АгроЕкспедиції 
Біржа елеваторів 
Українські крупи: внутрішнє споживання та можливий експорт
Джерело фото: Elevatorist.com
Виробництво круп в Україні з кожним роком зростає. А через війну та проблеми з експортом зерна, увага до переробки зараз подвійна. Elevatorist.com спробував розібратися в тому, які крупи користуються найбільшим попитом в Україні, яким віддають перевагу за кордоном, та які культури варто вирощувати сьогодні аграріям, аби забезпечити внутрішній ринок та здійснювати експорт.
Статистика виробництва
У 2020 р. виробництво основних видів круп та пластівців (окрім рису) в Україні склало 183,6 тис. т. Це на 11% перевищує показник 2019 року (165,1 тис. т).
За даними Держстату у 2021 р. круп та пластівців було виготовлено 258 тис. т.
«За останні 7 років введено в експлуатацію кілька підприємств, які орієнтовані на виробництво пластівців та круп. Це ефективні підприємства як з використанням вітчизняного обладнання, так і з обладнанням провідних закордонних виробників. Тобто рівень підприємств для виробництва круп в Україні сьогодні на рівні вище середнього європейського. Існують промислові підприємства, які мають продуктивність переробки до 100-200 т на добу, а є невеликі підприємства на 5-10 т на добу. Більшість підприємств мультисировинні, тобто можуть виробляти продукцію декількох видів», — говорить голова правління ГО «Борошномели України» Родіон Рибчинський.
За його словами, при бажанні та необхідності Україна може переробляти до 1,5 млн т круп'яної сировини на рік та виготовляти різні крупи з пшениці, ячменю, кукурудзи, гречки, проса, вівса, гороха, спельти тощо.
На сьогодні лише два великих виробника круп, в Чернігові та в Броварах, зупинили виробництво, так як знаходяться на окупованій території. Припинили випуск манної та пшеничної крупи млини, які також знаходяться в зоні бойових дій (манна крупа та пшеничні крупи виготовляються на млинзаводах).
Внутрішнє споживання чи експорт круп?
На який ринок варто орієнтуватися виробникам круп та виробникам сировини — на внутрішній чи зовнішній? Голова правління ГО «Борошномели України» Родіон Рибчинський наголошує, головна задача підприємств переробки сьогодні, — це забезпечити крупами внутрішній ринок. І в мирний час 90% ринку круп (за винятком кукурудзяних та вівсяних) йшли для українського споживача.
«Експортувався надлишок. Але сьогодні все впирається в сировину, вагомі обсяги якої, наприклад проса, вівса та гречки, залишилися на окупованих територіях. І основна задача сьогодні стоїть як раз перед аграріями: суттєво збільшити посів круп’яних культур на вільній від ворога території України»,— говорить експерт.
Родіон Рибчинський зазначає, що експортний потенціал минулих років становив до 100 тис. т круп на рік.
За даними Держстатистики експорт круп у 2021 мав такі цифри:
Які крупи користуються попитом?
Попит на крупи на внутрішньому і зовнішньому ринках відрізняється. Наприклад, якщо гречка — фаворит серед круп в Україні, то в Європі її споживають в значно менших об’ємах. Основні покупці гречаної крупи це Польща, Німеччина та Ізраїль. Також крупа користується попитом в Сербії, але вона традиційно там і вирощується.
Як відзначали експерти до війни, в Україні і в Європі зростає попит на крупи швидкого приготування та пластівці. Зокрема за останні чотири роки в Україні був істотний приріст виробництва саме вівсяних пластівців.
Але зараз питання споживання круп на внутрішньому ринку переходитиме з площини попиту у площину пропозицій. Бо можуть виникнуть проблеми з сировиною.
«Внутрішній ринок не залежить від виробничих потужностей. Їх достатньо. Проблема полягає у сировині. Є крупна сировина, якщо ми говоримо про пшеницю та ячмінь. Але пшеничну і ячну крупу народ не дуже хоче їсти. Перевага надається гречаним і вівсяним крупам. А ця сировинна база сьогодні істотно знизилася. Овес мають сіяти вже зараз, але через війну є проблеми із посівною. Гречка сіятиметься квітень-травень. Тут треба розуміти, що гречкою та вівсом засівали досить великі площі Харківської, Сумської та Чернігівської областей, і вони сьогодні перебувають у зоні бойових дій. Тому об'єктивно основна проблема зараз — це сировина», — наголошує Родіон Рибчинський.
Ще одна затребувана в Україні крупа — рис. Але Україна забезпечувала себе рисом внутрішнього виробництва лише на 30%.
«Решту рису імпортували морем через порти, тому сьогодні очікувати поставок рису не варто. Він, звичайно, може заходити через Європу, але це буде не в такій кількості, в якій він заходив із Південно-Східної Азії. Тобто проблема знову ж таки у сировині», — підкреслює голова правління ГО «Борошномели України».
Щодо експорту круп, то на зовнішніх ринках, як і раніше, залишаються здебільшого дві позиції — кукурудзяна крупка (для південних країн) та вівсянка (для європейського ринку), говорить СЕО Agroinsightex Ольга Кулакова.
«Тим не менш, враховуючи дефіцит зерна, що наростає у світі, цілком реально очікувати деяке збільшення попиту на пшеничну крупу. Таким чином, війна у відображенні поточних областей, залучених у військове протистояння, не торкнеться ринку круп України за обсягами виробництва та споживання», — констатує експертка.
Що робити аграріям?
Безперечно порада від експертів одна — сіяти. Для внутрішнього ринку перш за все сіяти гречку та яру пшеницю.
«Для виготовлення «Артеку» та манки, ячневої та перловки, кукурудзяної та горохової круп сировини у нас більш ніж достатньо. Нам потрібна тверда пшениця для макарон, булгуру та кус-кусу. Треба просо для пшоняної крупи, гречка для гречаних круп та овес для вівсяних круп та пластівців. Тому раджу аграріям звернути увагу саме на ці круп'яні культури, які є ефективними з грошової точки зору, та які потрібні на внутрішньому ринку. Таким чином ви підтримаєте своє господарство і внутрішніх переробників та споживачів», — радить Родіон Рибчинський.
Варто звернути також увагу на рис. Однак рис вирощують на Одещині та Херсонщині, і там є проблеми, пов’язані з війною.
«У нас достатньо можливостей, щоби переробити будь-яку кількість продукції. Чи буде надлишок цієї продукції, чи буде експорт, подивимося. Не треба заглядати вперед, експортувати все це можна, попит є на зовнішніх ринках на нашу продукцію, було б що. Але основне завдання зараз — забезпечити переробку сировиною», — резюмує голова правління ГО «Борошномели України».
Інна Воробйова, Майя Муха, Elevatorist.com
