АгроЕкспедиції 
Біржа елеваторів 
Елеватор на 370 тис. т одночасного зберігання — як працює гігант Епіцентр Агро
Джерело фото: Elevatorist.com
Величезний, потужний і максимально автоматизований — це про елеватор у Вінниці, який входить у структуру «Епіцентр Агро». Керівник Сергій Ковальчук провів нам «розпаковку» підприємства, яке він і будував: розповів про дві окремі частини елеватора, обладнання, яке використовується для доробки зерна, та про те, як можливо, що такий гігант обслуговується мінімальною кількістю людей.
Два елеватора в одному
«Ми називаємо дві частини комплексу старий і новий елеватори. Старий — це перша і друга черга будівництва. Новий — це третя черга», — розповідає керівник.
Першу чергу елеватора побудували у 2013 році. Тоді проєкт належав «Вінницькій агропромисловій групі», яка ще не була частиною «Епіцентр Агро». На шести гектарах землі звели ємності на 100 тис. т одночасного зберігання — десять силосів турецького виробника Altinbilek, встановили дві сушарки та потужне відвантаження — шість точок під залізничні вагони. Сергій Ковальчук брав участь проєктуванні та будівництві цього елеватора. Згодом елеватор купила група «Епіцентр», а керівник продовжив працювати зі своїм «дітищем».
«В той період ми мали значні накопичення зерна. Не встигали відвантажувати ранню групу, і вже починалася пізня. Тому побудували другу чергу на 68 тис. т, а потім і третю — на 210 тис. т», — розповідає Сергій Ковальчук.
Другу чергу побудували на обладнанні «ЮгЕлеватора» — шість ємностей загальною потужністю майже 70 тис. т. Для будівництва третьої черги у 2019 році використали обладнання польського виробника FEERUM. Тоді встановили 18 силосів для довготривалого зберігання та 8 ємностей під вологе зерно. Через рік вже почали приймати першу продукцію на новий комплекс.
Сергій Ковальчук розповів, що за час будівництва та роботи звик до масштабів елеватора, хоча це його перший такий великий проєкт. До цього він працював над відновленням бетонного зерносховища з набагато меншими характеристиками.
«Коли я прийшов сюди працювати, то не мав досвіду роботи з такими великими місткостями і потужним обладнанням. Уявіть, за першої черги ми починали зі швидкості транспортного на прийманні в 150 тонн на годину, а в третій — аж 250 тонн на годину. Здавалося б, елеватор дуже великий, і тут все страшенно складно. Але коли вже розумієш специфіку роботи, то отримуєш задоволення. Тепер в цьому для мене нема нічого незвичайного», — згадує керівник.
Читайте також: Які бувають елеватори за конструкцією та підходами до діяльності — класифікація
Прийняти і просушити 10 тис. т кукурудзи за добу
Зараз за добу на елеваторному комплексі можуть прийняти 10 тис. т зерна, — фантастичний об’єм! Для цього є 6 точок приймання з автомобільного транспорту, — тому тут йдеться не лише про обсяги, але і про можливість приймати багато різних культур.
«Елеватор працює з будь-якою культурою, в тому числі з ГМО. Наприклад, в цьому році приймали генномодифіковану сою. Оскільки у нас технологічно лінії незалежні одна від одної, то ймовірність змішування зерна ми звели до нуля. Але щоб на 100% виключити і людський фактор, приймаємо таке ГМО-зерно тільки в одній частині комплексу», — каже Сергій Ковальчук.
На «Вінницькому елеваторі» є можливість накопичити значні партії зерна перед сушінням. Загалом хопери вміщають 14 тис. т продукції. Це дозволяє ефективніше сушити і економити природний газ.
«Усе робилося для того, щоб була змога поділити зерно по волозі і не залежати від погодних умов під час збирання, але головне — сушити в режимі. Оскільки найбільший розхід газу йде під час нагрівання сушарок, то ідеально зупиняти обладнання лише на регламентні роботи. Тобто ми запустилися на три дні, і сушка весь цей час працює, — це найбільш ефективно для економії газу», — пояснює директор елеватора.
На елеваторі 7 сушарок. Вони за добу можуть просушити 10 тис. т кукурудзи з вологістю 24%. Очищають зерно на сепараторах БСХ-200 та ТАС-206 (Buhler).
Дороблене зерно закладають на зберігання в силоси. Згадуючи цьогорічну проблему пересушеного, і від того занадто «тендітного» зерна, поцікавилися у керівника, наскільки довгі маршрути на такому величезному елеваторі — він займає 12 гектарів, а працівники їздять по території на велосипедах. Сергій Ковальчук розповів, що довжину маршрутів враховували ще при будівництві першої черги: компонували обладнання так, щоб воно було близько одне від одного, без великих відстаней.
«При розподіленні зерна ми враховуємо і час зберігання. Якщо ріпак лежить лише до осені, то кладемо його в найближчі до відвантаження ємності, — це найкоротший маршрут, зерно менше травмується. До того ж, транспортер не перетинається з іншими, і виключені якісь змішування. Якщо кукурудзу й пшеницю будемо тримати довше, то закладаємо в віддаленіші силоси. Це дозволяє уникнути зайвих переміщень», — пояснює керівник.
Коли ми були на елеваторному комплексі, працівники очікували відвантажування на вагони. Точки відвантаження є на обох частинах елеватора: на одній можна вантажити одночасно 6 вагонів, на іншій — 4.
«Ми відвантажуємо за добу 54 вагони — один маршрут. Але в майбутньому плануємо відвантажувати два», — розповідає Сергій Ковальчук.
Він показує вузол відвантаження на першій частині елеваторного комплексу і звертає нашу увагу на два моменти. Перший — це цікаві збірні бункери для зерна, — такі нечасто зустрінеш. Другий — завантажувальні труби-рукави під ними.
«Для завантаження використовують різні пристосування всяких модифікацій, але вони швидко протираються. Минулого року ми знайшли дуже міцну тканину і зробили таке пристосування самі. Досі не протерлося», — показує директор.
На автомобілі зерно вантажать на двох вузлах. За добу на одній точці відвантажували до 50 автомобілів соняшника.
Також цікаво: ТОВ КВФ Рома: На сьогодні інвестувати в обладнання не плануємо, треба вкладатися в енергозбереження
Особливості сезону
На цьому елеваторі, на відміну від інших зерносховищ «Епіцентр Агро», завжди працювали з поклажодавцями. Як розповідають, раніше співвідношення власного та давальницького зерна було на рівні 70 і 30%. Цьогоріч сезон більше фермерський, ніж елеваторний, тому клієнтів менше. Аграріям практично не треба було просушувати зерно. Як зазначив керівник, фермери зараз або реалізують вирощене за хорошими цінами, або закладають у власні склади.
Зерно, яке цього року везуть на елеватор, було в базисі по вологості або з відхиленнями в 1-2%. Проте сушарки працювали з соєю і соняшником — сушили близько 30% сої та 20% соняшника від загального об’єму. Зафіксували цього року і рекорд по вологості кукурудзи — 12%. Як розповів Сергій Ковальчук, культури з таким показником на півночі області ще не бачили.
Тарифи на елеваторі цього року не підіймали. Керівник каже, розуміють, що клієнт прийде туди, де є хороші ціни на зерно.
«Наша задача-максимум — знайти хороших трейдерів, які могли б купити зерно. Фермеру цікавий елеватор, якщо на ньому є хороший покупець, тоді є сенс везти і реалізовувати продукцію», — пояснює директор.
Компанія «Епіцентр Агро» поки що не надає послуги трейду клієнтам, але залучає на елеватор сторонніх трейдерів.
Автоматизація оптимізує колектив
Елеватор загальною місткістю зберігання в 370 тис. т в сезон обслуговують всього 60 людей, а в міжсезоння штат працівників — близько п’ятдесяти. Це, як каже керівник, найкраща ілюстрація того, що наскільки автоматизовані всі процеси, і наскільки гарно налагодили роботу всього обладнання.
«Щоб ви розуміли, на цьому об'єкті в зміні один слюсар і один електрик, які займаються поточними задачами», — розповідає керівник.
І додає, що загалом на елеваторі три електро підстанції, які обслуговує один енергетик і три електрики, по одному на зміну.
«Якби обладнання було не наскільки надійне, то, звісно, не вистачало б людей, потрібно було б постійно щось ремонтувати. А коли все нормально обслуговується, підготовчі роботи перед жнивами проводяться якісно, то і маємо гарний результат», — каже Сергій Ковальчук.
Підготовку до нового сезону починають відразу після Нового року, щоб поступово робити все необхідне. Основний ремонт відкладається на період, коли елеватор повністю зачищають та прибирають, але ще взимку стартує підготовка до нового сезону: купують запчастини, проводять дрібні ремонти. Тим більше, що не кожного року вдається повністю зачистити елеватор. В останні роки, за словами керівника, перехідні залишки зерна залишаються в ємностях.
Попри те, що колектив на елеваторі максимально оптимізований, кадрове питання тут теж стоїть гостро. Від початку великої війни мобілізували 28 працівників.
«Ми стараємося шукати спеціалістів. У нас є Могилів-Подільський технікум, де навчають за спеціальністю «Зберігання і переробка зерна», то ми звідти взяли молодих спеціалістів. Шукаємо людей, навчаємо», — пояснює Сергій Ковальчук.
Загалом про керування таким великим елеватором директор говорить так: на роботі треба отримувати не лише заробітну плату, але і задоволення:
«Звичайно, неможливо весь час бути спокійним, бо постійно ідуть різні робочі процеси. І навіть вдома неможливо повністю відключити думки про елеватор. Не буває такого, щоб я приїхав додому і повністю переключився на щось інше. Мабуть, лише коли елеватор пустий, можна відволіктися. Це, знаєте, такий момент десь в міжсезонні.
Але ми на роботі проводимо так багато часу, живемо нею, тому треба отримувати не лише заробітну плату, але і задоволення. От ти щось зробив, — є хороший результат! Приємно, коли елеватор зачищається, коли все добре відпрацювало рік, коли бачиш, що, слава Богу, все вийшло, як планували».
Олена Гайдук, Elevatorist.com
