Полімерхімгруп: шлях від поліуретану до заводу елеваторного обладнання

Завод «Полімерхімгруп» зайшов в агроринок кілька років тому з промислової сфери і амбітно почав розвиватися в елеваторному напрямку. На 2022 рік у підприємства були серйозні контракти з крупними елеваторними холдингами. Угоди на п’ять з них відправили на підпис поштою 23 лютого… Попри всі труднощі зараз завод не здається, працює і відвантажує на елеватори свою продукцію — транспортне обладнання, самопливне обладнання та  футерування до нього. Про історію розвитку, сьогодення та плани «Полімерхімгруп» сайту Elevatorist.com розповіли керівники підприємства.

Агроісторія Полімерхімгруп

Завод «Полімерхімгруп» працює з 2008 року. За цей час значної трансформації зазнали як лінійка продукції, так і напрямки розвитку. Якщо до 2019 року в «Полімерхімгруп» орієнтувалися на співпрацю з промисловими підприємствами і виготовляли манжети для труб високого тиску, то зараз це завод елеваторного обладнання та поліуретанових виробів. 

«До 2019 року у нас були разові замовлення від агроринку, які приходили «своїм ходом». Потім ситуація почала змінюватися, у 2020-му році ми закрили старий напрямок і вирішили повністю зорієнтуватися на агро. Зайшли у цей ринок з унікальною розробкою —  вставкою для футеровки самопливного обладнання з двома фланцями. Це була перша вставка такого плану, яка з’явилася в Україні»,— розповідає комерційний директор ТОВ «Полімерхімгруп» Олена Долженко.

Відразу зі старту у 2020 році компанія отримала та реалізувала крупний контракт для «Старокостянтиновського МЄЗу» «Кернела». «Взяти» контракт допомогла розробка, яку у «Полімерхімгрупп» виконали ще у 2016 році. Тоді спеціалісти заводу розробили і виготовили поліуретанові суцільнолиті вводи.

«Коли ми побачили ці позиції у списку виробів у тендері, зрозуміли, що для нас не буде проблемою їх виготовити. На сьогодні ми розробили всі конструктиви вводів. Це ціла номенклатура, починаючи від різних діаметрів та градусів, закінчуючи різними видами –— одинарним, подвійним, тощо. У нас є ряди матриць, на сьогоднішній день близько 200, які дозволяють виготовляти та компонувати всі вироби»,— ділиться керівниця.

Після співпраці з «Кернел» завод «Полімерхімгруп» буквально «увірвався» в ринок. За словами Олени Долженко, це замовлення підштовхнуло підприємство зайнятися новою для них справою — випуском  самопливного та транспортного обладнання. Почалося все з того, що для виготовлення вставок на самопливи для МЄЗу потрібна була велика кількість матриць. Щоб не схибити у їхньому конструктиві, завод взяв у штат два конструктора. Далі знадобився механозбірний цех. Запрацювали три зварювальні пости.

«А потім ми подумали, чому б нам не виготовляти обладнання в цілому, адже матриці дуже схожі за конструктивом до самопливів, і у нас вже багато чого є для цього процесу. Ми додали потужностей, і плавно стали заводом поліуретанових виробів та самопливного обладнання. Таким чином поліуретан із головних напрямків став всього лише одним з трьох. Інші два —  виготовлення транспортного та самопливного обладнання», — пояснює комерційний директор ТОВ «Полімерхімгруп».

Задача №1 — якість продукції

Незалежно від того, що виготовляє завод «Полімерхімгруп», головна задача — надати клієнту продукцію високої якості. А для цього, за словами Олени Долженко, дуже важливо дотриматися головних аспектів: правильної організації процесу виробництва, дотримання всіх технологічних вимог та використання високоякісної сировини. Коли в чомусь із цього є порушення, то ніколи не отримаєш гарного продукту. Тому усі три фактори стоять у підприємства на дуже жорсткому контролі.

Якщо говорити саме про напрямок поліуретану, то якість цих виробів починається із сировини. Її «Полімерхімгруп» закуповує в Європі. Співпрацюють з французьким заводом, світової корпорації Dow Chemical по MDI-системі, австралійським ERA — TDI-системі, тестують продукцію італійського COIM.

Олена Долженко говорить, обрали цих постачальників, тому, що це дуже крупні заводи з серйозним контролем якості. До того ж в Україні є представництво корпорації DOW, що значно полегшує співпрацю.

«На таких заводах сировина проходить багатоетапну лабораторну фіксацію якості, щоб на виході і в першій и в сто двадцять першій бочці з сировиною, із якої ми потім виготовляємо поліуретан, були однакові пропорції компонентів, а також потрібне співідношення температури, вологості, і так далі. Ми отримуємо сировину в рідкому або напіврідкому стані. Далі ми її змішуємо через ливарні установки, і отримуємо поліуретан, наділений тими фізико-механічними властивостями, що вказані у технічній документації»,— розповідає комерційний директор «Полімерхімгруп».

Вона підкреслює, керівництво заводу відкрите для клієнтів: за потреби готові надавати зразки поліуретану на випробовування, а також ввізні інвойси на сировину. Готові навіть показувати реальну калькуляцію на свої вироби.

На «Полімерхімгруп» поліуретан виготовляють відразу у двох системах — TDI та MDI. Вибір тієї чи іншої системи залежить від того, які властивості необхідні для конкретного виробу.

«Для нас важливими є фізико-механічні властивості поліуретану — розтягування, еластичність, пружність та спирання. Це те, що дозволяє зерну потім «грати». При помірній твердості поліуретану, та співвідношенню фізико-механічних властивостей в ньому, зерно демпфує від футерування і не пошкоджується. При цьому значно знижується відсоток тертя продукції, тому для нас дуже важливий коефіцієнт стирання»,— пояснює Олена Довженко.   

Для свого заводу на «Полімерхімгруп» розробили та виготовили спеціальне обладнання — 70% станків та ліній у них власного виробництва. Всі установки йдуть з «мозковим центром», тобто з ЧПУ. Є автоматичне зварювання. Взагалі на підприємстві мріють перевести все виробництво в автоматичний режим, бо вважають, тільки так можна бути впевненими, що вся продукція буде стандартна, і не залежатиме від людського фактору. Стосується це не тільки поліуретану, але й самопливів та іншого транспортного обладнання. 

«Ми єдиний завод в Україні, який зібрав ливарну машину для поліуретанового лиття. До того ж максимальної потужності — 25кг/хв. Ми винаймали специалістів та програмістів, котрі 1,5 місяця тільки позробляли під наші потреби програму. Ми поєднали найкраще, що бачили в Україні у самопливному обладнанні, щоб виготовляти максимально якісні вироби. У нас автоматичне проварювання на певних елементах, замкове з'єднання на фланцях, усі фланці мають повну співвісність. На виробництві перевіряється товщина сталі, все стандартизовано. У нас лише лазерна порізка металу. Ми постійно підвищуємо рівень якості як власного обладнання, так і продукції, що на ньому виготовляється»,— підкреслює керівниця. 

Що стосується комплектуючих на транспортне обладнання, на кшталт моторредукторів, і так далі, вони закуповуються в Європі, тому завод також гарантує їхню якість.  

Такий підхід дав свої результати, підприємство за короткий термін напрацювало пул серйозних замовників, серед яких «Кернел», «Укрлендфармінг», АТК, «НІБУЛОН». При чому ці компанії після першого замовлення поверталися і співпрацювали із заводом кілька років поспіль.

«За три роки у нас не було жодної рекламація на нашу продукцію з поліуретану», — говорить засновник та директор ТОВ «Полімерхімгруп» Дмитро Антоненко.

Комплексний підхід проти форс-мажорів

Є ще одна причина, чому на підприємстві прийняли рішення займатися не тільки поліуретаном, але й транспортним обладнанням. В практиці заводу були випадки, коли замовник давав параметри на виготовлення поліуретанових вставок, а після виконання замовлення виявлялося, що ті параметри не співпадали з реальністю.

«Нам давали розміри, ми робили вставки, а вони не вставлялися в метал. Ми виїжджали на місце перевіряти, і виявлялось, що там криво поварений метал. Звичайно воно не ставало, тому що металіст давав своє креслення, а робив обладнання не по ньому. Ще один приклад. Замовили нам вставку із 45 градусом нахилу, ми виготовили, а потім виявилося, що там кут на 42 градуси. Вставку довелося переробляти»,— розповідає керівник.

Якщо ж і поліуретан, і самопливи від одного виробника, таких форс-мажорів можна уникнути. 

«Чому клієнту подобається все брати в одному місці? Бо ми відповідаємо і за свій поліуретан, і за свій метал. І якщо навіть щось пішло не так, це буде виявлено одразу на підприємстві. Не потрібно проходити довгий ланцюжок, коли монтажники на позначці 40 метрів висоти виявляють, що поліуретан не заходить. Щоб цього не було, ми й організували повний цикл виробництва. У нас правильні креслення, правильна матриця, все скомпоновано, і йде однією лінією. Клієнт отримує обладнання, в нього все ідеально — фланці мають співвісність, монтажники без проблем все установлюють»,— розповідає про принципи роботи підприємства Олена Долженко.

На заводі є монтажна бригада, яка виконує монтаж обладнання. Зараз через певні обставини такі послуги надаються локально у своєму регіоні, у подальшому планують працювати по всій Україні.  

Воєнне сьогодення

Сьогодні підприємство намагається працювати попри всі обставини. Знаходиться воно у місті Дніпро. Війна принесла свої проблеми. Скоротилася кількість клієнтів, є ті, що просто не можуть забрати своє вже готове замовлення, бо знаходяться на окупованих територіях. Інтенсивність роботи підприємства зараз зменшилась на 90%. До 24 лютого у завода були два досить крупні контракти, які призупинились.

Є також проблеми з постачальниками сировини для поліуретану, бо склад сировини, що був розташований під Києвом, розбомбили.  

Існують питання з металом, через періодичні зупинки печей. Рятує у цій ситуації те, що потреби ринку зменшились, тому дефіцит металу не критичний. Поки що все можливо знайти та привезти.

«Сьогодні немає ситуації, коли входиш у контракт і не знаєш, де купити метал. Але, на жаль, це, з низки причин, дуже ймовірно через деякий час», — прогнозує Олена Долженко.

Попри всі складнощі і роботу практично в нуль, керівники заводу говорять, що йдуть на поступки своїм клієнтам в плані оплати.

«У нас зараз багато контрактів або з відтермінуванням, або з частковою оплатою. Але ми йдемо на ці умови, тому що нам важливо підтримати клієнтів й Україну в цілому. Робота зараз гранично важлива для кожного з нас»,— наголошують в «Полімерхімгруп».

У планах кілька заводів в Україні та Європі

На майбутнє у «Полімерхімгруп» досить амбітні плани. Ще до війни керівництво підприємства розглядало можливість покупки землі та будівництва сучасного заводу. Зараз ці наміри відклали, але своє майбутнє, як і раніше вбачають в розвитку елеваторного напрямку. У найближчі 5 років хочуть розширити лінійку обладнання аж до силосів. А ще є бажання побудувати завод в Європі по виготовленню поліуретану, в ідеалі поряд з підприємствами, що роблять сировину.

«Це б прибрало багато проблем, тому що при всій нашій якості і сильних сторонах, є слабкість — терміни виконання, тому що ми безпосередньо залежимо від сировини, а Європа не завжди готова забезпечити нам потрібну кількість за короткий термін. Заводи Європи працюють за планом. Наприкінці року потрібно писати річний план споживання. А у нас сьогодні одна кількість замовлень, завтра інша… Відповідно, якщо є затримка по сировині, це відбивається на продуктивності роботи. Переходити ж на іншу сировину ми не бачимо сенсу, бо будуть проблеми з якістю. Ми пояснюємо клієнтам, що краще почекати 3-4 дні, ніж втратити потім всю вартість виробу, монтажу та дорогоцінний час», — говорить Олена Долженко.

Щодо реальності всіх планів, вона впевнена, все вийде, тому що завод пройшов дуже великий шлях, затратив багато зусиль, аби виготовляти таку продукцію, якій немає аналогів. Залишилося тільки дочекатися перемоги, і «Полімерхімгруп», як і вся Україна, запрацює на повну потужність.

Інна Воробйова, Elevatorist.com