Робота борошномелів під час війни: навантаження і проблеми

Як працюють українські борошномели під час війни
Як працюють українські борошномели під час війни

У час війни наявність хліба і борошна — ключове питання. Як працює зараз борошномельна галузь і з якими проблемами зіткнулися виробники продукції №1 в Україні, дізнавався Elevatorist.com.

Виробництво і експорт борошна до війни

В останні роки виробництво борошна в Україні поступово скорочувалося.

Подібно до виробництва скорочувався й експорт пшеничного борошна і борошна із меслину (суміш пшениці і жита).

Читайте також: Українські крупи. Внутрішнє споживання та можливий експорт

Пшениці для виробництва борошна достатньо

За даними «Урожай Онлайн» лідером із вирощування основної культури для виробництва борошна минулого року стала Харківська область, на складах регіону могла залишитися значна частина пшениці. У 2021 році з полів Харківщини зібрали 2,8 млн т пшениці.

Інші тимчасово окуповані (деякі з них уже звільнені) області у 2021 році показали наступний результат зі збору урожаю пшениці:

  • Запорізька область — 2500,4 тис. т,
  • Херсонська область — 2121 тис. т,
  • Миколаївська область — 1995,07 тис. т,
  • Донецька область — 1498,01 тис. т,
  • Луганська область — 1007,48 тис. т,
  • Сумська область — 949 тис. т,
  • Чернігівська — 945,94 тис. т.

Після блокування морських портів експорт пшениці з України скоротився в рази, і для борошномельної галузі це добре. Як розповів керівник Спілки «Борошномели України» Родіон Рибчинський, зараз на ринку дуже багато зерна.

«Якщо ми раніше бігали за сільгоспвиробниками, то сьогодні самі аграрії пропонують нам своє зерно. Тому зараз пропозиція пшениці більш ніж достатня», — розповів Родіон Рибчинський.

Керівник Спілки зазначив, що перші 2-3 тижні від початку вторгнення багато підприємств переробляли пшеницю, яку безкоштовно передали кілька трейдерських компаній, щоб підтримати населення і армію.

Керівник Спілки Борошномели України Родіон Рибчинський

Потужностей для виробництва борошна достатньо

За даними Держстату, за перший місяць цього сезону до переліку областей-лідерів по виробництву борошна увійшли дві нині частково окуповані — Харківська і Запорізька.

«У четвірку основних виробників даної продукції на старті нового сезону увійшли Вінницька, Харківська, Київська та Запорізька області. Сумарний обсяг виробництва ними борошна склав 48,2 тис. т, що на 13% нижче за показник аналогічного періоду роком раніше», — зазначається в матеріалі.

Проте зауважимо, що перша десятка найбільших виробників борошна в Україні не знаходиться зараз на тимчасово окупованій території (за даними 11 квітня 2022 року).

«Дефіциту потужностей для переробки і виробництва борошна, як і круп, в Україні не було ніколи. У нас загалом теоретичний об’єм переробки зерна в борошно та крупи складав 6,5 млн т. Це в два з половиною рази більше, ніж Україна виготовляла. Тому зараз проблем із забезпеченням борошном немає взагалі», — каже Родіон Рибчинський.

Керівник Спілки «Борошномели України» розповів, що практично всі підприємства на не окупованій території працюють на повну потужність, а попит на борошно загалом дуже високий.

«Ми сьогодні працюємо фактично на 100%. Кілька підприємств навантажені навіть більше, ніж є їх фактична продуктивність», — зазначає Родіон Рибчинський.

Про великий попит на борошно також говорять в компанії «Волинь-зерно-продукт».

«Зараз стоїть черга торгових підприємств, які хочуть придбати борошно і крупи. Доводиться навіть розподіляти і обмежувати партії продукту, щоб в усі області потрапило наше борошно і крупи», — розповів керівник  департаменту аграрного виробництва компанії «Волинь-зерно-продукт» Ярослав Мазуренко в ефірі 12 каналу.

Керівник департаменту аграрного виробництва компанії Волинь-зерно-продукт Ярослав Мазуренко

Проте не всі борошномельні підприємства працюють на повну потужність. Наприклад, компанія «Зернова База України» від початку війни скоротила своє виробництво на 50%. Серед причин, — локальне зниження попиту на продукцію, яку компанія постачає в Житомирську і Київську області, і логістичні проблеми.

«Ми працюємо 50%. Є проблеми зі збутом і з логістикою. Всюди блокпости, не вистачає дизпалива і водіїв. До того ж зараз ми працюємо тільки вдень. Недавно поруч ракета впала, тому ми не можемо зараз ризикувати», — розповів генеральний директор і співзасновник компанії Алтинбек Мустапаєв.

Генеральний директор і співзасновник компанії Зернова База України Алтинбек Мустапаєв

Та попри проблеми, Родіон Рибчинський каже, що на сьогоднішній день обсяги виробництва пшеничного борошна в Україні загалом збільшились, як мінімум, на 50%. 

А от виробництво житнього борошна зараз скоротилося, оскільки найбільші запаси жита знаходилися на тимчасово окупованих територіях — у Сумській, Харківській і Чернігівській областях.

«Пропозиції з тих регіонів зараз поки що немає. Підприємства в областях, що були під окупацією, ще не запустилися, бо ще йде розмінування, оцінка втрат на підприємствах. Тому, звісно, більшості об’ємів житнього борошна зараз нема зараз на ринку, але з часом, коли запрацюють ці підприємства, обсяги з’являться», — каже Родіон Рибчинський.

Також цікаво: Основні події на зерновому, елеваторному та логістичному ринку України — тижневий дайджест

Відсутність експорту борошна і висівок

З початком широкомасштабних бойових дій в Україні експорт борошна зупинився. Як пояснив Родіон Рибчинський, зараз виробники не потребують експортувати продукцію, оскільки є необхідність борошна всередині країни.

«Поки про це ніхто не говорить про експорт, тому що на внутрішньому ринку ще немає перенасичення, працюють хлібозаводи, макаронні підприємства, є куди реалізовувати продукцію. Крім того, залізницею за кордон зараз іде зерно, олія, тому всунутися з борошном неможливо», — каже керівник Спілки «Борошномели України».

Проте блокування портів і відсутність експорту все ж створила проблему для борошномелів, — виробники не мають збуту побічного продукту — висівок.  Як розповів Родіон Рибчинський, раніше більшу частину висівок експортували в Туреччину або в Арабські країни.

«Туреччина була загалом країна №1 по імпорту українських висівок. Зараз цей напрямок заблокований. Попит всередині країни не може забезпечити стовідсоткове споживання. Ціни на висівки впали в 2-3 рази і більшість підприємств або роздає їх на господарства, що вирощують тварин, або звертається до сусідніх птахівників і свинарів, які змінили рецептуру своїх комбікормів. Є приклади, коли висівки просто списуються, як смітна складова, їх спалюють або викидають», — пояснив Родіон Рибчинський.

Наостанок — прогнози з виробництва пшениці. Цього року очікується отримати близько 18,2 млн т культури, кажуть в УЗА. Це набагато нижче за минулорічний урожай (33 млн т), але втричі більше щорічного внутрішнього споживання. З урахуванням перехідних запасів в 10 млн т і прогнозів експорту на 2022/23 МР, що склав теж 10 млн т, будемо з хлібом.

Олена Гайдук, Elevatorist.com