АгроЕкспедиції 
Кабінет 
«Ефект Равлика»: як МХП приборкує тисячі тонн пластику та економить на логістиці
Полімерні рукава для зберігання зерна — це вигідна альтернатива стаціонарним ємностям, але й виклики. Наприклад, утилізація пластику після розвантаження. Якщо господарство використовує багато рукавів на сезон, то складання силобегів, їх завантаження в машини — це трудозатратний процес. Логістика теж може бути проблемою — везти рукави на переробку недешево, тому завдання — максимально запакувати вантажівки. А як це зробити, якщо під руками м’яка безформенна маса, де більше повітря і органічних відходів, ніж силобегів?
Проте ринок завжди реагує на виклики, тому виробники запропонували змотувачі для полімерних рукавів. Elevatorist.com поспілкувався з компанією «Чисте поле», яка розробила і виготовляє змотувачі «Равлик» та з міжнародною компанією у сфері харчових та агротехнологій МХП, де користуються обладнанням уже кілька років. Дізналися, як це працює та скільки часу, простору й пального економить аграріям.
Проблема — гори пластику
Після сезону в господарствах залишаються гори використаних силобегів — це хаотична маса, яка займає багато простору й навантажує працівників зайвою роботою. І чим більше рукавів використовує господарство, тим складніше й дорожче організувати їм шлях до утилізації.
Як нам розповіли в МХП, загалом за сезон тільки на групі елеваторів Західного регіону використовують близько 1200–1500 рукавів. Після розвантаження пластик залишали розмотаним або змотували вручну.
«В процес залучали три-чотири працівника, плюс телескопічний навантажувач. Збирання та складання пластику займали багато часу, а ще ж впливали погодні умови. Дощ, сніг, вітер теж ускладнювали цей процес. Загалом це все дуже трудомістко й малоефективно», — розповідає регіональний керівник із виробництва групи елеваторів Західного регіону МХП Володимир Струк.
Використаний пластик займає багато місця, а це критично для агропідприємств. Як зазначив Володимир Струк, іноді гори рукавів простягалися площею 20 на 20 метрів.
Головний інженер Яготинського та Андріяшівського елеваторів МХП Володимир Зінченко розповідає, що на господарствах не було можливості, щоб нормально скласти рукави для подальшої утилізації.
«Наприклад, у Яготині рукава — основний спосіб зберігання зерна. За рік на елеваторах північного регіону ми використовуємо 300–400 силобегів. Після розкриття складали, як могли, але вантажити їх дуже незручно. Пластик не вдається нормально взяти ні фронтальним навантажувачем, ні чимось іншим. Доводилося закидати рукави в машини вручну, а це сили й час, які просто безцінні», — згадує Володимир Зінченко.
Після використання таку величезну кількість рукавів треба утилізувати. Їх здають на переробку. Сировина має свою вартість, а враховуючи кількість силобегів у МХП, немаленьку. Проте на ціну, яку дає за рукави переробник, впливає засміченість — залишки зерна, землі. Як розповів Володимир Струк, «ручна» робота з пластиком оберталася ще й тим, що компанія втрачала значну частину вартості. За його словами, вручну в машину можна завантажити максимально 8 тонн силобегів, з них контрагент міг зняти 50% ваги через засміченість.
Цього сезону переробники пластику мають ще жорсткіші вимоги: за використані рукави, складені вручну, аграрії взагалі не отримують плату.
«Зараз переробники готові купувати плівку, лише якщо вона змотана в рулони та нормально завантажена в машину. Коли ж її привозять навалом, тоді забирають безкоштовно, а деякі підприємства взагалі відмовляються через високий рівень забруднення, понад 30%», — зазначив засновик компанії «Чисте поле» Тарас Лисенко.
Саме перед таким викликом постали на елеваторах МХП, де кількість використаних рукавів вимірюється тисячами.
Як Равлик позбавив половини проблем
Роботу з «Равликом» у МХП почали після розмови з Тарасом Лисенком. Якось під час навчань із використання полімерних рукавів керівник компанії «Чисте поле» сказав, що в Європі є змотувачі для пластику, і він хоче створити такий пристрій, але потрібна база для випробувань.
«Ми дали йому базу — наш елеватор у Городенці. Там почали робити перші тестування «Равлика 1.0». Вдосконалювали, поправляли, а далі відвезли його на «Краснянський елеватор». У Красному обладнання теж проходило польові доопрацювання, ми надавали зворотний зв’язок виробнику. І вже на третій елеватор, — на Ямпільський, — привезли «Равлик 2.0» з доопрацюваннями, там відбулося кінцеве тестування», — розповідає Володимир Струк.
МХП закупили змотувачі для всіх підприємств, які працюють із рукавами, — експлуатують 11 змотувачів «Равлик 2.0». Володимир Струк каже, що практики продовжують обмінюватися фідбеком із «Чистим полем».
Зараз схема роботи значно ефективніша. Для змотування рукавів залучають тільки двох людей: механізатора з трактором 120 к.с. і помічника.
«Трактор із ПНП-2 під’їжджає безпосередньо до місця розпаковки, змотує рукав та одразу транспортує його до зони складування. Середній час змотування одного силобега — близько 3 хвилин. У пікові періоди можемо змотувати до 50 рукавів на добу», — каже Володимир Струк.
На «Яготинському елеваторі» також розповіли алгоритм роботи. Змотуванням рукавів займаються працівники з бригади пакування/розпакування. Володимир Зінченко розповів, що бригада організовує процес так, як їм зручно. Наприклад, змотують рукав «Равликом» безпосередньо з розпакувальної машини. Керівник згадує, що вперше тестував пристрій від «Чистого поля» на брудних розмотаних рукавах.
«В пластику були кілограми води, але змотувач спокійно потягнув його. У «Равлика» вистачає потужності забирати різну плівку: чисту, брудну, з грязюки, з розпакувальної машинки і всіх інших процесів», — каже Володимир Зінченко.
Практики зазначають: завдяки тому, що «Равлик» щільно змотує плівку, вона залишається чистою. Володимир Струк поділився, що зараз практично немає актів про засміченість від переробників, а якщо і є, то втрати складають до 5 %.
Логістику також оптимізували.
«Раніше ми завантажували в машину до 8 тонн пластику, це максимально, і тривав процес 12 годин, а зараз — 18 тонн за 2–3 години. Використовують телескопічний навантажувач, та ще один працівник контролює процес», — пояснює Володимир Струк.
Як вигідно здавати силобеги на переробку?
Вартість кілограма плівки з використаних рукавів коливається від 3 до 8 грн залежно від регіону й заводу. Тарас Лисенко каже, що якщо раніше переробники приїжджали й забирали сировину в аграріїв, то тепер, зазвичай, чекають поставок. Проте цієї зими плівку майже не приймали на переробку, оскільки блекаути зупинили роботу заводів. Зараз ситуація зі світлом вирівнялася, переробники почали працювати, але втрутились ціни на пальне і здорожили логістику
«Зима показала, що найголовніше в процесі збору рукавів — можливість їх зібрати й дочекатись слушного часу, щоб було світло, нормальна логістика й гарна ціна на пластик», — зазначає Тарас Лисенко.
З іншого боку, оскільки зростають ціни на нафтопродукти, то росте і вартість сировини, — у тому числі, і полімерних рукавів. Закупівельні ціни на вторсировину зростуть вслід за здорожчанням первинної. Тому експерт рекомендує фермерам користуватися змотувачем, щоб дочекатися кращої ціни: щільно змотані рукави можуть лежати до 2 років, очікуючи переробки.
Логістика також стає вигідніша за рахунок змотування рукавів. Якщо вартість машини складає 50 000 гривень в один кінець, то везти 5–6 тонн вторинної сировини не вигідно.
«Самі переробники вже кажуть наступне: якщо ви привозите плівку навалом, не змотану, то її заберуть безкоштовно, і то не всю, а лише чистішу. Коефіцієнт забруднення сягає іноді 30 % плюс, з такою плівкою важко працювати. Тобто ми підходимо до ситуації, коли плівку з рукавів у рулонах будуть купувати, а навалом — приймати безкоштовно. І це я вже чую не від одного переробника», — каже Тарас Лисенко.
Чому європейські покупці скоро запитають аграріїв про долю використаних рукавів?
Директор представництва Dow Europe GmbH в Україні Олександр Олександров каже, що проблема утилізації агроплівок — це не лише українська, а глобальна історія.
«З 2018 до 2030 року споживання плівок у світі може зрости на 50 % і досягти 9 млн тонн. У Європі вже сьогодні використовують від 1 до 1,3 млн тонн агроплівок на рік. Оскільки вони не розкладаються, їх потрібно збирати та переробляти — замикати коло використання. У Європі сільськогосподарські плівки вже на 40% складаються зі вторинних матеріалів», — пояснює експерт.
Олександр Олександров розповів, що в Німеччині, Франції діють компанії-підрядники, яким агрогосподарства делегують збір, перевезення та переробку рукавів. В Україні ж аграрії мають самостійно вирішувати ці питання за допомогою всіх можливих опцій для прискорення процесу, і зважати ще й на те, що це може вплинути й на експорт зерна.
Тарас Лисенко пояснює, що компанії, які працюють із розвиненими країнами, намагаються відповідати стандарту ESG (Environmental, Social, and Governance). Він охоплює три ключові сфери: екологію, соціальну відповідальність та управління. Ця система покликана виділити відповідальних виробників як звичайної, так і сільськогосподарської продукції.
Стандарт регулює управління відходами, викидами CO2, використанням ресурсів, переробкою матеріалів. Є також соціальна відповідальність, умови праці, безпека робітників, взаємодія з громадянами і прозорість.
«Равлик» закриває два питання з перелічених. По-перше, компанії, які використовують змотувач, відповідають політиці управління відходами і зниженню викидів CO2. Це й перший крок до повторного використання ресурсів, й економія пального для перевезення пластику. По-друге, — соціальна відповідальність, бо змотувачі покращують умови праці. Оператор не збирає рукав самостійно, а лише направляє його для роботи обладнання», — наголошує Тарас Лисенко.
Олена Гайдук, Elevatorist.com
