АгроЕкспедиції 
Біржа елеваторів 
Враження від сезону: елеватори напружуються чи занадто розслабилися?
На конференції AGRO UKRAINE SUMMIT запитали в учасників ринку їхні враження від зернового сезону 2024/25 та очікування від наступного МР. Чому елеватористи з одного боку розслабилися, а з іншого змушені затягувати паски, — читайте в матеріалі Elevatorist.com.
Нетиповий сезон для півдня та сходу
Учасники ринку кожного року називають сезон нетиповим, бо в агро постійно трапляються форсмажори. Але зараз така характеристика навіть трохи не дотягує до вражень від 2024-25 МР. Посуха на півдні та сході, зменшення обсягів зерна в частині регіонів України, зниження заробітків на сушінні, зростання конкуренції між елеваторами, здорожчення витрат підприємств та одночасно з цим — необхідність стримувати ціни на послуги. І це лише те, що на поверхні.
«Цей сезон запам’ятався малою кількістю продукції і відтоком деякої частини поклажедавців. У когось не вродило, хтось вивіз напряму зразу на порти, боячись зберігати. Теоретично зерно було, але на елеватори його везли мало», — розповідає керівник «Добронадієвського ХПП» «АГРОВІСТА» Ігор Заблоцький.
Він вважає, що ця тенденція буде зберігатися наступного року.
«Мабуть, це пов'язано з тим, що в нас набудували вагонів, накупляли автомобілів, і, на щастя, працюють порти Одеси. Все це сприяє швидкому відвантаженню продукції прямо з полів», — прогнозує керівник.
Аграріям на півночі та заході України з погодою в полях пощастило більше. Достатня кількість опадів дала можливість виростити якісний врожай, а тепла осінь — швидко його зібрати.
«Для всіх, хто «вище і західніше» Черкаської, Дніпропетровської областей сезон був дуже комфортний. Все визріло не те, що вчасно, а набагато раніше. Сезон сушіння і зберігання зерна був дуже комфортний, тому значно розслабив наших товаровиробників. Це сильно відчувається як по скороченню комплексних елеваторних програм, так по зменшенню програм локального покращення, особливо в планах подальшого розвитку сушіння зерна», — вважає експерт елеваторної галузі Ігор Проценко.
Важливо: Відновлення елеватора після обстрілів — порядок обстежень, сценарії робіт та поради фахівців
Як на елеваторах піднімають окупність
Для того, щоб триматися на плаву, доводиться скорочувати витрати та зменшувати інвестиції в розвиток. Це дозволяє підприємствам продовжувати роботу і навіть вдосконалюватися завдяки перегляду виробничих процесів.
За словами Ігоря Заблоцького, на підприємстві, яким він керує, скоротили витрати електрики: прибрали непотрібні прилади, вдосконалили технологічний процес, щоб зменшити кількість операцій.
«Якісь вторинні операції ми взагалі перестали виконувати. І згідно постанови НКРЄ, змушені були перейти на погодинний облік електроенергії (тобто з прив’язкою до динамічної ціни протягом доби). Зараз ми використовуємо саму дешеву електрику. Наприклад, з 11 ранку і до 4 годин вечора вартість електроенергії доходить до 10 копійок. А на вечір, з 19.00 і всю ніч вона може коштувати 9-10 гривень за кіловат», — пояснює директор «Добронадієвського ХПП».
Також цікаво: Хто має найбільше вагонів-зерновозів? Огляд агрокомпаній
Боротьба за клієнтів
Загальний фон останніх сезонів — зменшення кількості поклажедавців та збільшення конкуренції. Як відмічає керівник «Агродар-Бар» та «Жмеринського елеватора» компанії «Агропросперіс» Роман Андрейків, зерносховища поступово стають виключно точкою трейдингу.
«Взагалі зараз ми рухаємося до такої моделі, коли вже більше працюємо з зерном під трейд. Фермера все частіше доводять продукцію до якісних показників на своїх потужностях, самі зберігають і привозять на елеватори тільки з метою реалізації та завантаження на залізницю», — розповідає Роман Андрейків.
Ще одна проблема — відсутність ПДВ у фермерів-ФОПів. Через це трейдери, які зазвичай закуповують зерно через зерносховища, відмовляються мати з ними справу. У результаті багато фермерів змушені відвантажувати врожай напряму з поля до порту, попри втрати в ціні.
Чутки також псують бізнес. Стереотип про те, що в кожній лабораторії елеватора хочуть обдурити щодо якісних показників, досі присутній. Як і недобросовісна конкуренція.
«Підливає масла у вогонь недобросовісна конкуренція. Наприклад, коли фермер привіз своє зерно на один елеватор, але пробу завіз і на інший. А там йому зробили фейковий аналіз із кращими показниками, і кажуть: «Вас надурили, везіть зерно тільки до нас», — ділиться один з учасників ринку.
Також цікаво: Як закордоном консервують зерно?
Елеваторні потужності будують, але для переробних підприємств та фермерів
Попри загальний тиск на ринок, будівництво нових зерносховищ не зупинилося — навпаки, стабільно триває.
«Незважаючи на складну ситуацію, в Україні продовжується будівництво нових елеваторів та розширення існуючих потужностей. Попит точно не зменшився… Якщо говорити про нас, то порівнюючи початок червня 2024 та 2025, то приріст обʼєму замовлень складає близько 15-17%. Досить великий перелік наших потенційних замовників вже мають проєктні рішення, майданчики під будівництво або розширення існуючих потужностей, готові кошториси, але чекають покращення ситуації в безпеці (Північні та Східні регіони) або хоч прогнозованої стабільності», — розповів комерційний директор KMZ Industries Олександр Небеський.
Він додав, що зараз компанія має в роботі 173 проєкти малих, середніх і великих об’єктів. При цьому за останні два сезони в будівництво елеваторів інвестують переробники або аграрії, які хочуть зайти в переробку. Вони зводять зерносховища, що працюватимуть в тандемі із переробними підприємствами, комбікормовими та біоетанольними заводами.
Продовжують будувати елеваторні потужності і фермери.
«Якщо раніше в будівництві домінували великі агрохолдинги, то тепер ініціатива все більше переходить до середніх та малих агропідприємств. Зростає кількість фермерів, які будують власні зерносховища. Це дозволяє їм зберігати врожай до вигіднішої ціни та зменшити залежність від сторонніх елеваторів. Деякі фермери також надають послуги зберігання іншим аграріям, що знаходяться поруч з ними», — зазначає Олександр Небеський.
Експерт каже, що найбільше замовників зараз, прогнозовано, із західної частини України. Але є низка замовників із Київської, Черкаської, Кіровоградської областей.
Читайте також: Експорт української пшениці та кукурудзи в новому сезоні — прогноз обсягів та напрямків збуту
Чого очікують елеватористи наступного сезону
Керівник «Добронадієвського ХПП» наступного маркетингового року прогнозує приблизно такі ж об’єми продукції, але гіршу ситуацію в плані доходів.
«Думаю, що буде гірший фінансовий результат. Все подорожчало, але вартість обслуговування ми збільшувати не будемо», — зазначає Ігор Заблоцький.
Крім того, на зерносховищах все більше загострюється питання персоналу.
«З одного боку, треба захищати країну, а з другого, — людей на виробництві стає все менше і менше. І отут незрозуміло взагалі, як правильно чинити. Оце найболючіше», — ділиться Ігор Заблоцький.
Ігор Проценко зауважує, що елеватористи розслабилися через два сухих сезони поспіль. Якщо станеться вологий рік, то він може застати галузь не готовою до інтенсивної роботи.
«Найстрашніше не так вологе зерно, а його пізнє визрівання, коли ми провалюємося в сезон сушіння на листопад, грудень, січень. Тоді маємо зовсім інші витрати, великі черги, ажіотаж, безумні розцінки за послуги. При такому сценарії сильно зростуть втрати в полі», — каже експерт.
Він зазначає, що цього року через холодну весну вже сповільнився ріст ярих культур.
Хоча немає універсального рецепта підготовки до всіх можливих проблем наступного сезону, але експерти радять підстрахуватися там, де тонко, і бути гнучкими.
«Успішними будуть ті гравці, які швидко адаптуються: автоматизують процеси, зменшать енергозалежність, запропонують нові послуги й працюватимуть ближче до аграрія», — підсумував Олександр Небеський.
Олена Гайдук, Elevatorist.com
