АгроЕкспедиції 
Біржа елеваторів 
Підсумки серпня: перший місяць роботи зернового коридору, кілометрові черги на кордоні та рух до біоенергетики
Джерело фото: пресслужба Мінінфраструктури
Серпень став шостим місяцем війни, протягом якого із України експортували рекордний від 24 лютого обсяг агропродукції — 4,6 млн т, що майже вдвічі більше за липневий результат — 2,66 млн. т. Які процеси у логістиці ховалися за цією статистикою, наскільки черги на кордонах вплинули на вартість логістики зерна та що чути у сфері біометану, розглянемо у підсумках місяця.
Зерновий коридор: мільйони тонн перевалки та здешевшання фрахту
Останній місяць літа запам’ятається тим, що саме із серпня запрацював зерновий коридор для суден з українських чорноморських портів. Від початку війни в портах були заблоковані 68 суден, і дві третини цих кораблів мали на борту близько 800 тис. т агропродукції. Половина від цього об'єму знаходилася на суднах, що стояли в портах Великої Одеси.
За місяць з розблокованих портів «Одеса», «Чорноморськ» та «Південний» вийшло 61 судно, за даними на 30 серпня. Більшість вантажів за цей період становила кукурудза. Лише в кінці місяця експортери почали вантажити перші кораблі зі шротом та олією.
Загалом цим шляхом з України експортували 1,5 млн т агропродукції. Проте це тільки половина того об’єму, який потрібен для вивезення зерна торішнього та нового врожаю саме портами Великої Одеси, кажуть в уряді. Поки що не вдається включити в зерновий перелік Миколаївський морпорт, але динаміка логістики із трьох портів в Одеській області вже відбилася на цінах фрахту та страхування суден — вартість суттєво знизилася.
«Витрати на фрахтування суден до Туреччини знизилися вдвічі, а витрати на страхування вантажів — з 4 до 1,5%», — повідомляли в Мінекономіки ще в другий тиждень серпня.
Світові страхові компанії також почали працювати з суднами, які везуть продукцію із чорноморських портів України.
Робота українських річкових портів на Дунаї
Схожа ситуація відбувається і на українських портах на Дунаї: як тільки запрацював зерновий коридор, вартість фрахту суден впала на 20%, а кількість суден, що завантажуються в річкових портах, зростає. Гирло Бистре, яке відкрили для проходу, працювало з перервами, тому перші 12 днів серпня кораблі не мали змоги просуватися гирлом. Проте згодом цим шляхом, а також румунським каналом Суліна в українські порти на Дунаї пройшла рекордна від початку повномасштабного вторгнення кількість кораблів за добу — 11 суден загальним обсягом 45 тис. т.
«Зокрема, через гирло Бистре суднового ходу р. Дунай – Чорне море пройшло 7 суден, а через румунський канал Суліна — 4», — вказали в Мінінфраструктури.
Логістика суходолом та черги
Паралельно розвиваються сухопутні шляхи перевезення. «Укрзалізниця» збільшує кількість прикордонних пунктів, якими можна відправляти зерно в країни ЄС як сухопутним шляхом, так і річковим транспортом.
22 серпня розпочався рух потягів із Одеської області до Дунайських портів по відновленій залізничній лінії Березине (Одеська область) — Басарабяска (Молдова). Планується, що завдяки відновленню 23 км колії та роботі переходу цим шляхом зможуть доставляти до 10 млн т вантажів на рік.
Також в кінці серпня в УЗ відкрили дві дільниці на кордоні з Румунією: Рахів — Берлебаш — держкордон та Тересва — держкордон. Для цих дільниць побудували за рекордні 2 місяці 19,3 км та 1,1 км нової колії. Загалом на кордоні із Румунією Україна має вже 4 залізничні прикордонні переходи, і на них збільшується кількість перевізників. Румунське дочірнє підприємство німецького концерну DB Cargo у серпні також включилося в перевезення українського зерна — перші 30 вагонів повезли збіжжя в середині серпня.
Іспанія теж почала тестове перевезення агропродукції з України. В серпні із Барселони вирушив контейнерний потяг, що складається із 25 контейнерів, кожен із яких довжиною 12 метрів. Зерно збиралися навантажувати у польському місті Хелм. Відстань, яку має подолати іспанський потяг — 2400 км в один бік.
Автомобільна логістика у серпні відмітилася рядом нововведень, більшість із яких заплановані на осінь: обмеження щодо ваги автомобілів на різних пунктах пропуску в Польщу, запровадження електронних черг на кордоні, скасування дозволів на вантажні перевезення з Молдовою. Проте найбільше боліли експортерам у серпні величезні черги, які були як на автошляхах, так і на залізниці.
Через черги на залізничних переходах «Укрзалізниця» протягом серпня вводила трохи менше десятка конвенцій на перевезення зерна та продуктів переробки у різних напрямках. На автомобільних прикордонних пунктах також були великі черги із вантажних автомобілів. Значну частину черг, які сягали три десятки кілометрів в довжину, становили саме зерновози. Тому якщо до серпня йшлося про те, що вартість логістики суходолом трохи перевищує сотню євро за тонну, то 4-5 днів очікування у черзі піднімають вартість перевезення зерна до двох сотень євро за тонну і вище.
«Простої на кордоні призводять до збільшення транспортних витрат з близько €125 за тонну до €200−220», — йдеться в новині про аналіз логістичної складової українського зерна в німецькому звіті Der Agrarhandel.
Через захмарну вартість логістики в Україні не злетіли ціни на зерно, як цього очікували аграрії. Загалом вартість зернових та олійних на українському ринку дуже повільно, але росте, а на світовому ринку — потроху знижується. Але різниця між європейськими та українськими цінами на пшеницю, наприклад, все ще становить близько €200 за тону.
Зберігання зерна: росіяни обстрілюють елеватори, а українці їх будують
Елеваторні потужності у серпні на прифронтовій території продовжують зменшуватися. Вороги обстрілювали великі підприємства, наприклад «Костянтинівський елеватор» на Донеччині або елеватор на Запоріжжі, де нарахували понад 150 млн гривень збитків. Під обстріли потрапляли і зерносховища фермерських господарств у Запорізькій, Херсонській, Одеській, Дніпропетровській областях.
За серпень стало відомо про 7 випадків обстрілів, в тому числі влучали у підприємства Миколаївського морпорту. Якщо знищені або пошкоджені елеватори будувалися за програмою підтримки від держави, аграрії можуть не повертати вкладені кошти. Для цього потрібно мати відповідні документи про обстеження об’єкта, пошкодженого внаслідок військової агресії рф.
У тилу елеваторні потужності продовжують будувати. Розширюються підприємства у Волинській, Львівській областях і навіть на Сумщині. Також для збільшення можливостей альтернативного зберігання зерна президент підписав закон щодо скасування ввізних мит на товари, які використовуються для зберігання зернових та олійних культур (№7548-1). В перелік входять самі вироби для зберігання та обладнання для перевезення, завантаження і розвантаження зерна. Міністр агрополітики та продовольства Микола Сольський розповів, що ймовірно, всі наявні мобільні зерносховища, які були доступні на зерновому ринку, вже скупили для України.
Новини біоенергетики та чого очікувати у вересні
Першому в Україні біометановому заводу, який збирається постачати паливо у загальну мережу, видали технічні умови для підключення до газопроводу. Завод агрохолдингу «Галс Агро» повинні під’єднати до мережі до опалювального сезону.
В Мінекономіки також повідомили, що на початку 2023 року в Україні запрацює ринок біометану, яким будуть наповнювати газові мережі держави. Виробники зможуть продавати паливо як природний газ на внутрішньому ринку. Українські компанії зможуть експортувати біометан і на ринок Європи, але для цього виробникам треба пройти міжнародну сертифікацію сталого розвитку та викидів парникових газів ISCC.
Якщо вам цікава тема біометану, пропонуємо почитати матеріал: «Переробка агросировини в енергію: біогаз та біометан. Чи вигідно?»
Ще одна актуальна тема, — приватизація державних підприємств яка була зупинена через війну. Найближчим часом оголосять аукціони із приватизації КХП. Процедура приватизації стане спрощеною і триватиме не більше двох місяців, а підприємство зможе працювати відразу після закінчення процесу на старих ліцензіях, і зберігати та переробляти зерно на уже наявних потужностях.
Підготувала Олена Гайдук, Elevatorist.com
