АгроЕкспедиції 
Кабінет 
Елеваторне будівництво 2025: ринок зараз будують не гіганти, а прагматики
Минулий рік продовжив трансформувати елеваторну галузь України. Будівництво нових зерносховищ значно зменшилося. Аграрії інвестують у зберігання зерна точково, поетапно та обережно, лише коли є гостра потреба у власних потужностях. Ринок продовжує оптимізацію, і про це свідчать коментарі експертів, а також приклади будівництва та модернізації елеваторів за минулий рік, про які заявляли у відкритих джерелах.
Модернізація, а не будівництво з нуля
Замість масштабного будівництва нових об'єктів пріоритетом стала модернізація та розширення вже існуючих потужностей. Експерти називають цей тренд «економікою виживання» та максимальною оптимізацією ресурсів.
«Масштаби будівництва у 2025 році можна назвати точковими та гранично обережними. Ринок перебуває у стані очікування, тому замість масштабних нових об’єктів ми бачимо стратегію поетапного розширення», — зазначає комерційний директор KMZ Industries Олександр Небеський.
За його словами, переважна більшість замовлень — це добудова існуючих комплексів (другі чи треті черги), тоді як нові об'єкти «з нуля» є одиничними випадками.
Схожу оцінку дає і виробник елеваторного обладнання Sukup в Україні ТОВ «Зерновий Дім».
«У 2025 році ринок зосередився переважно на розвитку вже діючих потужностей — розширенні та модернізації, тобто оптимізації виробничих процесів. Якщо говорити про співвідношення, близько 80% проєктів стосувалися саме модернізації й розширення, і лише 20% — будівництва нових потужностей для зберігання зерна», — каже директор ТОВ «Зерновий Дім» Андрій Семенович.
Директор «АктивПроект» Богдан Поперечний поділився статистикою компанії: за 2025 рік проєктували модернізацію та розширення для 36 елеваторів, проти цього будівництво з нуля — 11 об'єктів. Загалом за рік компанія підписала понад 60 контрактів, із яких близько 80% стосувалися саме елеваторів. У проєктах було закладено 640 тис. т потужностей зберігання в силосах, тоді як фактично у 2025 році ввели в експлуатацію 163 тис. т. Аналогічна ситуація з сушильним обладнанням: із 26 запроєктованих зерносушарок збудували 14.
В компанії «Елеваторпромсервіс» зазначили, що за результатами роботи 2025 року нового будівництва елеваторів майже не спостерігали. Деякі клієнти проводили процеси реновації для зниження енерговитрат та покращення внутрішніх технологічних процесів.
Серед прикладів розширення елеваторів, про які говорили пресслужби компаній у 2025 році — це роботи на елеваторах на Житомирщині, Одещині, Хмельниччині.
Наприклад, монтаж другої черги елеваторного комплексу на Житомирщині компанією KMZ Industries. Там встановили два силоси для зберігання обсягом 2141 м³ і 3628 м³, а також силоси-хопери для оперативного вивантаження. У складі комплексу працює повністю автоматизована зерносушарка Brice-Baker.
Також в Житомирській області фермерське господарство «Моя надія» збудувало четверту чергу елеватора — силос діаметром 22 м і об'ємом 6722 куб. м. Загальний обсяг зберігання комплексу, будівництво якого розпочали у 2021 році, досяг 30 тис. т.
На Одещині ТДВ «Чорноморець» групи Tekom Agro розширили потужності зберігання на 5 тис. т. Для цього побудували безкаркасний арковий ангар площею 2,4 тис. м².
В Хмельницькій області Група компаній VITAGRO збудувала 2 силоси на 11 тис. т та підготувала майданчик для зберігання в зернових рукавах на 15 тис. т на одному зі своїх п'яти елеваторів.
Також цікаво: Рейтинг елеваторних потужностей по областях 2025
Хто будував? Середній аграрій — основний гравець
Найактивнішими на ринку будівництва елеваторів у 2025 році стали господарства середнього масштабу. Саме вони відчували критичну потребу у власних потужностях зберігання.
«Найбільший попит був з боку компаній із земельним банком 10-20 тисяч гектарів. По-перше, вони можуть швидко приймати рішення. По-друге, акціонери цих компаній зазвичай особисто переймаються оптимізацією процесу», — пояснює Андрій Семенович.
Фінансові компанії також підтверджують цей тренд.
«По фінансування найчастіше приходять не портові елеватори або потужні перевантажувальні хаби, а фермерські і регіональні об'єкти. Мова йде про невеликі та середні елеватори на 10-50 тисяч тонн, часто — з можливістю добудови», — зазначає комерційний директор ФК «Фінвін» Сергій Милько.
В «АктивПроекті» додали, що фермери, які обробляють від 2 тис. га, також стали активнішими на ринку будівництва елеваторних комплексів.
«2025 рік був архіскладним. Фінансові можливості дрібних та середніх фермерів впали майже до 0. Більша частина контрактів стосувалася виготовлення вузлів для відновлення працездатності обладнання, що постраждало внаслідок обстрілів, з мінімальними капіталовкладеннями. Великі аграрні корпорації обрали вектор збереження та підтримки існуючих потужностей», — відзначив директор «Елеваторпромсервіс» Олександр Коваленко.
Нові елеватори 2025
З відкритих джерел відомо, що у Волинській області з'явився новий зерновий комплекс із загальними обсягами зберігання 8500 т у нових силосах і в підлогових складах. Також тут планують встановити два силоси по 2 тис. т кожен.
На Хмельниччині будують елеватор на 40 тис. т. Будують відразу весь об’єм зберігання, без черг. Також у Хмельницькій області завершується будівництво другої черги елеватора потужністю 25 тис. т, де встановили три силоси по 4,2 тис. т та два по 6,2 тис. т.
Компанія «Агроплюс 2006» на Черкащині запустила першу чергу власного елеватора на 5 тис. т зберігання з сушаркою «Лубнимаш» продуктивністю 350-450 т/добу та з теплогенератором від Greco Group. Проєктна потужність комплексу — 15 тис. т.
Великий проєкт збудували на Одещині, — там запрацював елеватор «Вікінг-Південь» компанії «ЗОЛОТИЙ ВРОЖАЙ» із потужністю 105 тис. т одночасного зберігання. На об'єкті встановлено 14 силосів PRADO (Іспанія), транспортне обладнання AGI (Італія) та систему очищення Bühler (Швейцарія).
Куди йдуть інвестиції?
Війна кардинально змінила підхід аграріїв до будівництва та модернізації елеваторів. Якщо раніше зерносховища будували з прицілом на 5-10 років, то тепер горизонт планування скоротився до сезону-двох. Експерти кажуть, що аграрій шукає рішення вже на сьогодні: що оптимізує процеси в зберіганні урожаю? що дасть можливість зберегти і оптимально розпорядитися зерном, продати його вчасно?
«Клієнт, який сьогодні приходить за фінансуванням, дивиться на елеватор не як на інфраструктурну іграшку, а як на інструмент управління кешфлоу. Тому в запиті майже завжди є сушіння, енергоефективність, автономність і поетапний CAPEX. Великі класичні елеватори під експортні потоки залишаються, але це скоріше поодинокі кейси, ніж масовий тренд. Ринок зараз будують не гіганти, а прагматики», — наголошує комерційний директор ФК «Фінвін» Сергій Милько.
В KMZ Industries підтверджують цю тезу: основним замовником залишається сегмент середнього та малого агробізнесу, проте їхній підхід став максимально прагматичним.
«Рішення приймаються дуже виважено. Фермери інвестують лише тоді, коли відсутність власної сушарки чи силосу загрожує втратою врожаю або повною зупинкою бізнесу. Об’єми невеликі: це переважно закупівля однієї одиниці обладнання (наприклад, сушарки) або одного-двох силосів для розширення, або заміна транспортерів» — зазначає Олександр Небеський.
За останні роки частина аграріїв звернулася до тимчасових рішень для зберігання зерна — зернові полімерні рукави, які стали дуже поширені, а також модульні зерносховища. Минулого року ФАО розподілили 615 модульних зерносховищ серед малих і середніх фермерських господарств у прифронтових областях.
2025 рік також нагадав аграріям про критичну важливість зерносушарок. Вологий рік з кукурудзою понад 35% стимулював попит на сучасне обладнання, здатне знімати понад 20% вологи за один прохід.
«Нова лінійка сушарок Brice-Baker була адаптована саме під такі виклики, дозволяючи знімати понад 20% вологи за один прохід», — зазначає Олександр Небеський.
Паралельно продовжується інтерес аграріїв до альтернативних видів палива. В господарствах намагаються мінімізували залежність від газу та електрики, та прагнуть зменшити вартість сушіння зерна.
Куди інвестують холдинги?
Великі компанії минулого року інвестували в автоматизацію, швидкість та універсальність своїх елеваторів.
«Для великих гравців пріоритетом стала модернізація вузлів, які безпосередньо впливають на собівартість (енергоефективність сушіння, автоматизація), а не нарощування нових площ зберігання. Ринок потребує максимально гнучких та універсальних рішень, які дозволяють оперативно реалізувати типові запити без залучення великої кількості людей», — констатує Олександр Небеський з KMZ Industries.
Наприклад, на трьох елеваторах «Агропросперіс» діють сонячні електростанції разом з установками зберігання електроенергії (BESS) та генераторами. Зерносховище «Агродар-Бар» забезпечує 50% потреб в електроенергії завдяки сонячним панелям.
«НІБУЛОН» оптимізує роботу елеваторів за різними напрямками: забезпечили всі зерносховища генераторами, запровадили безпаперовий документообіг і безоператорну вагову, повністю автоматизували кількісно-якісний облік.
Прогноз на 2026 рік
Експерти прогнозують: масового будівництва елеваторів не буде, але аграрії продовжать поетапну модернізацію. При цьому важливою залишиться роль державної підтримки.
«Програма 25% державної компенсації на українське обладнання залишається реальним інструментом, який стримує ринок від повної стагнації та дає змогу найбільш стабільним господарствам проводити заміну зношеної техніки та інвестицій в розширення», — наголошує комерційний директор KMZ Industries Олександр Небеський.
Загалом елеваторна галузь буде ставати все більше децентралізованою.
«Більшість нових проєктів останніх років це саме децентралізовані елеватори біля поля, а не великі експортні вузли. Частка фермерських і регіональних елеваторів у новому будівництві стабільно перевищує половину всіх проєктів, і ця тенденція зберігається на 2026 рік», — підсумовує Сергій Милько.
В компанії «АктивПроєкт» кажуть, що наступний рік може стати навіть активнішим в плані будівництва елеваторів.
«За фактичною активністю замовлень наприкінці 2025 року та за оцінками замовників, наступний рік очікується кращим за 2025-й, і за рівнем інвестицій у будівництво може повторити показники 2021 року. Важливо, щоб на ці очікування не вплинули такі форс-мажорні фактори, як пізні жнива, обстріли залізничної інфраструктури Сумської області, обстріли портів Одещини, падіння цін на зернові та холодна зима», — зазначив Богдан Поперечний.
Керівник «Елеваторпромсервіс» Олександр Коваленко має менш оптимістичний прогноз на рік.
«Ситуація у 2026 році за нашими прогнозами в кращому випадку буде зберігатися аналогічною з 2025 роком. Географія продажів прогнозовано зміщується та змінюється відповідно до лінії боєвих зіткнень та ворожої активності на небі», — відзначив директор «Елеваторпромсервіс».
Серед запланованих проєктів, про які публічно говорили у 2025 році — на заводі Grunweg на Черкащині, що входить до інвестгрупи TIME та спеціалізується на переробці органічного й традиційного проса з виробництвом пшоняної крупи, планують збудувати другу чергу елеватора в 2026 році. Зараз можуть зберігати близько 3 тис. т проса. З ростом переробки потужності зберігання мають зрости до 8 тис. т.
На Волині на елеваторі «Голоби» компанії «ГрандІнвест Лімітед» планують збудувати новий металевий ангар на 7 тис. т одночасного зберігання.
Головним запитом залишиться енергонезалежність, автоматизація та можливість контролювати логістику власного зерна.
«Люди однозначно продовжать дивитися в сторону автоматизації процесів, в енергоефективність. І абсолютно всі — і великі, і маленькі компанії — будуть прагнути до незалежності в плані зберігання та сушіння зерна», — резюмує Андрій Семенович.
Сергій Милько нагадує, що ключовим фактором у 2026 році залишаються військові ризики, тому виграють не масштабні проєкти, а модульні рішення з поетапним будівництвом.
Експерт каже, що 2026 рік для будівництва і розширення елеваторних потужностей — це не про агресивне зростання, а про розумну стійкість. Хто будує швидко, гнучко і з фокусом на економіку клієнта, — той потрапляє у вікно можливостей. А будівництво заради красивого активу ризикує залишитись з довгою окупністю і високим стресом. Такою є логіка воєнної економіки на елеваторному ринку.
Олена Гайдук, Elevatorist.com
