Зерновий трейдинг: чого очікують трейдери у 2023 році
Прогнозувати роботу зернового ринку в Україні зараз не береться жоден аналітик, бо надто швидко може у будь-який час помінятися ситуація, надто багато факторів, які на неї впливають. Але ж так ніколи не було, щоб ніяк не було, тому деякі бачення життя зернотрейдингу у гравців ринку таки є.
З нами своїм очікуваннями поділилися виконавчий директор міжнародної трейдингової компанії M-Grain Кирило Злочевський, операційний директор ГК G.R. Agro Артем Ремпен та менеджерка з розвитку бізнесу брокерської компанії Maxigrain Олена Нероба.
Що може покращити зернотрейдинг в країні
Все проходить, і це пройде — притча про перстень царя Соломона вчить, що ця війна коли-небудь скінчиться. Оживе Україна, оживуть і всі її ринки. Навіть за умов війни українці продемонстрували небачені адаптивність та вміння користуватися найменшими можливостями, що є. Олена Нероба говорить, що такі властивості дуже здивували європейців. Але додає, що саме відсутність в Україні вкрай забюрократизованих, на кшталт європейських, процедур саме і надало нам ті можливості, гнучкість та блискавичність реакцій.
Що могло б безумовно покращити ситуацію на ринку, на думку його учасників:
1. Відкриття порту Миколаєва.
2. Припинення інспекції завантажених зернових суден у Стамбулі.
«Якщо це станеться, ви побачите як швидко ринок заграє новими барвами, як всі зернові потоки тут же будуть переорієнтовані на порти Одеси та Миколаєва і повернеться знову кореляція цін на внутрішньому ринку зі світовими. Для того, щоб ринок повернувся за цих умов до нормального стану, потрібно діже короткий відрізок часу. Лише тільки варто прибрати подразники, які його обмежують, і він, як стальна пружина, повернеться у свою форму», — вважає Кирило Злочевський.
Свого колегу підтримує і Артем Ремпен — відкриття порту Миколаєва сильно вплинуло б на ринок: знизило б логістичну напруженість, збільшило оберненість вагонів, значно скоротило б час доставки зерна у порт. Але ця ситуація буде залежати від подальшого розвитку бойових дій.
«На наступний рік сильно б вплинуло відкриття Миколаєва. Це той фактор, який би підтягнув трейд на сході країни. Будемо сподіватися, що подовжать дію Зернової угоди, бо поки що ставки на високому рівні. І якщо ще один рік пройде у такому темпі як зараз, то те, як ми цьогоріч акуратно проскочили між крапель, в наступному вже не вдасться повторити. Не вистачить потужностей зберігання. Ми маємо не знижувати темпи експорту до літа, бо інакше вже ємностей на пшеницю з ячменем не вистачить», — пояснює Артем Ремпен.
Зараз же на ринку поки що є дисбаланс, який, за словами Артема Ремпена, «залежить від того у якому місці держави народився аграрій».
Ціни на зерно
Без прискорення логістики та збільшення темпів експорту внутрішні ціни так і будуть залишатися наднизькими, кореляції зі світовими ринками не буде й надалі. Та і на самих світових ринках, як зазначає Олена Нероба, зараз панують знижувальні тренди, немає таких новин, щоб його підігрівали. Війна вже стала звичним фактором на ринку, Зерновий коридор також, неврожай у Європі та рекордний врожай в Бразилії вже теж враховано.
«Поганих новин, які б підняли ціни на ринках, поки немає, тому ціни поки що будуть залишатися на даному рівні. Для українських фермерів це не дуже добре, бо затрати залишаються високими, виробники стали заручниками цієї ситуації. Якщо до того був сезон, коли витрати на виробництво були низькими, а потім ціни йшли вгору, то зараз ситуація навпаки — вони посіяли при високих цінах на витрати. Кукурудза по 300-320 доларів була, а зараз — 220», — каже Олена Нероба.
Експертка говорить — якщо війна скінчиться, ціни впадуть ще більше. Бо закінчення війни означає деблокаду портів, означає, що українські фермери зможуть вивозити все морем, які раніше.
«На ринок стане поступати ще більше зерна. Пропозиції буде більше при тому самому рівні попиту. Росія поступово буде виплачувати репарації, з неї поступово будуть знімати санкції. Хоча РФ і під санкціями вже навчилася продавати, відвантаження пшениці в неї цього року більші, ніж у минулому», — моделює ситуацію Олена Нероба.
Вона додає, що трейдинг залежить багато від чого, і від політики також.
«Світ — він до всього призвичаюється. Він вже звик працювати, коли в Україні війна. Загострення конфлікту змусить ціни йти вгору. Бо щоб ціни зростали, має статися щось катастрофічне — затоплення, пожежі, обвал якогось ринку, ну щось на кшталт такого», — підсумовує вона.
Горизонт планування у зернотрейдингу та топ-культури майбутнього сезону
Обидва наші чоловіки-співрозмовники зійшлися на тому, що зараз планування роботи на ринку також змінило терміни, якщо раніше воно сягало десь річного горизонту, то зараз цей обрій став значно ближчий — 2 тижні-1 місяць максимум. Олену Неробу ж це питання добряче розвеселило.
«У мене завжди горизонт планування — 15 хвилин, я як рибка Дорі з мультфільму про Немо :) Прогнозувати ринок — така марна та невдячна справа, щоб ти не планував, воно все одно не збудеться або збудеться не так», — сміється вона.
Але український ринок таки знає Олену як класного кваліфікованого експерта, до її прогнозів багато хто дослухається, бо вони працюють. А зараз вона говорить, що у наступному сезоні найтоповішою культурою стане ріпак.
«Ріпак — це перші гроші у господарстві. Культура достатньо складна. Не всі її можуть та вміють вирощувати. Не скрізь є умови, що дозволяють її вирощувати. Вона високомаржинальна, в умовах війни ринок не змінився, ЄС так і залишився. Тому ріпак. До речі, в цілому по країні посівні площі культури зменшилися, ми навіть не засіяли 1 млн га», — каже Олена Нероба.
Крім ріпака, на думку Олени, маржинальними будуть ще соняшник та якісна пшениця. Хоча з пшеницею вже все не так просто — ця культура вже потребує більшого вкладення коштів. Але ринок пшениці завжди має ліквідність, тож ситуація з цінами та попитом на ньому більш-менш прогнозована та стабільна.
Артем Ремпен додає, що до літа успішною буде торгівля олійною групою — соняшником та соєю, сою також із задоволенням купують у Європі. На думку Артема, олійна група і зараз, і в новому сезоні є і буде самою прибутковою як для виробника, так і для трейдерів.
А в M-Grain уточнюють, що для кожного окремого трейдера класифікація «маржинальна-не маржинальна» культура залежить від того, як веде бізнес той чи інший трейдер. Кирило Злочевський зазначає, що в їхній кампанії ставки роблять саме на зернову групу, і робота з нею є приоритетом.
Майя Муха, Elevatorist.com