АгроЕкспедиції 
Біржа елеваторів 
Що таке комплаєнс і як він впливає на роботу зернового ринку
Джерело фото: Pixabay.com
Останнім часом на елеваторному ринку України при виборі партнерів — будь то виробник зерна, експортер або перевантажувальний термінал, — гравці почали враховувати не лише вартість продукції, послуг, а й якийсь комплаєнс.
І через цей самий комплаєнс, уявіть собі, аграрії навіть можуть відмовитися від послуг портового терміналу, або ж навпаки, термінал не захоче працювати з постачальником. То що ж воно таке — комплаєнс?
Комплаєнс — це як НАССР, тільки глобальніше
У Вікіпедії наводиться таке визначення терміну «комплаєнс»:
Комплаєнс (від англ. compliance — відповідність; походить від дієслова to comply — відповідати) — буквально означає Дотримання /дія відповідно до запиту або вказівки; послух (від англ. compliance is an action in accordance with a request or command, obedience). «Комплаєнс» є відповідністю будь-яким внутрішнім або зовнішнім вимогам, або нормам.
Виходить, що комплаєнс — це комплекс заходів, які повинні попереджати дії співробітників компанії, що суперечать законам. І за яким будується корпоративна бізнес-етика, що базується на дотриманні зовнішніх, внутрішніх вимог, норм і законів. Говорячи ще простіше, це ідеологія гранично чистої та прозорої роботи компанії, неухильне дотримання всіх заходів з охорони та безпеки праці, а також питання бездоганної репутації кожного співробітника.
Не варто плутати комплаєнс із внутрішніми корпоративними правилами, які керівництво компанії встановлює для співробітників. Комплаєнс — це відповідність роботи компанії нормам, встановленим законодавчими та регулюючими органами. Крім законів це можуть бути і внутрішньогалузеві стандарти, той же НАССР, наприклад. Ці стандарти можуть бути лише рекомендованими, а не обов'язковими, і тут вже кожна компанія має вибір — все залежить від того, яку репутацію хоче мати організація на ринку.
Комплаєнс можна образно порівняти з віртуальним репутаційним прапором компанії, зітканим із тисяч пікселів: починаючи від відповідності роботи законодавчим нормам та стандартам, відсутності корупційних, екологічних, рейдерських скандалів та закінчуючи особистою репутацією кожного зі співробітників.
Наприклад, якщо ваш елеватор вже 10 років поспіль засипає сусідське селище кукурудзяним лушпинням, а керівництво за цей час так і не спромоглося знепилити сушарку — це пляма на репутаційному комплаєнс-прапорі компанії. Або лаборант-махінатор — також не найкраща прикраса для репутації.
Що контролює комплаєнс-контроль?
Незважаючи на те, що в нашій країні впровадження комплаєнс-контролю законодавчо не є обов'язковим, інтерес у багатьох компаній до нього зростає. Особливо у тих компаній, які працюють із закордонними партнерами або ж хочуть залучити іноземний капітал як інвестиції. Тому що для потенційного інвестора діючий комплаєнс-контроль у компанії робить її більш привабливою та благонадійною.
Законодавство таких країн як США та Великобританія взагалі передбачає обов'язкову наявність у компанії у іноземних партнерів комплаєнс-підрозділу. І це дуже важливий момент для українських партнерів цих країн, адже тоді робота компанії має відповідати не лише вітчизняним законам, а й нормам міжнародного права та стандартів, а також бізнес-етики.
Тому в усіх великих агрохолдингах, які працюють із закордонними партнерами, є спеціальний департамент або підрозділ, який займається комплаєнсом. Менші компанії часто користуються послугами сторонніх організацій. Що ж перевіряє комплаєнс контроль?
А він стежить, щоб у роботі компанії не виникали порушення у таких сферах:
- У частині виконання законодавчих та стандартних галузевих норм
- У роботі компанії повинні бути відсутні фінансові маніпуляції
- У роботі компанії повинні бути відсутні корупційна складова та службові зловживання
- Усі співробітники компанії повинні бути компетентними та професійними
- Відстеження зовнішніх протиправних дій, таких як розкрадання продукції та рейдерське захоплення компанії, а також наклепницька загроза репутації компанії
Тобто робота комплаєнс-контролю допомагає уникнути компанії багатьох втрат — матеріальних, тимчасових, інтелектуальних та інформаційних. А також уникнути ризиків у плані збитків для здоров'я людей та екології.
Українські зерновики все більше дорожать репутацією
Зараз читач цілком закономірно може сказати — вау, круто звичайно, але як це все працює на практиці, навіщо мені особисто це потрібно? Відповідаємо — на практиці це вже прекрасно працює, наприклад, з комплаєнс-ризиками зіткнулися портові термінали.
На VI Міжнародній конференції «Зернові термінали: нові проекти, обладнання та технології» президент УЗА Микола Горбачов розповів, що останні кілька років на вибір експортного терміналу для зерна дуже впливає репутація компанії або її власників. Нагадаємо, що Микола Горбачов, окрім УЗА, очолює і компанію New World Grain Ukraine, що входить до складу міжнародного холдингу Soufflet Group.
За його словами, насамперед на рішення про роботу з терміналом впливає ціна перевалки, але вона має корелюватися з технічними можливостями терміналу.
«Якщо немає технічних можливостей, то ціна вже не має жодного значення. Якщо порт вивантажує 30 вагонів та 15 автомобілів, хоч і перевалка коштуватиме 5 $/т, клієнт там нічого не зможе відвантажити», — сказав Микола Горбачов.
І якщо ціна перевалки та технічні можливості влаштовують, то третім параметром буде саме комплаєнс, репутація власника та самого підприємства.
«Потрібно перевірити компанію дуже глибоко: чи не відмиває вона гроші, чи не була ні в чому замішана і таке інше. І репутаційні ризики, пов'язані з комплаєнсом, останні кілька років мають велике значення», — пояснив президент УЗА.
Причому, якщо навіть термінал працює як годинник, але його власник був причетний до якогось скандалу, то працювати з підприємством у компанії відмовляться.
«Власник навіть може не брати операційну участь в управлінні цим терміналом. Але працювати з такою компанією не будуть», — зазначив Микола Горбачов.
А що самі термінали? Як з'ясувалося, там теж є комплаєнс-контроль, і є ряд вимог до клієнтів, комплаєнс також входить до їх числа. За словами генерального директора компанії «Рісоїл» Євгена Садового, насамперед звернуть увагу на обсяги — терміналу просто зручніше працювати з великим постачальником, ніж з декількома маленькими клієнтами. Проте репутаційні ризики нехай навіть не самої компанії, а її власника, можуть стати причиною відмови у партнерстві зі зручним моно-постачальником.
«Є хороші, скажімо, власники, усім відомі, про них газети пишуть, і телеканалів у них не один. А ось працювати з ними не можна, через те, що комплаєнс не пропускає. Буває й таке», — підсумував Євген Садовий.
Отже, комплаєнс на зерновому ринку України є, і він прямо впливає на можливості роботи з партнерами з бізнесу. Тому підтримувати високу репутацію компанії в цілому, і кожної окремої людину в ній — це правило, яке стосується питань збереження активів бізнесу та допоможе уникнути багатьох ризиків та фінансових втрат.
Майя Муха, Elevatorist.com
