АгроЕкспедиції 
Біржа елеваторів 
Відключення електроенергії: яка ситуація складається на елеваторах?
Джерело фото: Elevatorist.com
В результаті російських атак по енергетиці України постраждало близько 40% потужностей. По всій країні без світла залишилися мільйони людей, Укренерго ввів віялові та аварійні відключення. Повноцінно стабілізувати систему досі не виходить, ще багато областей страждають від відсутності енергопостачання.
Безумовно, цю ситуацію відчули на собі і елеваторні господарства. Тож ми розпитали у ринку — як відключення впливають на роботу зерносховищ, і що буде з зерновим сектором, якщо ворожі удари по енергетичних потужностях продовжаться?
Що вже відбувається на елеваторах без електрики
Операційний директор ГК G.R. Agro Артем Ремпен говорить, що елеватори їхньої компанії вже повною мірою відчули на собі всі особливості роботи в умовах відключень електрики. На деяких елеваторах світло вимикають на декілька годин, на одному навіть цілий день його не було. Не оминув блекаут і офіс Групи.
«Офіс вимкнули досить таки не очікувано. В цей час елеватори компанії працювали, відвантажували зерно, робочий процес ішов повним ходом. А документи в офісі підготувати було не можливо через відключення. Через це всі машини встали, бо їхати їм без документів не можна», — розповідає Артем Ремпен.
Світла в офісі тоді не було до кінця робочого дня. Машини на елеваторах простояли до самого ранку, поки їх змогли оформити. Тому компанія придбала генератор для офісу і Старлінк, аби забезпечувати постійний зв'язок.
На елеваторах ГК G.R. Agro електрику у пікові часи вимикають постійно, по 3-4 години на день. Вимикають обидві гілки, які заходять на підприємства, і перемикатися на другий вхід не вийде. До цієї ситуації потрібно додати ще й комендантську годину, робітники за 2 години до її початку вже мають збиратися додому — треба встигнути помитися, передягтися, добратися додому і бажано по дорозі додому зробити необхідні покупки. Тож часу для повноцінної роботи елеватора не так вже й багато. Під час відключень спочатку фермери дуже сварилися, але що ж можна зробити в такій ситуації?
«Відключення впливають сильно. Вони збивають з ритму роботи. Ви ж розумієте: не вивантажили машину — комбайн не пішов на друге коло. У підсумку всі нервують: працівники елеватору, фермер, а якщо комбайн орендований, то нервує ще й власник комбайну», — каже Артем Ремпен.
Зараз на підприємствах вже приблизно знають часи, коли не буде світла. Тому попереджують дзвінками клієнтів, щоб ті мали змогу оптимізувати власний процес збирання кукурудзи. А ще в ці часи не завантажують сушарки зерном, бо вже якось отримали негативний досвід швидкого аварійного вивантаження зерносушарки під час знеструмлення.
Що буде з зерновим сектором без електрики
Відключення на кілька годин вже додає труднощів роботі елеватора. Якщо електрики не буде днями, то буде біда, вважає Артем Ремпен. Довгострокове відключення приведе до колапсу економіки взагалі і зернового сектору зокрема.
Артем Ремпен наводить дуже простий приклад — майже на всіх елеваторах стоять електронні ваги. Тобто, навіть зважити зерно — проблема. До речі, на елеваторах G.R. Agro коли встановлювали нові ваги, старі механічні не прибрали. Не знаю навіщо, але залишили, — так і сказав операційний директор.
Але хіба це буде єдина проблема?
«Гіпотетично, засобами малої механізації, телескопічними навантажувачами, тракторами з ковшами, які можуть навантажувати автівки, плюс механічні ваги, ми б могли повільно вантажити машини. Але розуміємо, що залізниця без електрики їздити теж особливо не буде. Залишається тільки європейський кордон і машини, один шлях», — прораховує ситуацію фахівець.
За його словами, перевалки також можна переорієнтувати. Їх можна обладнати перевантажувальними транспортерами, запитати їх від валів тракторів і перевалювати без електрики. Але доведеться «вірити» в документи, зважувати буде неможливо, механічних ваг зараз не знайти.
Артем Ремпен каже, що зберігати зерно без електрики буде можна. Генератор на 90 КВт забезпечить роботу транспортерів однієї ділянки зерносховища. Набагато гірше йдуть справи із сушарками, які зараз залучені у прийманні кукурудзи, адже почалися жнива цієї культури.
«У сушарки вентилятори по 120 КВт, плюс інфраструктура навколо сушарки, транспортери. А генератор на 250 КВт це вже спеціалізована техніка, її так запросто не підеш і не купиш — її треба замовити, дочекатися. А кукурудзу кудись дівати потрібно», — пояснює спеціаліст.
Артем Ремпен додає, що вщент знищити енергетичний сектор ракетними ударами не така проста справа як здається, всю генерацію не зруйнують. Але відновити роботу ушкоджених ділянок — це потребує часу. Часу та запчастин, які стануть у дефіциті.
«Вони спершу по генерації били, потім зрозуміли що це не може завдавати шкоди. Ви уявляєте собі ТЕС, яка це споруда? Ну влучили вони в неї, вибили шматок стіни, постраждали люди можливо. Навіть якщо 1 турбіну з 8 зірвало з місця, то 7 залишилося. І вони зрозуміли, що краще бити по транспортуванню, бо ввести назад в баланс енергосистему — це десь 2 тижня. Попрацювати перемикачами, подивитися, що де і як завантажується і знов все у коло зібрати. Тому питання у тому, скільки часу потребує відновлення, знищити сектор вони не зможуть. Вивести з ладу надовго — так, це вони можуть. Це буде дуже сумно, бо значна частина економіки постраждає», — говорить Артем Ремпен.
На елеваторах «Волинь-зерно-продукт», що знаходиться на заході країни, не було тривалих відключень електрики.
«В компанії передбачали ситуацію з електроенергією та можливими перебоями з постачанням також і природного газу. Тому керівництво оперативно відреагувало на зміну обстановки: на підприємства закупили потужні генератори, Які здатні забезпечити сушку, вентиляцію та транспортування зерна по елеватору. Також провели диверсифікацію постачання природного газу, змонтувавши на 4-х об’єктах пропан-бутанові установки», — пояснила головний технолог компанії «Волинь-зерно-продукт» Оксана Мандрика.
Отже, якщо елеватори хоч якось, а зможуть робити — можливо, у нічну зміну, то підприємства з циклічним виробництвом, такі як ОЕЗи, зупиняться.
«ОЕЗи відключаться, вони зможуть працювати лише на пресових ділянках, не запускаючи екстракцію. Але це мінус половина продуктивності одразу. Харчовики, та частина, що виробляє кетчуп чи майонез — вони зможуть працювати. А ось крохмало-патоковий комбінат — він стане, в нього цикл як на ОЕЗі, і там не можна взяти й повимикати реактори та ферментатори. Такі виробництва, звичайно, постраждають», — прогнозує фахівець.
У разі реалізації цього сценарію на українців чекають лихі часи. Продукти в нас стануть в основному імпортні, це будуть продукти довгострокового зберігання, бо холодильники не працюватимуть.
«Забезпечити магазин генератором — то це продукти в ньому мають коштувати дуже асоціально», — каже Артем Ремпен.
Тож нехай цей сценарій краще не справдиться, ніде і ніколи. А про те, як зберегти зерно, якщо раптом не буде електрики тривалий час, читайте в наступному матеріалі.
Майя Муха, Олена Гайдук, Elevatorist.com
