Як на терміналі MOST LT розширюють потужності накопичення зерна — агротур 4 кордони
У 2019 році компанія «Агросем» збудувала перевантажувальний термінал на Львівщині для власних потреб — для імпорту добрив. На момент повномасштабного вторгнення у компанії був майданчик з кількома складами, вузькими коліями та мостовим краном. Що відтоді змінилося на терміналі, ми дізнавалися в рамках агротуру «4 кордони», який відбувся завдяки інфраструктурному партнеру компанії KMZ Industries та логістичному партнеру «Балк Транс».
Зростання можливостей термінала
У 2022 році на MOST Logistic Terminal вирішили додавати потужності для перевантаження контейнерів, зерна, генеральних вантажів. Директор термінала Валерій Крупко розповідає, що проєкт розширення є доволі амбітним, наприклад, проєктні потужності накопичення зерна складають 50 тис. т. Проте зерновий ринок доволі непередбачуваний, тому вирішили поетапно будувати силоси для накопичення, щоб забезпечити технічні можливості для перевантаження всіх видів продукції, орієнтуючись на потреби ринку.
Зараз на терміналі розширюють потужності накопичення зерна, встановлюють обладнання для стафірування контейнерів, а також облаштовують місце для роботи з іншими видами вантажів.
«В певній частині термінала ми поміняли конфігурацію колій, і робимо майданчик, де будуть оброблятися тарно-штучні та навалювальні вантажі відкритого зберігання, — руда, вугілля, сталь, метал, чавун, рійки — те, з чим можна працювати. Зараз ми на цьому робимо такий невеличкий акцент, і плануємо, що в нас буде всього потроху. Зараз на щось одне робити ставку, — не вгадаєш», — розповідає Валерій Крупко.
Проте за останні роки 50% обсягів перевантаження термінала складає зерно. Як тут забезпечують ці об’єми?
Читайте також: Агротур 4 кордони — термінал Вілії на Волині
Як працюють з зерном
Зерно перевантажують з ширококолійного залізничного транспорту та з автотранспорту. Приймати можуть дві культури одночасно.
«У нас організовано 2 лінії прийомки. Ми одночасно навантажуємо вагони на 2 гілках вузької колії. Щоб завантажити блоктрейн — це європейський маршрут в 38-40 вагонів — нам потрібна доба, це з митним оформленням. Є багато нюансів, які розтягують термін обробки вагона в повному циклі від подачі зі станції до передачі на перевезення. Цей термін коливається від 2 до 3 днів, але сам процес завантаження відбувається менше доби», — розповідає керівник відділу елеваторної діяльності термінала Вячеслав Тимчук.
Вячеслав Тимчук розповів, що рекорд навантаження — європейський маршрут із хоперів навантажили 1950 тонами ріпаку за 14 годин. Керівник каже, що зараз на підприємстві намагаються скорочувати час обробки маршрутів.
«Приймання зерна з вагонів можливе водночас на 2-х коліях. Враховуючи що термінал може водночас прийняти цілий маршрут та розвантажити його за добу, то це серйозна конкурентна перевага», — додав Валерій Крупко.
Загалом на терміналі побудовано 5 кілометрів колій та ще більше кілометра будуються. Це чотири колії європейського формату, дві звичайні широкі та одна суміщена колія. Європейські колії термінал обслуговує власним локомотивом. Для переміщення вагонів по широких коліях залучають станційний тепловоз та маневрові лебідки. Контроль ваги здійснюється на 5 вагонних вагах, які розташовані на кожній колії, та 2-х автомобільних вагах.
Збільшують потужності для накопичення зерна
Зараз на терміналі йде будівництво — розширюють потужності накопичення зернового комплексу. За останній рік тут додали два силоси по 5 тис. т кожен, і зараз є потужності для накопичення 12 тис. т зерна. В процесі будівництво ще двох ємностей по 5 тис. т. Одна з них вже на стадії збирання і запрацює до кінця травня, інша — до осені. Силоси та транспортне обладнання іноземного виробництва, Після завершення запланованих робіт тут зможуть накопичувати 22 тис. т зерна, надалі збираються аналізувати потреби ринку щодо подальшого розширення обсягів зберігання.
На підприємстві хочуть мати можливість дороблювати зерно. Для очищення продукції перед відвантаженням вже встановили сепаратор TAS 206 від Buhler. Для первинного очищення планують поставити БСХ-100 від «Хорольського механічного заводу». Також тут буде зерносушарка Bonfanti, під яку вже залили фундамент.
Вячеслав Тимчук каже, що доробки до контрактних показників потребує приблизно 5% зерна, яке перевантажують на терміналі. Проте в майбутньому цей зерновий комплекс може запрацювати як повноцінний елеватор.
«В перспективі ми розглядаємо розширення спектра своїх послуг, в тому числі і на сушіння/очищення фермерського зерна. Якщо у нас будуть технічні умови та конкурентні ціни, клієнт прийде», — розповідає керівник відділу елеваторної діяльності.
Читайте також: Агротур 4 кордони — як контейнерний термінал Мостиська перелаштувався під виклики війни
Робочі процеси: навчання працівників, акредитація лабораторії
На терміналі кажуть, що, як і всюди, проблема з кадрами існує. Перш за все — це дефіцит спеціалістів. В компанії «Агросем» займається навчанням і вихованням нового покоління фахівців самостійно. Зерновий комплекс на терміналі обслуговує зміна в 11 працівників. Це вантажники, оператор, електромеханік, лаборанти і візирувальники.
На терміналі є лабораторія, на якій оцінюють якість експортного зерна при відвантаженні та завантаженні вже на європейських коліях. ПТЛ атестована, а найближчим часом планують розглянути можливість акредитації.
«Плануємо подвоїти кількість лабораторного обладнання і замислюємося над акредитацією лабораторії, але це дуже клопітке завдання зі значною вартістю приладів і вкладень. Ми розглядаємо таку можливість, щоб задовольнити власні потреби при підборі сировини для експортних партій», — розповів Вячеслав Тимчук.
Географія постачання зерна та перспективи
Перевантажують, в основному, кукурудзу та ріпак, — ті культури, на які є попит у покупців. Автомобільним транспортом на термінал везуть продукцію з трьох найближчих областей в радіусі 200 кілометрів: Львівської, Тернопільської та трохи Рівненської. А географія доставки залізничним транспортом набагато ширша.
Продукція їде у Великобританію, Нідерланди, Німеччину, Австрію, Італію, Хорватію, Угорщину і Литву. Частина відвантажень іде на переробні підприємства.
«Зараз закінчується зерновий сезон і буде технічна пауза в очікуванні нового врожаю, кількість потягів буде трохи меншою, але ми не зупиняємось. Маємо амбітні плани далі експортувати зерно і в європейські країни, і поза межі ЄС, з чим достатньо ефективно справляємося», — каже директор термінала Валерій Крупко.
Загалом за останній рік на терміналі вдвічі наростили обсяги перевалки, і половину цього об’єму складає зерно. Однак у MOST Logistic Terminal диверсифікують свої можливості та паралельно зі зведенням силосів тут будують майданчик для перевантаження шротів.
Олена Гайдук, Elevatorist.com