Держрезерв

Реалізація державної політики у сфері матеріального резерву
6922

Державне агентство резерву України (Держрезерв) — центральний орган виконавчої влади, діяльність якого координується Кабінетом Міністрів.

У структурі державних органів Держрезерв підпорядковано Міністерству економічного розвитку та торгівлі. Призначення голови здійснює уряд за поданням прем'єра, яке вноситься на підставі пропозицій Міністра економічного розвитку.

Історія:

— Держрезерв розпочав роботу 1 листопада 1991 р. з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України № 299-04 «Про створення Державного Комітету України з державного матеріального резерву», який був утворений на базі Українського територіального управління Комітету з державних матеріальних резервів при Раді Міністрів СРСР. 

— У 1992 р. Кабінетом Міністрів України було затверджено Положення про державний матеріальний резерв та Положення про Державний комітет України з матеріального резерву. Номенклатуру матеріальних цінностей матеріального резерву було затверджено в 1993 р. В січні 1997 р. був прийнятий Закон України «Про державний матеріальний резерв»: система отримала професійну законодавчу базу своєї діяльності.

З грудня 1999 р. Комітет було реорганізовано в Державне Агентство по управлінню державним матеріальним резервом. Розбудова економіки вимагала створення структури з високим статусом та відповідними повноваженнями. Тому, в серпні 2001 р. Указом Президента України Агентство по управлінню державним матеріальним резервом було реорганізовано в Державний Комітет України з державного матеріального резерву. У жовтні того ж року затверджено Положення про Комітет.

 Держрезерв жодного разу не реформувався із дати свого заснування 1991 р. Його діяльність постійно супроводжувалося скандалами, система Держкомрезерву спеціально доводилася до банкрутства. За відсутності належної законодавчої бази та бюджетного фінансування, державні запаси тривалий час активно використовувалися і не поповнювалися. Росли борги Держкомрезерву, під сумнів ставилася можливість нарощування ресурсів, забезпечення національної безпеки. З метою реформування системи Держрезерву з 2015 р. ведеться нормативно-правове забезпечення впровадження реформ, створено робочі групи з реформування системи Держрезерву із залученням експертів із Європейських країн.

Агентство резерву України перебуває на етапі свого реформування у сучасну модернізовану структуруі західного зразка.

Філії:

  • Склади та холодильники
  • Аграрні активи
  • Нафтовий хаб
  • Дослідний інститут

Госрезерву принадлежат более 30 предприятий, работающих в сфере приема / хранения / переработки зерна, мукомольных услуг, обладающих складскими и холодильными помещениями, а также объектами хранения нефтепродуктов.

Среди номенклатуры необходимых запасов из более чем 200 позиций, главные — это мясо и мясопродукты, зерно, мука, сахар, подсолнечное и сливочное масло, нефтепродукты.

Держрезерву належать понад 30 підприємств, що працюють у сфері приймання/зберігання/переробки зерна, борошномельних послуг, складські та холодильні приміщення, а також об'єкти зберігання нафтопродуктів.   

Серед номенклатури необхідних запасів із понад 200 позицій, головні — це м'ясо та м'ясопродукти, зерно, борошно, цукор, соняшникова олія та вершкове масло, нафтопродукти.

Держрезерв є засновником низки підприємств, про які не згадується на офіційному сайті цього органу, зокрема: ДП «Ресурспостач» (м. Київ), ДП «Укрспецпостач» (м. Київ, у стані припинення з 2015 р.), ДП «Резерв» (м. Київ, у стані припинення з 2012 р.), ДП «Хлібна база №74» (Запорізька область), ДП «Новотроїцький елеватор» (Херсонська область, порушено справу про банкрутство), ДП «Вознесенський КХП» (Миколаївська область).

Аграрні активи Держрезерву:

Загальна елеваторна потужність активів Держрезерву декларується понад 1 млн. т. Але частина з них не в кращому технічному стані, орієнтовно в належному стані — лише 50-60% від загального. Також, лише два елеватори є прибутковими — за рахунок діяльності млинів, що знаходяться на їх території: «Куліндорівський КХП» та «Охтирський КХП».

 ДП «Куліндорівський КХП»,  Одеська область.  Заснован у квітні 1981 р. До грудня 1998 р. організаційно ДП «Куліндорівський КХП» входив в Державну Акціонерну Компанію «Хліб України».

Територія — 17,04 га. До складу комбінату входить три основних виробничих цехи, млин потужністю 500 т переробки зерна на добу. Елеватор місткістю 93,9 тис. т здійснює приймання, розміщення зерна в силосних корпусах, очищення, сушіння, передачу зерна для переробки на млин, а також відвантаження поклажодавцям. 

 ДП «Златодар» («Золотоніський КХП») и «Златодар» (Пальмірсьое ПХПП), Черкаська область. У 1932 р. створено «Заготзерно», у 1959 р. — млин, Заготзерно і кукурудзяно- калібрувальний завод були об׳єднанні в «Золотоніський комбінат хлібопродуктів». У 1968-1971 рр. побудований новий елеватор місткістю 33,1 тис. т, у 1973 р. — млин з потужністю 220 т/добу.  З 2001 р. «Золотоніський КХП» входить до Держрезерву, у 2003 р. його перейменовано в державне підприємство «Златодар». 

Територія комбината  27 га, зернова місткість  97,4 тис. т, в т.ч. елеватор — 33,1 тис. т. До складу ДП «Златодар» входить «Пальмірське підзвітне хлібоприймальне підприємство» місткістю 36,5 тис. т.

«Златодар» здійснює промислову переробку зерна на пшеничне борошно, крупи, комбікорм.

 ДП «Хлібна база № 85», м. Барвінкове, Харківська область. Зведене у 1951 р. Місткість  «Хлібної бази № 85» складається з 2-х механізованих зерносховищ, до складу кожного входить елеватор, емністю 28 тис.т, та 4 зерносховищ напільного зберігання емністю 9 тис. т кожне. Загальна ємність одночасного зберігання — 92 тис. т.

Зернові та олійні культури надходять та відвантажуються на підприємстві автомобільним та залізничним транспортом.

 ДП «Хлібна база № 77», смт. Іванівка, Одеська область. Підприємство створено у 1999 р. шляхом реорганізації дочірнього підприємства ДАК «Хліб України». Воно було правонаступником одного з чотирьох найбільших в Україні елеваторів — «Ротівського елеватора», збудованого у 1970-ті роки. З 2011 р. — в структурі Держрезерву. «Хлібна база № 77» розташовано поблизу залізничної станції Ротово Одеської залізниці, займає площу 7,186 га. 

Технічна ємність елеватора — 149,3 тис. т, експлуатаційна місткість — 90 тис. т. Останні роки елеватор «Хлібна база № 77» не працює.

 ДП Хлібна база № 76», с. Кавуни, Миколаївська область. Знаходиться поблизу залізничної станції Кавуни, та автотраси Умань-Миколаїв. Основні виробничі потужності: елеватор  (дільниця №1), який збудований в  1976 р.,  який складається  з  робочої  башти  та  8  силосних корпусів ємністю 149,5 тис. т; старий елеватор (дільниця №2), побудований в  1948-1969 рр.,  який складається з 3  робочих  башт та 11 напільних складів ємністю 50 тис.т.

ДП «Хлібная база №76» має потужності по сушінню  та очищенню зернових та олійних культур.

 ДП «Хлібная база № 73», с. Павлопілля, Дніпропетровська область. Підприємство створено на базі ДП «Павлопільський елеватор», яке працює ще з 1938 р. «Хлібна база № 73» є найбільшим підприємством в Дніпропетровській області по елеваторним потужностям, загальна робоча місткість елеватора та складських ємностей складає 200 тис. т.

На підприємстві за 2021 р. змінилися 7 директорів, а загальна заборгованість по заробітній платі складає більше 2 млн грн.

 ДП «Чортківський КХП», Тернопільська область.

Основне приміщення млина №1, було збудовано у 1934 р. Пункт «Заготзерно» (ХПП) збудован у 1942-1943 рр. У 1959 р. млин і хлібоприймальний пункт були об’єднані в одне підприємство — «Чортківський комбінат хлібопродуктів». У 1976 р. до нього приєднано «Білобожницьке ХПП».

Но «Чортківський КХП» налічується 12 зерноскладів підлогового типу, загальною місткістю  39,7 тис. т.  Приймання зерна проводиться як з автотранспорту, так і залізничних вагонів.

Структура  підприємства складається з 4 дільниць:  

  • дільниця №1 — млинзавод  №1, потужністю 209 т/добу;
  • дільниця № 2 — склад готової продукції;
  • дільниця № 3 — елеватор  «Чортківський КХП» (вул. Білецька,17) в м. Чорткові, до складів підведена залізнична колія, вивантаження можливо двох вагонів одночасно;
  • участок № 4 — склади підлогового типау  «Чортківський КХП» (Білобожниця) в с. Білобожниця за 12 км від Чорткова, побудовані в 1960-67 рр., загальна місткість (після пожежи) біля 15 тис. т зерна.

 ДП «Стрийський КХП № 1», м. Стрий, Львівська область. У 1905 р. розпочав роботу млин, поступово збільшуючи виробничі потужності. У 1987 р. зроблено технічне переобладнання млина. Потужність млинзаводу по переробці зерна — 200 т/добу. «Стрийський КХП № 1» надає послуги по переробці зерна на давальних умовах, сушці зерна і його зберіганню.

 ДП «Охтирський КХП», Сумська область. Основними видами діяльності «Охтирського КХП»  є зберігання зернових, виробництво борошна і комбікормів, калібрування гібридного насіння кукурудзи. У 1958 р. в Охтирці було введено в експлуатацію комбікормовий цех, у 1974 р. до його складу увійшли кукурудзяний завод та Заготзерно. У 1975 р. збудовано елеватор місткістю 43 тис. т.

ДП «Охтирський КХП» розміщено на двох територіях у м. Охтирка: основна ділянка — по вул. Армійській, де знаходяться два елеватори місткістю 43 тис. т та 10 тис. т, млин, комбікормовий завод, складські приміщення, адміністративні будівлі. Ще на двох земельних ділянках м. Ахтирка по вул. Залізничній, 29 та 29,а знаходяться кукурудзяний цех, склади для зберігання зерна, лабораторія, зерносушарки.

ДП «Охтирський КХП» може приймати за добу 1500 т зернових автотранспортом та 600 т — залізничним транспортом. Технічні можливості елеватора дозволяють приймати 2 зернові культури одночасно.

Філія «Хлібна база» ДП «Охтирський КХП», м. Ворожба Сумска область. До «Охтирського КХП» філія «Хлібна база» приєднана у 2008 р. Вона займає земельну ділянку площею 34,75 га. До філії «Хлібна база» входять 2 елеватори місткістю 72,2 тис. т, три зерносклади з підземними прохідними галереями місткістю 19,1 тис. т, дві зерносушарки.

Філія «Хлібна база» надає послуги з приймання, зберігання, сушіння, очищення та навантаження зерна на автомобільний та залізничний транспорт.

 ДП «Кіровоградський КХП № 2», м. Кропивницький. 

Основними структурними підрозділами підприємства є: борошномельний цех трьохсортового помолу потужністю 45 т/добу переробки зерна та елеватор ємністю 41 тис. т, побудований у 1972 р.

Також «Шостаківське хлібоприймальне підприємство» , яке збудоване в 1964 р. та на початку носило назву «Поточна лінія «С-5» комплексної механізації по обробці товарної кукурудзи на реалбазі хлібопродуктів». До «Кіровоградського КХП № 2» було приєднано у 1983 р. Його складська ємність — 13,8 тис. т.

«Луцький комбінат хлібопродуктів №2», с. Рованці, Волинська область. 

За рішенням Кабінету Міністрів від 16 січня 2019 р. передано до управління Держрезерву України. Останнім часом «Луцький КХП №2» перебував в оперативному управлінні «Чортківського КХП» Держрезерву на правах оренди. Елеватор, місткістю 72 тис. т, надає послуги зберігання, сушіння, очищення, переробки зерна пшениці та жита, виробляє борошно, крупу манну та висівки, працює млин потужністю 500 т/добу переробки зерна.

За період простою «Луцького КХП №2» назбиралося чимало проблем. У вересні 2020 р. елеватор, який не працював з березня, поновив роботу: виробляє борошно та співпрацює із зернотрейдерами.

2019 р. — Головою правління «Державного агентства резерву України» 29 листопада 2019 р. призначено Ярослава Погорілого.

2020 р. — у «Державному агентстві резерву України» під час аудиту зафіксували понад 1 млрд. грн. збитків. У тому числі нестачу зерна на 800 млн грн. «Держрезерв» на червень 2020 р. заповнено на 3% норми зберігання, тобто від максимуму.

У серпні слідчі Нацполіції та СБУ України затримали радника директора одного з підприємств «Держрезерву» та його спільника під час отримання хабара. Також СБУ викрила учасників розкрадання зерна з «Держрезерву» у Харківській області, загальна сума збитків склала 2,4 млн грн.

На «Кіровоградському комбінаті хлібопродуктів №2» перевіркою встановлено, що через несвоєчасне оновлення керівництвом майна, зіпсовано та втрачено 14,6 тис. т пшениці вартістю понад 22,3 млн грн. Окрім цього, на підприємстві виявлено інші фінансові порушення.

На елеваторі «Хлібна база № 76» співробітники підприємства «Держрезерву» привласнили понад 158 т зерна пшениці, внаслідок слідчих дій було вилучено $11,8 тис., отриманих при продажу викраденого зерна.

Аудит виявив у фінансово-господарській діяльності підприємств «Держрезерву» суму порушень у 31,4 млн грн, з них апаратом Держрезерву — порушення на 1,7 млн грн.

Кабінет Міністрів України у травні 2020 р. звільнив Ярослава Погорілого, тимчасово виконуючим обов'язки голови Держрезерву призначено Микиту Барабаша.

2021 р. — у січні «Держрезервом» передано у сферу управління Фонду держмайна (ФДМУ) чотири зерносховища, які до цього перебували у стані банкрутства або на консервації.

У вересні «Держрезервом» повідомлено, що залишки зерна в його сховищах  знаходяться на критично низькій відмітці через відсутність фінансування. На підприємствах відомства зберігається зерно врожаїв 1999-2018 років, при тому, що затверджені терміни зберігання — 2 роки.

Кабінет Міністрів України звільнив  т.в.о. голови «Держрезерву» Микиту Барабаша у листопаді 2021 р. 

# Т.в.о. голови «Державного агентства резерву України» — Казаська Лідія Валентинівна.

За темою: Госкомпании: найди 10 отличий

Менеджмент

Казаська Лідія Валентинівна
Казаська Лідія Валентинівна
Тимчасово виконуюча обов'язкі Голови
Котов Павел Владимирович
Первый заместитель председателя

Контакти

Київська область, м. Київ, вул. Пушкінська, буд.28
(044) 226-22-64
(044) 234-63-47
document@gosrezerv.gov.ua
Подивитись на мапі

Діяльність

Лінійні елеваториЗаготівля, обробка та зберігання