АгроЕкспедиції 
Кабінет 
Нас змусили стати самостійними — українські фермери вкладаються у будівництво власних елеваторів, незважаючи на воєнні ризики. Агроекспедиція Елеватори-2025
Джерело фото: Elevatorist.com
Наша Агроекспедиція Елеватори-2025, за участі партнерів Crédit Agricole Bank, KMZ Industries та Sojam, розпочалася у Волині, а закінчилася в Сумській області. Половина з тих елеваторів, на яких ми побували — фермерські. Виробники інвестують у власне збереження та доробку зерна, обираючи незалежність від сторонніх елеваторів.
ТЗОВ «Україна-Баїв»: економія на сушінні й курс на енергонезалежність
Перше фермерське господарство, куди ми приїхали — ТЗОВ «Україна-Баїв». Підприємство сіє 11 культур, від озимого ріпаку до цукрового буряка. Потребують сушіння ріпак, пшениця, ячмінь, горох, соя, соняшник, кукурудза. В подальшому ФГ планує збільшити обсяги вирощування кукурудзи, тож під ці плани і почали у 2021 році будівництво власного зерносховища.
За два роки було збудовано першу чергу зерносушильного комплексу. Наразі комплекс дозволяє очищувати, сушити всі культури, які вирощує підприємство, а також забезпечує зберігання 4 тис. тонн та можливість одночасно приймати та відвантажувати зерно.
«Економія на сушінні значна: якщо сторонні компанії беруть 100–120 гривень за тонно-відсоток (особливо при сушінні кукурудзи), то власна економіка дозволяє сушити за 50 гривень за тонновідсоток, що мінімум у два рази краще», — каже директор господарства Ігор Павлович.
Сушать зерно на природному газі. Проведення газу до об'єкта зайняло два роки через бюрократичні моменти. Потужність сушарки від італійської компанії Strahl становить 400 тонн кукурудзи на добу (з вологістю до 30%).
Наразі загальні обсяги зберігання становлять 4,5 тис. тонн у новому комплексі та плюс 4 тис. тонн у підлогових складах. Але будівництво триває, і до нового сезону в «Україна-Баїв» встановить ще два силоси по 2 тис. тонн кожен, вони вже куплені і очікують на монтаж. Після завершення всіх об'єктів загальна потужність зберігання в господарстві (включаючи підлогові склади) становитиме близько 12 тис.тонн.
Відвантажують зерно на автотранспорт, на підприємстві для зручності та швидкості процесу на точці відвантаження встановлені ваги, що дає змогу уникати перевантаження автівок. Взагалі зерносховища максимально автоматизоване, його роботою керує 1 оператор. На кожному вузлі встановлено камери, які дають змогу оператору контролювати всі робочі процеси — від завантаження зерна в завальну яму до його вивантаження у машину. Ця програма — авторська розробка елеватора.
В більш віддалених планах господарства — надання послуг для фермерів, які працюють в регіоні. Для цього на підприємстві створять ліцензовану лабораторію, це планується зробити наступного року.
В «Україна-Баїв» також інвестували і в енергоефективність, придбали генератор, який дає змогу новому зерновому комплексу працювати в умовах блекауту. Під будівництво та енергобезпеку кредитувалися у банках. За словами керівника, розраховують на окупність кредитів за 3-4 роки.
СФГ «Поділля»: інвестиція у зберігання навіть у воєнний час
На Хмельниччині в СФГ «Поділля», попри війну, також вирішили побудувати власний елеватор — ТОВ «Стример Плюс». Рішення про будівництво було прийняте ще до початку війни. Реалізацію проєкту розпочали в травні минулого року. Наразі завершена перша черга будівництва зернокомплексу, на підприємстві встановили силос для зберігання зерна на 6,3 тис. тонн, зерносушарку Brice-Baker 14/24 потужністю 500 т на добу та оперативний хопер на 635 тонн. Все обладнання — від українського виробника KMZ Industries.
Власник СФГ «Поділля» Андрій Сопрук розповів, що господарство обробляє 1500 га земель, вирощують в основному сою та кукурудзу. І власний зернокомплекс дав змогу значно скоротити витрати.
«Користуватися сторонніми послугами виходить у 2,5-3 дорожче. Це лише по тонновідсотку по сушінню. Хоча, якщо включити елеваторний калькулятор, по всьому іншому ще дорожче», — каже господар.
Цього року на Поділлі дуже вологе зерно, але за словами виконавчого директора ТОВ «Стример Плюс» Івана Михальчука, надвисоку вологість кукурудзи вдається зняти до базису за один прохід, без ризиків для якості зерна.
Під індивідуальний запит від господарства сушарку зробили більш економічною, аби на елеваторі була змога працювати навіть в умовах блекауту.
«У більшості сушарок, коли йде старт, всі вентилятори запускаються одночасно. Це дає велике навантаження на енергосистему, і при умові роботи на генераторі не кожен це витягує. Ми зробили модифікацію програми у відповідності до якої вентилятори запускаються плавно та почергово, тим самим зменшують споживання та пік навантаження на генератор», — розповів регіональний представник KMZ Industries Антон Гончарук.
Руденківський елеватор ТОВ «Трейдсофткорн»: сонце, зерно і гнучкість бізнесу
Руденківський елеватор ТОВ «Трейдсофткорн» на Полтавщині — не фермерський, в компанії немає власних земель під обробку. Елеватор планувався під трейдинговий бізнес, але плани довелося поміняти. Оскільки компанія не входить до холдингів, ми вирішили розповісти про підприємство в цій підбірці, бо за своєю гнучкістю в прийнятті рішень елеватор ближчий до фермерських сховищ.
Зерносховище працює з 2020 року. Воно має 22 тис. тонн загальної потужності зберігання, а це 2 силоси по 6 тис. тонн від Лубнимаш, три оперативних хопери KMZ Industries та 2 підлогових склади на 5 тис. тонн кожний. Елеватор працює з усіма основними видами зерна та олійних, закуповує збіжжя та перевалює його. За рік підприємство робить 2-3 оберти. На Руденківському елеваторі встановлена зерносушарка Brice-Baker 16/72 виробництва KMZ Industries. Вона знімає 5% вологи по пшениці з потужністю 168 т/ год, і 10% вологості по кукурудзі з потужністю 65 т/год. Сушарка працює на альтернативному паливі з теплогенератором від GRECO group.
Руденківський елеватор максимально енергоефективний, він не залежить від централізованих енергомереж. Крім звичного генератора, на підприємстві встановлені сонячні панелі, і зерносховище не тільки забезпечує повністю себе електрикою, а й продає її.
«У нас встановлені сонячні панелі та акумулятори на 60 Квт. В сонячну погоду ми перекривали свої потреби і навіть експортували електроенергію в мережі. В хмарну погоду ми майже повністю забезпечуємо роботу підприємства. Оскільки ми являємося активним споживачем електрики, в першу чергу накопичуємо енергію для власних потреб, а реалізуємо надлишок. Система накопичення повністю себе виправдовує, окупність в неї від року до двох, в залежності від споживання», — розповідає керівник елеваторного напрямку ТОВ «Трейдсофткорн» Олександр Хохлов.
Від початку компанія мала намір побудувати доволі велике зерносховище, на 130 тис. тонн зберігання. Але від таких планів відмовилися: зерно, яке компанія закуповує, не потрібно зберігати на елеваторі довгий час, його майже одразу відправляють в порти.
Олександр Хохлов зазначає — місцеві фермери набудували власних елеваторів і продають збіжжя за сприятливих для себе обставин. Крім того, поблизу розташовано значна кількість елеваторів агрохолдингів, тож конкуренція в регіоні просто шалена. Тобто, в цьому регіоні для трейдингу більше немає сенсу вкладатися в масштабне будівництво потужностей збереження.
Тому компанія в подальшому трошки розширить сферу діяльності, до чистого трейдингу та елеваторних послуг додасть переробку. На території елеватору планують побудувати невелику птахофабрику та власний комбікормовий завод. Наявних потужностей, за словами керівника, вистачить аби забезпечити новий напрямок.
Зараз елеватор може приймати зерно з потужністю 150 т/год. Зерносховище має сучасну сертифіковану лабораторію, яка, крім стандартного контролю якості, може виявляти кількість та якість ГМО.
Хоча елеватор є маршрутним, зерно в порти відвозять власними автівками. Їх в компанії 12. Олександр Хохлов каже, що у такий спосіб немає зниження якості законтрактованої партії в дорозі.
СФГ «Урожай»: фермерський елеватор з потужностями холдингу
Елеватор СФГ «Урожай» — фермерський, але з нефермермерськими потужностями загального зберігання у 100 тис. тонн. Земель багато, господарство обробляє 12 тис. га, вирощує пивоварний ячмінь, пшеницю, соняшник та кукурудзу. Всі культури йдуть на довготривале збереження.
«Для якісного зберігання ячменю багато компаній використовують метод небулізації та обробляють від шкідників пивоварний ячмінь препаратом «Пірігрен». Саме так роблять всі провідні виробники солоду. І ми радимо всім, хто працює з цією культурою, використовувати даний спосіб знезараження зерна як найбільш ефективний та безпечний. Препарат жодним чином не впливає ані на якість, ані на солод у зерні, є всі відповідні сертифікати», — радить Вікторія Сичова, регіональний представник Західного регіону компанії Sojam.
Загальний обсяг зерна, який збирає СФГ десь і складає близько 100 тис. тонн, тобто зерносховище повністю перекриває потреби господарства у зберіганні. Крім самого елеватора, у підприємства є ще мережа токів, а це — додаткові обсяги для зберігання зерна.
Елеватор будували у 2019-2021 роках, тут є силосне та підлогове зберігання — силоси на 70 тис. тонн зерна, решта збіжжя йде в склади.
Підприємство надає послуги більш дрібним фермерам — зберігає зерно, очищує та сушить. За словами директора елеватору СФГ «Урожай» Володимира Шевченка, ціни на послуги середні по ринку, є постійні клієнти, але все ж першочергове призначення зерносховища — власне зберігання.
Цього року на Сумщині зерно, як і в більшості регіонів, поступає вологе. Крім того, в господарстві рано заходять у жнива, не залишаючи кукурудзу в полях надовго. Тож цього року 2 основні сушарки елеватора працюють багато. Кожна з сушок «Лубнимаш» має потужність 65 т/год, на ній знімають таку вологість, що можна зменшити до базису за один прохід. Якщо ж вологість перевищує 25%, таке зерно сушать на токах, на невеличких сушарках ДСП за два проходи, там зручніше вивантажувати партії між проходами.
«Цього року в Сумській області також спостерігається надмірна кількість опадів в період збирання кукурудзи та соняшника. Багато хто зараз має вологість кукурудзи понад 35%. Виробники, які мають власну зерносушарку на альтернативних джерелах енергії, не зупиняються і збирають врожай. Виробники без власного обладнання для сушіння кукурудзи зупинилися з двох основних причин: перша — існує черга на надання елеваторних послуг, друга — багато хто очікує заморозки (зниження температури хоча б до — 5° С, що може сприяти природному охолодженню зерна і зменшенню витрат на сушіння)», — прокоментував Ігор Гуржій, начальник управління агроекспертизи Credit Agricole Bank.
Оскільки зерно в СФГ «Урожай» якісно дороблюється та зберігається, продає його господарство здебільшого по вигідним цінам. Пікові продажі та відвантаження приходяться на листопад — лютий. На елеваторі є можливість вантажити автівки, але основний спосіб відправки — залізниця.
Відвантажити будь-яку законтрактовану партію для елеватора взагалі не проблема: елеватор маршрутний. Всі 54 вагони можна завантажити за добу. У СФГ «Урожай» — власний вагонний парк, повний комплект для маршруту. Крім того, підприємство купило власний маневровий локомотив та за свої кошти добудувало колію на станції, аби мати змогу ефективніше доставляти зерно у порти.
Зробити такі масштабні інвестиції у збереження та доробку, за словами директора елеватору СФГ «Урожай» Володимира Шевченка, змусила ситуація на ринку.
«Раніше було дуже проблемно і недешево закласти урожай на зберігання до стороннього елеватору; нескінченні черги на сушіння, незручний час для виробничих процесів, який назначав тобі елеватор. Наразі елеватор як бізнес більше не ефективний, бо аграрії хочуть самі керувати процесами. Ми були вимушені стати самостійними, і самі елеваторники посприяли цьому», — говорить Володимир Шевченко.
Щоб елеватору залишатись ефективним в нинішніх наших умовах, потрібно бути дуже гнучким в роботі та швидко реагувати на зміни на ринку. Саме такий спосіб роботи наразі демонструють фермерські підприємства, які майже в моменті трансформують роботу власних зерносховищ в залежності від своїх потреб.
Майя Муха, Elevatorist.com
