнику та сої.
«Якщо ми говоримо про рентабельність, то відчутним прикладом є кукурудза. Так, цьогоріч за поточних цін на кукурудзу і середній врожайності власна сушарка дозволяє підвищити рентабельність культури мінімум на 17%-20%. Звичайно, все залежить від вологості і типу сушарки. Але вже такі розрахунки вказують на економічну доцільність інвестування в зерносушарку для підприємств, які мають значні площі під пізніми ярими культурами», — розповів начальник управління агроекспертизи Credit Agricole Bank Ігор Гуржій в рамках «АгроЕкспедиції 2025. Елеватори».
Банк має партнерську програму з KMZ Industries, що дозволяє профінансувати комплексні рішення для зберігання та обробки зерна. За словами Ігоря Гуржія, програма передбачає гнучкі умови фінансування — кредит до 5 років, початковий внесок від 25% вартості обладнання та відсоткову ставку від 9,8% до 13,5% річних залежно від авансу й строку фінансування. Також можливе кредитування на умовах державної програми «5-7-9%».
80% зерна з «Городенківського елеватора» експортується, решта йде на комбікормові заводи МХП. Для доставки в порти компанія використовує власний парк вагонів. Минулого року тут збільшили потужність залізничного відвантаження до 28 вагонів на добу. Нову колію побудувати не вдалося через лісосмугу, тож інженери знайшли рішення — дві точки навантаження на одній колії.
«Тепер вантажимо 10 вагонів без розчеплення — економимо і місце, і кошти», — пояснює керівник.
Віталій Губарєв розповідає, що у разі необхідності під час відвантаження зерна можуть проводити знезараження продукції. Це залежить від контракту, але загалом вимоги покупців в плані якості зерна зрости, і зазвичай вимагається, щоб у зерні не було ніяких залишків фуміганту. Для «Городенківського елеватора», який є експортно орієнтованим, дотримання цих високих стандартів є критично важливим.
«Для знезараження зерна застосовується обладнання та препарати компанії Sojam. Обробку здійснюють самостійно спеціалісти МХП. Використовуємо три мобільні установки, які обслуговують п’ять елеваторів. Можемо знезаражувати таким шляхом зернові культури — пшеницю, кукурудзу», — пояснює Віталій Губарєв.
Soufflet: пивоварний ячмінь і мобільна насіннєва станція
Ще одне зерносховище, яке ми відвідали, — «Городоцький елеватор» компанії Soufflet Group. Тут приймають зерно у підлогові склади місткістю 40 тис. т, два металеві силоси на 10 тис. т і полімерні рукави.
Основний напрям — пивоварний ячмінь. Цього року опрацювали вже 25 тис. т цієї культури.
«Крупність задовільна, білок 9–9,5%, життєздатність 95–96% — якість доволі непогана», — розповідає виконавчий директор Євгеній Члек.
Більшу частину ячменю зберігають у підлогових складах з активною вентиляцією, частину — у полімерних рукавах. Силобеги розміщують на території елеватора та на земельній ділянці поряд. Під час нашого візиту якраз вантажили ячмінь у полімерний рукав.
На цьому елеваторі, як і на попередньому, знезаражують зерно технологією небулізації (холодного розпилення) від Sojam. У Франції Soufflet є одним із постійних клієнтів Sojam, а в Україні компанія стала однією з перших, хто почав використовувати цей метод ULV-обробки (Ultra Low Volume) для боротьби з комахами в зерні.
Після зберігання ячмінь відвантажують на солодові заводи по Україні. Близько 90% продукції знаходить покупців саме всередині країни. Минулого року кілька партій (приблизно 100 вагонів) відправляли до Чехії та Румунії, однак цього сезону експортних відвантажень поки не було. По Україні зерно транспортують автомобілями.
За наявності вільних потужностей елеватор зберігає також пшеницю та кукурудзу. Цього сезону прийняли 5 тис. т пшениці та готуються до приймання кукурудзи.
Близько 90% роботи елеватора спрямовано на забезпечення потреб материнської компанії.
Цікавий штрих — мобільна насіннєва станція на базі автомобіля, яку використовують для підготовки посівного матеріалу просто на господарстві.
«Фермер сам обирає партію, ми її очищуємо — і він отримує готовий посівний матеріал. Послуга дуже затребувана», — додає Євгеній Члек.
Vitagro: новий комплекс і розширення потужностей
Третій день Агроекспедиції розпочався на елеваторі «Вітагро Красилів (Богданівці)» — новому комплексі 2021 року, який уже став важливою точкою для холдингу.
Елеватор має 46 тис. тонн зберігання — це п’ять силосів VAB, що зараз виготовляються компанією KMZ Industries, та два підлогові склади по 5 тис. т. Зараз об’єкти заповнені зерном на 80%. Тут кажуть, що об’ємів не вистачає, тому в планах є будівництво ще трьох силосів.
«Потреба у розширенні виникла через збільшення посівів кукурудзи», — пояснює керівник елеватора Павло Ткалюк.
Звичайно ж, тут практикують зберігання зерна у рукавах. Силобеги використовуються для пізніх культур, зокрема кукурудзи, оскільки ранні зернові вже закладені у силосах і складах. Минулого року зерно закладали в 40 силобегів, цього року в планах запакувати до 10 тис. т зернової.
Елеватор працює з усіма зерновими та олійними культурами і надає послуги поклажедавцям. Вартість доробки залишилася на рівні минулого року.
Цього сезону доводиться багато сушити. Зерно доводять до базису по вологості на двох сушарках — шахтній LAW і модульній Sukup. LAW працює з великими партіями, Sukup — із меншими. На підприємстві немає доступу до природного газу, тому обидві сушарки сушать на скрапленому газі. Сушіння на скрапленому газі є дорожчим приблизно на 30%. Враховуючи це, керівництво має плани встановити теплогенератори на пелетах.
На елеваторі значну увагу приділяють знезараженню зерна. Процес проводиться двома способами — через регулярну газацію приміщень і небулізацію зерна, якщо під час зберігання виявляються шкідники.
Газацію на підприємстві виконують перед кожним сезоном. Обробляють склади, галереї та транспортне обладнання. Це профілактичний захід, щоб не допустити зараження на початку сезону.
Якщо ж під час тривалого зберігання у зерні все ж з’являються шкідники, застосовують небулізацію за технологією Sojan препаратом «Пілігрейн». Для цього використовують мобільну установку з форсункою розпилення, компресором і щитом керування, яку встановлюють на норію або самоплив. Обробку контролює лабораторія: лаборанти визначають ступінь зараження, а майстри налаштовують необхідну подачу препарату.
«Обробка може проводитися перед завантаженням, а може — якщо вже є зараженість. Тоді треба перекинути зерно в інший силос, провести небулізацію і дати кілька днів, щоб препарат спрацював», — пояснює Павло Ткалюк.
Він додав, що таблетовані фосфінові засоби на підприємстві практично не використовують. Вони вважаються надто шкідливими під час закладання, потребують тривалого часу реакції, після них доводиться дочищати зерно, а запах від таблеток залишається надовго.
Відвантажують зерно переважно на залізницю: фронт подачі — 8 вагонів, добова потужність — до 24 вагонів. Відвантаження залежить від графіка роботи станційного маневрового, який приїжджає два-три рази на добу.
Елеватор повністю автоматизований, і управління всіма процесами здійснюється через систему SCADA. Оператор з одного комп'ютера повністю управляє всіма процесами. Приймання зерна та документообіг також є повністю автоматизованим, і в нього не втручається людина. Коли автомобіль заїжджає на ваги, щоб привезти продукцію, проба відбирається автоматично. Далі зразок пневмоподачею направляється в лабораторію, де лаборанти проводять повний розбір та аналіз. Автоматизовано підтягується вага автомобіля, і дані одразу завантажуються в систему 1С, дані одразу фіксуються. Процеси зважування, бутування та тарування також здійснюються автоматично. Оператор лише натискає кнопку, і формується ТТН.
Все це дозволяє утримувати відносно невеликий штат. Загалом працює 39 людей, у зміні — 9–11, залежно від обсягу робіт. Як зазначають у KMZ Industries, які поставляють обладнання для елеваторних комплексів, подібна автоматизація вже стала трендом у галузі.
«Через гострий дефіцит кадрів у галузі особливо затребуваними стають рішення, що мінімізують потребу в кількості персоналу на елеваторі. То ж перше рішення, що потребує впровадження — це максимальна автоматизація всіх процесів на елеваторі: від приймання до відвантаження зерна. Вона дозволяє зменшити залежність від кваліфікації працівників, виключити помилки так званого «людського фактору» і забезпечити стабільну роботу навіть за обмеженої кількості операторів», — пояснює керівник відділу продуктового маркетингу KMZ Industries Олександр Ткаченко.
Минулого року на «елеваторі прийняли близько 64–65 тис. тонн зерна, що склало 1,2–1,3 оберти. За словами керівника, цього року очікується приблизно такий самий обсяг продукції. 
Після кількох днів у дорозі ми побачили: головне слово для елеваторів 2025 року — адаптація. Елеватори змінюються під ринок, під клімат, під власні можливості. Холдингові підприємства оновлюють обладнання, впроваджують енергоощадні рішення та шукають баланс між технологічністю й економічною доцільністю. Саме ця гнучкість забезпечує стабільність галузі навіть у складних умовах.
Майя Муха, Олена Гайдук, Elevatorist.com
