Дешевий газ, краща альтернатива, дефіцит операторів — як сушили зерно цього сезону
Період активного сушіння зерна цього маркетингового року обійшовся без глобальних викликів. Перебоїв з електропостачанням практично не було, ціна на газ знизилася в порівнянні з роком до цього. Ситуацію в деяких регіонах затьмарила висока вологість і низька ціна кукурудзи, тому аграріям було вигідніше залишати її зимувати в полях. Про те, як оцінили рік на елеваторах та чи продовжиться активне переведення зерносушарок на альтернативу, Elevatorist.com дізнавався в активних учасників процесу.
Ціни на газ і на альтернативу
Директор елеватора «Ханзе Агрі» Роман Лукашенко розповів, що рік видався глобально вдалим. Із позитивного — компанії вдалося законтрактувати 80% потрібного об’єму газу по найменшій ціні на ринку на той момент — 13 тис. грн за кубометр.
«На сушарці з твердим паливом сушили пшеницю, соняшник, сою, то собівартість сушіння була від чотирьох гривень тонно-відсоток, а на кукурудзі до 10-12. Газ був дорожчим, — десь близько 16-17 гривень за т/%», — зазначив Роман Лукашенко.
Генеральний директор елеватора «Агродар-Бар» компанії «Агропросперіс» Роман Андрейків розповів, що на підприємстві цього року в основному користувалися природним газом. Тариф на сушіння був в діапазоні 98-130 грн за тонну зерна залежно від культури.
«У нас на елеваторі є три види палива, і наші сушарки можуть використовувати один з трьох, який нам цікавий у даний момент, — чи це природний газ, зріджений чи тверде паливо. У цьому році ми в основному працювали на природному газу. Зріджений не був цікавий, а тверде паливо з ціною на газ були майже на одному рівні. Можливо, газ на якусь гривню дорожчий, але різниця не є значною з урахуванням комфортності роботи, технологічно і так далі», — розповів Роман Андрейків.
Він зазначив, що в основному зерно сушили на природному газу, хоча невеликі партії доводили до потрібної вологості і на твердому паливі. Але воно було закуплене в період міжсезоння.
«При сьогоднішній ціні на газ нам було цікаво використовувати тверде паливо, яке ми закуповуємо по низькій ціні. У міжсезонні ми закупили запас палива за половину від сьогоднішньої вартості. Тому за рахунок цього ми економимо», — каже керівник.
Читайте також: Елеваторне обладнання, яке стало топом продажів у 2023 році — що говорять виробники
На елеваторах компанії «Агротехніка» («Пан Курчак») використовують альтернативне паливо для сушіння зерна. Для цього встановили теплогенератори компанії GRECO group. Як розповів керівник елеваторів компанії Андрій Глубіцький, на підприємствах працювали з різними видами палива та сформували своє бачення відносно їхньої ціни і продуктивності.
Наприклад, вартість сушіння на енергетичній вербі на елеваторі склала до 9 гривень без ПДВ за тонно-відсоток вологи. Але це паливо програє через низьку тепловіддачу.
«Енергетична верба і соснова щепа мають однакову вологість, але верба не має такої тепловіддачі, тому продуктивність сушіння падає відсотків на 20», — пояснив Андрій Глубіцький.
Як експеримент, на елеваторі використовували і соснову щепу. Як розповів керівник, вартість такого сушіння — 11,50 грн за т/% без ПДВ. Але найкраще Андрій Глубіцький відгукується про пелету з лушпиння соняшника.
«Пелета дає більшу продуктивність, на ній ми сушили за ціною приблизно 10 гривень за тонно-відсоток. Тобто, зараз при ціні пелети і продуктивності палива це найкращий варіант. Що буде в наступному році, побачимо по вартості, але досвід позитивний. Дуже зручно сушити, автоматично можна все робити», — розповів Андрій Глубіцький.
Він зазначив, що зараз на соняшник ціна невелика, відповідно, і пелета дешевша.
Також цікаво: Підсумки будівництва елеваторів-2023 та плани на 2024 рік
Технічні виклики сушильного сезону
Також ми запитали в учасників ринку, чим саме відзначився сушильний сезон-2023 на їх підприємствах.
«Із неприємного — це те, що частина зерна залишилася в полі взимку і, відповідно, завершували збирання буквально 1 лютого. Зерно вже було пошкоджене», — зазначив Роман Лукашенко.
Він розповів, що кукурудзу не встигли зібрати вчасно і частина лишилася в полі . Наслідки — 15% кукурудзи, яку збирали з поля, пошкоджена.
Невеликі «порції» зерна, які доставляли на елеватори, і заборона руху під час комендантської години призвели до того, що на сушіння витратили більше природного газу, ніж могли б. А все тому, що доводилося часто зупиняти обладнання.
«Минулого сезону за світловий день привозили великий об'єм зерна, який сушили до ранку наступного дня, — і так по колу. В цьому сезоні вийшло, що зерна возили небагато, його встигали посушити до середини ночі, і зупиняли сушарку, а на ранок знову треба сушити. І оці часті вимикання-вимикання сушарки призвели до того, що у нас на тонно-відсоток вийшли невеликі перевитрати газу. Минулого сезону «на круг» йшло приблизно 1,15 кубометра, а цього — десь 1,34», — розповів Роман Лукашенко.
На елеваторах «Агротехніка», де для сушіння використовують лише альтернативне паливо. Щоб справитися з потоком зерна, влітку 2023 року на підприємстві встановили додаткові потужності.
«У нас був теплогенератор на 6 МВт, влітку ми доставили ще один на 3 МВт на ту ж саму сушарку. До цього в обладнанні була недостатня подача повітря, тому воно мало нижчу продуктивність. При плануванні сушарок продуктивністю 500 тонн на добу потрібно брати один чи два теплогенератори потужністю не менше 8 мегават загалом», — розказав Андрій Глубіцький.
Він зазначив, що додатковий генератор дозволив збільшити продуктивність сушіння по кукурудзі приблизно на 10%. Ще 10% додало використання соняшникової пелети в якості палива.
«Тобто загалом у нас виросла продуктивність сушарки, ми цим задоволені. Під час збирання зерна не встигали досушувати, тому що фермери намагалися збирати якнайшвидше. На території були великі кагати зерна, але поступово це все вирішили, і той об'єм, який планувався, майже пересушили», — каже керівник.
Дефіцит операторів зерносушарок
Спільною проблемою всіх елеваторів зараз є проблема дефіциту кваліфікованих кадрів.
На елеваторі «Ханзе Агрі» мобілізували відразу двох операторів зерносушарок. Як розповів Роман Лукашенко, на ці посади взяли працівників, які два роки відбирали проби зерна для лабораторії.
«Вони бачили цю сушарку, як вона працює, тому ми їх забрали на елеватор і почали вчити. Це краще, ніж людину починати вчити з нуля. Щоб стати гарним оператором, треба один-два-три сезони просушити, треба досвід. Чим довше він сушить, тим краще розуміє фізику, специфіку, нюанси. А нові люди, які приходять, звичайно, це ризик отримати на виході неякісне зерно, ризик пошкодження обладнання, загоряння», — каже Роман Лукашенко.
На елеваторі «Агродар-Бар» операторів забронювали від мобілізації.
«Станом на зараз майже всі наші оператори штатні продовжують працювати. Так, ми їх бронюємо, вони входять в кадровий кістяк компанії. Але є в нас і оператори, які були мобілізовані в першій хвилі, коли ніхто нікого не бронював», — розповів Роман Андрейків.
Ситуацію ускладнює і те, що в українських навчальних закладах готують операторів, які ознайомлені лише з теорією роботи. Як наголосив Роман Лукашенко, самій роботі спеціалісти навчаються безпосередньо на підприємствах.
«У навчальному закладі отримують теоретичні знання, і, оскільки сучасної матеріальної бази там може не бути, вчаться по плакатам, картинкам, стендам. Теорію вони вивчають, а практику, — на жаль, для нас, на щастя, для них, — вони вже проходять безпосередньо в реальних умовах на підприємстві», — каже Роман Лукашенко.
Ситуація складається так, що швидко проблема з кадрами не вирішиться.
Перспективи
Сподіваємося, що наступний період активного сушіння пройде не гірше: з комфортними цінами на всі види палива і з нормальною вологістю зерна. Якщо так і буде, чи збережеться тенденція переведення сушарок на альтернативу, виходячи з сьогоднішньої вартості газу? Елеватористи кажуть, що збережеться, хоча зараз такі інвестиції можуть виглядати не дуже привабливо в короткостроковій перспективі.
«Природний газ — викопне паливо, і рано чи пізно ціна на нього буде рости. Це загальносвітова тенденція така. Відповідно, щоб бути конкурентним і мати гарні прибутки, аграрії все одно будуть переобладнувати сушарки під тверде паливо незалежно від того, що початкові капітальні інвестиції досить великі, але вони виправдані», — зазначив Роман Лукашенко.
Привабливість таких інвестицій залежить від об’ємів зерна, які планують сушити на елеваторі. За словами Романа Лукашенка, період окупності теплогенератора на деяких підприємствах складає до трьох-чотирьох, максимум п'яти років.
Олена Гайдук, Elevatorist.com