АгроЕкспедиції 
Біржа елеваторів 
Енергетична криза — як ціни на енергоносії вплинули на елеватористів, виробників обладнання та борошномелів
Джерело фото: Pixabay.com
Від цін на енергетичному ринку аж подих перехвачує — газ полетів у космос, ціна на електроенергію виросла вдвічі. Але як елеваторний ринок країни, так і переробники зерна продовжують працювати. Елеваторне обладнання на заводах також продовжують випускати. Про те, як працюють підприємства, як на їхній роботі відобразилося підвищення цін на енергоносії, що мають намір робити далі — нам розповіли представники елеваторного та борошномельного ринків і виробники елеваторного обладнання.
Елеваторний ринок: будь-яка альтернатива у пріоритеті
Газ
Про те, як проходять нинішній досить нелегкий сезон українські елеватори, нам розповів операційний директор G.R. Agro Артем Ремпен. У Групи 5 власних зерносховищ, тож з ситуацією з цінами на енергоносії там знайомі дуже добре. Зараз для своїх підприємств компанія закуповує газ по 52-58 тис. грн за тисячу кубометрів, в залежності від цін регіонального постачальника пального. І в компанії дуже задоволені, що основну масу законтрактованого зерна встигли висушити ще восени, коли газ ще був по 36-38 тис. грн.
«Чесно кажучи, і нам, і фермерам дуже пощастило, що ціни на газ «полетіли в космос» вже після закінчення жнив. Ми встигли пересушити зерно. Зараз ми, практично, не споживаємо газ — на всі елеватори витрачаємо не більше пари тисяч кубів: продувка зерна, пусконалагодження обладнання… А ось для тих, хто не встиг досушитися, ситуація більш сумна. Зараз тариф близько 300-350 грн за тонно-процент, а уявіть, в що обійдеться сушка, якщо вологість кукурудзи 20-22», — говорить Артем Ремпен.
В цьому сезоні менеджери із закупівель Групи стикалися із ситуацією, коли фермери складали на зберігання сире зерно. Перші проби кукурудзи брали зі складів ще до Новорічних свят, якість була досить пристойною. А зараз зіпсованого зерна в таких партіях вже близько 11-13% при вологості 19%. Такі партії можна буде продати лише в переробку, та й то з великим дисконтом.
Електрика
Ціни на електрику також не стоять на місці — за останній місяць виросли ще на 15%. Починали сезон з ціною 3,8 грн за КВт, зараз вона вже сягнула позначки в 6 грн. Артем Ремпен каже, що для елеваторів таке підвищення поки що не є катастрофічним. Навпаки, електрика все одно, в порівнянні з газом, залишається ще досить вигідною формою альтернативи для роботи елеваторів — електричні котли достатньо недорогі. Використовувати такі котли вдвічі вигідніше, тому в G.R. Agro мають намір встановити їх для опалення всіх приміщень.
«Вийде досить значна економія. При існуючих тарифах — більш, ніж у 2 рази. Газове опалення обійдеться десь близько 200 тис. грн на кожний елеватор, а електричне — 80 тис. грн. До того ж, електричні котли недорогі, вони окупляться за два місяці», — підраховує Артем Ремпен.
Електрику навіть можна використовувати в якості альтернативи для сушіння зерна — такий приклад Артем Ремпен бачив на німецькому елеваторі. Економні німецькі колеги встановили 2 вітряки, один обслуговує завод, а другий — великий промисловий котел зерносушарки.
«В теплоообміннику замість води залитий антифріз, як в автівках, він циркулює по контуру. За теплообмінником встановлений витяжний вентилятор, який забирає гаряче повітря. Я був дуже здивований, коли побачив це», — каже спеціаліст.
Цілком ймовірно, що такі способи сушки зерна скоро з'являться і в Україні. А поки у нас в ходу котли на соломі та інших відходах зерна.
Перспективи
Якщо в цьому сезоні більшість елеваторів таки проскочила з сушкою і довела до кондицій зерно ще до того, як ціни на газ остаточно оскаженіли, то наступний сезон такого вже може й не подарувати. В G.R. Agro до нового сезону готуються дуже відповідально, всі розуміють, що суперцикл на ринку сировини та енергетики — це питання не одного року. І набридлива волатильність на ринку не тільки залишається, а навіть відчуває себе як вдома. Тому в компанії розглядають перехід на альтернативу, з урахуванням усіх видів палива.
«Ми вже переобладнали опалювальні системи на наших елеваторах, перейшли на роботу з твердопаливними та електричними котлами. Щодо сушіння зерна — також плануємо зробити його максимально на альтернативному паливі. Але треба укомплектувати зерносушарки так, щоб можна було повернутися до використання газу, якщо той здешевіє. Бо ніщо не забезпечує кращу якість сушіння, аніж газ», — говорить Артем Ремпен.
Остаточний вибір щодо способу переобладнання сушарок в G.R. Agro зроблять найближчим часом. Твердопаливне обладнання ще місяць тому було досить вигідним, але на сьогодні вже зрівнялося по вартості з іншими видами альтернативи. До того ж, каже керівник, таке обладнання обійдеться дорожче, його експлуатація також потребує витрат.
Виробництво елеваторного обладнання: остаточне прощавай газу
Газ
Ситуація с подорожчанням енергоносіїв впливає і на ринок машинобудівників — підприємства по виготовленню елеваторного обладнання також відчувають на собі негаразди її впливу. Звісно, газового обладнання на таких заводах обмаль, але воно ще є. Тому опалення цехів стало дуже дорогим пунктом витрат з осені минулого року.
Начальник бюро організації ремонтів обладнання KMZ Industries Тарас Ткаченко розповів, що завод закупив блакитне паливо в січні за ціною 38,5 тис. грн за тисячу кубометрів.
«Звичайно, це дорого. Але на ринку була й ціна в 55 тис. грн, отже, це не найдорожчий варіант. На лютий трейдери обіцяють стабільні ціни на рівні січня. В порівнянні з минулим роком ціна на газ виросла майже у 5 разів. Наш завод як працював, так і працює, стали лише більше економити», — каже Тарас Ткаченко.
Сучасні високотехнологічні верстати, які встановлені у цехах KMZ Industries, потребують необхідної температури повітря для коректної роботи, тож тепло у цехах потрібно підтримувати. Але на пару градусів опалення таки довелося прикрутити.
А в компанії «Агрікон» нам розповіли, що на їхньому заводі в Тернополі, де виготовляють запчастини для елеваторного обладнання та вентилятори, ставку на газ не робили ніколи.
«Від газу для опалення побутових приміщень ми відмовилися ще 4 роки тому, і тепер ціни на нього ніяким чином не впливають на нашу роботу. Фундаментальними для нас є ціни на електрику», — говорить співвласник «Агрікону» Сергій Бочан.
Електрика
У новому цеху KMZ Industries, до якого після злиття компаній переїхали верстати «Варіант Агро Буду», опалювальні газові лампи замінили на інфрачервоні, тож опалювати приміщення з примхливою технікою будуть електрикою. За словами Тараса Ткаченка, такий спосіб обійдеться у 2 рази дешевше.
«Якщо називати цифри, то газове опалення обходиться у 2 858 грн за годину, а електричне — у 1 350. За одну робочу зміну виходить 22 870 грн за газ і 10 800 грн — за електрику», — підраховує спеціаліст.
Тобто навіть з урахуванням підвищення цін на електроенергію електрика залишається альтернативним та вдвічі дешевшим енергоносієм, аніж газ.
В «Агріконі» вже замислилися над тим, як цю альтернативу зробити ще більше альтернативною. Нові ціни компанію не влаштовують, бо собівартість за рахунок електроенергії таки зростає.
«На ринку зараз є багато постачальників, можна обирати. Але суттєвої різниці ціни немає. На сьогодні орієнтовна ціна за 1 КВт з розподіленням з ПДВ складає близько 6 грн, порівняно з минулим роком це — суттєве зростання. Звичайно, воно відображається на собівартості нашої продукції. Тому ми замислюємося про альтернативні джерела енергії. І якщо 2 роки тому альтернативні джерела було ставити недоцільно, то зараз період їхньої окупності зменшився, і це стає непоганою інвестицією в виробництво. Так, стартовий пакет такої інвестиції чималий, але це і є енергонезалежність», — вважає Сергій Бочан.
Перспективи
Те, що виробники елеваторного обладнання безумовно відмовляться від будь-якого використання газу на підприємствах, — вже остаточно зрозуміло. Витрачати дорогі енергоносії на опалення немає сенсу. Тому в KMZ Industries розглядають варіант повністю перевести опалення цехів на альтернативне паливо — встановити твердопаливний котел у промисловій зоні. Заводоуправління компанії вже давно опалюють пелетами.
«Хочемо поставити великий твердопаливний котел для обігріву цехів, у нас загальна централізована система опалення. Так можна буде максимально використовувати відходи нашого деревообробного цеху. Звичайно, доведеться і додатково закуповувати паливо, але це все одно вийде дешевше, ніж газ», — каже Тарас Ткаченко.
А в «Агріконі», оскільки газом вже давно не користуються, то модернізувати хочуть саме електрообладнання заводу. В компанії вважають, що переобладнати завод — справа нелегка та затратна, тож до неї кожному підприємству треба підходити індивідуально.
«Якщо ми для опалення використовуємо теплові насоси, і вони на електроенергії, то для нас модернізувати цю систему значить лише інвестувати в сонячні панелі та нові мотори, вищого класу енергозбереження, які зменшать витрати електроенергії. А якщо немає потрібної інфраструктури? Тоді це зовсім інша справа і інші гроші. Криза змушує людей думати, де і як зекономити, і в цьому є певні плюси. Головне зараз, щоб не було перебою електропостачання», — говорить Сергій Бочан.
Така ситуація цілком ймовірна. Її може спровокувати будь що, починаючи від нестачі вугілля, політичних гойдалок ринку, аварійних ситуацій, і закінчуючи хакерськими кібератаками. Всі ж пам'ятають, як недавно три країни Центральної Азії, пов'язані єдиною енергосистемою, залишилися без електрики, води та опалення? Людей довелося з метро визволяти, що там вже казати про підприємства…
«Ми пропрацьовуємо варіант стабільної організації акумуляторних станцій безперебійного живлення. Щоб пів зміни можна було пропрацювати на безперебійному живленні, не розриваючи виробничий процес. Тобто, наша компанія рухає модернізацію у двох напрямках — власна електрика та безперебійна подача електроенергії. Я думаю, що це в найближчому часі у всіх стане в пріоритеті», — вважає співвласник «Агрікону».
Ринок переробки зерна: банкет оплатить кінцевий споживач
Газ
За словами Голови «Спілки Борошномелів України» Родіона Рибчинського, суто технічно для переробників зерна підвищення ціни на газ не є істотною проблемою, бо галузь в виробництві його мало використовує. Більша частина підприємств від газу вже давно відмовилася.
«Багато хто перейшли на альтернативні види палива, тому загальне споживання газу для нас незначне. Підприємства, які його використовують, купляють за ринковими цінами — 50-60 тис. грн за 1000 кубів. В лютому, ймовірно, як і пекарі, переробники зерна зможуть купувати вітчизняний газ дешевше, у рамках державної програми по соціально важливим продуктам. Хоч об'єми і невеликі, але купувати будемо», — розповідає Родіон Рибчинський.
За його словами, кінцева вартість продукції переробки зерна зараз виросла, бо виросла собівартість виробництва. Але ціна на газ впливає на цей ріст опосередковано — основним елементом собівартості круп, борошна та комбікормі є ціна на зерно.
«Витрати на енергоносії менше відображаються на собівартості продукції, ніж вартість самої пшениці. Для галузі газ не є основним енергетичним продуктом, на відміну від пекарського виробництва», — пояснює Родіон Рибчинський.
Ось кому прийшлося гаряче за умов росту цін на газ, так це пекарям — 50% підприємств працюють саме на газі. А таке становище бумерангом повертається до борошномелів, тому негатив росту цін таки їх опосередковано зачіпляє.
«В пекарів ростуть витрати на енергоносії, тому вони не можуть витримувати ще й підвищення ціни на борошно. З'явились неплатежі за поставки борошна, бо пекарям потрібно по передплаті закуповувати газ. Тому почалися відтермінування платежів, і вони ростуть. Всі ці речі так чи інакше позначаються на галузі, ми зав'язані одним виробничим ланцюжком». — каже експерт.
Електрика
Для борошномелів та інших переробників зерна основним енергоносієм є електроенергія. Ціна, як і для інших промислових споживачів, відрізняється від підприємства до підприємства — електрику купують у різних компаній-постачальників, єдиного тарифу на ринку немає. У собівартості продукції електроенергія складає близько 3-4% від загальної. Начебто і небагато, але це якщо не думати про те, хто ж буде в решті решт за неї платити.
«За всі підвищення собівартості продукції платимо ми з вами — споживачі, — підкреслює Родіон Рибчинский. — Будь-які проблеми, що пов'язані із забезпеченням харчових виробництв зерном, електроенергією одразу або через деякий час неодмінно будуть бити по кінцевому споживачу, по населенню країни».
Перспективи
Родіон Рибчинський нагадує, що існує таке поняття, як продовольча безпека. І непокоїтися про те, щоб населення країни в достатньому рівні було забезпечене харчовими продуктами — це один із першочергових обов'язків держави.
Голова «Спілки борошномелів України» вважає, що вжиті заходи — зниження тарифів на газ для пекарів та переробників — є необхідними. Але для гасіння енергетичної пожежі на ринку переробки та для забезпечення населення доступними для всіх верств харчовими продуктами їх недостатньо. В приклад наводить досвід Польщі.
«В Польщі до весняного періоду скасували ПДВ на харчові продукти та на енергоносії. У нас ПДВ складає 20%, таке скасування на піку енергетичної кризи було б непоганим варіантом зменшення навантаження на споживачів. Адже якщо просто ввести гіпотетичне обмеження експорту зерна, то ні до чого хорошого це не приведе. Запізно. На сьогодні витягти ринок з кризи можна лише суттєво зменшивши ПДВ на харчові продукти», — вважає Родіон Рибчинський.
Отже, підсумовуючи ситуацію на всіх трьох ланцюжках зернового ринку — елеваторному, машинобудівному та переробному, — можна сказати, що від енергетичної кризи страждають усі. І всі шукають засоби зменшити навантаження. Але це потребує коштів та часу. А поки за зростання собівартості послуг та продукції зрештою заплатить населення зі своїх кишень. Все питання в тому, наскільки швидко споживач намацає в кишені дно.
Майя Муха, Elevatorist.com
