Іван Корженко: Теплогенератори GREСO GROUP — не лише енергобезпека, а й спосіб уникнути надмірної бюрократії в роботі

Директор та власник GRECO GROUP Іван Корженко
Джерело фото: Elevatorist.com

Енергобезпека — це слово у 2022 році заграло цілим спектром барв для всіх українців. На елеваторах країни також в повній мірі оцінили і значення слова енергонезалежність. І поточний, 2023 рік, цю тенденцію тільки укріпить та подовжить.

Про те, як теплогенератор для зерносушарки утримує лад в роботі господарства, скільки дає змоги реально зекономити на сушці зерна, про тенденції щодо розвинення напрямку на енергетичну безпеку підприємства та звільнення від бюрократичних процедур — у нашому підсумковому інтерв'ю з директором та власником GRECO GROUP Іваном Корженком. А ще про конкуренцію на ринку та концептуальні зміни у виробництві теплогенераторів GREСO GROUP.

Іване, як Ваша компанія витримала минулий рік? Чи зупиняли свою роботу у лютому 2022?

Іван Корженко: Сказати, що ми зупиняли роботу підприємства, буде не зовсім вірно. Була лише пауза в нових замовленнях на місяць-півтора, а потім, під кінець березня, вони знову з’явилися. Але під час тієї паузи ми продовжували виготовляти обладнання, відмов від попередніх контрактів не було.

Крім того, продовжували будівництво нових власних виробничих потужностей на заводі, яке почали ще в грудні 2021 року. Потужності збільшили у 2 рази, добудували склад і приміщення для персоналу, роздягальні, їдальні, завезли імпортні станки. Завершили оптимізацію виробництва у травні 2022.

У який період почалася повноцінна робота і пішли перші замовлення вже воєнного часу?

Іван Корженко: В кінці березня 2022 року клієнти почали знову активно контрактуватися, і з квітня вже почалися монтажі. Що цікаво, замовляли обладнання здебільшого агрохолдинги, дуже потужні об'єкти. Приріст до минулорічної кількості замовлень був близько 30%, це типова щорічна картина.

Загалом у минулому році ми реалізували 104 проєкти по Україні. Це насправді дуже багато, адже ми займаємося лише зерновими сушарками. В 2021 році таких проєктів було 82. До речі, в 2022 році ми вперше відвантажили замовлення до Молдови, так що минулого року ми отримали перших іноземних замовників.

Хто найбільше замовляв обладнання?

Іван Корженко: Якщо в 2021 році доля замовлень від агрохолдингів складала приблизно 20-30% від загального об'єму, то в 2022 році порядку 50% замовлень надійшло саме від холдингів. Серед наших клієнтів є господарства з земельним банком від 300 га до 460 тис. га.

Чомусь існував такий стереотип, що теплогенератори більше ставлять господарства до 2 тис. га. А в минулому році масово пішли холдинги: 7 теплогенераторів для «ТАС-Агро», 10 — для «Тесла-груп», по 2 на об'єкти «Агротрейд» та ІМК.

Як Ви вважаєте, чому саме зараз вони почали так активно контрактуватися?

Іван Корженко: На мою думку, клієнти оцінили ризики саме в енергетиці. І я думаю, що це правильно, на прикладі того, що відбувалося восени з електроенергією. Таке ж саме може відбутися, як варіант, і з газовим ринком.

Ціна енергозберігаючих проєктів не така значна, і вони не відволікають аграрія. Якщо ж змоделювати збирання кукурудзи — аграрій вкладає великі кошти в підготовку площ під посів, саму посівну, обприскування, обробку, підживлення зернових. Потім він хоче змолотити зерно, і якщо з енергоносіями щось не так, то весь ланцюжок — комбайни, трактори, вантажівки — просто зупиняється. А обладнання на альтернативному паливі, щоб переключитися, немає.

Наприклад, якщо в минулому році була проблема з електрикою, дуже багато хто з аграріїв завів власну генерацію, закрив свої ризики з електрикою і вже не хвилювався через відключення. Він вчасно збере врожай, не отримає втрат, ідучи в зиму. Вчасно зможе виконати контракти.

Коли ми встановлюємо своє обладнання, то окрім економії мінімум у 50%, замовник отримує як раз оцю зону безпеки, хоча б у плані енергетики. У нас були клієнти, які ставили теплогенератори як другорядне, резервне, обладнання, основні об'єми зерна вони планували сушити на газу. Але після того, як теплогенератори були встановлені, сушарки на газу ці аграрії більше не використовували, сушили саме на нашому обладнанні.

В минулому році через ситуацію з логістикою собівартість продукції стала занадто високою. З нашим обладнанням на кожній тонні кукурудзи можна було додатково зекономити 400-600 грн на сушінні, і це було дуже доречно. В деяких випадках, в порівнянні з тими, хто сушив на пропані, економія складала до 1000 грн на тонні. Особливо в регіонах — Чернігів, Суми, Полтава, для яких логістика за кордон дуже дорога, дорожча, ніж для західної України. А якщо логістика набагато вища, то чистий прибуток — нижчий. Тому економія в 400-1000 грн на кожній тонні була досить значною.

Це не лише економія на собівартості, це й плюс до заробітку. По суті, наше обладнання дає в середньому десь +600 грн до прибутку. Для деяких клієнтів це складало до 30-40% від прибутковості.

За нинішніх умов це значна перевага у виборі енергоносія для сушарки, так?

Іван Корженко: Є такий стереотип, що попит на теплогенератори пов'язаний тільки з високою ціною на газ. Насправді ні. Три роки тому, в 2019/20 роках, коли газ був по 3 грн за кубометр, все рівно нашу продукцію купували.

Сушарку з теплогенератором аграрії використовують не лише для економії, але й для того, щоб уникнути бюрократичної тяганини, пов'язаної з газом. Не потрібно підписувати договори, вгадувати ліміти, яка буде погода та врожайність. На початку літа замовник не може точно знати, який він отримає врожай, яка буде волога — чи літо буде дощове та тепле, чи холодне та сухе. А з нашими теплогенераторами на альтернативному паливі аграрію через це перейматися не потрібно.

На прикладі минулого року — якщо зазвичай кукурудзу у Вінницькій області починали молотити навіть в кінці серпня чи на початку вересня, то минулого року багато хто почав молотити в кінці жовтня. Дехто навіть в листопаді. Це пов'язано з погодними умовами, пізньою посівною — була холодна весна. І в таких умовах вгадати, коли саме ти використаєш газ восени — просто не реально.

Є ще один фактор. Частина клієнтів, наприклад, має потребу включити сушарки в кінці лютого чи в березні — повернути зерно на сушарку та трошки його підсушити. З газом це тяжка процедура. Справа в тому, що всі заключають договори на різних умовах, тож кількість та об'єм газу на визначений місяць резервується заздалегідь. Бувають випадки, коли в березні вже посушену продукцію треба трішки підсушити знову. Тоді аграрій має звернутися до облгазу чи іншого продавця газу, починає заключати контракт, і таке інше. З нашим обладнанням аграрій коли хоче, тоді і сушить.

Багато хто з наших замовників має на меті спростити процедурність в організаціях, прибрати надмірну бюрократію в роботі. А газ — це і є бюрократія, на жаль.

Аграрії з яких регіонів найбільше активно встановлювали теплогенератори?

Іван Корженко: Аграрії зі всієї України. Ми ставили обладнання і в Сумській області, в 15 км від російського кордону, і в Закарпатті. Всі регіони контрактувалися більш-менш однаково, окрім Одеської, Кіровоградської та Дніпропетровської областей.

В минулому році сушили і на півдні країни, не тільки кукурудзу, а й соняшник, сою. В деяких регіонах великі компанії і зараз, в березні, сушать кукурудзу, продовжать доробку ще й в квітні, бо кукурудза зимувала в полі.

На чому сушать, яке паливо використовується найбільше?

Іван Корженко: Виключно власний продукт, це й соняшникова пелета, і тріска дерев'яна, і будь-які зернові відходи. Деякі сушать на дерев'яній пелеті. Це все більшою мірою внутрішня продукція, яку не потрібно купувати, отже, її вартість не прив'язана до курсу валюти.

А для самого теплогенератора є різниця, на якому паливі працювати?

Іван Корженко: Є різниця, в залежності від потужності. Але у кожного клієнта є від початку зручний власний матеріал. Для когось більш доступна дерев'яна тріска, як для Полісся, а в Вінницькій області — соняшникова пелета, яку виробляють на МЕЗах у величезній кількості. Дехто комбінує, наприклад, вичищає посадки і додає до деревини зернові відходи. Тут для кожного клієнта типологія окрема.

Ми встановлюємо теплогенератори з урахуванням цих факторів. Обладнання встановлюється універсальне, яке може працювати на різних типах твердого палива. Наприклад, «Докучаєвські чорноземи» в Полтавській області — вони працюють на пшеничній пелеті власного виробництва. В господарстві цей матеріал не тільки не потребує закупок, але й не може закінчитися навіть теоретично.

Ви надаєте послуги обслуговування свого обладнання?

Іван Корженко: Це є добровільно-обов'язковою умовою (посміхається, — прим. ред.), бо це все ж таки обладнання, і як будь-яке обладнання, потрібує догляду, технічного обслуговування. Ми єдині на ринку, хто має розвинутий сервіс: 11 сервісних автівок, більше 30 сервісних спеціалістів. Це потрібно для того, щоб обладнання чітко працювало в період сушіння, і тому весною, в міжсезоння, ми проводимо технічне обслуговування та підготовку до наступного сезону. Замовник має бути впевненим, що у жнива в нього все обладнання включиться, і він без проблем пройде сезон сушіння.

Якась частина колективу Вашої компанії була мобілізована, як вирішували питання з кадрами?

Іван Корженко: Від початку війни в нас працювало близько 70 чоловік. Влітку ми таки збільшили кількість персоналу, переважно сервісників, до 100 чоловік. Багато людей з персоналу пішло до лав ЗСУ, тому ми набрали нових робітників. Ми беремо молодих хлопців з професійно-технічних коледжів, з університетів, вони проходять в нас практику та навчаються. Молодь швидко навчається, вони ефективно працюють, більш цілеспрямовані в роботі. Тому з кадрами на сьогодні в нас немає проблем.

Скільки часу займає підготовка молодого фахівця?

Іван Корженко: Перед тим, як поїхати на перше самостійне обслуговування теплогенератора, новий співробітник буде навчатися пів року. Для того, щоб отримати непоганого фахівця, цього часу достатньо. Ненавчений працівник виїжджати до клієнтів не буде.

До речі, організації в Україні часто працюють підрядним методом. Тобто наймають сторонні компанії для обслуговування та ремонту. В нашому випадку всі процеси, від виготовлення, монтажу та подальшого сервісу, виконують наші працівники, без залучення підрядних організацій. Це дуже важливо у плані кваліфікованих послуг.

Багато конкурентів у Вашої компанії?

Іван Корженко: Конкуренція, безумовно, є. Це, в основному, вітчизняні виробники. Закордонні компанії не роблять теплогенератори з потужність більше ніж 2 МВт, тому що у Європі немає таких обсягів тієї ж кукурудзи. Потужні теплогенератори в ЄС можливо зробити, але неможливо продати, вони просто не потрібні європейцям. В Україні геть інші реалії, в нас фермером називає себе людина, в якої 170 тис. тонн кукурудзи. В Європі зазвичай — 1000 тонн, може навіть 5 000, але не такі обсяги.

Ми виробляємо теплогенератори потужністю від 2 до 20 МВт, 20 МВт — це найпотужніші з установок.
Щодо конкуренції на внутрішньому ринку — так, і тут конкуренти є. Але якщо ми, за статистикою, ставимо 104 об'єкти на рік та встигаємо своєчасно їх виготовити, змонтувати та запустити у роботу, якісно обслугувати у подальшому, то найближчий конкурент за цей же час — це лише 10-15 об'єктів.

В кожного є окрема специфіка обладнання. Ми, наприклад, виготовляємо енергозберігаюче обладнання. Генератор на 20 МВт в нас бере 10 КВт електроенергії. У конкурентів це може бути і 200 КВт. Це дуже важливо, аби потенційні клієнти розуміли усі тонкощі.

На що, окрім енергозбереження, ще слід звернути увагу?

Іван Корженко: Окрім енергозбереження, це витрати матеріалу для роботи теплогенератора. Є твердопаливні теплогенератори на сушарках, наприклад, які на 1 тонно-відсоток можуть брати 2,5 кг матеріалу, а є такі, що беруть 9 кг. Сенсу встановлювати таке обладнання не дуже багато, там не буде фінансового результату.

Яким Ви бачите подальші перспективи ринку?

Іван Корженко: Аграрний ринок в Україні залишається і він буде надалі розвиватися. Навіть в тих умовах, що зараз, сільгоспвиробники розвивають виробництво. Роблять це більш виважено. Ми вийшли на ринок європейських країн, тому я думаю, що поставки будуть збільшуватися.

В подальшому ми також розраховуємо на розширення ринку в Україні в плані збільшення реалізованих об'єктів в країні. Це ефективно, і це вже не експеримент, а обладнання, яке має бути на кожному підприємстві.

Тобто, теплогенератори на елеваторах країни — це вже must havе?

Іван Корженко: Насправді, так і є. Наприклад, в нас на виробництві ні на один день не вимикалося світло. І в нас не було жодного дня, щоб не працював інтернет. Виробництво в нас дуже сучасне.

Ми встановили дизель-генератор ще півтори року назад. Старлінк встановили при першому ж збої інтернету. Ми вважаємо, що будь-яке сільгоспвиробництво має в нинішніх реаліях забезпечити 100%-ві перестрахування в плані енергетики, зв'язку. Тоді бізнес буде рости, все буде вчасно і просто.

У вас такі міцні аналітики в команді?

Іван Корженко: Найцінніше в нашій компанії — це колектив. Колектив молодий, але кожна людина — маркетолог, юрист, бухгалтерія, менеджери, конструктори, головний інженер і так далі — впевнені професіонали. І необхідність забезпечити своє виробництво альтернативними джерелами енергії та зв'язку ми прорахували всі разом заздалегідь. Робота у GREСO GROUP дуже сильно відрізняється від радянських та пострадянських методів.

Сам колектив і є єдиним ініціатором удосконалень в роботі та вибору подальшого руху в ринку. В GREСO GROUP реагують на зміни миттєво. Зараз кожної доби можуть бути якісь зміни. І ми можемо кожну добу змінювати систему роботи компанії. Наприклад, можемо наростити виробництво зі 100 об'єктів на рік до 150 за пару діб.

Які новації були в компанії минулого року та чи плануєте випускати щось нове цього року?

Іван Корженко: Нові розробки та вдосконалення вже існуючого обладнання ми ведемо на постійній основі. За рік ми вводимо від 6 до 10 новацій.

Цього року, наприклад, ми завершили трирічний тест системи напівтеплообмінника. Це дуже цікавий та важливий проєкт. Напівтеплообмінник — це щось середнє між теплообмінником та системою без теплообмінника.

Ми 3 роки тому встановили першу таку нову систему. І не запускали її в серійне виробництво, доки не завершили повний тест. З цього року все наше обладнання буде випускатися з системою напівтеплообмінника.

Також для більшої зручності та контролю ми впроваджуємо віддалений доступ, тобто керівник навіть з-за кордону по нашій системі керування зможе переглянути етапи роботи зерносушарки за останні 2 місяці або ж відстежувати в режимі онлайн — що конкретно робить оператор сушарки, сушить зерно чи ні.

Тобто, в 2023 рік ви дивитеся з оптимізмом?

Іван Корженко: Ми завжди дивимося з оптимізмом на життя. Україна переможе, і агросектор буде далі розвиватися. Я вважаю, що після перемоги він почне набагато сильніше розвиватися. Все буде добре!

А для Вас особисто 2022 рік щось змінив у світосприйнятті, чи може навчив чогось такого, над чим раніше не замислювались?

Іван Корженко: Цей рік наочно продемонстрував мені, що здаватися не можна. Треба щоденно вдосконалювати все — себе, роботу компанії, інші аспекти відносин зі світом. Зупинятися не можна, можна знайти 1000 причин — чому в тебе щось не виходить, але за умови, що ти не зупинишся, все з часом вийде. На будь-які зміни можна реагувати лише зміною траєкторії руху, але сам рух не можна припиняти ні в якому разі. Ні в якому разі не здаватися.

Іване, дякуємо за цікаву бесіду!

Майя Муха, Elevatorist.com