АгроЕкспедиції 
Кабінет 
Будівництво з елементами перевантаження: як працює та куди розвивається Контейнерний Термінал Мостиська
«Контейнерний Термінал Мостиська» (відомий також як «Мостиська Драй Порт») на Львівщині, який працює з 2022 року, став одним із ключових логістичних вузлів на українсько-європейському кордоні. Він забезпечує перевалку вантажів між українською та європейською колією та поєднує прикордонну інфраструктуру з внутрішніми терміналами Групи у Вінниці, Фастові, Дніпрі, Харкові, Полтаві та Києві.
За кілька років роботи на терміналі суттєво розширили потужності, а у 2026 році встановили рекорд, обробивши 65 потягів за місяць. Як працює термінал сьогодні, чому він робить ставку на контейнерні перевезення, як організована перевалка зерна й олії та з якими викликами стикається команда — розбираємося в матеріалі.
Як термінал став мультимодальним хабом
«Контейнерний Термінал Мостиська» — мультимодальний логістичний центр, що працює як «сухий порт» на кордоні з Польщею. Це спільний проєкт компаній Levada Cargo (входить до Групи Lemtrans), N’UNIT та компанії Medlog SA (яка входить до складу MSC). Підприємство почало працювати у 2022 році і спочатку планувалося виключно як контейнерний термінал, проте від початку роботи постійно розширює свою інфраструктуру.
«Спочатку взагалі не збиралися працювати з іншими видами вантажів, але через війну виникла потреба забезпечити український експорт та імпорт додатковими логістичними можливостями. Ми відреагували на цей запит ринку, почали працювати і з зерновими, побудували елеваторний комплекс. Сьогодні перевантажуємо найрізноманітніші вантажі, адже ринок вимагає саме такої диверсифікації», — розповів генеральний директор терміналу Дмитро Кобзар.
Зараз до складу термінала входить зерновий комплекс, контейнерні майданчики, потужності для наливних вантажів, які здатні перевантажувати до 2 тис. т олії за добу. Але про все по порядку.
Попит на контейнерні перевезення агропродукції зростає
На початку роботи на терміналі облаштували два контейнерні майданчики, а в 2025 році побудували третій. Кожен з них може зберігати умовно 1 000 TEU. Наразі термінал працює з перевищенням проєктних норм — кількість контейнерів на майданчиках у півтора раза більша, ніж розраховано. Потужність зі стафування (завантаження) контейнерів становить 16 000 тонн на місяць. Цього року для збільшення обсягів стафування побудували критий склад.
Західні прикордонні переходи сьогодні є ключовими воротами українських контейнерних перевезень до Європи. За підсумками 2025 року через них проходило 45% експортних та 89% імпортних контейнерних вантажопотоків України, причому основна їх частина сконцентрувалася саме на напрямку Мостиська.
Основу цих перевезень формують аграрні вантажі. Як розповів директор із розвитку мережі терміналів компанії Levada Cargo Іван Ємець, у структурі контейнерних перевезень залізницею зернові займають 38%, ще 7% припадає на олійні культури та шрот, 5% — на рослинну олію. Разом із металопродукцією ці вантажі формують майже 70% контейнерного ринку. З Мостиської вони їдуть у порти Гданськ та Гдиня у Польщі. Там їх перевантажують на судно, і вантаж вирушає до кінцевого пункту призначення у різні точки світу, включаючи Китай.
Цікаво, що кожен контейнерний потяг зазвичай заповнений в обидві сторони: привозить імпорт і забирає експорт. У контейнерах до України ввозять різні товари: від промислового обладнання, запчастин до товарів народного споживання та харчових продуктів.
Обсяги контейнерних перевезень зростають з кожним роком. Іван Ємець зазначив, що загалом за перший квартал 2026 року вони збільшились на 8%, експорт через західний кордон — на 29%, а імпорт — на 64%. На цьому тлі частка «Мостиська Драй Порт» в обробці експортно-імпортних контейнерних потоків через західний кордон збільшилася з 21,3% до 30,3%.
«Ми бачимо, що виробники й трейдери дедалі частіше обирають контейнерні перевезення, особливо на європейському напрямку. Бізнес шукає гнучкі логістичні рішення, і попит на інтермодальні перевезення постійно зростає. Ми це відчуваємо і за кількістю клієнтів, і за обсягами роботи термінала», — пояснив Іван Ємець.
На терміналі впевнені, що після завершення війни ринок не повернеться до моделі «як було раніше». Так, чорноморські порти відновлять частину своїх обсягів, але за останні роки сформувався новий сегмент контейнерної логістики через західний кордон. Компанії перебудували свої ланцюги постачання, інвестували в нові маршрути та вибудували довгострокові партнерства. Саме тому «Контейнерний Термінал Мостиська» і надалі залишатиметься одним із ключових логістичних хабів для контейнерного експорту та імпорту України.
«Зараз термінал дуже перевантажений. Контейнерного вантажу на складі у півтора раза більше, ніж розрахований приймати термінал. Коли частина вантажів піде в морські порти, нам залишиться рівно стільки, щоб спокійно працювати», — додає Дмитро Кобзар.
Як влаштовано перевантаження зерна на Мостиській
Потужності для перевантаження зерна на терміналі збудували через запит клієнтів. Тут є силоси об’ємом 4 000 м³, але це не класичне сховище, а місце для накопичення зерна, де можна зібрати обсяг на одну-дві залізничні партії, в потім швидко завантажити. Як пояснює Дмитро Кобзар, одна партія — це 1600–1800 тонн зерна.
«Вантаж до нас прибуває вагонами і автотранспортом. Ми його приймаємо протягом п’яти днів чи тижня, як портібно постачальнику, накопичуємо. Після подачі європейського складу за 12 годин завантажуємо і відправляємо поїзд», — пояснює Дмитро Кобзар.
Перевантажують пшеницю, кукурудзу, ріпак, сою, а також шрот. 95% зерна, що проходить через елеватор, експортується вагонами до Німеччини, решта — до Польщі або контейнерами в порти Гданська та Гдині для відправки морем.
Проєкт передбачав ще вісім силосів і збільшення накопичувальної ємності до 12 тис. м³. Але від цієї ідеї відмовилися: за словами Дмитра Кобзаря, за весь час роботи термінал жодного разу не відчув потреби в таких обсягах зберігання. Замість цього у 2024 році збудували склад для зберігання та стафування зерна у контейнери.
У середньому на місяць термінал перевантажує до 7 тис. т зерна. Розрахункова потужність елеватора складає 720 тис. т зерна на рік, а критого складу — близько 200 тис. т.
Рідкий експорт: перевантаження олії
Обробка вантажів з олією — ще один важливий напрям роботи «Контейнерного Тремінала Мостиська», особливо в межах контейнеризації агроекспорту. Термінал має чотири установки для перевалки олії, кожна з них здатна перекачувати одну залізничну цистерну за годину. На терміналі можуть перевантажити поїзд з олією за 12 годин, а з урахуванням маневрових робіт все займає до доби часу. Дмитро Кобзар каже, що олію привозять різним транспортом.
«Буває перевантаження поїзд-поїзд, але також є багато автотранспорту і контейнерів. Наприклад, до нас приходять залізничні або автомобільні цистерни з українських підприємств, далі ми переливаємо вантаж у флексітанки чи залізничні цистерни. Флексітанки — спеціальні еластичні ємності, які вставляються всередину стандартного контейнера», — пояснює керівник терміналу.
За його словами, за добу на терміналі можуть перевантажити 2 тис. т олії. Олія разом із шротом складає близько 9% від загального обсягу контейнерних перевезень підприємства.
Хто везе вантажі через сухий порт
На терміналі розповідають, що співпрацюють як із великими гравцями агроринку, так і з місцевими виробниками. Великі компанії, як-от «Кернел», МХП чи «Контінентал Фармерс Груп», зазвичай самі організовують свої логістичні ланцюжки через термінал. «Контейнерний Термінал Мостиська» також співпрацює з виробниками готової продукції, наприклад, із «Оліяром», що експортує шрот і олію. Невеликі виробники зазвичай продають свою продукцію трейдерам безпосередньо «на воротах» термінала.
«Ми співпрацюємо з тим, хто за умовами контракту відповідає за логістику. Є різні умови Incoterms. Якщо доставка здійснюється, наприклад, із заводу, то нашим клієнтом може бути трейдер. Якщо завод сам продає продукцію на експорт і організовує перевезення, тоді працюємо із заводом. Тобто для нас немає принципової різниці. Нашим клієнтом може бути експедитор, виробник, трейдер або навіть кінцевий покупець, наприклад із Китаю. Ми відкриті до співпраці з усіма учасниками логістичного ланцюга», — пояснює директор з розвитку компанії N`UNIT Юрій Красовський.
Історичний максимум обробки поїздів
У 2026 році на терміналі встановили рекорд, опрацювавши 65 експортних поїздів за місяць. На підприємстві рахують саме повний цикл: склад заходить на термінал, розвантажується імпорт, завантажується експортним товаром.
«Це абсолютний рекорд за всю чотирирічну історію термінала, і, наскільки мені відомо, один із найкращих показників серед терміналів такого типу в Україні», — розповідає Юрій Красовський.
На запитання, завдяки чому досягли такого результату, Юрій Красовський називає два фактори: люди і постійні реінвестиції в інфраструктуру.
«Ми регулярно вкладаємо кошти в розвиток: будуємо нові колії, розширюємо майданчики, закуповуємо техніку. У нас це, можна сказати, будівництво з елементами перевантажувальної діяльності», — жартує керівник.
Навчання персоналу з нуля
На самому терміналі працює близько 250 людей. Більшість співробітників — це місцеві мешканці, які пройшли спеціалізоване навчання. Наприклад, майже усі водії річстакерів, які перевантажують контейнери, освоїли професію з нуля.
«Це унікальна техніка, робота на якій потребує серйозної підготовки», — кажуть на терміналі.
За словами Дмитра Кобзара, загалом готових фахівців для роботи на терміналі у Мостиськах практично немає. Важко знайти на ринку людей з компетенціями у сфері портової логістики, диспетчеризації, організації перевезень, тому всіх навчають самі.
«Нові працівники проходять стажування, після чого поступово освоюють потрібні напрямки роботи. Ми активно співпрацюємо з навчальними закладами, зокрема зі Львівським центром професійно-технічної освіти, допомагаємо вдосконалювати навчальні програми та постійно підвищуємо кваліфікацію наших працівників — від вантажників до водіїв. Фактично ми самі формуємо свої кадри», — зазначає керівник терміналу Дмитро Кобзар.
Він каже, що колектив на терміналі уже сформований і досить стабільний, немає плинності кадрів.
«Думаю, цьому сприяють конкурентні зарплати. Тому люди переважно тримаються за роботу», — додає керівник.
Під час тривог персонал повністю зупиняє роботу та йде в укриття. А от в інший час термінал працює цілодобово, і навіть відключення світла не стають цьому на заваді, оскільки всі робочі процеси за потреби забезпечують електрикою генератори.
Плани розвитку: від контейнерних майданчиків до галузевого хабу
Головний напрямок подальшого розвитку — контейнерні перевезення. Зокрема, планують збільшити третій контейнерний майданчик, збудований у 2025 році, а також наростити складські площі.
«Ми сфокусували 70–80% потужностей саме на контейнерах і плануємо розвивати цей напрямок, тому що бачимо дуже великий попит», — зазначає Юрій Красовський.
Нових зернових силосів будувати поки не планують, а зосередяться на розвитку інфраструктури навколо критого складу для стафування контейнерів: облаштуванні території, будівництві доріг та підвищенні ефективності логістичних процесів.
Окремий напрямок — розвиток зернового хабу навколо термінала. У компанії хочуть, щоб «Контейнерний Термінал Мостиська» став майданчиком для взаємодії виробників, трейдерів, експедиторів і логістичних компаній. Тому тут планують і далі проводити галузеві зустрічі.
У компанії також роблять ставку на подальший розвиток мережі інтермодальних терміналів. «Мостиська Драй Порт» працює в єдиному логістичному ланцюгу разом із терміналами компанії всередині України, і це дає гнучність в перевезеннях.
«Для нашої компанії «Контейнерний Термінал Мостиська» є важливою частиною єдиної мережі терміналів разом із Вінницею та партнерським терміналом у Фастові. Ми переконані, що майбутнє української логістики — саме за розвитком інтермодальних перевезень і мережевої термінальної інфраструктури», — додав Іван Ємець.
Єлизавета Кудиненко, Олена Гайдук, Elevatorist.com
